ЗГОДА. НЕЗГОДИ. СВАРКИ. БІЙКИ
Згода.
1. Вийшов на згоді, як сіль на воді (Прип., 135).
2. Де згода панує, там і горе танцює (Укр. пр., 1963, 157; Н. ск.,
//. 82).
3. Де незгода, там часто шкода (Ільк., 25; Закр., 156; Ном., 65; //, 2, 442; Укр. пр., 1963, 707; Н. ск., 1971, 82).
4. Згода: бика за індика (Фр., II, 1, 170; Прип., 135).
б. а) Згода будує, а незгода руйнує (Укр. пр., 1936, 424; 1955, 69; ік живи, 13; Укр. пр., 1963, 707); б) Згода дім будує, а незгода мінує (Ільк., 36; Ном., 65; Фр., II, 1, 170; Укр. пр., 1963, 157; Н. ск., К 1. 82); в) Згода хату будує, а незгода руйнує (Алекс, 41); г) Зго-іі будує, сварка руйнує (Н. н., Ів.-Фр.).— Біл.: Рапан., 288.
6. Згода мир звіщає, хто згоди хоче, той згоду має (ІМФЕ, 29-3, 19, 31).
7. З добрими людьми завжди згоди можна дійти (Укр. пр., 1955, 1963, 701).
8. Де злидні за столом, там згода біля порога (Укр. пр., 1963, 711).
9. Коби згода, а могорич буде (Прип., 135).
10. Коли усюди сама згода, здається кращою й погода (ІМФЕ,
·З, 211, 157).
11. а) Краще солом'яна згода, як золота звада (Там же); б) Луч-солом'яна згода, як золота звада (Ільк., 50; Ном., 65; Укр. пр., 1963,
0); в) Ліпше солом'яна згода, як золоте право (Фр., III, 1, 146); Ліпше солом'яна згода, як золотий процес (Прип., 186); ... як ютий суд (Фр., II, 1, 170).— Біл.: Гр., 2, 40.
12. Лайкою і криком до згоди не дійдеш (ІМФЕ, 14-3, 211, 134).
13. Ліпше жити в згоді, як робити злагоду (Прип., 135).
14. Мир та лад — великий клад (ІМФЕ, 8-К2, 16, 122; Яворн.; /. пр., 1963, 701).
15. Олію з водою ніколи не погодиш (Укр. пр., 1963, 709).
16. Трудна згода, де вогонь і вода (Ільк., 94; Ном., 81; Висл., 344; /, 17; Укр. пр., 1936, 424; 1963, 709). 17. Через незгоду тратять люди свободу (Фр., II, 2, 442).
18. Ще ся той не вродив, аби всім догодив (Висл., 263; Фр., І, 2, 274).
19. Я до згоди, як риба до води (Прип., 136). Лад (мирно жити).
1. Коли наше не в лад, то ми з своїм назад (Укр. пр., 1963, 703).
2. Твоє не в лад, сунь з ним назад (Укр. пр., 1963, 703).
3. Який був лад, і той пропав (Укр. пр., 1963, 707); ... та й той погас (Там же).
О.цін... другий (про незгідливих).
1. а) Єден дивиться до ліса, другий до біса (Фр., II, 2, 357); б) Єден до ліса, другий до біса; в) Єдно к лісу, друге к бісу (Ном., 129); г) Його к лісу, а воно к бісу; д) Його тягни до ліса, а він лізе до біса (Ном., 53); є) Один до ліса, другий до біса (Висл., 261; Фр., II, 2, 356; Укр. пр.. 1963. 462; Н. ск.. 1971, 170); є) Те к лісу, а те к бісу (Укр. пр., 1936, 427; 1955, 222); ж) Я до ліса, ти до біса (Фр., II, 2. 357).
2. Єдному нагорода, другому недогода (Фр., II, 2, 426).
3. Не ти перший, не ти останній (Скр., 40). Бити, батіг, бич.
1. Батіг — не мука, а наперед наука (ІМФЕ, 29-3, 127, 31).
2. а) Батога з піску не сплетеш (Ільк., 5; Закр., 143; Ном., 101; Фр., І, 1, 24; Укр. пр., 1936, 171; 1963, 259); б) 3 піску батога не ув'єш (11. п.. Вол.); в) 3 полови бич не буде (Висл., 271; Фр., II, 2, 566).— Біл.: Гр., 2, 481.
3. а) Батогом обуха не переб'єш (Укр. пр., 1955, 287; ІМФЕ, 14-3, 211, 205); б) Пугою обуха не пересічеш (Ном., 24); ... не переб'єш (//. п.. Ів.-Фр.).— Рос: Даль, 830; біл.: Hoc. 127; Гр., 2, 481.
4. а) Взяв чорт батіг, нехай бере і пужално (Ном., 191); б) Пропав батіг — пропадай пужално (Укр. пр., 1955, 106).
5. Лясь батогом по воді, чи смуг не знати? (Н. ск., 1971, 184).
6. На кого гріх, а мужикові батіг (7/. ск., 1971, 71).
7. На батозі далеко не поїдеш (Укр. пр., 1955, 106; 1963, 286); ... далеко не заїдеш (Н. п., Сумщ.).— Рос: Даль, 277.
8. а) Не біжить собака від калача, але від бича (Чуб., 279); б) Не втікає пес від калача, але від бича (Ільк., 18; Закр., 190; Фр., II, 2, 519; Укр. пр., 1955, 292); в) Не од калача тікають, а од бича (Ном., 202; Укр. пр., 1963, 90); г) Не йдуть од хліба — ідуть од кия (Укр. пр., 1963, 90); д) Ніхто не втікає від калача, але від бича (Фр., II, 1, 292; Прип., 152); є) Собака не втікає од хліба, а од кия (Ном., 202): є) Не втікає чоловік від калача, лише від меча (Фр., І, 2, 288).— Див. 1, собака.
Бук.
1. Буком того, хто не боронить свого (Фр., І, 1, 129).
2. а) До нього без якого-будь бука не приступай (Прип., 32); б) До нього без бука й не приступай (Фр., І, 1, 129).
3. Не дай бук нікому з рук (Прип., 32).
4. Як не даш з просьби, то даш з принуки, а чого просьба не докаже, то докажуть буки (Ном., 23; Висл., 361; Прип., 90; Укр. пр.. 1963, 140).
52
6. Як не поможе гуком, то поможе буком (Прип., 32). Дрюк.
1. Де густа рука, не треба й дрюка (Ільк., 24; Закр., 156; Ном., Ш; Укр. пр., 1963, 92).
2. а) От тобі наука, не ходи надвір без дрюка (Ном., 137; Укр. пр., 1963, 195); б) От тобі наука, не ходи надвір без дрюка, свиня звалить і піку умалить (Ном., 137).
Камінь (яким б'ють).
1. а) Він тебе каменем, ти його хлібом (Н. н., Вол.); б) Хто на мгно каменем, я на його хлібом (Н. н., Ів.-Фр.); в) Я до нього хлібом, а піп до мене каменем (Н. ск., 1964, 167); г) Я його хлібом, а він не каменюкою (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Біл.: Гр., 2, 259.
Синці (від каменя, удару).
1. а) Малий камінець зробить синець (Висл., 273; Фр., II, 1, 239; Прип., 153); б) І малії камінці роблять синці (Ільк., 40; Закр., 169; //«.»., 142; Фр., 11, 1, 239; Укр. пр., 1955, 14; 1963, 599).
2. Кому пироги й млинці, кому гулі та синці (Укр. пр., 1955, 285). 'Л. Так поблагословив, що аж синці поробив (Прип., 20).
Кий.
1. Варовався кия та палкою дістав (Укр. пр., 1963, 723).
2. Все одно, чи києм, чи палкою (Висл., 241).
В. Де не просять, там кия виносять (Укр. пр., 1936, 210).
4. Кий на кий вадить, а хліб на хліб — ні (Укр. пр., 1963, 430).
5. Мани собаку, маючи кияку (Н. ск., 1971, 129).— Див. 1, собака. II
6. На ледачого і кий положи, то все одно (Ном., 75).
7. Не боїшся кива, не боїшся кия (Там же).
8. Не давай сам на себе кия (Ном., 114; Укр. пр., 1963, 335). II. Не з києм си вирвало, нікому в лоб не дало (Ном., 102).
10. а) Не києм, то палкою (Висл., 309; Фр., II, 1, 255); б) Не ю палицею (Ном., 154; Укр. пр., 1955, 221); в) Не києм — палицею {Укр. пр., 1963, 755); г) Чи києм, чи палкою — все одно (Н. н„ І І д) Як не києм, то палицев (Фр., 11, 1, 255).— Біл.: Гр„ 2, 471.
11. а) У кия два кінці (Закр., 213; Ільк., 96; Фр., II, 1, 255; Укр. 1963, 728); б) У кия два кінці: один буде по мені, а другий по
і. іншому (Зін., 250; Ном., 81; Закр., 213; Фр., II, 1, 255).— Біл.:
ип., 267.
12 Чотів у розбійника та ще й кий однять (Ном., 93).
. Як не кийом, так костуром (Фр., II, 1, 255).
4. Як одважить киякою, то хліба більше не їстимеш (Укр. пр., .
Як слово не поможе, то й кий не дошкулить (Ном., 75).— Див.
іти
упік. Годують кулаками попід боками (Н. н., Черк.). < к м кулак стане за десять (Н. н., Львівщ.). in.їлись тільки з ніг, а за кулаками діло не стане (Укр. пр.,
1963, 728). Кулаками душу гріє (Укр. пр., 1963, 650). І Інше переконувати словами, як кулаками (Перем., 1854, 102).
6. Найкраща показка — не кулак, а ласка (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
7. На кулак треба кулака (Фр., II, 2, 320).
8. Святим кулаком та по окаянній пиці (Укр. пр., 1963, 725); ... та по окаянній шиї (Н. н., Сумщ.).— Рос: Даль, 214.
9. Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак (Укр. пр.,
1961, 185).
10. Три вирви в шию і міх кулаччя (Укр. пр., 1963, 426).
11. Щовчком починається, а кулаком кінчається (Укр. пр., 1963, 722).
Ломака.
Він сказав йому дякую по спині ломакою (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
Палиця.
1. І палка один раз у рік стріляє (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
2. На чужі галячі викидали усі палиці: на свого голубчика оставте хоч одного дубчика (Укр. пр., 1963, 522).
3. Не викидай усіх палиць на чужих галиць (Укр. пр., 1955, 217).
4. а) Палиця два кінці має (Ном., 81; ІМФЕ, 29-3, 140, 61); б) Палиця має два кінця (Чуб., 234); в) Палиця має два кінці: або ти мене, або я тебе (Н. ск., 1964, 238).— Рос: Даль, 293; Снєг., 496; Риби., 123; г) У палиці два кінці: один кінець по нам, а другий по панам (II. н., Вол.).— Біл.: Гр., І, 318.
5. Шапкою та палкою все зробить (Фр., Ill, 2, 332).
Нуга.
1. а) Лиха пуга личаная, а без неї ніяково (Зін., 231; Ном., 190); б) Погана нуга личана, а й без неї гидко (Шиш.-Іл., 59; Ном., 190); ... а й без неї тяжко (Укр. пр., 1963, 286).
2. Не з такою пугою до Криму ходити (Ком., 60).
3. Пугою обуха не пересічеш (Ном., 24).— Див. батіг.
4. Хочеться в цигана нугу видерти, але й він рад, що розжився
(Ком., 99).
6. Яка пуга, така й смуга (Ільк., 113; Закр., 226). Березова наука (биття).
1. Березова наука не йде на бука, але в голову (Фр., ПІ, 2, 497).
2. Березовим пером виписувати (Укр. пр., 1963, 140).
3. Білої берези плакати (Фр., І, 1, 26).
4. а) Дали му березової каші (Фр., І, 1, 522); б) Набрав він сі березової каші (Фр., II, 2, 423).
Битий.
1. Бита носуда дві небитих пережиє (Ном., 76).
2. а) Битий небитого несе (Фр., II, 2, 438; Н. ск., 1964, 238); б) Битий небитого везе (Перем., 1854, 102).— Рос: Даль, 215.
3. Битий то пес (Фр., І, 1, 35).
4. Битому і різку покажи, то він боїться (Ном., 112; Укр. пр., 1963, 471; Чуб., 278).
5. а) Битому собаці і кий не вадить (Шиш.-Іл., 9); б) Битому собаці не показуй кия (Зін., 261); в) Бита собака не боїться палиці (Ном., 112); г) Битому собаці кия не показуй (Ном., 112; Укр. пр.. 1936, 186); д) Псу битому тільки покажи кий, аж зараз втікає (Сумщ., 10).— Див. 1, собака.— Біл.: Рапан., 187; Гр., 2, 296.
0. Будеш битий, як копа жита (Н. ск., 1964, 239).
7. За битого двох небитих дають (Ном., 76).— Див. 2, наука, §чений.— Рос: Міхельсон, 2, 115.
8. Каже дитина, що бита, але не скаже, за що (Фр., І, 2, 465).
9. Не битий не кричи, а битий не мовчи (Фр., І, 1, 35; Прип., 13).
10. а) Не в тім'я битий (Прип., 330); б) Не в потилицю битий (Укр. пр., 1963, 321).
11. Не за те бито, що ходила в жито, але за те, що дома не .....іувала (Ном., 140).— Див. 2, кохання.
Бити, бійка.
1. Авжеж: не все битимуть, колись і перестануть (Закр., 142; Укр. ,,/,.. 1963, 113).
2. Аз — били мене раз, буки — набравсь я муки (Укр. пр., 1963, IIS).
3. Ані вбий, ані влий (Ном. 54; Укр. пр., 1963, 461).
4. Б'є і плакати не дає (Фр., III, 2, 381).— Рос: Рибн., 178.
5. Б'є не по конях, а по голоблях (ІМФЕ, 14-3, 211, 200).
6. Б'є його лиха година (Н. н., Ів.-Фр.).
7. Бив, бив та ще й друк кинув (Укр. пр., 1963, 724).
8. Бив жінку разочок, просидів годочок (ІМФЕ, 14-3, 211, 106).
9. Бив циган маму, щоб жінка боялась (ІМФЕ, 29-3, 120, 31).
10. Бий, аби знав, по чому локоть (Фр., І, 1, ЗО).
11. Бий, аж буде душа пити просити (Там же).
12. а) Бий верхнього, аби аж снідний почув (Прип., 12); б) Бийте и< рхнього, аби аж снідний почув (Фр., І, 1, 31).
13. Бий єдного за другим, аби жодному кривди не було (Фр., 1,1,
14. Бий забій на нього (Укр. пр., 1963, 724).
15. Би її кота, не бий кота (Ном., 54).
16. а) Бий ледащого, бий і положи кий (Мал., 189); б) Бить тебе, і.ии, та й кий положить (Кулж., 13; Укр. пр., 1963, 725).
17. а) Бий, лише за пліт не кидай (Фр., І, І, ЗО); б) Бий, лиш н рез пліт не шпурляй (Фр., І, 1, ЗО); в) Бийте мі і січіт, лише за пліт |< мечіт (Фр., І, 1, 31); г) В'яжіт мі, січіт мі, за пліт не мечіт мі (Фр.,
І, 302).
18. Бий — не витримає, свари — не розуміє (Прип., 12).
19. Бий но всіх ступах, краще почують (Укр. пр., 1963, 396).
20. а) Бий свій свого, щоб чужий і духу боявся (Укр. пр., 1963, (і); б) Свій на свого, щоб чужий духу боявся (Укр. пр., 1963, 708);
Бий своїх — чужі боятися будуть (Перем., 1854, 102).— Рос: ;/., 594.
21. Битимуть, не битимуть, олії не виб'ють (Манж., 163; Укр. пр., . 109).
22. Бити — не купити (Укр. пр., 1963, 727).
23. Бити нікого, а взяти нічого (Зін., 215; Ном., 259).
24. Бити та лаяти є кому, а годувати — так нікому (Укр. пр., 1955,
25. Бити треба по коневі, а не по голоблях (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
26. а) Бить тебе треба, та нікому (Укр. пр., 1963, 610); б) Бить би, бить, та нікому (Ном; 71; Укр. пр., 1963, 726).
27. Бійка до добра не доводить (ІМФЕ, 29-3, 123, 31).
28. Бійкою прав не будеш (Укр. пр., 1963, 728).
29. Буком бий, та очима дивися (Фр., Ill, 2, 395).
30. Б'ють і плакати не дають (Ільк., 10; Ном., 78; Фр., І, 1, 32; Укр. пр., 1936, 435; Н. ск., 1971, 128); ... та й плакати не дають (Укр. пр., 1963, 100); ... а плакать не дають (Н. ск., 1971, 60); ... та ще й плакати не дають (ІМФЕ, 29-3, 115, 27).— Рос: Снег., 1, 114; біл.: Ляцький, 5; Гр., 1, 517.
31. а) Б'ють нас і наша правда (Укр. пр., 1963, 100); б) І наша правда і нас б'ють (ІМФЕ, 29-3, 140, 51); в) І горе мені, і добре мені, б'ють мене і правда моя (Укр. пр., 1963, 529).
32. Б'ють — не на лихо учать (Зін., 216; Ном., 75; Укр. пр., 1963, 610).
33. а) Б'ють Хому за Яремину вину (ІМФЕ, 1-5, 461, 270); б) Іноді б'ють Хому за Яремину вину (Ном., 79):, в) Побили Хому за Яремину вину (7/. ск., 1971, 128).
34. Б'ють, ще й дякувати кажуть (//. п., Ів.-Фр.).— Біл.: Гр., 1, 353.
35. В бійці багатий береже пику, а убогий — одежу (Укр. пр., 1936, 432).
36. Ваші батьки було б'ються-б'ються — та й трохи оддишуть (Укр. пр., 1963, 728).
37. Вирізав прут, а самого ним б'ють (Фр., І, 1, 187; Прип., 12; Уыр. пр., 1936, 307; 1955, 291).
38. Від замаху до бійки ще далеко (Прип., 131).
39. Він маленьких не б'є, а великих не зачіпає (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
40. а) Він мене не б'є, не лає — і нічим не дбає (Укр. пр., 1963, 655); б) Пі б'«, ні лає і нічим не дбає (Там же); в) Коли б тому такий вік довгий, як у мене чоловік добрий: він мене ні б'є, ні лає, нічого мені не дбає (Укр. пр., 1963, 655).
41. а) Де два б'ються, третій не мішайся (ВНС, 6; ІІІиш.-Іл., 20: Ном., 81); б) Де двох б'ються, третій не мішайся (Ільк., 24; Фр., І, 2, 531; Зак. пр.. 116); в) Два б'ються — третій не мішайся (Чуб,, 290; Білоц., 29); г) Де два б'ються, третій користає (Фр., Ill, 2, 244; Прип., 12); д) Де два б'ються, третій не мішайся, а ззаду тримайся (ІМФЕ, 29-3, 113, 62); є) Де два б'ються, там і третій нехай не мішається (7/. п., Ів.-Фр.); є) Де свої б'ються, хай чужі не мішаються (Прип.. 293); ж) Где ся двох б'є, третій за калитку бере (Ільк., 25; Фр., І. 2. 531; Укр. пр., 1963, 726); з) Де ся двоє б'ють, третій виграє (Н. ск., 1964, 239); и) Свій зі своїм бийся, чужий не мішайся (ІМФЕ, 29-3, 123, 44)\ і) Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся (Укр. пр., 1963, 708); ї) Свої б'ються, а чужий не мішайся (Укр. пр.. 1963. 708).— Рос: Снег., 1, 105; Даль, 556; біл.: Гр,, 2, 398.
42. Дай, боже, вам побитись, а нам подивитись! (Укр. пр., 1963, 728).
43. Два лисі за гребінь б'ються (ІМФЕ, 14-3, 211, 107).
44. До бійки два хваляться, а після бійки один (ІМФЕ, 14-3, 211,
45. Добрий доброго слова боїться, а ледащо і побою не боїться і Ном., 75).
40. До їдіння, панночку, бий, а до роботи не силуй (Фр., II, 2, 220).
47. Дураки б'ються, як бики (Укр. пр., 1963, 723).
48. а) Його і довбнею не вб'єш (Ном., 156); б) Його і довбнею не
І.....ні (Укр. пр., 1963, 424; ІМФЕ, 29-3, 119, 4); в) Його би ще
(Овбнею не добив (Фр., II, 1, 6).— Біл.: Гр., 2, 212.
49. а) За єдним махом сто душ забіяхом (Фр., II, 2, 385); і») Одним махом сімсот душ забіяхом (Прип., 129).— Рос: Даль, 260; ... , Гр., 2, 340.
50. а) За моє жито та й мене побито (Фр., II, 1, 124); ... мене ще і\ бито (Н. ск., 1976, 46; ІМФЕ, 14-3, 211, 139); ... та мене й побито (ВНС, 8; Закр., 164; Укр. пр., 1936, 125; 1963, 529); ... та ще й побито і ІІІиш.-Іл., 24); ... ще мене бито (Ільк., 35; Прип., 12; ІМФЕ, 29-3, 114, »/ ); б) За наше жито нас і побито (Зін., 226; Ном., 79; Укр. пр., 1955, ІЗ); ... ще й мене побито (Н. ск., 1971, 158); в) За наше жито та ще ..... і бито (Укр. пр., 1963, 109).
51. За моє добро та мене в ребро (Н. н., Ів.-Фр.).— Рос:Даль, біл.: Ляцький, 12; Гр., 1, 317.
52. За погані речі треба бити в плечі (Укр. пр., 1963, 178; Н. ск., 1971, 159).
53. За правду б'ють, а за брехню віри не дають (Прип., 12).
54. За те тебе й бито, щоб не лазив у чуже жито (Вік живи, 27).
55. За що ми маємо ся бити? Най ся гончареві горшки б'ют (Фр., І. 2, 412).
56. а) Збив го на квасне яблуко (Фр., II, 1, 165); б) Збив на винне иблуко); в) Збив на капусту (Прип., 12).
57. Його в тім'я не треба бити (Прип., 331).
58. Його тільки той не б'є, хто не хоче (Укр. пр., 1963, 449).
59. Його й муха крилом уб'є (Там же).
60. Коли б семеро собак, то вона б і од усіх семи одбилася (ІМФЕ, В І<2, 14, 70, Яворн.).
61. Коли дають — бери, коли б'ють — тікай (Н. н., Київщ.).
62. Коли ідеш у бійку, то не думай про чуба (ІМФЕ, 29-3, 123,- Рос: Даль, 261; біл.: Гр., 2, 359.
63. Коли побив бич, то став могорич (Ном., 198; Укр. пр., 1963, Ш).
64. Крайнього усі б'ють (Прип., 168).
65. Куди ж б'ють, як не в голову (ІМФЕ, 14-3, 382, 33).
66. Лайка — не бійка (Ном., 74).
67. а) Лаятимуть — то не битимуть, а як битимуть, то не лаяти-м\ гь (Ном., 76); б) Як битимуть, то не лаятимуть (Укр. пр., 1963,
68. Легко того бити, кого нікому боронити (Вік живи, 26).
69. а) Лежачого не б'ють (Фр., II, 2, 340; Укр. пр., 1955, 274; Вік тини, 26; Укр. пр., 1963, 203); б) Лежачого не б'ють, а ледачого тричі і ІМФЕ, 14-3, 211, 167).— Рос: Снєг., 1, 106; Даль, 171.
70. а) Махання за биття не вважається (Укр. пр., 1963, 610); б) Замах за биття не пишуть (Прип., 131); в) Махання за биття не рахується (Закр., 178; Ном., 76; Висл., 292).
71. Набив му ґулю на лобі (Фр., II, 2, 422).
72. Наб'ють і плакати не дають (Н. ск., 1964, 239).
73. На добре, якщо такеє, посварись тілько, словами покартай його, а не бий (Ном., 75).
74. На злість моїй жінці, нехай мене б'ють (Укр. пр., 1963, 434).— Див. 2, жінка.
75. Найлегше того бити, хто не борониться (Укр. пр., 1955, 246; 1963, 449).
76. На те б'ють, аби боліло (Прип., 13).— Біл.: Рапан., 256. ТІ. На печі печуть, а на лавці б'ють (Н. ск., 1964, 130).
78. а) Нащо ж те бити, з ким треба жити (Прип., 13); б) Нащо того бити, з ким жити (Фр., І, 1, 33).
79. Не бий, бо й так злидні його побили (Ном., 75).
80. Не бий мене в ніс, бо я сам біс (Ном., 82; Укр. пр., 1963, 725).
81. а) Не всі ті б'ють, що в кулак плюють (Прип., 257); б) Не все той б'є, що в жменю плює (Фр., І, 1, 33; Прип., 13).
82. Не всякого б'ють, хто кричить (Перем., 1854, 102).— Рос: Даль, 517.
83. Не давши оброку, не бий по боку (Шиш.-Іл., 49; Ном., 202; Укр. пр.. 1963. 81).
84. Недоскочив — б'ють, перескочив — б'ють (7/. п.. Вол.).— Біл.:
2, 480.
85. Не дужий б'є, а сміливий (Ном.. 140).
86. Не бий, за живого більше буде (Прип.. 13).
87. а) Не бай, Нв печи, тільки язик намочи усю правду скаже (ІМФЕ, 1-5, 461. 54); б) Не бий, не печи, тільки язик намочи (Укр. пр., 1963. 506).
88. Не бий, але вперед поховай тоги, що с побив (Фр., 1,1, 35).
89. Не бий пса, не буде тя кусати (//. ск.. 1964. 94).
90. а) Не бити діда, не їсти хліба; б) Не бити кума, не пити з ним пива (Фр., І, /, 33).
91. Не КЛИКе б'є. а дуже (Ном.. 140).
92. Не годуй калачем і не бий в спину кирничем (ІМФЕ. 14 3, 211, 189).
93. Недовернется - б'ють, перевернешся — б'ють (Укр. пр., 1936, 435; 1963, 81; //. ск., 1971, 61).— Рос: Даль, 250, 713; біл.: Рапан., 16.
94. Не дуже били, більше грозили (Прип., 112).
95. Не кидай каміння на небо, бо собі голову розіб'єш (Прип., 219).
96. Не мила та хворостина, що по очах била (Ном., 80; Укр. пр., 1963, 726).
97. Нене моя рідна, тебе б'ють, а я бідна (Фр., 11, 2, 444J.— Див. 2,
мати.
98. Не склянка, не,'розіб'юся (Укр. пр., 1963, 725).
99. а) Нехай би бив, а то й через пліт перекинув (Шиш.-Іл., 53;
Ном., 76; Укр. пр., 1936, 435; 1963, 725); б) Хоч бий, хоч лай, тільки через тин не кидай (Ном., 76; Укр. пр., 1963, 725); в) То нічого, що будуть бить, аби хоть за пліт не кидали (Фр., І, 1, 34).
100. Нехай горшки б'ються — на гончареву голову (Ном., 63).
101. Нехай дурні б'ються, може, порозумнішають (Укр. пр., 1936, 432; 1963, 723).
102. Не штука забити, але штука оживити (Прип., 129).
103. Один бік поб'є, другий медом поллє (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр. 2, 324.
104. Орли б'ються, а молодцям пір'я (Укр. пр., 1963, 728).
105. От маєш книш: тебе б'ють, а ти спиш (Прип., 13).
106. Ото за губу та й б'ють тебе (Укр. пр., 1963, 722).
107. Песика б'ють, а левик боїться (Укр. пр., 1963, 141).
108. а) Після бійки кулаками не махають (Укр. пр., 1936, 301); б) Після бою кулаками не махають (Укр. пр., 1955, 268): — Рос: Жуков, 359; біл.: Рапан., 206.
109. Побий на бісові ліс, то все з біса буде біс (Ном., 75). ПО. а) Побились за масляні вишкварки (ІМФЕ, 1-5, 463, 54);
б) Полаялись за масляні вишкварки (Ном., 69).
111. Побить, то й абихто знайдеться, от інше діло пожалувать! (Ном., 79; Укр. пр., 1963, 728).
112. Поверх моєї праці та ще мене б'ють (Укр. пр., 1963, 80).
113. Потіль бить, покіль материну шкуру зніме, а чоловікова наросте (Укр. пр., 1963, 651).
114. Поїв мед та ще й б'ється (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
115. Привик до побоїв, що вже ся не боїть (ІМФЕ, 14-3, 211, 171).
116. Пригладьголови не знайдеш, хіба прибийголову (Укр. пр., 1963, 728).
117. Прости мене, моя мила, що ти мене била (Укр. пр., 1936. 468; 1963, 653).— Рос: Даль, 229.
118. а) Пустився в бійку — чуба не жалій (Укр. пр., 1936, 432; 1963, 725); б) Пустившись у бійку, не жалій чуба (ІМФЕ, 14-3, 211, 165).
119. Свої десять раз поб'ються і помиряться (//. п.. Вол.).— Біл.: Гр., 2, 46.
120. Сліпий б'є, доки дух чує, німий б'є, доки крові не побачить (Укр. пр., 1963, 726).
121. Смирного й на тім світі б'ють (Укр. пр., 1963, 449).
122. Так жінку бив, що сам насилу втік (Укр. пр., 1955, 323; 1963, 653).
123. Така, що постав сім терниць, то переб'є (Укр. пр.. 1963, 482).
124. а) Твої діти й мої діти били наших дітей (Прип., 13); б) Жінко! Твої моїх б'ють і до наших добираються! (Там же).
125. Тогди будеш вить, як почнуть бить (Укр. пр., 1963, 189).
126. Уберися, жінко, в кожух, бо я бити буду (Укр. пр., 1963, 653).
127. У коліно землі набий, аби твоя взяла! (Укр. пр., 1963, 464).
128. У нього і хата не вкрита, і спина не бита — треба б хоч шию намилити (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
129. Хай би й ганьбили, тільки б не били (Прип., 63).
130. Хай б'ються, коли міцні голови мають (Ном., 81).
131. Хмариться, та не йде, хвалиться, та не б'є (Укр. пр., 1963, 650).
132. Хома не без ума: не б'є жінки, та тещу (Укр. пр., 1955, 134; 1МФЕ, 1-5, 461, 145).
133. Хоч би ти мене набив, то я б тебе пізнав (Укр. пр., 1963, 726).
134. Хоч уже й заплатив, та уже й набився (Укр. пр., 1963, 724).
135. Хто б'є, той не жартує (Фр., І, 1, 34).
136. Хто б'є, той проб'є (Ном., 139; Прип., 14).
137. Хто зверху, того й б'ють (Прип., 36).
138. Хто годує, той і б'є (Укр. пр., 1963, 610).
139. Хто кого нагне, той того наб'є (Укр. пр., 1963, 100).
140. Хто любить бити, того теж поб'ють (ІМФЕ, 29-3, 116, 31).
141. Хто тягне, того й б'ють (Зак. пр., 38); ... того ще б'ють (Фр., III, 1, 230).
142. Цить, моя мила, що ти воза не побила (Ном., 174).
143. Чи будемо биться, чи будемо мириться? (Укр. пр., 1963, 723).
144. Чия шкода, того й б'ють (Ном., 173; Укр. пр., 1955, 292).
145. Чоловік з жінкою б'ється, а під одно простирадло спати кладеться (ІМФЕ, 29-3, 123, 31).— Див. 2, чоловік.
146. Чортзна хто кума б'є, та мені не доведеться (Укр. пр., 1963, 726).
147. Як будуть бить, то не будуть вішать, а як будуть вішать, то не будуть бить (Ном., 76).
148. Як п'ють, то минають, а як б'ють, то мене споминають (Укр. пр., 1963, 722).
149. Як темно, то добре бити, бо не буде ніхто свідчити (Фр., Ill, 1. 203; 11 рип., 329).
150. Як правду сказавши, будуть бити зв'язавши (Укр. пр., 1963, 114).
151. Я не йду там, де б'ють, лиш там, де їсти дають (Фр., І, 1, 34; Прип., 11).
152. Я тебе нікому не дам, буду бити сам (Укр. пр., 1963, 725). Воркотня.
Воркотня, та не щодня (Укр. пр., 1963, 721). Казитися, скажений (злий).
1. Баба хуже скаженого їжака: хоч не вкусе, так наляка (Укр. пр., 1963, 341).
2. Було б сказиться, як тобі було три года, а тепер шкода! (Укр. пр., 1963, 343).
3. Всяк по-своєму казиться (Укр. пр., 1963, 485).
4. Дома казиться, а в людей з ума сходить (Укр. пр., 1936, 274).
5. З жиру й собака казиться (Н. ск., 1971, 41).
6. Нехай Бог боронить від скаженої миші (Укр. пр., 1963, 341).
7. Сказилось — та й мекає (Укр. пр., 1963, 478).
8. Та нехай вони виказяться, не займай їх! (Укр. пр., 1963, 708). Крик, галас.
1. а) Аж гарчить, так на меншого кричить (Укр. пр., 1936, 275;
1955, 14; Зак. пр., 7; Укр. пр., 1963, 111; H. ск., 1971, 40); б) Аж В душі вилазить, так кричить (Укр. пр., 1963, 719).
2. Багато галасу даремно (Н. ск., 1971, 146).
3. Багато крику, та мало вовни (ІМФЕ, 14-3, 211, 253).
4. а) Більше крику, як зойку (Прип., 172); б) Більше крику, як пожитку (Фр., II, 2, 309).
5. Великий крик за малий пшик (Скр., 229).
6. Він до мене з криком та з фуком, а я його буком та буком (Прип., 172).
7. Де много крику, там мало правди (Фр., II, 2, 310).
8. а) За вашим шепотом і нашого крику не чути (Ном., 254; Укр. пр., 1961, 218; 1963, 478); б) За вашим торгом нашого ярмарку не чути (Укр. пр., 1955, 184).
9. Кого болить, той кричить (Прип., 172).
10. а) Криком вогню не вгасиш (Фр., II, 2, 310; Прип., 174; Укр. пр., 1955, 222; 1963, 720); б) Криком вогню не викрешеш (Вік живи, 24).
11. Криком діри в мості не залатаєш (Там же).
12. Криком дуба не зрубаєш (Фр., II, 2, 310; Укр. пр., 1955, 222; 1963, 720).
13. Криком справи не досягнеш (Укр. пр., 1963, 720).— Рос: Рибн., 53; Жуков, 125.
14. Кричить, хоч на гору вилізь! (Укр. пр., 1963, 189).
15. Кричить — на десятій вулиці чутно! (Укр. пр., 1963, 719).
16. Кричить не своїм голосом (Ном., 68; Укр. пр., 1963, 719).
17. Кричить у в одну душу (Укр. пр., 1963, 719).
18. Лучче замовчиш, ніж закричиш (Там же).
19. Нарядилась, як пава, а кричить, як ґава (Укр. пр., 1961, 213).
20. На твій крик я вже звик (Прип., 172).
21. Не кричи, а лучче научи! (Укр. пр., 1963, 720).
22. Не кричи дуже — панський двір близько, у пастухи візьмуть (Ном., 69; Укр. пр., 1963, 720).
23. Не кричи «ау» доки не вийшов з лісу (ІМФЕ, 14-3, 211, 250).
24. Не кричи і не гдач, як курка, знісши яйце, кричить і кудкудакає (Рад. Апт.).
25. Не своїм голосом кричить! (Н. н., Симщ.).— Рос: Даль, 517.
26. По крику дурня пізнають (Фр., II, 2, 310).
27. Постой, не кричи — налий чарку та й мовчи! (Укр. пр., 1963,
720).
28. Про мене кричи, хоть на хату вилізь (Фр., II, 2, 312).
29. Той кричить, у кого шапка горить (Зак. пр., 106).
30. Хоч кричи, хоч мовчи, не вирвешся з пазурів (Н. н., Черк.).
31. Хто часто кричить, того ніхто не слухає (ІМФЕ, 29-3, 116, 21).
32. Чого ти кричиш, як на рідного батька! (Н. н., Черк.).
33. Що ти кричиш, як найнявся! (Укр. пр., 1936, 479).
34. Якби криком брать, так кого б ми до рук не прибрали! (Укр. пр., 1955, 223; 1963, 720).— Рос: Даль, 515.
35. Як ся до лісу кричить, так ся з лісу одзиває (Н. ск., 1964; 73). Лаятись.
1. Гарна година, та ні з ким полаятись (Укр. пр., 1955, 210; 1961, 25k).
2. Говорити можна, а лаятись нема чого (Укр. пр., 1963, 711).
3. а) Де двоє лаються, там адвокат користає (Прип., 2); б) Де двох ся лає,там третій користає (Фр., II, 2, 338).— Див. битись.
4. Де лайка і бійка, там спайка не стійка (ІМФЕ, 14-3, 10, 31).
5. І що вже казати такій людині, яку лають навіть свині (ІМФЕ, 14-3, 211, 164).
6. а) Лає, на чім світ стоїть (Ном., 69; Укр. пр., 1963, 720); б) Лає, скільки в пельку влізе (Укр. пр., 1963, 720).
7. Лайка лається, бо з дідьком знається (Там же).
8. а) Лайка — не бійка (Укр. пр., 1963, 722); б) Лайка — не бійка, в боку не болить (Укр. пр., 1963, 722).
9. Лайка — не дим, очей не виїсть (ІМФЕ, 29-3, 124, 31).
10. Лайка — не нагайка, на плечах не лежить (Укр. пр., 1963, 722).
11. Лайка не смола, а сажа не родичка (ІМФЕ, 29-3, 124, 31).
12. Лайка — не чад, голова не болить (Там же).
13. Лайкою і криком згоди не дійдеш (ІМФЕ, 29-3, 211. 32).
14. Лаяла, лаяла, насилу ціле село перелаяла (Укр. пр., 1936, 261: 1963. 720).
15. На всі заставки лає (Ном., 69; Укр. пр., 1963, 718).
16. Наперед спитайся, а тоді лайся (Укр. пр., 1963, 710).
17. ГІОЛАЄ не поб'є, синяків не буде (Укр. пр., 1963, 650).
18. Хоч і полаємось, нам з тобою дітей не хрестить (ІМФЕ, 29-3. 140, 22).
10. Хоч не лає, то бурчить, а все-таки не мовчить (II. п.. Черк.).
20. Хоч спор, хоч лайся! (Укр. пр., 1963, 720).
21. Через тебе, балалайка, ще учора була лайка (II. п.. Черк.).
Суперечка, сперечатись.
1. Де двох ся сперечає, третій користає (Фр., Ill, і. 158).
2. І межи святими буває часом суперечка (ІМФЕ, 29-3, 118, ЗІ).
3. Не пануй иіддакувача, шануй суперечника (Укр. пр., 1963. 702).
4. Нехай буде гречка, аби не суперечка (Білоц., 29; Укр. пр., 1963. 710).
5. Споритись спорились, а до гусака діло не доходило (Укр. пр.. 1963, 721).
6. Суперечок нема, ну іі до діла далеко (Укр. пр., 1955, 222). Шпетити.
Шпетить на всю губу (Ном., 69; Укр. пр., 1963, 718).
Шуміти.
Багато шуму, та мало хліба (Н. н., Черк.).
Сваритись.
1. Без суперечки не буде гречки (Скр., 180).
2. Біду свари, біду ганьби і бий, і на біду весь ліс виломи, то біда все бідою (Фр., І, 1, 43).
3. Божевільний Марку, ходиш по ярмарку: ні купуєш, ні торгуєш, тільки робиш сварку (Закр., 144); — Див. 2, Марко.
4. а) Від сварки до бійки лише один крок (Прип., 12); б) Від сварки до бійки рукою подати (Фр., III, 1, 59).
5. В сварці один одного не цілує, а малює (Укр. пр., 1963, 650).
6. Дай, боже, вам посваритись, а нам подивитись (Прип., 291).
7. Де два сваряться, третій користає (Укр. пр., 1955, 222).— Див. битися, лаятися.
8. Де сваряться люди, там щастя не буде (ІМФЕ, 29-3, 113, 48). 0. Добра жилба, коли сварки нема (Укр. пр., 1963, 711).
10. а) Коли двоє сваряться, то більше винуватий той, хто розумніший (Зак. пр., 88); б) У сварці винен розумніший (Білоц., 25).
11. За Марка не було сварки, за Мися взялися (Укр. пр., 1963, 710).
12. а) 3 ним легше посваритись, ніж з гори збігти (ІМФЕ, 14-3, 282, 32); б) Йому посвариться, що дурному з гори котиться (ІМФЕ, 14 3, 282, 32).
13. а) Молоді сваряться — тішаться, старі сваряться — казяться (Укр. пр., 1955, 222).— Рос: Даль, 266; Рибн., 93; Жуков, 222; б) Молоді лаються — тішаться, а старі лаються, то й б'ються (ІМФЕ, 29-3, 124, 54).
14. Коли хата горить, тоді люди не сваряться (77. п., Черк.).
15. Нащо з тим миритись, хто охочий сваритись (Укр. пр., 1955, 223; 1963. 710).
16. Не вдавайся в сварку, бо будеш битий (Ном., 65; Укр. пр., 1963, 711).
17. Нема що робити, треба ся сварити (Фр., II, 1, 58).
18. Не посварившись з ким перш, не мати приятеля (Зіп., 234; 11 ом., 184).
10. От на змію напала: від усього села відсварилася, а від цієї аж піт виступив (//. п., Хмельн.).
20. По війні мир, а по сварці нир (Прип., 201).
21. Сварімся, діду, за чужую біду (Фр., Ill, I, 59; Прип., 291).
22. Сварка до добра не доведе (Н. п., Пол.).— Біл. Г р., 2, 47.
23. Сварка на воротях не висить (Ном., 66; Укр. пр., 1963, 710).
24. Сварка чоловіка з жінкою — то літній дощ (ІМФЕ, 29-3, 123,
25. Сваряться, аж стіни тріщать (Фр., ПІ, 1, 59).
26. а) Сваряться за міх, а в міху порожньо (Укр. пр., 1963, 710); б) Сваряться за міх, а в міху нічого піт (Ном., 69).
27. Сьогодні протверезився і з жінкою сварився, що п'яний був, коли на ній женився (ІМФЕ, 14-3, 211, 218).
28. Уперед сварилися, а тепер цілуються (Фр., ПІ, 1, 59).
20. Хороша, вродлива, тільки біда, що сварлива (Укр. пр., 1963, 261).
30. Худий мир гірше лихої сварки (Шиш.-Іл., 80; Ном., 65).— Рос: Рибн.,
31. Чоловік з жінкою свариться — у горшку трясця вариться (//. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 45.
32. Шкода, що сусідів нема дома, ні з ким посваритися (ІМФЕ, І і 3, 211, 170).33. Як ковбаса і чарка, то минеться і сварка (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
Колотити.
а) Добра колотня, та не щодня (Прип., 164); Щодня колотня (Фр., II, 1, 285); в) Так колотить всіма, як вир водою (Ном., 63).
Проклинати.
1. Без прокльону не прожити (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 398.
2. Другого клени, але і на себе бери (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2. 398.
Прохворостити.
Треба простить або прохворостить (Укр. пр., 1963, 140).
Рити.
1. Не будь тим, що риє (Фр., III, 1, 14; Прип., 278; ІМФЕ, 14-3, 386, 513).
2. Рив, доки жив, а по смерти його зарили (Фр., III, 1, 14; Прип.. 218; Укр. пр., 1961, 188).
Скубти.
1. З усіх сторін скубуть (Укр. пр., 1963, 706).
2. Як хочеш чужий чуб скубти, то треба й свого підставляти (ІМФЕ, 14-3, 211, 155).
Діставатися (побили когось).
а) Дістається нашому Мартину і в зуби, і в спину (Укр. пр., 1963. 80); б) Достанеться і нашим і вашим (Укр. пр., 1963, 719); в) Діста неться ж комусь на горіхи (Ном., 71; Укр. пр., 1963, 141).
Плювати на когось.
1. Вище коса плюнеш, себе обплюєш (Зак. пр., 84).
2. Де брудно, там хочеться ще й плюнути (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
3. а) Йому плюй в глаза, а він каже, що роса (Укр. пр., 1955. 166); б) Йому в очі наплюй, а воно оближеться та каже: «Рос;і божа!» (ІМФЕ. 14 3, 211, 205); в) Плюй йому межи очі, а він каже що дощ іде (ВІК живи, 28; II. ск., 1964, 103); г) Плюнь му в очи, а він обітреться та й скаже, що то дощ (Фр., III, 2, 554); д) Ти йому плюй межи очі, а він каже: дощ іде! (Укр. пр., 1955, 166; Н. ск., 1971, 147); є) Плюй у вічі злодієві, а він каже, що дощить (Укр. пр.. 1963, 351), є) Плюнь йому у вічі, а він каже: «Ще двічі!» (Укр. пр., 1963, 351), ж) Хоч ти йому плюй в очі, він каже: «Божа роса!» (Н. н.. Вол.). Рос: Даль, 151; біл.: Г р., 2, 328.
4. а) Він не дасть собі в кашу наплювати (Укр. пр., 1955, 260); б) Ніхто не дасть собі в кашу наплювати (Н. н., Черк.); в) Не дасть собі в кашу наплювати (Ном., 66; Фр.. І, 2, 525; Укр. пр., 1963, 326)
5. Не плюй, бо вона й сама чвіркне (Ном», 66; Укр. пр., 1963, 342)
6. Не плюй на небо, бо лице собі обплюєш (Прип., 219).
7. а) Плюнь та й ногов розітри (Фр., II, 2, 554); б) Плюнь та й ногою затри! (Прип., 256).
8. Сам плює, сам лиже (Фр., II, 2, 554).
9. а) Спершу наплює, а потім лиже (Вік живи, 29); б) Спершу сі обплювали, а потім сі полизали (Фр., II, 2, 344).
10. Стань, подивись, плюнь та одступись (ІМФЕ, 14-3, 211, 264)
11. Там така бридь, що й плюнути не варто (Фр., І, 1, 126).
12. Хто догори плює, тому на лице паде (Фр., II, 2, 435).
13. Хто обплював, той облизав (Н. п., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 390.
14. Хоч насподі лежатиму, а в вічі плюватиму (Укр. пр., 1963, 460-ск., 1971, 169).
15. а) Через голову плює; б) Через губу не плюне (Укр. пр., 1963,
Різати.
1. а) Без ножа ріже (ІМФЕ, 29-3, 140, 22); б) Без ножа ріжуть Укр. пр., 1963, 100).
27 Одного барана два рази не ріжуть (Н. ск., 1964, 71).
3. Ріж наші голови, а не чіпай наші бороди (Укр. пр., 1963, 464).
Нікому не вступить.
Се така, що не вступить ні кінному, ні пішому (Укр. пр , 1955 28).
Сидіти комусь у печінках.
а) Він мені у печінках сидить (Укр. пр., 1963, 718); б) Допік, озолив до живих печінок (Укр. пр., 1963, 718).
Причина (до сварки).
За лучинку найдо причинку (Укр. пр., 1963, 341; Н… Продолжение »
