… 18); б) Спідтишка литки рве (Укр. пр., 1936, 268).
2. Уже коли рвати, то рви, не дьоргавши (Укр. пр., 1963, 337).
Наживатись, розживатись, доживатись. 1. В котрий день нажив, так прожив (Укр. пр., 1963, 304).2. Нажите махом — піде прахом (Н. ск., 1977, 104).
3. У нього не розживешся і серед зими льоду (Н. ск., 1971, 136).
4. Як марно нажив, так марно й піде (Ном., 139; Укр. пр., 1963, 451).
Пішло, пройшло (пропало).
1. Димом пішло (Укр. пр., 1963, 197).
2. а) Звідки прийшло, туди й пішло (Укр. пр., 1963, 199); Н. ск., 1971, 127); б) Легко прийшло, легко й пішло (Укр. пр., 1963, 199); в)Прийшло махом і пішло прахом (Укр. пр., 1963, 451); ... піде прахом (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 484.
3. Так як прахом пішло (Укр. пр., 1963, 197).
4. Що легко прийде, то легко піде (Укр. пр., 1963, 451).
5. Що прийшло, як у воду ввійшло (Укр. пр., 1963, 199).
6. Як ся приобрело, так ся і з їло (Укр. пр., 1963, 451).
Буде в нас (про достаток).
1. Буде з нас, не діти в нас, а діти будуть — самі добудуть (Укр. пр., 1963, 455).
2. На наш вік іще буде (Укр. пр., 1963, 297).
3. Як у людей буде, то і в нас буде (Укр. пр., 1963, 73).
Мати щось.
1. Будеш тоді мати, як будеш хати пильнувати (Прип., 197).
2. Все в нього є, тільки рогів на голові немає (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
3. а) Все має. крім пташиного молока (Зак. пр., 10); б) Все має, хіба що пташиного молока забагає (Ільк., 15; Фр., II, 2, 383): в) Тільки нотячого молока не має (Скр.. 123); г) Хіба птичого молока нема (Укр. пр., 1963, 192).— Рос: Даль, 100.
4. Все що маю, в пазуху сховаю (Вік живи, II).
5. Два кабани має, а як козяча смерть виглядає (ІМФЕ, 14-3, 211. 171).
6. а) Доки єсть, то й шелесть; б) Коли єсть, то шелесть, а як нема, то СКВересть (Укр. пр., 1963, 452); в) Як єсть, то й шелесть, а як нема, то й обійдеться (Укр. пр., 1963, Ї58).
7. а) Доки я сі мав, доти мене кождий в куми брав, а як я підупав, то мене сі рід відцурав (Фр., II. 2. 384); б) Як єм ся мав, кождий мене знав, а як єм підупав, ніхто мене не пізнав (Фр., II. 2, 384); в) Як я си добре мав, мене кождий знав, як я пропан, кождий мене занехав (Фр.. II. 2, 384). Див. 2, Микита.
8. Дома, що маєш, а у людей, що дають (//. ск., 1964, 233).
9. Сден так має, аж му сі горлом пхає, а другий лиш слинку пролигає (Фр., II, 2, 382).
10. Єсли не маш, сам бог не возьмет (Зін., 223).
11. Знаю, що маю, але не знаю, що втрачу (Фр., 11, 2, 382).
12. І кішки в хаті нема (Скр., 256).
13. а) Краще своє мати, як на чуже позирати (Зак. пр., 31): б) Лучче мати, як позичати (Ільк., 51).— Див. позичати.
14. Май не май, а з рук не пускай (Фр., II, 2, 382).
15. Маєш віз і перевіз (ІМФЕ, 29-3, 130, 31).
16. Маю, маю, мало дбаю (Югас, 58).
17. Не все «то маємо, про що гадаємо (Укр. пр., 1955, 37; 1963, 337).
18. Не знаємо, що маємо, аж потеряємо (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
19. Не мавши статку, не буде й упадку (Скр., 41).
20. Сім пар чобіт сходив, але того нігде не видав, щоб на світі каждий ся добре мав (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
21. а) Стільки землі має, як чорного за нігтем (Зак. пр., 36);
б) Тільки землі маю, що поза нігтями (Укр. пр., 1955, 37; 1963, 17);
в) Тільки й землі маю, що поза нігтями (Укр. пр., 1936, 35; Н. ск., 1971, 45); г) Кілько маю поля, що крук не має де сісти (Н. н., Бук.); д) Поля, що й курці лапою нема де ступити (Н. ск., 1971, 45).— Див. 1, земля.
22. Стільки в нього поля, що заєць перескочить (Зак. пр., 33).
23. Стільки має, як голодний за зубами (Укр. пр., 1955, 46; 1963, 60).
24. Стільки на годину планів має, скільки v зайця скоків буває (ІМФЕ, 29-3, 131, 31).
25. Тільки й має, що на собі (Укр. пр., 1955, 43).
26. Тоді буде мати, як старий чорт візьметься помирати (Ном., 92; Укр. пр., 1963, 428).
27. а) Тоді маю, як у руці тримаю (Прип., 197); ... коли в руках тримаю (Н. н.. Вол.); б) Той має, що в руках тримає (Н. н., Київщ.).— Біл.: Гр., 1, 412.
28. Трусітеся, рубці, дивітеся, людці: як робимо, так ходимо, як баємо, так маємо (Ном., 136).
29. Тужимо за тим, чого не маємо (ІМФЕ, 14-3, 211, 218).
30. У кишені таракан та блоха, у хліві — ратиці та хвіст (Скр., 256).
31. Хочеш багато мати, мусиш мало спати (ІМФЕ, 29-3, 124, 31).
32. Хочеш мати, мусиш дбати (Фр., II, 2, 383; Прип., 198).
33. а) Хто багато має, той прагне більше (Укр. пр., 1963, 102); б) Хто більше має, той більше бажає (Прип., 9); в) Хто багато має, той іще бажає (Прип.. 198); г) Хто багато має, той ще жадає (Фр., І, 1, 94); д) Хто багато хоче, мало має (Фр., ПІ, 2, 532); є) Хто більше має, той більше хоче (Фр., ПІ, 2, 483).
34. а) Хто має, той бурчить, а хто не має, той мовчить (Фр., П, 2, 383; Прип.. 198); б) Хто має багацько, той бурчить, а хто мало, той мовчить (Ном., 33; Висл., 283).
35. а) Хто має в торбі, той з їсть і на горбі (Ном., ЗО; Фр., III, 1, ЗО; ІМФЕ, 29-3, 118, 32); б) Як маєш у торбі, сядеш і на горбі (Н. ск., 1971, 132); в) Як маєш своє в торбі, то сядеш і на горбі (Перем., 1854, 104); г) Як є в торбі, то сядеш на горбі (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
36. Хто має, той не дбає (Ном., 211; Фр., II, 2, 383; Укр. пр., 1963, 451).— Біл.: Гр., 1, 420.
37. Хто мало має, мало дає (Фр., ПІ, 2, 483).
38. Хто має, тому ще дають, а хто не має, в того ще й беруть (Прип., 198).
39. Хто має, то нехай прибирає, а хто не має, то нехай заробляє (Укр. пр., 1963, 254).
40. а) Хто много має, той все ще більше бажає (1МФЕ, 29-3, 117, 31); б) Хто много має, той прагне більше (Ном., 31; Фр., II, 2, 404).
41. Хто не має малого, той не буде мати і великого (Укр. пр., 1963, 20).
42. Хто не має у зимі пецуха, той не має у літі пастуха (Югас. 55).
43. а) Хто не має, той не губить (Фр., II, 2, 383; Вік живи, 11); б) Хто не має, той не втеряє (Укр. пр., 1963, 26).
44. Хто не має, той не дасть (Фр., III, 2, 483).
45. Хто не хоче, той не має (Ком., 99).
46. а) Хто нічого не має, того ніхто не знає (Укр. пр., 1955, 53; 1963, 26); б) Хто нічого не має, ніхто його не знає (Зак. пр., 50).
47. Хто хоче багато, то втратить і те, що має (ІМФЕ, 14-3, 211. 240).
48. Хто хоче що мати, треба пошанувати (Перем., 1854, 104).
49. Хто що має, хай тримає (Прип.. 198).
50. Чим більше маєсі, тим більше хочесі (Фр., III, 2, 482).
51. а) Що маємо — не дбаємо, втративши — плачемо (Укр. пр., 1955, 266); б) Що маємо — не бережем, загубивши — тужим (Укр. пр., 1963. 290).
52. а) Якби-м так мав, як не маю (Фр., III, 2, 482; Прип., 198); б) Якби так малось, як не мається, так що б то було (Укр. пр., 1963. 337).
53. Як нічим не рискувати, то НІЧОГО не мати (Літ. газ., 1961, 5. XII).
54. Як хто собі уладнає, так і має (ІМФЕ, 29-3, 121, 31).
55. Як Микита воли мав, то Микита й кумував (Укр. пр., 1963, 22).— Див. ким.
Єсть, є (достаток).
1. В єдного є, аж гниє, а в другого нема нічого (Фр.. /, /. 88).
2. «Є» — слово, як мед, солодке, «нема» — слово, як полин, гірке (Укр. пр.. 1955. 51; 1963, 58).
3. Тоді в мене хрестини, як є що в хустині (Укр. пр., 1963, 294).
4. а) Як є— розійдеться, як нема — обійдеться (Укр. пр., 1955, 206).— Біл.: ).. 1. 190; б) Як єсть, то розійдеться, а нема, то обійдеться (Укр. пр., 1963, 68); в) Як єсть, то шелесть; г) Коли єсть, то шелесть, а як скупо — терпи, душо! (Н. ск., 1964, 146); д) Як єсть, то шелесть, а як по тому —- терпи біду в дому (ІМФЕ, 29-3, 149, 111); є) Як єсть, то й свиням честь (Укр. пр., 1963, 452); є) Буде — минеться, а не буде — обійдеться (Н. н., Бук.); ж) Як є, то минеться, а як нема, то обійдеться (Прип., 118).
5. Як є, так жму, а нема, то жду (Укр. пр., 1963, 458).
Не мати (нічого), ні... ні...
1. а) Ані печі, ані лави і на столі нема страви (Укр. пр., 1955, 39; Н. ск., 1971, 45); б) Ані печі, ані лави (Укр. пр., 1963, 15).
2. Ані на нитку, ані на верітку (Укр. пр., 1963, 54).
3. а) Аби кінці' з кінцями позводить; б) Кінці з кінцями не сходяться (Укр. пр., 1963, 16).
4. Ані дзень, ані бом, ані посторонки (Укр. пр., 1963, 22).
5. Вони мотузком хліб ріжуть, бо ножа нема (Там же).
6. Де нічого нема, там і чорт вже не бере (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
7. Добре й погулять, як нема чого в хлів заганять (Укр. пр., 1963, 18).
8. Казав Хома — нічого нема (Укр. пр., 1963, 16).
9. Казала кума — дам пшона, а у неї самої нема (Укр. пр., 1936, 404; 1963, 66).
10. Коли нема на молоці, то й на сироватці не буде (Укр. пр., 1955, 273).
11. Кому сього й того, а кому нічого (Укр. пр., 1936, 125).
12. На нема й суду нема (Перем., 1854, 102).— Рос: Даль, 630.
13. Не зітхай: чого нема, то й так нехай (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).
14. а) Нема й ока запорошить (Укр. пр., 1955, 46); б) Нічим і ока запорошить (Укр. пр., 1963, 69).
15. Нема що в коляду класти (Укр. пр., 1963, 75).
16. Немає в що солі завязать (Укр. пр., 1963, 54).
17. Нема в що тріски збирати (Укр. пр., 1963, 16; П. ск., 1971, 45).
18. Нема й на сміх (Укр. пр., 1963, 16).
19. а) Нема у нього ні кола, ні двора, увесь тут (Закр., 187); б) Ні кола, ні двора (Ном., 32; Іл., 273); в) Ні в горшку, ні в мішку (Укр. пр., 1963, 68); г) Ні вуса, ні бороди, ні плуга, ні борони (Укр. пр., 1963, 19); :\\ Ні кола, ні двора, ні рогатого вола (Укр. пр., 1955, 39; 1963, 17); — Рос: Даль, 65; є) Ні коняки, ні воза, та нема чого й на віз положити (Скр., 256); є) Ні коняки, ні вола, та нема чого й на віз покласти (Укр. пр., 1963, 18); ж) Ні кола, ні двора — один сіренький котик та й на шиї мотузок (Іл., 273; Укр. пр., 1963, 23); з) Ні з'їсть, ні зоп'є, ні хороше сходить (Укр. пр., 1963, 16); и) Ні писне, ні висне (Укр. пр., 1963, 17); і) Ні сідла, ні вузди, ні того, що на нього вузду надівають (Укр. пр., 1955, 39; Н. ск., 1971, 48); ї) Ні ножа, ні образа — ні зарізаться, ні помолиться (Іл., 275; Укр. пр., 1963, 22); й) Ні послать, ні в голови (Укр. пр., 1963, 54); к) Ні юшки, ні петрушки (Укр. пр., 1963, 67); л) Ні цури, ні пилинки; м) Ні хуху, ні духу (Укр. пр., 1963, 16); н) Прийшов: ні ситця, ні решітця (Укр. пр., * 1963, 22).
20. Нічим грудини прикрити (Укр. пр., 1963, 48).
21. Нічого нічим не одбудеш (П. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 472.
22. а) Ні за віщо і рук зачепити, щоб було, як жити (Укр. пр., 1963, 16; Н. ск., 1971, 45); б) Ні за що й зачепитися; в) Нема об що рук зачепити (Укр. пр., 1963, 16).
23. Потребам кінця нема (Там же).
24. Спасибі богу — всього є: хліба ма, а грошей нема (Укр. пр., 1963, 68).
25. Там, где нич не єсть, ані не украдут, ані не загине, ані вовк не возьме (Югас, 64).
26. Тут хіба тільки батька та матері нема (Ном., 272).
27. У нього в домі нічим собаки заманити (Н. н., Сумщ.).— Рос: Даль, 592.
28. Чого ніт, того не треба (Югас, 66).
29. Як нема, коли б була, а як є, так сяк і так (Укр. пр., 1963, 454).
30. Як не будеш доглядати, не будеш нічого мати (ІМФЕ, 14-3, 211, ПО).
Збирати.
1. Вітром розвіяного пір'я не позбираєш (Прип., 252).
2. Збирай двома руками, а роздавай лиш одною (Прип., 134).
3. Ліпше коріння збирати, як під корінням лежати (Там же).
4. а) Не штука розкинути, а штука зібрати (Ном., 207); б) Не штука розкидати, а штука збирати (Укр. пр., 1963, 312).
5. Тяжко зібрати кінці до купи (Прип., 135). Користь.
1. Від користі серце кам'яніє (Укр. пр., 1963, 300; Н. ск.. 1971, 135).
2. а) За користю біжу ристю (Ном., 274; Укр. пр., 1963, 428); б) За користю біжить ристю (Н. ск., 1971. 135).
3. а) 3 його й користі, як з козла молока (Н. н., Київщ.); б) З него така користь, як з торічного снігу (Фр.. II. І. 292); в) Стільки з його користі, як з чорта смальцю (Укр. пр., 1955, 196; 1963, 408).
4. а) Користі ВІД його на два шаги, та й ті щербаті (Укр. пр., 1955. 196; 1963. 408): б) Користі за два шаги та й ті щербаті (Ном., 122; Укр. пр.. 1963. 299).
5. Кому користь, а нам хворість (Укр. пр., 1963, 306).
6. Не все одразу дасться, а потроху та помалу, то зробиш користі чимало (ШФЕ, 8-К2. 16. 162. Нворн.; Укр. пр.. 1963. 279; И. ск., 1971. 94).
Прибиль.
Собі на прибиль, другим на погибель (//. СК., 1971. 137).
Достаток, недостаток.
1. а) Був тут достаток, та забрав нестаток (Н. н.. Вол.); б) Були достатки, та поїли достатки (Фр., II. 2. 44).— Біл.: Гр., 1. 407.
2. Було всього подоетатжом, по принуки не було (Перем.. І854, 102).
3. Від нестатку продай хатку (Фр., II, 2, Ї'і5; Прип.. 224).
4. Достаток і запас біди не чинять (ІМФЕ, 29-3, 128, ЗІ).
5. Достаток чинить статок (Зін., 224; Ном., 29; Літ. г., 1961, 7. VII).
6. Єсли в чоловіка хліба єсть достаток, то в нього в дому деякий биваєт статок (3in., 293).
7. а) Недостатки беруть остатки (Н. п.. Вол.); б) Недостатки гонять статки (Ном., 33; Вік живи, II; Укр. пр., 1955, 54); в) Недостатки гонять з хатки (Н. п., Ів.-Фр.).— Біл.: Гр., 1, 407.
8. Невеликі достатки — то лягаймо всі спатки (ІМФЕ, 14-3, 211. 265).
9. а) Не мавши статку, не буде й упадку (Ном., 192; Укр. пр., 1963, 199); б) Мавши статок, терни упадок (Ном., 192); в) Як нема статку, то й нема упадку (Чуб., 232).— Біл.: Гр., 1, 194.
робить достаток (Закр., 207; Ном., 284; Фр., II, 1, 174; Укр. пр., 1963, 258).
11. По достатках ноги простягай (Укр. пр., 1963, 258).
12. Постійні недостатки женуть любов із хатки (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
13. а) Прийшов нестаток — забрав остаток (Ном., 33; Ком., 63; Укр. пр., 1955, 46; 1963, 20); ... та й взяв достаток (Фр., II, 2, 445; Прип.. 224); б) Прийшов нестаток, випив і остаток (Укр. пр., 1963, 508).— Біл.: Гр., 1, 402.
14. Святки люблять достатки (ІМФЕ, 1-5, 461, 25).
15. Сховай достаток на остаток (Прип., 224).
16. Хто має остаток, той має і упадок (ІМФЕ, 29-3, 121, 31).— Біл.: Hoc, 76; Гр., 1, 194.
17. Хто остатки з'їдає, той красний і гладкий буває (ІМФЕ, 29-3, 135, 31).
18. Якби ж такі статки, як недостатки (Н. ск., 1971, 45).
Набуток, прибуток.
1. Від прибутку голова не болить (Н. н., Вол.).
2. Злий набуток не йде на пожиток (Прип., 212).
3. Лихий набуток не дійде третіх рук (Фр., II, 2, 348; Укр. пр., 1963. 101).
4. а) Набув, як сокола, а збуває, як ворога (Прип., 212); б) На-ув, як сокола, а тяжко збути, як осла (Укр. пр.. 1963. 305).
5. Не стільки набувся, скільки нагнувся (Прип., 212).
6. Як набулося, так і збулося (Там же).
Запас.
1. Без запасу чоловік гине без часу (Н. п., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 189.
2. а) Запас біди не чинить (Зін., 225; Закр., 164; Шиш.-Іл., 24; Ном.. 193; Чуб., 253; ІМФЕ, 14-3. 211. 17); б) Запас біди не чинить і їсти не просить (Укр. пр., 1955, 286; 1963, 257; Н. ск., 1971, 132); в) Запас їсти не просить (Вік живи, 19); г) Запас кишеню не рве (ІМФЕ, 14-3, 211. 32); д) Запас місця не перележить (Н. п., Вол.).— Рос: Снєг., 395; Даль, 462; Рибн., 42; біл.: Гр.. 1, 189—190.
3. Хто живе з запасом, той говорить басом (ІМФЕ, 14-3. 211. 192). Просити, випросити, просьба.
1. Ані випросити, ані вимолити (Фр., І, 1, 183).
2. Будеш хліба просити, як будеш дурно сидіти (Прип., 185).
3. Ви мене просіть, а я ніби не хочу (Н. ск., 1971, 139).
4. а) Випросив би і в бика молока (Прип.. 270); ... од бика молока (Н. ск., 1964, 104); б) Од бика не випросиш молока (Н. ск., 1964, 138); в) Так у нього випросиш, як у бика молока (Фр., І, 1, 184).
5. Від нього ні відпроситися, ні відмолитися, ні відхреститися (Вік живи, 26).
6. Від ялової корови молока не випросиш (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).— Див. 1, корова.
7. Він і від цапа молока випросить (Зак. пр., 80).
8. а) В його посеред зими льоду не випросиш (Ном., 91; Укр. пр.,
1936, 258); б) Щедрий, зимою льоду не випросиш (Ном., 91); в) Щедрий, не випросиш і льоду (Ном., 91); г) Посеред зими льоду не випросиш у Кулини (Укр. пр., 1955, 163; 1963, 428); д) У нього зимою льоду не випросиш (Чуб., 293).— Рос: Рибн., 100.
9. Його не треба два рази просити (Прип., 270).
10. Кому не досить, хай ще попросить (Прип., ПО).
11. Не впрохав нижнього, не впросиш вищого (Ном., 22).
12. Не проси у чорта молока, бо чорт не доїться (Прип., 270; Укр. пр., 1961, 258).
13. Осінні багачі — весінні прохачі (Укр. пр., 1963, 452).
14. а) Пішов просити, а не має в чому носити (Прип., 253); б) Пішов просити, не має чим носити (Фр., III, 2, 509).
15. Покажи йому палець, а він руку просить (ІМФЕ, 29-3, 141, 32).
16. Просив — не дає, випросив — не бере (Укр. пр., 1963, 485; ІМФЕ, 29-3, 138, 8).
17. Проси —дадуть (ІМФЕ, 29-3, 127, 31).
18. Просили — не хотів, наказали — мусів (Ном., 24; ІМФЕ, 29-3, 138, 8).
19. Просять покорно, наступивши на горло (Укр. пр., 1963, 106; ІМФЕ, 29-3, 124, 24); — Рос: Даль, 833; б) Просить покорно, наступивши на горло (Укр. пр., 1955, 154).
20. а) Просьба місце має (Зін.. 242; Ном., 87); б) Просьба стіну переб'є (Висл., 347); в) Просьба мур пробиває (Ном., 87; Фр., II, 2, 604); г) Просьба мури ломить (ІМФЕ, 29-3, 113, ЗІ).
21. Проханим конем не наробишся ні вночі, ні вдень (Укр. пр., 1955, 37).— Див. 1, кінь.
22. а) Проханий кусок горло дере (Шиш.-Іл., 62; Ном., 87); б) Проханий шматок горло дере (Укр. пр., 1963, 308); в) Проханий шматок у горлі, як кілок (Укр. пр., 1963, 308).
23. Скоріше в курки молока випросиш (Укр. пр., 1963, 427).
24. Та вже сиди, не сиди, нічого не випросиш (Укр. пр., 1963, 76).
25. Треба й честь знать: коли просять, треба дать (Укр. пр., 1963. 309).
26. Хто багато просить, нічого не дістане (Фр., І, 1, 94).
27. а) Хто носить — не просить (Укр. пр., 1963, 139); б) Хто з собою носить, той нікого не просить (ІМФЕ, 14-3, 211, 142).— Див. 1, хліб.
28. Чого не випрошу, то й так озьму (Фр., І, 1, 184).
29. Чого хочеться, те й проситься (Н. н., Сумщ.).— Рос: Даль, 673.
30. Ще баран шкуру носить, а вже кушнір за неї просить (ІМФЕ, 29-3, 113, 133).
31. Як не випросит, то вигрозит (Фр., І, 1, 184).
32. Як не даси з просьби, то даси з принуки, а чого просьба не докаже, то докажуть буки (Ном., 33).
33. а) Як просять, і жнуть, і косять (Ном., 46; Укр. пр., 1963. 310); б) Як просять, так жнуть і косять, а як випросять — то зелене, то пожато (Н. п., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 492.
94
34. Як у себе не має, у людей просить (Укр. пр., 1963, 73).
Знаходити, не знайти.
1. Аби хотіти, можна знайти (Укр. пр., 1963, 290).
2. Він і на рівному місці знайде горбик і долину (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
3. а) Далі положиш — ближче знайдеш (Н. ск., 1971, 132); б) Далі сховаєш — швидше знайдеш (Н. н., Сумщ.).— Рос: Снєг., 83; Даль, 461; Рибн., іі; Жуков, 350; біл.: Рапан., 217.
4. Добре, що є кульбака. кінь ся вже найде (Фр., II, 2, 320).
5. Зайшов — чорт його і з собаками не найде (Укр. пр., 1963, 417).
6. а) Закинь назад — попереду знайдеш; б) Кинь перед собою — знайдеш за собою (Н. «., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 459.
7. За чим підеш, те й знайдеш (Н. н., Сумщ.).— Рос: Даль, 575; Жуков, 155.
8. а) 3 бідою найдеш, а не поділишся (Фр.. 1. 1, 45); б) Знайшовши, не поділишся (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 332.
9. а) Знайдеш — не веселися, згубиш — не смутися (Ільк., 38; Висл., 269; Фр., II, 1, 201); б) Знайдеш — не радій, загубиш — не калій (ІМФЕ, 14-3, 282, 32); в) Найшов — не радуйся, а як загубиш, то не тужи (ВИС, 15); ... а загубиш — не плач (Ном., 113); ... стратив — не плач (Н. ск., 1964. 35); г) Знайшов — не скач, згу-"ив — не плач! (Н. ск., 1971, 98); д) Не смутися, стративши, не
іпкя. знайшовши (Н. н.. Ров.).— Рос: Даль, 59; Рибн., 115; біл.: Нш., 91; Гр.. І. 461.
10. а) Знайшов, як сокиру під лавою (Прип., 215); б) Знайшов сокиру під лавою (Укр. пр., 1963. 385); в) Найшла сокиру за лавкою (Укр.'пр.. 1955, 239),- Біл.: Hoc. 91; Гр., 2, 246.
11. а) 3 ним ні знайти, ні згубити (Фр.. //, /. 201); б) 3 ним ні згубити, ні знайти (Фр., ПІ, 2, 443): в) 3 ним не найдеш кінця (Фр., ІГ 1. 289).
12. а! І зо свічкою не найдеш (Прип., 295); б) Із свічкою би го не «найшов (//. ск., 1964, 34).
13. І по заячому сліду інколи знаходять ведмедя (Укр. пр., 1955,
269).
14. Кому ми надобні, той найде нас і в кадобі (Кулж., 19).
15. а) Краще шукати і не знайти, ніж знайти і загубити (ІМФЕ, 1)3. 211, 237); б) Лиха находка гірш крадіжки (Укр. пр., 1963, 292).
16. іМиш у голову зайшла, заким зерно знайшла (Укр. пр., 1963, у9).— Див. 1, миша. [ 17. Найшов свій свого (Прип., 215).
18. Найшов тото, чого не загубив (Фр., II, І. 431).
19. Найшов — як дома взяв (Укр. пр., 1963, 368).
20. а) Не знаєш, де знайдеш, де втратиш (Скр., 84); б) Не вгада-Іеш, де знайдеш, а де загубиш (Н. н., Сумщ.).— Рос: Снєг., 293; Даль, Ш95; Рибн., 41; Жуков, 281.
21. а) Поки найде, то й сонце зайде (Ном., 214; Вік живи, 29; Укр. Ьр., 1961, 230); б) Покіль найде, то й ... (Укр. пр., 1963, 416); в) Поки сонце зайде, то і чорт не знайде (Ном., 223).
22. Поки зелень знайдеш, сам позеленієш (ІМФЕ, 14-3, 211, 160).
7. На коні їде, а коня шукає (Укр. пр.. 1963, 394).
8. а) Не кидай живого, не шукай мертвого (Укр. пр., 1963, 290: Н. ск., 1971, 103).— Біл.: Г р., 2, 360; б) Покинув живе і пішов шукати мертвого (Укр. пр., 1955. 291).
9. Не шукай лиха — само на тебе найде (1МФЕ, 29-3, 113, 31).
10. а) Не шукай з-під здохлого коня підкови (ІМФЕ, 14-3, 282. 32); б) Шукає з-під дохлого коня підкову (Н. ск.. 1971. 140): ...копито (Н. ск.. 1971, 150).
11. Не шукай там, де не поклав (Зак. пр., 82).
12. От вам Лука: рукавиці за пазухою, а він їх шука (Укр. пр.. 1955. 238; 1963/446).
13. Риба шукає, де глибше, а людина, де ліпше (Укр. пр., 1955, 259).— Див. 1, риба.
14. Того шукає, що не положив (Ном., 216; Укр. пр., 1963, 370).
15. Хто чого шукає, той знайде (Закр., 220; Ном., 133; Укр. пр.. 1955. 29 1963. 290).
16. Хто шукає, той знаходить (ІМФЕ, 14-3, 211, 164); ... той знайде (//. и.. Черк.).
17. Хто шукав, гой не блудить (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
18. Чого-с не загубив, того не шукай (Фр., 11. 1, 172).
19. Шукав корову, а попав ворону (ІМФЕ. 29 3, 138, 54).
20. Шукав дід маму та попав у яму (ІМФЕ. 14-3, 211. 189).
21. а) Шукає кістки у молоці (Прип. 215); б) Шукає кістки у салі (Прип., 215).
22. Шукає окулярів на своїм носі (Прип., 223).
23. а) Шукає Хима Юхима, а Юхим біля \\v\ (Ком.. 102; Укр. пр., 1955, 228; 1963. 446); б) Шукає кума Юхима, а Юхим коло неї (11. ск.. 1971. 185).
24. Шукай ні гра в ПОЛІ (Укр. пр., 1963. 198). Див. 1, вітер.
25. а) Шукає вчорашнього дня (ВНС, ЗО: Шиш. 1.1.. 85; Ном., 213; Укр. пр.. 1936. 21 і; Зик. пр.. 98; Ук/>. пр.. 1963, 446); б) Шукає учорашнього дня. що добрий був (Укр. пр., 1963. 415). - Рос.: Даль, 5 78.
26. Шукай, то й знайдеш (//. п.. Вол.).— Біл.: //>.. 2. 45і.
Пропадати, пропасти.
1. Голка в СТІЖОК упала - ниши пропала! (Укр. пр., 1936. 41; 1955, 273). Рос: Даль, 576.
2. Де копачі копали, гам і гроші пропали (Ук/). пр.. 1963, 509).
3. Де став, там і пропав (//. п.. Нол.).— Біл.: І p.. 2, 277.
4. а) Де вже наше не пропадало! (Фр., Ill. 2. 497); б) Де наше не пропадало! (Ном.. 192; Укр. пр., 1963. 303). Рос: Жуков, 100; біл.: Рапап.. 246.
5. а) За ним і слід пропав (Прип.. 308); б) І слід пропав (Укр. пр.. 1963. 196).
6. З простоти люди пропадають (Укр. пр., 1963, 451).
7. а) Коли віл пропав, то пропадай і ярмо (Укр. пр., 1955, 107; 1963, 18); б) Коли пропав віл, то пропадай і батіг (Шиш.-Іл., 35; Ном., 191).
8. а) Пиши — пропало! (Укр. пр.. 1963, 197); б) Пиши пропало.
us
а читай не вернеться (Укр. пр., 1963, 196); в) Упало — пиши пропало (Ном., 39); г) Що впало, то пропало; д) Давно пропало, що з воза впало (Ном., 39).— Див. 1, віз.
9. Пропав бідний без наймита (Прип., 215);
10. Пропав батіг — пропадай і пужално (Укр. пр., 1955, 107).
11. а) Пропав — і собаки не гавкали (Укр. пр., 1955, 157; 1963, 196); б) І собаки не брехали; в) І хвіст мелькнув; г) І хвостом накрився (Укр. пр.. 1963, 196).
12. Пропав капшук і чотири крейцарі (Прип., 154); ... та й чотири грейцарі (Прип., 269).
13. Пропав карбованець ні за копійку (Укр. пр.. 1963. 196).
14. Пропав кінь — узду кинь! (Укр. пр., 1963, 18).
15. Пропала корова — не треба й здоров'я (Укр. пр., 1963, 70).
16. Пропала коровка — пропадай і вірьовка (Н. н.. Черк.).— Біл.: Рапап., 53.
17. Пропав міх — і на батька гріх (Шиш.-Іл., 62; Укр. пр.. 1963. 198); ... то і на батька гріх (Ном., 61).— Біл.: Hoc, 140.
18. а) Пропав ні за цапову душу (Шиш. Іл., 62; Закр., 200; Ном., 81: Прип., 269: Укр. пр.. 1936.416; 1963. 196): б) Пропав ні за собаку (Ном.. 39); в) Пропав ні за нюх табаки (Укр. пр.. 1963. 196); г) Пропадеш ні за копійку (Укр. пр.. 1963. 562).
19. Пропала копійка! Нащо я тебе з дому брав! (Укр. пр.. 1963. 303).
20. Хто впав, той пропав, а хто жиє, той б'є (Фр., ПІ, 1, 241).
21. Що мас впасти, тому не пропасти (Прип.. 269).
22. Що в добре місце положиш, ніколи не пропаде (Фр., І/. 2, 401). Загусти (пропасти).
1. Було та загуло! (Укр. пр., 1963, 197).
2. Один був та й той загув (Там же). Збутися (чогось).
1. Збувся тато лиха: збувся грошей з міха (Укр. пр.. 1963, 453).— Див. '2. батько.
2. Збувся тато клопоту: жиго змолотив, а гроші пропив (Там же). Див. 2, пити, пропивати.
Пурхати, плюснути (зникнути).
1. Баба вловила, у міх положила, а воно — пурхі (Н. ск., 1971. 126).
2. Плюснуло, луснуло—та й нема (Н. ск., 1971, 126).
Розтектись, розпливтись.
1. Розтеклось добро, як слина по воді (Укр. пр.. 1963. 199).
2. Усе розпливлось (Там же).
3. Як притече, так і утече (Там же).
Видерти, дерти.
1. а) Або дай. або видеру (Укр. пр.. 1963. 356; //. ск., 1964, 102); б) Дай сам або видеру (ІМФЕ, 29-3, 115, 38).
2. а) Він би вовкові з горла видер (Фр., І, 2, 235); б) Він з-під землі видере (Ном., 111; Укр. пр., 1936. 270; 1963, 375); в) Він і з зубів видере (Фр. сл., 43); г) Із чужого рота вирвав би (Зак. Цр.. 78).
3. Дере з живого і з мертвого (Укр. пр., 1963, 138).— Див. піп.
4. Дере сім шкур (Скр., 137).
5. Дери з багачів, бо бідний й так обдертий, як липка (Укр. пр.. 1955, 19; 1963, 139).
6. За руб свічку бере, а з бідного останню шкуру дере (Укр. пр., 1955, 13; 1963, 297; Н. ск., 1971, U).
7. З живого шкіру дере (Перем., 1854, 102).— Рос: Даль, 132.
8. З кого ремінь деруть, а з кого лій топлять (Укр. пр., 1955, 53; 1963, 98).
9. а) 3 однієї липи двічі лика не деруть; б) 3 одного вола двох шкур не деруть (Укр. пр., 1963, 98).— Див. 1, віл.
10. І з рідного батька здере (Ном., 94).
11. Ліпше дерти, як умерти (Прип., 186).
12. Обдер би й святих (Прип., 229).
13. Обдере до ниточки, до шерстиночки (Укр. пр., 1963, 368).
14. Обдирає стодоли, а покриває косцьоли (Прип., 229).
15. а) Обідрали до голої кості (Укр. пр., 1963, 133); б) Обідрали до нитки (Укр. пр., 1963, 98).
16. а) Обідранці пішли в танці (Укр. пр., 1963, 20); б) Обідранці пішли в танці, голобокі пішли в скоки ПІ. п.. Вол.).— Біл.: Гр., 1, 409.
17. Обідрати й виспатися на його ж шкурі (Укр. пр., 1963, З ІЗ).
18. Поки зберемо, то й останнє здеремо (Укр. пр., 1963, 310).
19. То такий дерун, що з хреста зняв би (Ном., І ІЗ; Укр. пр.. 1963. 138).
20. Шерсть стрижуть і шкуру деруть (Укр. пр.. 1955. 53; 1963. 100).
21. Що дачка, то драчка (Прип., 258).
Лупити.
1. На місті так: кум та її луп ( Ном.. 204).
2. а) Та він би з рідного батька злупив (Ном.. 9і); б) Хапун такий, що й з рідного батька злупить (Укр. пр.. 1955. 15); ... що й з рідного батька здере (Укр. пр., 1963, 138; Н. ск., 1971, 71).
3. Що ступить, то лупить (Ном., 143; Укр. пр., 1963, 298).— Біл.: /'. /. 22.
Горнути.
1. Кожні граблі до себе горнуть (Н. п.. Вол.).— Біл.: Гр., І, 378.
2. Нема тих грабель, що від себе гребли (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., І. 378.
3. Усякий горне не від себе, а до себе (П. п.. Вол.). Грабати.
1. Прийшов грабар та все загарбав (Укр. пр., 1963. 373).
2. Усього на світі не загребеш (Н. н.. Вол.).— Біл.: Гр., 2, 331. Добувати.
1. Добуваєм, як города, а збуваєм, як ворога (Укр. пр., 1963, 298).
2. Підв'яжу литки, побіжу на роздобитки (Укр. пр., 1963, 308).
3. Хоче добути ремінця там, де собаки і лика погризли (Укр. пр., 1963, 425).
Рвати, виривати.
1. Трудно вирвати, як псові з зубів (Укр. пр., 1963, 432).
100
2. Уже коли рвати, то рви, не дьоргавши (Укр. пр., 1963. 337). Тягнути (щось собі).
а) Кожен на свою руку тягне; б) На своє коло воду тягне (Н. н.. Вол.).— Біл.: Гр., 1, 379.'
Хапати, хватати.
1. а) Він ласий хапунець на чужий гаманець (Вік живи, 12); б) Ласий хапунець на чужий гаманець (Укр. пр., 1955, 19; 1963, 139).
2. Еч, який хват! Зцибрив та наче й не він! (Укр. пр., 1963, 369).
3. За що не вхопись, усе в люди покотись (Укр. пр., 1963, 308).
4. а) На всі заставки хватає (Шиш.-Іл., 45; Укр. пр., 1963, 169); б) Хват на всі заставки (Укр. пр., 1963, 376).
5. Майстер читати, писати і з горшків хапати (Укр. пр., 1963, 370).
6. Побере їх хапко! (Укр. пр., 1963, 368).
7. Помотав, похватав, як собака стерво (Укр. пр., 1963, 429).
8. а) Так хапає, як собака рве (Укр. пр., 1963, 432); б) Так рябцем і вхопить! (Укр. пр., 1963, 348).
9. а) Ухопив за серце масними словами (Прип., 294); б) Хопив за серце масними словами (Фр.. П, І, 87).
10. Ухопив та не втік (Укр. пр., 1963, 369).
11. Хапає дві сороки нараз за хвіст (1МФЕ, 29-3. 135. 31).
12. а) Хапко з хапком знається (Укр. пр., 1963, 368); б) Хапком-лапком (Укр. пр.. 1963, 372).
13. Хапало в хапиці. хапиця ж по пиці (Укр. пр., 1963. 372).
14. Хапанням не дадуть дітям своїм ні щастя, ні долі (Укр. пр., 1963. 374).
15. Хвостиком виляє і курочок хапає (Укр. пр., 1961, 189). 10. Що кап, він те й хап (1МФЕ, 1 і 3, 386, 514). 17. Яка ляпанина, така й хапанина (Укр. пр., 1963. 444). Чіплятися. За тебе, як за гарячу головешку, ніде не вчепишся (Н. п., Київщ.).
# # #
Близький (до чогось).
1. Близька соломка лучче далекого сінця (Укр. пр., 1955. 266).
2. Ближче сорочка, як свита (Укр. пр., 1963, 151).— Див. 2, сорочко.
Всякий... собі.
а) Всяке хотіло, щоб до його мазаним; б) А все-таки мазаним до себе; в) Всякий за себе дбає; г) Кожний за себе дбає; д) Всякому своє рило мило (Укр. пр., 1963, 152); є) Кожний клопоче, добра собі хоче (Н. н., Сумщ.); є) О, та добрий кожен для себе (Укр. пр., 1963, 152).— Рос: Даль, 607.
Власне.
Хоч не красне, але власне (Ільк., 100; Ном., 187; Фр., //, 2, 304; Прип., 169; Укр. пр., 1963, 151; Н. ск., 1971, 49).
Моє.
1. Віддай моє, а з своїм, як хочеш (Укр. пр., 1963, 154).
2. З усього миру та на мою гирю (Укр. пр., 1963, 300).
3. Коли моє не влад, то я з своїм назад (Укр. пр., 1955. 282).
4. Ліпше моє, ніж наше (Зін., 232; Закр., 177; Ном., 188).
5. Моє на дні моря не пропаде (Білоц., 29).
6. Моє у жмені, а не в чужій кишені (11 рип., 205).
7. Моє діло півняче: проспівав, а там хоч і не розвидняйся (Н. ск., 1971, 1ІЗ).~ Див. 1, діло.
8. а) Не моє горить, не буду гасити (Фр., І, 2, ПО); б) Не моє ся меле, не моя мука буде (Н. ск., 1964, 23); в) Не моє просо, не мої горобці (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
9. Не падай, порошо, на моє хороше (Укр. пр., 1963, 519).
10. а) Що є, то моє (Фр.. II, 1, 86; Прип., 118); б) Що моє, не рушай (Н. ск., 1964, 23).
11. Що твоє, те й моє, а що моє, то тобі зась (Прип., 205); ... а що моє—не рушай <11. ск., 196'і. 23).
12. Я не я і хата не моя (Бат., 217; Н. ск., 1971. ЇМ).
Наші... ваші, ви... ми.
1. а) Буде нашим, буде і вашим (Прип., 218); б) Він і нашим, і вашим (Зак. пр.. 76).
2. Все по-вашому, а ми по-нашому, а вони по-своєму (Укр. пр., 1963. ',62).
3. До нашого берега ніщо добре не припливе (Скр., it).
4. а) І нашому богу, і вашому (Укр. пр.. 1963. 358); б) Поможи. боже, і нашим, і вашим (Укр. пр.. 1963. 359: Н. ск., 1971, 155).
5. Ідуть паші, ваші йдуть, наші вашим щось везуть (Прип.. 218).
0. І ТО не наш корх землі, що нам очі закриють (Укр. пр.. 1963. 26).
7. Коли наше не в лад, то ми з своїм назад (Білоц.. 25).
8. Не нашого поля ягода (Ном.. 182).— Див. 1. нгоОа.
9. а) Не нашого пера пташка (Ном., 182); б) Не нашого пір'я птах (ІМФЕ, І 5. 462. 65).
10. Наше, не наше, але й не ваше (Прип., 218).
11. Не панюго полку, іди собі к вовку (Ном., 182).
12. Не наше засипалось — не наше й мелеться (Укр. пр., 1961. 281).
13. а І Не наш кінь, не наш віз. не нам і їздити (Скр., 10',); б) Не наш ні», не наш перевіз (ІМФЕ. 29 3. 123, 10).
14. Не нашого села прихожане (Ном., 182).
15. а) Як ви нам, так і ми вам (Укр. пр., 1963, 292); б) Як ми людям, так люди і нам (Укр. пр.. 1963, 292); в) Як ви нашим, так ми вашим (7/. //.. Вол.).— Віл.: І p., 2, 483.
Сам.
Легко казати собаці «гутя-гутя!», а попробуй сам побігти (Н. п., Ів.-Фр).
Свій, своє.
1. Бодай умирати, а в свій горщик зазирати (Укр. пр., 1963, 26). — Див. 1, горщик.
2. а) Від своїх одстав, а до чужих не пристав (Н. н., Сумщ.): б) Від одного берега відстав, а до другого не пристав (Н. н., Вол.):
н) І від своїх одстав, і до чужих не пристав (ІМФЕ, 14-3, 211. і. — Рос: Даль. 473.
3. Громи своїх, так чужі трусяться (Укр. пр., 1963, 726).
4. Дай боже людськоє пожити, а із своїм легко (Югас, 52).
5. Дайте мені свого, бо мені від чужого язик спух (Фр., І, 2, 521).
6. Де своє знайшов, там його і взяв (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).
7. а) Дім брата — не своя хата; б) І в тата не своя хата (Укр. пр., 1963, 23).
8. За чужими і своїх не видно (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр., 1, 393.
9. І миша в свою норку тягне корку (Укр. пр., 1963, 151).
10. І пес на своєму сміттю пан (Н. ск., 1964, 22).
11. Кождий кінь до свого господаря прибіжить (Там же).
12. Кождий своє май і о себе дбай (Фр., III, 1, 65).
13. Кожний чорт на своє коло воду тягне (ІМФЕ, 29-3, 144, ЗІ).
14. Кожний своє знає (Висл., 277).
15. Кожному свого жалько (Укр. пр., 1963, 151).
16. а) Краще своє латане, ніж чуже хапане (Укр. пр., 1963, 332).— Див. 2, латати; б) Краще своє старе, як чуже нове (Зак. пр.. 31); в) Ліпше мати мало, а свого, як багато, а чужого (Н. к., 1972. 114); г) Ліпше своє віддати, ніж чуже взяти (Н. п., Сумщ.).— Рос: Даль, 618; д) Ліпще своє малое, неже чужое великое (Зін., 232); є) Ліпше своє мале, ніж чуже велике (Укр. пр., 1963, 332; Н. ск., 1971, 104); є) Ліпше своє личко, як чужий ремінець (Укр. пр.. 1963, 332).— Див. 1, лико; ж) Ліпше своє, як людське (Югас, 58).
17. Між своїми сокира пропала (Прип.. 293).
18. а) Надибав свій свого (Ном., 81; Укр. пр., 1963, 516); б) Найшов свій свого (Фр., Ill, 2. 495); в) Пізнав свій свого (Ном., 152; Висл.. 321; Укр. пр.. 1963. 516); г) Трафив свій свого (Висл., 343; Фр., III. 1, 220).
19. На своїм коні як хочеш, так їдеш (Укр. пр., 1963, 151).
20. Не займай — його й свої зацькують (Ком., 38).
21. Не в свої сани не сідай (Укр. пр., 1963. 355).— Див. 1, сани.
22. Не бережи своє— бережи чуже! (II. н., Сумщ.).— Рос: Даль, 617.
23. Пильнуй носа свого, а не кожуха мого (Укр. пр., 1963, 353; Н. ск., 1971, '72).
24. По своєму ліжку простягай ніжку (Укр. пр.. 1963, 258).
25. а) Свій до свого — буде много; б) Свій до свого — зробить І много (ІМФЕ. 29 3. 133, ЗІ).
26. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся (Зін., 245; Ном., 183; Фр.. 111. 1, 65).
27. а) Свій коли не вкусить, то ущипне (Ном.. 183); б) Свій як не вкусить, то бодай ущипне (Прип., 177).
28. а) Свій не свій, а на дорозі не стій (Укр. пр., 1936, 519);
16) Свій не свій, а у наш горох не лізь (Укр. пр., 1963, 372); в) Свій … Продолжение »