МАЙНОВІ ВІДНОСИНИ
Давати, дати, віддавати.
1. а) Або дай, або вирве! (Зак. пр., 77); б) Або дай, або видру (Прип., 89); ... або видеру (Закр., 141; Укр. пр., 1936, 253; 1МФЕ, 29-3, 138. 9): в) Хоч дай, хоч видеру (ІМФЕ, 14-3, 386, 518).
2. Ані каменя не дадуть голову провалити (Укр. пр., 1963, 427).
3. а) Віддай руками, а не виходиш ногами (Шиш.-Іл., 15; Закр., 148); б) Віддай гроші руками, а ходи за ними ногами (Перем., 1854, 102); в) Беруть руками, а дають ногами (Ном., 207; Іл., 228); г) Давай руками та й ходи тоді ногами (Шиш.-Іл., 19; Іл., 126); д) Даси руками — не виходиш ногами (Фр., 1, 2, 553; Прип., 71; Укр. пр., 1963, 33): є) Давши руками, да ходи ногами (Зін., 221); є) Дай руками, а не виходиш ногами (Ном., 207; Чуб., 247; Укр. пр., 1936, 38)); ж) Беруть руками, а дають ногами (Ном., 207); з) Дай гроші руками, бо не виходиш і ногами (Черн. г. в., 1859, № 7).— Рос: Снєг., 313; Даль, 539; біл.: Hoc., ЗІ.
4. Віддасть на рахманський Великдень (Прип., 275).
5. Від злого давня бери і капця (Ільк., 13; Ном., 208; Висл., 316; Фр., І. 2, 507: Прип.. 28).
6. Він дав ногам волю (//. п., Ів.-Фр.).
7. Він тобі дає маленьку нитку, а з тебе дере цілу свитку (//. н.,
Зак.).
8. В мене нема на роздачу, я й сам собі не настачу (Ном., 281).
9. Волю додати, як передати (Прип., 106).
10. В чужім не вибирай, що дають, то тримай (Висл., 244).
11. Даває, да з рук не пускає (Зін., 222).
12. Давай вдвох, бо самому немає чого (Укр. пр., 1955, 316).
13. Давай йому вівса, а він дивиться на тебе, як на пса (Вік живи, 24).— Див. 1, кінь.
14. а) Давали, але не виймали (Фр., І, 2, 504); ... а не виймали (Ільк., 22; Закр., 155); ... та не виймали (Ном., 93); б) Давали на словах, та забували на ділі (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); в) Давали, та з кишені не виймали (Укр. пр., 1955, 163; 1963, 426); г) Давали та з рук не пускали (Ном., 93; Укр. пр., 1955, 163; 1963, 426).— Біл.: Ляцький, 9; Гр., 1, 487.
15. Дав би-м вам, якби-м мав сам (Фр., І, 2, 516).
16. а) Дав би і сорочку з себе (Ном., 87); б) Дав би йому і сорочку з себе (Ільк., 22; Закр., 155); в) Дав би з себе послідню сорочку (Н. ск., 1964, 90); г) Останню сорочку зніме та оддасть (Ном., 87; Укр. пр., 1963, 331).
17. Дав би-м ти з пальця крові (Висл., 253).
18. Дав дулю через кишеню (Укр. пр., 1955, 415).
19. Дав йому чорне на білім (Прип., 347).
20. Дав му бобу залізного з'їсти (Ільк., 22; Закр., 155).
21. Дав на вічне віддання (Прип., 43).
22. Дав, не дав, а в груди не бий (Ном., 89; Укр. пр., 1963, 308).
23. а) Дай яєчко та ще й облупи; б) Йому облупи та ще й у рот положи (Ном., 54); в) Дай йому яєчко та ще й облупи (Чуб., 264; Укр. пр., 1963, 421); г) Дай яєчко, облупи, ще й в рот поклади! (Укр. пр., 1955, 197); д) Дай, у руки поклади, ще й у рот положи, то він і тоді розкришить (Укр. пр., 1955, 237; 1963, 448); є) Йому розжуй та й в рот поклади (Н. н., Вол.); є) Розжуй та ще й у рот положи (Укр. пр., 1963, 421); ж) Уже і пережував, а він ковтнуть не хоче (Укр. пр., 1955, 197; 1963, 421).— Рос: Даль, 883; біл.: Гр., 2, 284; Hoc, 32.
24. Дадуть, аби доніс, а доженуть, то й ще дадуть (Укр. пр., 1936, 404; 1963, 477).
25. Дає, аж му сі руки трясут (Фр., І, 2, 505).
26. а) Дає сі за ніс водити (Фр., І, 2, 505); б) Дає собі на носі грати (Ільк., 22; Ном., 62; Н. ск., 1971, 142); в) Не дасть собі грати на носі (Укр. пр., 1963, 326).
27. Дає, та з рук не пускає (Н. н., Київщ.).
28. Дає як не своїми руками (Фр., І, 2, 505).
29. Дай і діжу з тістом, то будуть клясти, що важко нести (Укр. пр.. 1955, 193).
30. Дай йому палець, а він всю руку відкусить (Н. н., Черк.).— Рос: Рибн., 160.
31. Дайки без оддайки — погане діло (Укр. пр., 1963, 311).
32. Дай і сало, аби за моє стало (Закр., 155; Прип., 89); б) Оддай і сало, аби за моє стало (Н. ск., 1971, 72).
33. Дай курці грядку, а їй і города мало (Укр. пр., 1963, 426).— Див. 1, курка.
34. Дай на три дні — візьмеш злидні (Укр. пр., 1963, 313).
35. а) Дай не дай, а не лай (Закр., 155; Фр., І, 2, 541); б) Дай не цай, а взашийок не пхай (Укр. пр., 1963, 308); в) Дай не дай, а лаяти не лай (Укр. пр., 1963, 308); г) Не дай та й не лай (Н. н., Сумщ.).
36. Дай, старче, палицю, а тебе хай пси їдять (Укр. пр., 1955, 166).
37. Дайте з ласки свої, а з просьби мої (Фр., І, 2, 521).
38. Дайте і перцю, аби легше серцю (Прип., 89).
39. Дайте мені коляду, бо інакше не піду (Прип., 164).
40. Дайте мені, куме, свого тютюну, бо від чужого вже ми язик . нарило (Фр., ПІ, 2, 528).
41. а) Дайте мені, ще й дитині моїй (Ном., 94; Укр. пр., 1955, 227; 1963, 423); б) Дайте мені та ще й моїм дітям (Н. ск., 1971, 135).
42. Дайте ради Христа, доложити до ста! (Укр. пр., 1963, 296).
43. Дай того, чого нема (Ном., 54; Укр. пр., 1963, 486).
44. Дали вовчий білет (Укр. пр., 1963, 90).
45. а) Дали полизати меду через скло (Укр. пр., 1961, 194); б)Помастили губи медом, а облизати не дали (Укр. пр., 1955, 163).
46. Дали, що до нових віників пам'ятатиме (Н. п., Черк.).
47. Дасть не дасть — v голову не вдарить (Зін., 221; Ном., 89; Укр. пр., 1963, 308).
48. Дасть тобі тогди, як ся догори вода вберне (Н. ск., 1964, 79).
49. Дасть, що з носа скапає (Укр. пр., 1963, 726).
50. Дам ти, діду, яйце, як ся курка знесе (Н. ск., 1964, 136).
51. Дающого рука не оскудіє, а берущого ніколи не відсохне (Укр. пр., 1963, 313).
52. а) Де дають — бери, а де б'ють — утікай (Югас, 54); б) Дають— бери, б'ють — тікай (Н. н., Черк.; 1МФЕ, 14-3, 211, 107);
в) Коли дають, бери, а коли б'ють, тікай (Зак. пр., 78); г) Як дають — бери, а б'ють — біжи (Ном., 113); д) Як дають, то бери, як б'ють, то втікай (Фр., І, 2, 507; Укр. пр., 1955, 285; Н. ск., 1964. 70); є) Дають — бери, б'ють — тікай і не питай, де взяв, не кажи, де давали (//. п.. Вол.).— Рос: Жуков, 187.
53. Десять править, а одному нема що дати (Укр. пр.. 1963, 75).
54. Добре вдав: три хотіли — штири дав (Фр.. //. /. 7); ... три хотів, а чотири дав (Прип., 103).
55. Добре дуть, як дадуть (Укр. пр., 1963. 502).
56. а) Добре тому давати, що не хоче брати (Прип., 89; 1МФЕ, 14-3, 211, 134); б) Добре тому давати, що не хоче брати, а як бере, то за серце дере (Прип., 103); ... а хто бере, по душі дере (Укр. пр.. 1963. 110); в) Добре тому дати, хто не хоче брати, а той, хто бере, як по душі дере (Нам., 92; Укр. пр.. 1963. 427; ІМФЕ, 15, 461, 193);
г) Добре тому давати, хто не бере, а як бере, то го за серце дере (Фр., 1,2, 505).
57. Добрий давалець: роботи дає з верхом, а харч видавцем (//. ск., 1971. 62).
58. Додав йому солі до оселедця (Прип., 106).
59. Думаєш дати, то подумай, де взяти (Укр. пр., 1963, 336).
60. Довго пам'ятає не той, що бере, але той, що дає (ІМФЕ, 29-3, 124, 31).
61. Дурний дає, а розумний бере (Зак. пр., 79).
62. а) Єднов руков дає, а другое відбирає (Фр., І, 2, 505; Укр. пр., 1963, 361); б) Одною рукою дає, а другою бере (Зак. пр., 79); ... а двома відбирає (Н. н., Вол.).— Рос: Даль, 661; біл.: Гр., 1, 487.
63. Забуває дати, а не забуває взяти (Прип., 90).
64. За дурно дають та й то не беруть (Прип., 115).
65. Злий даток доброго псує (Фр.. І. 2, 528).
66. І запорохи з ока не дасть (Фр., II, 1, 155).
67. І надала мені лиха година (Укр.-рос. фр. сл., 85).
68. І рад би, і дав би, і є що, та нема в що (Укр. пр., 1963, 426).
69. а) І сам не гам, і другому не дам! (Укр. пр., 1955, 162; Зак. пр., 73; Н. ск., 1971, 136); б) Сам не гам і тобі не дам (Н. ск., 1964, 136).
70. І сорочку дав би з себе (Зак. пр., 118).
71. Йому щось комусь дати, як зуб вирвати (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
72. Коли є, тоді ще дає (Прип., 117).
73. Коли прийде віддавати, то нема що дати (Укр. пр., 1963, 310); ... то нема що брати (Ільк., 45; Фр., І, 1, 207).
74. Краще давати, як просити (Зак. пр., 32).
75. Лихо давши, лихо не давши, поїхав козак не подякувавши (Укр. пр., 1963, 309).
76. Ліпше єсть давати через поріг, як стояти коло порога (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
77. Ліпше людям давати, ніж самому просити (Н. н.. Вол.).— Біл.: Гр., 1, 486
78. а) Лучче дати, ніж взяти (Укр. пр., 1963, 309); б) Лучче давати, ніж брати (Закр., 176; Фр., І, 2, 506).
79. Любив би брати, а не любит дати (Фр., І, 1, 120).
80. Люди не татари, дадуть шматок хліба (Укр. пр., 1963, 73).
81. Мило тому давати, хто не хоче брати (Висл., 293; Фр., II, 2, 398; Прип., 200).
82. Минулася барма, що давала дарма (Укр. пр., 1963, 309; ІМФЕ, 1-5, 461, 111).
83. а) На «дай» глухий, на «на» — чуткий (Укр. пр., 1936, 158); б) Не чує, як говорять «дай», але як «на» — нараз почує (Н. ск., 1964, 138); в) Як кажеш «на!», то він почує, як кажеш «дай!», то він не чує (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); ... як кажеш «дай», то він глухий (ІМФЕ. 14 3, 211. 32); г) Як «на» то чує, а як «дай», то глухий (Укр. пр., 1955, 164; Н. ск., 1971, 136).
84. а) На тобі, небоже, що мені не гоже! (Зін., 235; Югас, 59; ВНС, 15; Ільк., 59; Шиш.-Іл., 47; Ном., 93; Чуб.. 283; Фр., 11, 2, 438; Укр. пр., 1936, 194; 1963, 426; Н. ск.. 1971. 136); ... що нам негоже (Ном., 93; Висл., 300; Іл., 207).— Рос: Снег., 250; Рибн., 158; біл.: Гр., 2, 332; б) Що мені не гоже, на тобі, небоже (Мал., 214); г) На тобі, Гаврило, що мені не мило! (Н. ск., 1971, 136); д) Нате мій стовбур, щоб і я там був; є) Нате й моїх п'ять, щоб було десять!; є) Нате й мого п'ятака, прийміть мене, штурпака! (Укр. пр.. 1963, 354); ж) Нате і мій глек на сироватку, щоб і моя була масниця (Укр. пр., 1955, 169; 1963, 354); з) Нате і мій глек на капусту, щоб порожній не був! (Укр. пр., 1963, 391); и) Нате і мій гріш та купите дьогтю, бо і в мене паршива голова (Укр. пр., 1963, 392); і) Хоч і риби нема, нате вам кіш на рибу (Укр. пр., 1963, 426).
85. Не всім однаково дано: одному ситце, а другому — решітце! (Ном., 35).
86. Не давайся кожному вітрові повівати (Ільк., 62).— Див. 1, вітер.
87. Не дай і не лай! (Шиш. Іл., 49; Ном.. 89; Прип.. 180; ІМФЕ, 29-3. 141. 8).—Bin.: Hoc, 96; Гр., 1, 487.
88. Не дай курці проса — нехай здохне! (Укр. пр., 1963, 425).
89. Не дай мені, сховай біді (Прип., 90).
90. Не дасть і соломи на перевесло (Фр., І, 2, 525).
91. Не мала на роздачу: собі не настачу (Укр. пр., 1963, 75).
92. Не хочу —дайте! (Фр., І, 2, 525).
93. Не штука дати, коли є звідки брати (Закр., 191; Ном., 88; Фр., Ill, 2, 344; Укр. пр., 1963, 313); ... як є відки взяти (Фр., І, 2, 525).
94. Нині дав, завтра назад відобрав (Фр., І, 2, 525).
95. Ні б'є, ні лає, ні їсти не дає (ІМФЕ, 14-3, 211, 264).
96. Ні сіло, ні впало, давай, бабо, сало! (Н. ск., 1971, 128).
97. а) Одною рукою дає, а другою відбирає (Перем., 1854, 102; Укр. пр., 1963, 361); ... а двома відбирає (Н. н., Вол.); б) Однією рукою дає, а двома забирає (Н. н., Черк.).— Рос: Даль, 661; біл.: Гр., 1, 487.
98. Останню сорочку зніме та оддасть (Ном., 87; Укр. пр., 1963, 331).
99. а) Оддавши нищим, а собі ні з чим (Зін., 252); б) Оддай нищим, а собі ні з чим (Ном., 93; Укр. пр., 1963, 75); ... а сам ні з чим (Укр. пр., 1963, 75).
100. Подвійно дає, хто скоро дає (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
101. Пшеничники доведуть, що й хліба не дадуть (Укр. пр., 1963, 452).
102. Пес на сіні лежить: сам не їсть і другому не дає (Н. ск., 1971, 136).— Див. 1, собака.
103. Роздай умер, а син не вродився (Фр., Ill, 2, 516).
104. Силою не дають — силою віднімають (Укр. пр., 1963, 75).
105. Сього ніхто не зніме, а кращого не дасть (Укр. пр., 1963, 53).
106. Такому дати, що не може брати (Фр., І, 2, 525); ... що не хоче брати (Фр., 1, 2, 325).
107. Так радо дав, якби йому здорові зуби рвав (Югас, 62).
108. Ти йому даєш вівса, а він дивиться на тебе, як на пса (Укр. пр., 1961. 185; 1963, 514).
109. Ті вже повмирали, що даром давали (Укр. пр., 1963, 309; ІМФЕ, 15. 61, Ш).
ПО. Той дає багацько, хто дає трохи, та від щирого серця (Укр. пр.. 1963. 309).
111. Той і ложки води не дасть (Фр., І, 2, 250).
112. То такий, що не дасть собі в кашу наплювати (//. п.. Черк.).
113. Умій дать, умій і одходить (Шиш.-Іл., 74; Ном., 89; Укр. пр., 1963. 313).
114. У цигана дві шкури: одну дасть, ще одна зостанеться (Укр. пр., 1963, 306).
115. Хата багата, та нічого й собаці дати (Укр. пр., 1963, 60).
116. Хліб за хліб людям віддавай (Укр. пр., 1963, 310).
117. Хто дає, той має (Ном., 87; Чуб., 304; Фр., ПІ, 2, 423).
118. а) Хто дасть, той князь, хто не дасть, той грязь (Ном., 87); б) Хто дасть, той пан, хто не дасть, той кабан (Н. н., Черк.).
119. Хто бідному дає, той вдесятеро придбає (Укр. пр., 1963, 75).
120. Хто в біді дав, два рази дав (Там же).— Див. біда.
121. Хто живому не дав, той і за вмерлим не дає (Фр., 11, 1, 104).
122. Хто зразу дав, той два рази дав (Ном., 46; Укр. пр., 1963, 309).
123. а) Цілий тиждень давай, а в суботу не дай, то будеш лихим
Фр., III, 1, 207); б) Цілий тиждень давав, а в суботу не дав та і усе пропало (Н. н., Бук.).
124. а) Чим більше даєш, тим менше маєш (Фр., І, 2, 506); б) Що більше даєш, то менше маєш (Прип., 90).
125. Чи поможе, чи не поможе, а ти дай, небоже (Згар., 109).
126. а) Що даси руками, виходиш ногами (Фр., III, 1, 52); б) Що часи руками, те не виходиш ногами (Фр., Ill, 1, 52; Прип., 289).
127. Що дайте, то дайте, тільки з хати не випихайте (Укр. пр., 1963, 74).
128. Що люди дали, то пси одібрали (Укр. пр., 1963, 75).
129. Я б і дав тобі та лишаю собі (ІМФЕ, 14-3, 211, 142).
130. Я би єго мізельний палець за тебе цілого не дав (Фр., 11, 2,
і 90).
131. а) Як звав, так звав, аби гроші дав (Ком., 21); б) Як звано, го звано, аби що дано (Закр., 228; Фр., П, 1, 167).
132. Як тебе потребують, то дуже шанують, а як не можеш дати, го тікай із хати (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
133. Якою рукою даєш, такою й приймаю (Прип., 91).
134. а) Як не даш з просьби, то даш з грозьби (Укр. пр., 1963, 308); б) Як не даси з просьби, то даси з принуки: а чого просьба не докаже, то докажуть буки (Ільк., 116; Закр., 229; Ном., 23; Укр. пр., 1963, 308; Н. ск., 1971, 71)
135. Як утопає, сокиру даває, а як порятують, і топорища жалує (Ном.. 47).
136. Як тому не дати, хто вміє прохати (Зін., 258; Ном., 87; Укр. пр., 1936, 269; 1963, 309).
137. Яку мала, таку дала (Н. н., Зак.). Дарувати.
1. Від панів дари, надійся кари (Прип., 91).
2. Вола дарують без ярма (Ном., 90).
3. а) Дарованим конем не їздити (Там же); ... далеко не поїдеш (ІМФЕ, 1-5, 530, 11); б) Дарованим конем не наїздишся (Білоц., 28; Укр. пр., 1963, 314).— Рос: Даль, 695.
4. а) Дарованому коневі не заглядають в зуби (Ільк., 23; Закр., 155; Висл.,254; Чуб., 283; Фр., 111, 2, 456; ІМФЕ, 1-5, 421, 344); ... в іуби не заглядають (Білоц., 28; Вік живи, 35); б) Дарованому коневі
у зуби не дивляться (ВНС, 5; Ном., 90; Чуб., 283; Укр. пр., 1936, 406; Зак. пр., 117; Укр. пр., 1963, 313); в) В чужому вибирати, а дарованому коневі в зуби позирати (Фр., 1, 2, 514); ... не позирай у зуби і Югас, 54); г) Дарованому коневі в зуби не заглядають, тільки його радо приймають (ІМФЕ, 29-3, 113, 129); д) Дарованому коневі спокій (ай і в зуби йому не заглядай (ІМФЕ, 29-3, 113, 106); є) Даремному мніеві не гляди в зуби (Зін., 262; Ном., 90); є) Дареному коню в зуби це дивляться (ВНС, 5; Закр., 155).— Рос: Снег., 84; Даль, 579; Жуков, 117; біл.: Ляцький, 9; Рапан., 245; Гр., 1, 468.
5. Дароване не зароблене — користі не принесе (Н. н., Черк.).
6. Дарованому один кінець (Ном., 90; Укр. пр., 1963, 314).
7. Даруєш, небоже, що тобі негоже! (Там же).
8. Дари та очі не дери! (Укр. пр., 1963, 313).
9. Дар за дар, слово за слово (Закр., 155).
10. Дар — не купівля, не гудять, а хвалять (Укр. пр., 1936, 405; 1963, 313).
11. Дарований хліб скоро черствіє (ІМФЕ, 29-3, 131, 31).
12. а) Дарованого назад не беруть (Фр., I, 2, 514); б) Подарунок назад не беруть (Укр. пр., 1936, 405; Вік живи, 34; Укр. пр., 1963, 314).
13. Забери свої дари, бо ти мені не до пари (Прип., 92).
14. За морем воли даром (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 467.
15. І вже такі дари: сметанку ізбери, а сироватку дай (Укр. пр., 1963, 314).
16. а) Легше десятьом подарувати, чим в одного попросити (Укр. пр., 1955, 53); б) Лучче дарувати, ніж брати (Ном., 90); в) Краще дарувати, ніж брати (Укр. пр., 1963, 313).
17. а) Не дорогий подарунок, дорога любов ( Н. н., Сумщ.); б) Не подарунок дорогий, а дорога увага (Н. н., Київщ.); в) Дорогий не подарунок, дорога любов (ІМФЕ, 14-3, 21, 244); ... а дорога твоя пам'ять (Укр. пр., 1963, 314).— Рос: Даль, 579.
18. Нині дар, а завтра віддай (Фр., 1, 2, 511); б) Нині дар, а завтра жаль (Фр., І, 2, 512).
19. а) Ні дар, ні купля (Укр. пр., 1963, 309); б) Що дар, то дар, а що купля, то купля (Зіп., 257; Ном., 157; Укр. пр., 1963, 298).
20. Подарки люблять оддарки (ІМФЕ, 29-3, 123, 54).— Рос: Даль, 579.
21. а) Подаруйко за кордоном без штанів ходить (Ком., 74): б) Подарунько без штанів ходить (Укр. пр., 1963. 314); в) Подарунки за Десною без штанів ходять (Шиш.-Іл., 59); г) Подарунки за Дніпром без штанів ходять (Ном., 90).— Біл.: Гр., 2, 335.
22. Иодариш поїхав у Париж (Укр. пр., 1963, 314).
23. Подарунок не дарують (Укр. пр., 1936, 405; 1963, 313).
24. Хто дає дарунки, тому відчиняють двері (Прип., 92).
25. Чим корить, краще не дарить (Укр. пр., 1955, 282; 1963, 313).
26. Що дароване, то не раховане (Фр., І, 2, 515; Прип., 92). Дякувати.
1. Дяка, як табака,— бери, коли частують, а про свою дбай (Укр. пр., 1963, 51 і).
2. За «тепер» дякує, а за «ще» просить (Фр.. III, 1, 204).
3. За чай і раки немає дяки (Білоц., 24).
4. а) Не жди дяки від приблудної собаки (Ном., 89; Укр. пр., 1961, 198); ... від приблудної псяки (Укр. пр., 1955, 167); б) Не сподівайся дяки від приблудної псяки (Ном., 89; Укр. пр., 1963, 513).
5. а) Одна дяка, що за рибу, що за рака (Укр. пр., 1963, 513; Н. ск., 1976, 48); б) Одна подяка, чи за рибу, чи за рака (ІМФЕ, 29-3, 123, 31).— Біл.: Гр., 2, 265.
6. Хто всім потакує, тому ніхто не дякує (Вік живи, 25; Укр. пр., 1961, 464).
7. а) Яка честь, така подяка (Висл., 359); б) Яка шана, така і дяка (ІМФЕ, 14-3, 211, 144).
Як ви... так ми (віддячуємо).
1. а) Як ви нам, так і ми вам (Ном., 139; Укр. пр., 1955, 209); б) Як ти до мене, так я до тебе (Н. ск., 1964, 73); в) Як ти зо мною, гак я з тобою (Н. ск., 1964, 73); г) Як ти мені, так я тобі (Фр., III, 1, 207).
2. Як у лісі гукнеш, так і відгукнеться (Укр. пр., 1955, 270).
3. Який стук, такий грюк (Там же).
4. Яке «помагайбі», таке й «доброго здоров'ячка» (Там же). Брати.
1. Бере, де не положив (Фр., І, /, 118).
2. Бере на зелений овес (Прип., 28).
3. Бери, дідьку, що твоє! (Там же).
4. Бери, коли дають (Фр., І, 1, 118).
5. Бери побільше, кидай подальше (Н. н., Черк.).
6. Бери, Лесько, хоч не легко! (Укр. пр., 1963, 369).
7. Бери, чорте, груш, а мене не руш! (Прип., 28).
8. Бери, що дають, їж, що є (Н. н., Черк.).
9. Беріть і на мене ся дивіть (Фр., І, 1, 119).
10. Беріть, свате, бо все одно свиням викидати (Укр. пр., 1963, 314).
11. Брав — не пишався, верни — не встидайся (Укр. пр., 1963, 374).
12. Все бери, а мене лиши! (Укр. пр., 1963, 370).
13. Вже би я брав, коби лиш хто дав (Фр., І, 1, 119; Прип., 28).
14. Відбереш у несій голос! (Укр. пр., 1963, 312).
15. Все хотів би зразу забрати в рот, коли б помістилося (Зак. пр., 10).
16. Дарма, нехай хріння вже беруть! (Укр. пр., 1963, 426).
17. Дорого не бери, а голови не дури! (ІМФЕ, 29-3, 12і, ЗІ).
18. З дірявого на набереш (ІМФЕ, 29-3, 135, ЗІ).
19. З повного легко брати: хоч убуває, не так знати (Ном., ЗО; Укр. пр., 1963, 258).
20. Із одної кишені бере, а в другу кладе (Зак. пр., 78).
21. І сліди свої заберу звідси (Фр., III, 1, 114).
22. Коби не віддавати, то не один хотів би брати (Прип., 43); ... то не один би любив брати (Фр., І, 2, 207).
23. Латвіше брати, ніж повертати (Укр. пр., 1963, 310).
24. а) Легше брати, як віддавати (Фр., І, 1, 119; Прип., 28); б) Легко брати, тяжко віддавати (Н. н., Вол.); в) Ліпше брати, ніж повертати (ІМФЕ, 29-3, 125, 4).— Біл.: Гр., 1, 491.
25. Любиш брати — люби і віддавати (ІМФЕ, 14-3, 211, 99).— Рос: Даль, 194.
26. Набереш, аж не зможеш нести (Фр., І, 1, 120).
27. Набрався дрібних від дурних (Прип., 28).
28. Набрав, що аж голому поза пазухою видно (Укр. пр., 1955, 315).
29. Набрав, як убогий у торбу (Обр. сл., 119).
30. а) Не бери чужого, не будеш боятися нікого (Укр. пр., 1955, 213); б) Не руш нічого і не бійся нікого (Укр. пр., 1963, 374).
31. Не бери в рот більше, як поміститься (Зак. пр., 79).
32. а) Не бери, куди не положив (Н. н., Вол.); б) Не бери, де поклав (Укр. пр., 1963, 333); в\ Не ходи, куди не просили, не бери чого не поклав (Укр. пр., 1963, 333); г) Не бери, где не положив (Зін , 266; Ном., 188).
33. Не гляди, що п'ятниця, тоді бери, як трапиться (1МФЕ, І .> 461, 54).
34. Не на те він брав, аби віддавати (Фр., 1, 1, 120).
35. Не ходи, куди не просили, не бери, чого не поклав (Укр. пр 1963, 333); ... не бери, чого не положив (Ном., 188).
36. Не штука брати, але штука віддати (Фр., І, 1, 120; Прип., 29)
37. Ні бере, ні кладе (Фр., 1, 1, 120).
38. Не бери, де не поклав (Н. ск., 1971, 103).
39. Не бери дурного в голову, а важкого — в руки (Н. н., Черк.)
40. Обібрали до нитки (Ном., 216).
41. Проси якнайбільше, а бери, що дають (Закр., 200; Ном., 205; Прип., 270; Укр. пр., 1963, 298).
42. Радісно береться, та смутно віддається (Укр. пр., 1963, 310)
43. Свойов жменев найліпше брати (Фр., 11, 1, 131).
44. Ти базаринку любиш брати, а я людям помагати (Прип., 260).
45. Тільки на то набереш, як на шило борщу (Укр. пр., 1963, 20).
46. Тяжко брати, а важко кидати (Ном., 93; Укр. пр., 1936, 293).
47. Усе на храпок бере (Ном., 67).
48. Хто бере, свою матір проклинає, як віддає, мою споминаї; (Висл., 282; Фр., 1. І. 121).
49. Хто не бере, тому легше (Ном., 87; Укр. пр., 1963, 309).
50. а) Як бере, очі дере, як оддає, батька дере (Шиш.-Іл., 83; Ном., 207; Укр. пр.. 1963, 310); ... а як віддає, то ще й лає (ІМФЕ. 29-3, 146, 53); б) Як бере, то поклони б'є, а як возьме, то ніс дере (ІМФЕ, 29-3, 120, 31); в) Як беруть, сто коней дають, а візьмуть -
і одного не дають (Ном., 46; Укр. пр.. 1963. 297); ... і одного не дадуть (ІМФЕ, 29-3, 139, ЗІ); г) Як гроші беруть, сто коней дають, а як візьмуть — і одного не дають (ІМФЕ, 29-3, 120, 28). Взяти.
1. Взяв го під свої крила (Фр., 11, 2, 310).
2. Взяв личком, а оддаси ремінцем (Закр., 147).— Див. лихо.
3. Взяв на час та і в добрий час (ВНС, 3; Шиш.-Іл.. 15; Закр., 147; Ном.. 207; Укр. пр., 1963, 312).— Рос: Снег., 42; Даль, 539; біл.: Hoc, 32; Г р., 1, 493.
4. Взяв руками, не віддає ногами (Н. н., Сумщ.).— Рос: Даль. 138.
5. Взяв, що не положив (Фр., І, 1, 155).
6. Взяв, як своє (Фр., І, 1, 154; Укр. пр., 1963, 369); б) Е, взяв як дома (Укр. пр., 1963, 368).
7. Візьме, хоч з вогню (Укр. пр., 1963, 371).
8. Гадай, не гадай, що-с узяв, то віддавай (Фр., І, 2, 304).
9. а) Де положиш, там і візьмеш (Н. н., Вол.); б) Де не поклав, не візьмеш (Укр. пр., 1963, 251); в) Де не положив, там не візьмеш (Ном., 193; Укр. пр., 1955, 293).— Біл.: Гр., 2, 453.
10. Забуваємо дати, не забуваємо взяти (Фр., І, 2, 423).
11. Заправив і не взяв (Укр. пр., 1963, 299).
12. З мертвого і з голого нічого не візьмеш (ІМФЕ, 14-3, 211, 234). 18. З-перед очей взято (Укр. пр., 1963, 368).
14. Є й буде, й знаєм, де взять (Ном., 95; Укр. пр., 1963, 297).
15. Любиш взять — люби й віддать (Н. н., Черк.).
16. Нічим не візьмеш, так і клоччям (Ном., 57).
17. Прийде сто душ та візьме сто груш, то мало що й останеться, прийде сто душ, принесе сто груш, то буде мірка (Ном., 93).
18. Так не візьме, як становий карбованця (Н. ск., 1971, 72).
19. Узяв вовчий пашпорт (Укр. пр., 1963, 90).
20. а) Узяв чорт батіг, нехай бере й пужално (Укр. пр., 1963, 18); І Узяв чорт корову, нехай же й теля візьме; в) Узяв біс коня, нехай
ідечку бере (Укр. пр., 1963, 18); г) Взяв корову, візьми й подойник Н., Сумщ.).— Рос: Даль, 148.
21. Узяв топір — візьми й топорище (Н. н., Сумщ.).— Рос: Даль, 0
22. Умій взяти — умій і віддати (Н. п., Черніг.).— Рос: Снєг., Даль, 535.
23. Чи взяв, чи не взяв, аби за моє стало (Ном., 183; Укр. пр., 1963, !)); ... аби своє взяв (Укр. пр., 1963, 369).
24. Що взято, то й свято (Укр. пр., 1963, 368).
25. Як же взяв, то від нього і чорт не вирве (Зак. пр., 19).
26. Як взяха, то й оддаха (Ном., 208). Класти — взяти.
і) Далі положиш — ближче візьмеш (Н. н., Черніг.); б) Далі по-
їдеш — близько візьмеш (Н. н., Вол.); в) Добрі люди, що положиш,
й не буде (Укр. пр., 1963, 371).— Рос: Даль, 554; біл.: Гр., 2,
Див. сховати. Дбати.
1. Всякий за себе дбає (Ном., 189).
2. Дбай за себе, буде з тебе (Прип., 92).
!
· Дбає за кого, як пес за п'яту ногу (Укр. пр., 1963, 360). І. а) Кожний дбає за свою шкуру (Прип., 291); б) Кожний за пс дбає (Фр., І, 2, 423).
5. Не кожен, хто дбає, той і має (Укр. пр., 1955, 29; 1963, 14;
1964, 67).
6. а) Ні б'є, ні лає та ні про що не дбає (Ном., 175; Укр. пр., 1936, І, 1963, 454; Н. ск., 1971, 178); б) Ні б'є, ні лає і нічим не дбає ШМ„ 62; Укр. пр., 1963, 455); ... та нічого не дбає (ІМФЕ, 14-3, 211,
Коли б тому такий вік довгий, як у мене чоловік добрий: він <»< ні лає, нічого мені не дбає (Укр. пр., 1963, 655).
7. Не дбає, щоб пишно, аби затишно (Прип., 82).N. Про себе дбай, але й інших не забувай (Прип., 164). 0. Гак дбає, як пес про п'яту ногу (Укр. пр., 1955, 206; 1961, 240). 10. а) Хто дбає, той і має (Н. ск., 1971, 91; Н. ск., 1976, 44); \ го дбаєт, той маєт (Зін., 252); в) Хто не дбає, той не має (Н. ск., 7; ІМФЕ, 29-3, 148, 5); г) Хто не дбає, той нічого не має (Зак. 98; Укр. пр., 1963, 274); д) Хто дбає, той має (Ільк., 101; Закр.,317; Ном., 193; Фр., I, 2, 530; Прип., 92; Укр. пр., 1963, 274); є) Хто як дбає, так і мае (Зак. пр., 56); є) Як дбаєш, так і маєш (Закр., 228; Ном., 193; Чуб., 1, 285; Укр. пр., 1955, 80; Вік живи, 19; Н. ск., 1964, 67; 1976, 44); ж) Як дбаєш, так маєш, як робиш, так ходиш (Фр., I, 2, 530; Укр. пр., 1955, 80); з) Що хто дбає, той у себе має (Укр. пр., 1963, 453); й) Як дбаєм, так і маєм (Н. н., Вол.); и) Якби дбав, то би мав (Фр., 1, 2, 530); ї) Як дбаєть, так і маєть (Мал., 216).— Біл.: Рапан., 112; Гр., 1, 185.
Недбалиця.
а) Гірший недбалиця, як п'яниця (Фр., II, 2, 441); б) Гірша недбалиця, як п'яниця (Висл., 251); в) Недбалиця гірше п'яниці (Ном., 210; Чуб., 270; Укр. пр., 1936, 220; 1963, 454); г) Ліпше п'яниця, як недбалиця (ІМФЕ, 1-5, 461, 222).
Допомагати.
1. Багато помагає устами, а не руками (IIрип., 260).
2. Він так допомагає, що спиці в колеса стромляє (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
3. Допоміг йому з калюжі в болото (Там же).
4. Дурна поміч гірше немочі (Н. п.. Нол.).— Біл.: Гр.. 1, 372.
б. З його помочі, як з осики груш (Укр. пр.. 1961, 266} II. ск.. /.97/, 186).
6. Кому Не порадити, тому й но допомогти (Зак. пр.. 118).
7. Не можеш допомогти, то ліпше помовчи (7/. п.. Нол). Біл.: Гр., 1, 371.
8. а) Не поміч, а неміч; б) Більше немочі, як помочі (Нам., 203).
9. Помагаєш ми з гори віз тягнутії (Писі.. 323} Фр . II. 2. 569).
10. Помагай бідному журитися (ІМФЕ. І ІЗ. 382, 33).
11. Поміч у свій час, як дощ у ми \х\ (ІМФЕ. 8 Е2. 19. 126, Яворн.; Укр. пр., 1955, 141; 1963, 702; II. ск.. 1964, 232). Рос: СН€І 487.
12. Раз, два не поможе, то десять не поможе (Укр. пр., 1963, 610).
13. Скільки міг, стільки допоміг (7/. //., Вол). — Біл.: Гр'., /, 371.
14. Тобою так заиоможешся, як кулаком по воді обіпрешся (//. ск., 1971, 186).
15. а) Якби один другому не допомагав, то СВІТ би иронии; б) Як би чоловікові не допомагав, то світ би існувати перестав (ІМФЕ. 29-3, 113. 31).
16. Який помагай біг, такий здоров будь (Югас, 66).
17. Як міг, так допоміг (Ільк., 115; Укр. пр., 1963. 310; ІМФЕ, 29-3, 140, 6).
Радити, порада.
1. Всіх сі раджу, а свій розум маю (Фр., І, 2, 276).
2. Всіх сі радь, а своє роби (Фр., І, 2, 276).
3. Давай собі раду, лізь у коноплі (Прип., 273).
4. Де великая рада, там рідкий борщ (Ном., 119; Укр. пр., 1963, 702).
5. Де два, там рада, де три, там зрада (Фр., І, 2, 530).
6. а) Добра порада дорожча від золота (ІМФЕ, 14-3, 386, 607); б) Добра рада ліпша, як злото (Н. ск., 1964, 230).
7. Добра рада, як готові гроші, а лихая — готове нещастя (Ільк., 27; Закр., 168; Укр. пр., 1963, 702).
8. Добрая тая рада, де щирая правда (Ном., 119).
9. Добре радить, кепсько робить (Фр., II, 1, 8).
10. Добре той радить, хто людей не звадить (Закр., 158; Ном., 119; Укр. пр., 1963, 702).
11. а) Другого радься, а свій розум май (Прип., 273); б) Другого ся рай, а свій розум май (Фр., III, 1, 2).
12. З нього ані ради, ані поради (Прип., 273).
13. Інша рада гірш, як зрада (Закр., 69; Укр. пр., 1955, 267).— Біл.: Гр., 1, 370.
14. Іншим радить, а собі не вміє порадити (Укр. пр., 1963, 703).
15. Кожде свойов головов радить (Фр., III, 1, 3).
16. Коли ся починає звада, не поможе і рада (Ільк., 45).— Див. звада.
17. а) Коли шукаєш ради, стережися звади (Ном., 119; Укр. пр., 1963, 702); б) Коли шукаєш ради, стережися зради (Ільк., 46; Висл., 279; Фр.. Ill, 1. 2).
18. а) Одна рада хороша, а дві ліпше (Ном., 119); б) Одна рада добра, а дві краще (II. п.. Вол.).— Біл.: Hoc, 119; Гр., І, 369; в) Одна рада хороша, а дві ще краще (Укр. пр., 1963, 321).
19. Порада — не зрада (Укр. пр., 1963, 702).
20. Радних аж за много, а слухати нікого (Фр., III. І. 3).
21. а) Радь ся всіх, слухай одного, а найрадше себе самого (Фр., III. 1. 3)\ б) Радься всіх, слухай лиш одного, а то себе самого (Прип., 273).
22. Совіт падає, як горох к стіні (Вар. Лаз.).
23. Хороше нарадив, хоч покинь (Укр. пр.. 1963. 703).
24. Чи рада, чи не рада, гайда, громада! (Там же).
25. Щоб дати пораду, треба казати до ладу (Укр. пр., 1955, 265).
26. Що рада, то не зрада (Ном.. 119).
27. Яка рада, така і громада (Прип., 273).
Рятувати.
1. З мого рятування не буде помилування (Ком., 74).
2. Не порятує, хоч гинь (Прип., 290).
3. Порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків (Ном., 46; Укр. пр.. 1963, 702).
4. а) Рятуй, як кричить, бо пропаде, то замовчить (Прип., 290); б) Рятунок в час проганяє смерть від нас (Прип., 290).
5. Усяк готов, щоб погубить, та хто буде рятувати? (Ном., 47; Укр. пр., 1963, 17).
6. Хто годен, рятувати повинен (Прип., 290).
Спасибі.
1. Е! Тут малий спасибіг (Укр. пр., 1963, 313).
2. Спасибім не одбудеш (Там же).
3. Спасибі в кишеню не кладуть (Там же).
Обіцяти.
1. Багато обіцяє, а мало дає (Фр., II, 2, 463).
2. Він дуже щедрий на обіцянки (Укр. пр., 1963, 314).
3. Він клянеться, обіця — задля красного слівця (Укр. пр., 1961, 454; ІМФЕ, 14-3, 211, 155).
4. а) Гори-доли обіцяв, а ніч не дав (Н. ск., 1964, 80); б) Гори-до-ли обіцяє, поки в руках тебе не має (ІМФЕ, 14-3, 211, 173); в) Золоті гори обіцяє (Ільк., 38; Ном., 68; Фр., І, 2, 413; Укр. пр., 1955, 181; 1963, 414).— Рос: Даль, 652; г) Обіцяє золоті гори (Фр., II, 2, 463).
5. Казала, обіцяла, а слова не дотримала (ІМФЕ, 29-3, 140, 6).
6. Коли обіцяють, м'яко постеляють, а потім вже шпигають, як шилом (ІМФЕ. 14-3. 211, 32).
7. а) Краще не обіцяти, як слова не здержати (Укр. пр., 1955, 168); ... як слова не дотримати (Зак. пр., 76); б) Краще зробити не обіцяючи, ніж обіцяти, а не зробити (ІМФЕ, 14-3, 211, 239); в) Ліпше не обіцяти, як слова не додержати (IIрип., 229); г) Лучче не обіцяти, як слова не здержати (Ільк., 51; Висл., 289; Фр., II, 2, 463; Укр. пр., 1936. 402; 1963, 316); д) Радше не обіцяти, як не дати (Н. ск., 1964. 80); є) Радше не обіцяти, як не дати (Н. ск., 1964, 80); є) Не треба обіцяти, коли не можеш дати (Н. н., Закарп.).
8. Не поспішай обіцяти, а поспішай зробити (ІМФЕ. 14 3. 211, 250).
9. Не обіцяй, а зразу в руки дай (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
10. Не ТОЙ МОЛОДецЬ, хто пообіцяв, а той, хто виконав (//. п.. Київщ).
11. Не треба обіцяні, коли не можеш дати (//. п., Закарп.).
12. Обітницям не радуйся (Укр. пр.. 1963. 314).
13. а) Обіцяв пап кожух, та слово його тепле (Фр., II. 2, 463); б) Обіцяв пан - грушок з верби дам (ІМФЕ. 29 3, 136. ЗІ); в) Обіцяв хазяїн дати, тільки велів заждати (II. ск.. 1971. 62).— Див. пан.
14. Обіцяй мало, а зроби багато (IIрип., 229).
15. Обіцяли гори іі мости, а дали лиш голі кості (Там же).
16. Обіцяли дані а ГЯКОМ», вийшла з того дуля з маком (ІМФЕ, І ІЗ. 211. 156).
17. а) Обіцянка, а не данка — дурному радість (Закр., 193; Висл., ЗІ і); б) Обіцянка танка, а дурному радість (Югас, 60; Зак. пр., 77); в) Обіцянка цяцянка (Ном., 88); г) Обіцянка — цяцянка. а дурневі радість (Ном., 88; Иілоц.. 25; II. ск.. 1971. 108); д) Обіцянка— цяцянка. глупому — радість (ІМФЕ. 29 3, 113. 48); є) Обіцянка — цяцянка, а цяця іі досі в кишені (Укр. пр., 1955, 163; 1963. 316).- Кіл.: Рапан., 197.
18. Обіцянками землю не наситиш (ІМФЕ. Іі 3, 211, 261).
19. Обіцянками не проживеш (Зак. пр., 77).
20. Обіцянками ситий не будеш (ІМФЕ, 14-3, 211, 240).
21. Обіцянка — новий довг (Фр., III, 2, 500).
22. Обіцяного три роки ждуть (Зак. пр., 77; Укр. пр., 1961. 213).— Рос: Жуков.
23. Обіцяти гори-долини (Фр., II, 2, 463).
24. а) Но обіцянку на скорій клячі поспішайся (Зін., 265; Укр. пр.. 1963, 314); б) По обіцянку треба швидкого коня (Ільк., 77; Ном., 88; Писі.. 343; Фр.. II, 2, 463: Укр. пр., 1963, 315).
25. Спочатку подумай, а пдтім обіцяй (Зак. пр., 77).
86
26. Так нам довго обіцяли, що ми вже повиростали (ІМФЕ. 14-3, 211, 155).
27. У краю обіцянок можна вмерти з голоду (Прип., 229).
28. Хто багато обіцяє, той мало дає (Укр. пр., 1963, 315); ... той мало завжди дає (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).
29. а) Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримає (Ільк., 100; Ном., 88; Фр., II, 2, 463; Висл., 272); б) Хто обіцяє, той рідко слова дотримує (Укр. пр., 1955, 173).
30. Хто рад обіцяти, той не має охоти дати (Ном., 88; Прип., 229; Укр. пр., 1955, 181; 1963, 315).
31. Штири воли обіцяли, а куце паця дали (Н. ск., 1964, 82).'
32. Як тоне, то сокиру обіща, а витягнув, і топорища жалко (ВНС, 33).— Див. 2, тонути.
Держати, тримати.
1. Держав дві корови, а тепер — дві ворони (ІМФЕ, 1-5, 462, 54).
2. Держиться на жилах, як пісок на вилах (НриЩ, 95).
3. Держи, що маєш, кажи, що знаєш (Там же).
4. Держімося землі, бо земля держить нас (Там же).
5. а) Держіт мі два, бо єдному ніщо (Фр., І, 2, 543); б) Тримайте мі два, бо єдному ніщо (Фр., І, 2, 531).
6. Держу, хоть сам дрижу (Фр., І, 2, 544; Прип., 95).
7. На аркані го не вдержиш (Фр., І, 1, 9).
8. Не втримався за гриву, то за хвіст не втримаєшся (Вік живи, 33).— Див. 1, хвіст — голова.
Ділити.
1. Діли та себе не оголи (Ном., 88).
2. Нам батьківщини не ділить (Укр. пр., 1963, 703).
3. Щоб себе не оголить і тебе не обділить (Ном., 88; Укр. пр., 1963, 309).
Діставати.
1. Легко ся дістало, легко й пропало (Фр., II, 2, 339).
2. Так дістав, що аж облизався (Прип., 102).
3. Хто багато жадає, мало дістає (Фр., III, 2, 435).
4. Хто стоїть у ряду, три дістане коляду (Прип., 164).
5. Що застану, то й діетану (Фр., II, І, 159; Прип., 133). Добувати.
1. Хоче добути ремінця там, де собаки й лика погризли (Укр. пр., 1955, 164).
2. а) Як ся набуло, так ся ізбуло (Ільк., 117); б) Як набулося, так і забулося (Прип., 212).
Потреба.
1. Випала ми нагла потреба (Фр., І, 1, 179).
2. а) Потребам кінця немає; б) Потребі нема кінця (Ном., 189). Рвати.
1. а) Спідтишка мішки рве (Кулж.,… Продолжение »
