СОЦІАЛЬНА НЕРІВНІСТЬ. БІДНІ. БАГАТІ. ПАНИ. СУД

Бідний.
1.   а) Аби гідна, най би була й бідна (Фр., І, 2, 330); б) Нехай буде бідне, аби було гідне (ІМФЕ, 14-3, 211, 239).
2.   Біда бідному, а вмерти не дають (ІМФЕ, 29-3, 138, 31); ... і вмерти не дають (Ном., 33; Укр. пр., 1963, 26).
3.   Бідак живе обачно: раз на тиждень обідає та й то не смачно (Укр. пр., 1955, 48; 1963, 63; Н. ск., 1971, 55).
4.   Бідаку не первина, що ні з чим до млина (Укр. пр., 1955, 38).
5.   Бідна душа без гроша (Укр. пр., 1963, 21; Н. ск., 1971, 48).
6.  а) Бідне на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається (Н. ск., 1971, 50); б) Бідне сорочці раде, а багатий й кожуха цурається (Ном., 265; Укр. пр., 1963, 49).
7.   Бідний багатому косить, а сам їсти просить (Н. ск., 1964, 5).
8.   Бідний буває багатим тільки вві сні (Прип., 18).
9.  а) Бідний до всіх рідний, а багатий нікому не радий (Укр. пр., 1963, 118); б)   Бідний до бідних рідний, а ... (Укр. пр., 1955, 4).
10.   Бідний думкою багатіє (Зак. пр., 27).
11.   Бідний замінює дві зими за єдно літо (Н. ск., 1964, 7).
12.   Бідний з праці рветься, багатому черево дметься (Укр. пр., 1955, 6; 1963, 115; Н. ск., 1971, 43).
13.  Бідний і в полудень голодний (Зак. пр., 27).
14.  а) Бідний і на тім світі на панів робить: пани будуть у котлі кипіть, а бідний дрова носить (Укр. пр., 1963, 118); б) Бідним і на тім світі на панів робить: пани будуть в смолі кипіть, а бідним дрова носить (Укр. пр., 1936, 14; Н. ск., 1971, 40).
15.  Бідний не п'є, бо не має, скупий не п'є, бо жалує (Фр., III, 2, 385).
16.   Бідний нікому не потрібний (Прип., 223).
17.   Бідний носить, що може, а багач, що хоче (Укр. пр., 1963, 52).
18.   Бідний робить, багатому ся родить (Н. ск., 1964, 6).
19.  Бідний сіє, а багатому ся віє (Н. сл., 19І2, 5. VII).
20.   Бідний піт ллє, а багатий його кров п'є (Укр. пр., 1955, 3; 1963, 115).
21.   Бідний тоді багатіє, коли вдоволений (Прип., 18).
22.  Бідний той, хто душі не має (Укр. пр., 1963, 15).
23.  Бідний хитрий на вигадки, а багач на гроші (Укр. пр., 1936, 103; ІМФЕ, 29-3, 122, 31).
24.   Бідний хоче трохи, а захланний усе (Прип., 18).
25.   Бідні розкидають, а багаті збирають (Ном., 49; Укр. пр., 1963, 21).
26.   Бідність — не гріх (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).
27.  Бідність — не порок, а гірше нещастя (Укр. пр., 1955, ЗО; 1963, 14); ... а велике горе (Укр. пр., 1963, 14).— Рос: Даль, 96.
28.  Бідного й мудрі слова мало важать (Прип., 18).
29.  Бідного куди не положиш, то все догори ногами (ІМФЕ, 29-3, 122, 46).
30.  Бідного нагодуй, ще й додому дай (Фр., Ill, 2, 385).
31.  Бідному вареників не їсти: як є мука, то нема сира (Білоц., 24).
32.  Бідному в житті тільки робота та скорбота (Укр. пр., 1936, 26; 1955, 29; 1963, 14).
33.   Бідному википить, а багатому накипить (Н. ск., 1964, 6).
34.  Бідному від роботи мозолі печуть, багачеві у калитку гроші течуть (Вік живи, 9).
35.   Бідному воля, а панська стодоля (Зак. пр., 9).
36.  а) Бідному все вітер в очі віє (Фр., І, 1, 53; Укр. пр., 1955, 36; Н. ск., 1971, 44); ... в очі дує (Н. ск., 1976, 13); б) Бідному завжди вітер в очі (ІМФЕ, 14-3, 386, 607); в) Бідному все вітер в очі (Прип., 18; ІМФЕ, 29-3, 113, 156); г) Бідному все вітер в очі, та колись повіє і ззаду (ІМФЕ, 29-3, 135, 31); д) Бідному все вітер в очи, як удень, так і вночи (ІМФЕ, 29-3, 115, 12).
37.   Бідному всюди біда (Ільк., 10; Ном., 33; Укр. пр., 1936, 26; 1963, 14).
38.   Бідному і в раю буде погано (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
39.  а) Бідному куди не кинь, то все латкою наверх (Укр. пр., 1963, 52); б) Бідному куди не кинь, то все догори діркою (Укр. пр., 1955, 42); в)  Куди не оберни, то все діркою зверху (Укр. пр., 1955, 42).
40.   Бідному ніхто не подарує (Ном., 46; Укр. пр., 1955, 53; 1963, 15).
41.  Бідному «святий боже» не поможе (Зак. пр., 27).
42.  Бідному Савці нема спокою ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, на лавці січуть (Укр. пр., 1955, 36).— Див. 2, Сава.
43.  Бідному сапоги усе добрі до ноги (Фр., III, 1, 58; Укр. пр., 1955, 43).
44.   Бідному у багатого жить — або плакать, або тужить (Укр. пр., 1936, 33; 1955, 57; 1963, 81).
45.  Бідному чужий кожух не гріє (Білоц., 24).
46.  Біднота за море жене (Зак. пр., 27).
47.   Біднота показує нам наших приятелів (Прип., 18).
48.  Бідняки потіють, а пани з того жиріють (Укр. пр., 1936, 14; 1955, 3; 1963, 115).
49.  Бідняки робили, а пани з того жили (Н. ск., 1964, 6).
50.  Бідняк — пан біді (Зак. пр., 27).
51.  Бідняк робить, а багачеві родить (Укр. пр., 1936, 14; 1955, 5; 1963, 115; Н. ск., 1971, 43).
52.  Бідняк — що грак: з долини та в байрак (Укр. пр., 1963, 23).
53.   Бідняцька цнота краща від панського злота (1МФЕ, 1-5, 461, 54).
54.  Бідняцький закон найсильніший (Укр. пр., 1936, 531).
55.  Були колись чорти та бідного чоловіка діти з'їли (Укр. пр., 1963, 15).
56.   Випав сак і тому бідному (Укр. пр., 1963, 21).
57.  В добрі ся купає, а про бідних не гадає (Закр., 150).
58.   Все на бідного дриґота (Ільк., 16; Висл., 241; Укр. пр., 1963, 15).
59.  Вставай, бідното, добивати дуки! Годі терпіти муки (Укр. пр., 1936, 380).
60.  В чім бідний бракує, в тім пан смакує (Фр., І, 1, 54).
61.   Гірше всього при старості бідність (Укр. пр., 1955, 54; 1963, 26).
62.  Де бідняцьке не пропадало? (Зак. пр., 29).
63.  Для бідного кожні ворота замкнені (Іірип., 56).
64.  До бідного приятеля іди коли-небудь, а до багатого тільки коли кличе (Прип., 18).
65.  Добре бідному: од багатства голова не болить (Укр. пр., 1963, 19).
66.  Добре йому коло бідняків ґаздувати, бо може силу послідню з них взяти (Зак. пр., 10).
67.  Дри багачів, бо бідний і так обдертий (Прип., 95).
68.  Єднако бідному  нічого не мати (Висл., 262).
69.  За руб свічку бере, а з бідного останню шкуру дере (Укр. пр., 1936, 66).
70.  З порожнього не наллє, а бідного не обкраде (1МФЕ, 29-3, 135, ЗІ).
71.   І зстарився бідуючи, по корчмах ночуючи (Укр. пр., 1936, 161).
72.   І комашки мають подушки, а бідняк — у голови кулак (Укр. пр., 1936, 40;  1955, 52; Н. ск., 1971, 49).
73.   а) І у Відні є люди бідні (Укр. пр., 1936, 25); б) І у Відні люди бідні (Укр. пр., 1955, 33; 1963, 15); в) І у Відні ходять люди бідні (Прип.,  19).
74.   Кожні ворота для бідного заперті (Укр. пр., 1955, 53; 1963, 53).
75.  а) Коли бідний, то забуде й брат рідний; б) Коли бідний, не знає тя й брат рідний (Висл., 279; Фр. І, 1, 54).
76.   Краще бути бідним, як злодієм (Прип., 19).
77.  Ліпше в згоді і любові бідному, як у сварці і ненависті багатому (Алекс, 41).
78.  а) На бідного Макара всі шишки летять (Укр. пр., 1955, 36; 1963, 78; ІМФЕ, 29-3, 122, 41); ... і шишки летять (Ном., 43; ІМФЕ, 29-3, 138, 68; ... і шишки падають (Ном., 43); ... всі горшки летять (ІМФЕ, 1-7, 713, 72); б) На нещасного Макара всі шишки валяться (Н. н., Вол.); в)  Не смійся з Макара, що він син злидаря (Укр. пр.,
1963, 15); г)  На бідного Хому і дерево пада (Укр. пр., 1963, 15; Н. ск., 1971, 45).— Рос: Снєг., 240; Даль, 60; Жуков, 234; біл.: Гр., 1, 454.
79.  На бідняка камінь і вгору котиться (Перем., 1854, 105).
80.   Найбідніший той, хто всьо хоче, а нічого нема (ІМФЕ, 14-3, 249, 32).
81.   Не все те гідне, що бідне (Прип., 65).
82.  Не так бідний, як обдертий (Н. «., Ів.-фр.).
83.  Не лякай щуки морем, а бідного — горем (Укр. пр., 1955, 69).
84.  а) Не той бідний, хто мало має, а той, хто багато бажає (Зак. пр., 35); б) Не той бідний, хто грошей не має, а той, хто душі не має (П. п., Ров); в) Не той бідний, хто хліба не має, а той, хто душі (Ном., 34).— Біл.: Гр., 2, 327.— Див. убогий.
85.  Ніхто не бачить, як бідний сирота плаче (Н. ск., 1976, 13).
86.   Ніхто не відає, як бідний обідає (Фр., ПІ, 2, 404).— Див. 1, обідати.
87.  Перед бідним ворота заперті (Зак. пр., 35).
88.  Побудувався на мозолях бідняка (Зак. пр., 15).
89.  Поки бідний леґінь зможе йти потанцювати, музиканти підуть спати (Зак. пр., 35).
90.   Рад бідняк пану, як сирота трясці (Укр. пр.,  1955, 14).
91.  Слабий з сильним не борися, бідний з багатим — не дружися (ІМФЕ, 29-3, 138, 33).
92.  а) «Так»,— сказав бідняк,— і гірко-гірко заплакав (Укр. пр., 1963, 22); б) «Так,— сказав бідняк,— гроші є—платити не буду» (Укр. пр., 1963, 22).
93.  Тоді любить і сват, як добре мається брат, а коли бідний, то забуде і брат рідний (Укр. пр., 1963, 20).— Див. 2, сват.
94.  То чорт бідний, а чоловік убогий (Укр. пр., 1963, 15).
95.  У бідного біда скаче, а дитина їсти плаче (Фр., І, 1, 54; Прип., 17; Укр. пр., 1936, 26; 1963, 19; Н. ск., 1971, 48).
96.  У бідного і приятелі мруть (Фр., І, 1, 54; Укр. пр., 1955, 53; 1963, 21).
97.  а) У бідного щодня піст (Вік живи, 11); б) У бідного щодень піст (Прип., 253); в) В убогого щодня піст (Укр. пр., 1955, 44; 1963, 66; II. ск., 1971, 57).
98.  У бідака стільки землі, що поза нігтями (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
99.  а) У бідного неділя, коли сорочка біла (Н. ск., 1976, 12); б) У бідного тоді неділя... (Зак. пр., 37); в) В убогого тоді неділя... (Ільк., 16; Закр., 151; Висл., 244; Укр. пр., 1955, 41); г) Як неділя, то й сорочка біла (Ном., 12; Укр. пр., 1963, 49).
100.   Хліб та вода — бідного їда (Укр. пр., 1955, 43).— Див. 1, хліб.
101.   Хоч бідні, але чесні (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 311.
102.  Хоч бідно жив, а від пана допомоги не просив (Зак. пр., 38).
103.  Хто в пір'я поростає, той за бідного не пам'ятає (Прип., 252).
104.   Хто єсть бідний, той нікому не потрібний (ІМФЕ, 29-3, 138, 31).
105.  Чим ся бідний розболить, тим ся й гоїть (Укр. пр., 1963, 19).
106.   Як бідний не буде ходити, то буде голодити (Прип., 19).
107.   а)   Як бідний плаче, ніхто не баче (Укр. пр., 1963, 19); б)  Як
бідний  плаче,  ніхто  не   бачить,  а  багатий   скривиться,  то  всякий дивиться (Ном., 34; Укр. пр., 1955, 8; ІМФЕ, 29-3, 113, 161).
108. Як умер біднячок, тільки піп та дячок (Укр. пр., 1963, 26).
Убогий.
1.  Вбогому життя, як собаці на прив'язі (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).
2.   Взяв убогого поле, а багатому дав (Ільк., 12; Закр., 147; Висл., 239; Укр. пр., 1963, 108).
3.   Вони такі убогі, що землю держалном міряють, а худобу ложкою (Ном., 32; Укр. пр., 1936, 29; 1963, 17; Н. ск., 1971, 48).
4.   В убогого все по обіді (Ільк.., 16; Ном., 33; Укр. пр., 1963, 63).—Лив.:  і, обід.
5.  В убогого тоді неділя, коли сорочка біла (Ільк., 16; Закр., 151; Висл., 244; Укр. пр., 1955, 41; 1963, І6).
6.  До вбогого йди сорочки позичати, а до багатого — ніколи (Укр. пр., 1955, 10); ... а до багатого ніколи не йди (Ном., 34; Укр. пр., 1963, 49).
7.  Лиха година, як убогий втратить корову, багатий — дитину (Ном., 265).
8.   На світі так ведеться, що вбогий багатому гнеться (Укр. пр., 1963, 117).
9.  На убогого всюди капає (Закр., 183; Укр. пр., 1955, 36; 1963, 14).
10.  а) Не той убогий, хто мало має, а той, хто багацько жадає (Шиш.-Іл., 53); б) Не той убогий, що мало знає, а той, що багато жадає (Укр. пр., 1963, 426); в) Не той убогий, що трохи має, а той, що не зна, та все жадає (Закр., 190); ... а той, що багацько жадає (Ном., 34).— Див. бідний.
11.  Порівняв гори з долинами, а багатих — з убогими (Закр., 197; Ном., 34; Висл., 324; Фр., ПІ, 1, 15; Укр. пр., 1936, 71).
12.  а) Такий убогий, що й кошеняти з запічка нічим виманити (Укр. пр., 1936, 28; 1963, 59; Н. ск., 1971, 54); б) Нема чим і кішку з-під лави поманити (Укр. пр., 1963, 59).
13.   Убоге не жиє, а мучиться (Н. н., Ів.-Фр.).
14.  Убогий за порогом стоїть (Укр. пр., 1963, 80).
16. Убогий чоловік на лихо не жаден (Укр. пр., 1963, 20; Н. ск., 1971, 48).
16.  Убогого і галуззя тягне (Ільк., 95; Ном., 33; Укр. пр., 1936, 26; 1963, 20).
17.  Убогого кий годує (Укр. пр., 1963, 73).
18.  Убогому мало що бракує, а захланному всього (Ном., 33; Фр., Ill, 1, 233; Укр. пр., 1936, 26; 1963, 426).
19.  Хоч чоловік убогий, так слово його чисте (Укр. пр., 1955, 60; 1963, 21).
20.  Чоловік убогий — то кінь безногий (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).— Біл.: Гр., 1, 407.
Мужик.
1. Бідний мужик і хліба не їсть, а багатий і мужика з'їсть (Укр. пр., 1955, 6).
2.  Казав циган мужикові: добре тобі — ори, мели, їж! (Укр. пр., 1963, 116).
3.  Купець бере торгом, піп — горлом, а мужик — горбом (Укр. пр., 1936, 14; 1955, 15).
4.  Мужика вдень обдери, а вночі він обросте (Прип., 209).
б. Мужика хотя й золотом обліпи, то він зостанеться мужиком (ІМФЕ, 29-3, 138, 31).
6.   Мужик багат —ему ж добро, собака кудлат —ему ж тепло (Зін., 237).— Рос: Снег., 233; Даль, 83; Рибн., 147; біл.: Hoc, 152.
7.  Мужик гараздові не хоче терпіти, а біді мусить (Прип., 209).— Див. гаразд.
8.  Мужик до всього привик (Прип., 210).
9.  Мужик дурно наробився, а пан його ще й набився (Прип., 210).
10.   Мужик землю засіває, а пан хліб поїдає (Укр. пр., 1955, 5; 1963, 115; Н. ск., 1971, 43).
11.   Мужик забагатів, як загорбатів (Укр. пр., 1963, 22; Н. ск., 1971, 49).
12.  Мужик землю розділяв, пан зубами скреготав (Укр. пр., 1961, 383).
13.   Мужики гніваються, а у панів чуби тріщать (Там же).
14.  Мужик на мужика хоч бреше, та не вкреше (Ном., 100).
15.   Мужикові тоді паска, як у жінки нова запаска (І піп..., 35).
16.   Мужик у землю дивиться, а на сім сажень бачить (Ном., 27; Укр. пр., 1936, 103; 1963, 321).— Рос: Даль, 718; біл.: Гр., 1, 322.
17.  Мужик хитрий, як лисиця (Ном., 27).
18.  Мужик хитріший від чорта (Ном., 27; І піп ..., 33).
19.  Мужику з паном не зрівняться (Перем., 1854, 105).
20.  Мужича правда колюча, а панська на всі боки гнуча (Ном., 29).— Див. правда.
21.   Мужик скаже «сухо», піднімайся по саме вухо (Перем., 1854, 105).— Рос: Даль, 276.
22.  На панський розум є мужича хитрість (Перем., 1854, 105).— Біл.: Гр., 1, 322.
23.  На темного мужика пре злиднів толока (Там же).— Біл.: Гр., 1, 322.
24.  Ото залигають та й робити мужика заставляють (Укр. пр., 1963, 100).
25.  У мужика своя правда (Перем., 1954, 105).— Біл.: Гр., 1, 321.
26.  Хліб у пана мужик косить, жінка його снопи носить, а прийдуть вони додому — дітки їсти просять (Укр. пр., 1955, 6; 1963, 97).
27.  Щоб панам так легко вмирати, як мужикові орати (Укр. пр., 1963, 118).
28.  Якби все витріщилось на мужика, що йому буде, то вмер би з ляку (Укр. пр., 1963, 28).
29.  а) Як грім не загримить, то мужик не перехреститься (Перем., 1854, 105); б) Доки грім не вдарить, мужик не перехреститься (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
30.   Як наш мужик попаніє, то серце його одубіє (Прип., 299).
31.  Як товста шия у бика, так тоненька в мужика (Ном., 199).
Хлоп.
1.  Без хлопа пана нема (Прип., 341).
2.  Бий, жінко, ціле яйце в борщ: хай пан знає, як хлоп уживає (Укр. пр., 1963, 388).— Див. 1, борщ.
3.  3  хлопами  мирно  живемо — лани  хлопами  оремо (Укр.  пр., 1955, 10; 1963, ПО).
4.  3 хлопа усі живуть, тому й його скубуть (Прип., 307).
б. а)   Коли б не хлоп, не віл, не було б панів (ІМФЕ, 1-5, 461, 131); б)   Якби не хлоп та не віл, то би пан не жив (Укр. пр., 1955, 5).
6.  Лучче бути добрим хлопом, як злим паном (Висл., 289).
7.  Нема меча острішого понад хлопа сильнішого (Фр., II, 2, 390; Прип.,  199).
8.  Не той хлоп, що б'є, а той, що витримує (Прип., 341).
9.   Показав йому хлопський параграф (Прип.., 242).
10.  Пшениця — то хлопська мука, мельницька біда, а панська їда (Укр. пр.,  1955, 7).
11.  Слуга — не пан, а ти, хлопе, роби сам (Югас, 63).
12.  Старий  холоп — як старий нес: геть з двору або під лавку (Укр. пр.,  1963, 98).
13.   Гой  час уже минув, коли хлоп шию гнув (Прип., 201).
14.   а)  Тоді хлопу час, коли пану нечасся; б)  Тоді хлопові добре, коли панові нещастя (Укр. пр., 1963,  113).
15.   Хлоп воліє довгу ковбасу, як довгу проповідь (Прип., 342).
16.  Хлон  розкоші   ніколи   не  зазнав,  бо,   працюючи   тяжко,   все бідував (ІМФЕ, 29-3, 119, 31).
17.   Хлопська правда колюча, а панська на всі боки гнуча (ІМФЕ, 29-3,  122,  153).— Див. правда.
18.   Хлоп   тільки   в   продажі   має   ще   вільність   (Укр.   пр.,   1963, 102).
19.   Хлон, як дуб, а робити ані в зуб (Прип., 342).
*  *  *
Батрак.
Батрак батрака бачить здалека (Перем., 1854, 105). Бурлак.
1.  Безрідному бурлаці як собаці (Укр. пр., 1963, 88; Н. ск., 1971, 63).
2.   Бурлак свічки до церкви не всуче (Ільк., 10; Закр., 146; Фр., І, 1,  130; Укр. пр., 1963, 215).
3.   Бурлак сам горить, як свічка: як до роботи, як до охоти (Укр. пр., 1963, 88; Н. ск., 1971, 63).
4.   Бурлацьке сонце (Укр. пр., 1963, 88).— Див. 1, місяць.
5.   Бурлак, як сирота: коли біла сорочка, тоді і свято (Н. ск., 1971, 63).— Рос: Даль, 719.
6.  Нема гірше, як бурлаці: куди попхнуть, туди і поточиться (Укр. пр., 1955, 57; 1963, 88; Н. ск., 1971, 63).
7 Ні хліба, ні солі і сам бурлак у неволі (Укр. пр., 1955, 58; 1963, 87; Н. ск., 1971, 63).
Найми, найматися.
1.  а)  Батька в наймах не вжалуєш (Закр., 143).— Див. 2, батько.
2.  Верніться та найміться: до вечера шаг заробите (Укр. пр., 1963, 85).
3.  В наймах харч знай: рано води, в полудень пити, а ввечері — бити (Вік живи, 11).
4.  Гірко старітися в наймах (Укр. пр., 1963, 82).
5.  Голод — не тітка, найми — не свій брат (Укр. пр., 1936, 48).— Див. 1, голод.
6.  Добре найнявся: дають рано води, а ввечері і пити (Н. ск., 1971, 61).
7.  До покрови наймита благають, а після покрови проганяють (Укр. пр., 1963, 89).
8.  З хазяйської правди наймитові очі лізуть (Укр. пр., 1936, 67; 1963, 89; Н. ск., 1971, 64).
9.   Із наймитів господарі бувають (Фр., II, 2, 430).
10.   а) Наймали — воли давали, найняли — хліба не дали (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 365; б) Як приймали, то й сала давали, а як прийняли, то й хліба не дали (Укр. пр., 1955, 58; 1963, 86; Н. ск., 1971, 62).
11.   а) Наймають до телят, а чини, що велять (Фр., II, 2, 430); б) Наймають до телят, а роби, що велять (Укр. пр., 1936, 51; 1955, 55; 1963, 78; Н. ск., 1971, 60).
12.  а) Наймит не по своїй волі ходить (Фр., II, 2, 430; Укр. пр., 1955, 55; 1963, 82); б) Наймит не по своїй волі служить (Н. ск., 1971, 61).
13.   Наймися, наймитку, в мене, а я у попа для луччої харчі (Укр. пр.,  1963, 87; Н. ск., 1971, 63).
14.   Наймитові аби день до вечора (ІМФЕ, 8-К2, 16, 44, Яворн.).
15.   Наймитові з хазяїном не брататися (Н. ск., 1971, 64; Укр. пр., 1936, 73; 1955, 61).
16.   Наймит ходячи наїсться, а стоячи виспиться (Н. ск., 1971, 62).
17.  а) Найнявся — продався (ВИС, 14; Закр., 182; Ном., 203; Фр., II, 2, 432; Прип., 215; ІМФЕ, 14-3, 211, 218); б) Найнявся — продався: скажуть дверима скрипати, то й скрипай (Укр. пр., 1936, 51; 1955, 55; 1963, 78); в) Найнявся — як продався (Ном., 203; Укр. пр., 1963, 78; Н. ск., 1971, 60); г) Найнявся — як продався, роби, як віл (Ном., 203); д) Найнявсь — як продавсь: мусиш робити (Білоц., 28); є) Як найнявся — так продався (Чуб., 269; Укр. пр., 1955, 55).— Рос: Снег., 246; біл.: Hoc, 86; Гр., 1, 358.
18.   Панський наєм — підданим ярем (Висл., 317).
19.   Про наймита і скот ревітиме (Укр. пр., 1963, 85).
20.  а) Розживемось, як у пастухи наймемось (Н. ск., 1971, 60); б) Розживемось, як у пастухи наймемось: тоді буде все село в боргу (Укр. пр., 1963, 85); в) Розживемся, в пастухи наймемся — все село нам буде винне (Укр. пр., 1955, 54).
21.   Холодна роса, а наймичка боса (Там же).
22.   Шасть батька в напасть, а діти по наймах (Ном., 203; Укр. пр., 1963, 81).
23. Як наймити роблять, у хазяїна дух радується, сядуть їсти — серце болить (Н. ск., 1971, 55).

Служити, слуга.
1.  Бодай чорт у дядька служив, а до дядини по гроші ходив (Прип., 310; Укр. пр., 1963, 83).
2.  Бодай добрі люди не дочекали у дворі служити, так як і мої діти (Укр. пр., 1963, 98).
3.  Господар слузі не викає (Закр., 154; Укр., пр.,  1963, 89).
4.  а) Двом панам служить, а сорочки не має (Укр. пр., 1955, 59; 1963, 83); б) Двом панам тяжко служити (Ільк., 24; Укр. пр., 1963, 83).
б. Де служба, там погана дружба (Укр. пр., 1963, 80).
6.  Дурний слуга хуже ворога (ІМФЕ, 8-К2, 11, 195, Яворн.).
7.  Дурний слуга без помочі, а полковник без війська (Ном., 202).
8.  а) Моя зірко, служить панам гірко (Укр. пр., 1936, 13; 1955, 57; 1963, 83); б) Ой матінко-зірко, служить панам гірко (Н. ск., 1971, 63).
9.  Не служив дідо бабі і я не буду такій жабі (Прип., 310).— Див. 2, дід.
10.  а) Нехай собака у дядька служить, а у дядини плату править (Укр. пр., 1963, 88); б) Нехай чорт у дядька служить. Роби, роби та й сучим сином не зови! (Укр. пр., 1963, 89).
11.  От тобі хомут і дуга, а я тобі не слуга (Зін., 254; Ном., 202).— Біл.: Гр., 1, 366; ... бо я вже більше не слуга (Укр. пр., 1955, 73; 1963, 90).— Рос: Снєг., 432; Даль, 238; Жуков, 903; Рибн., 179; біл.: Рапан., 13.
12.   Присягаю зеленому гаю: як гай розв'ється, то й служба минеться (Ном., 215; Укр. пр., 1963, 155; Н. ск., 1971, 75).
13.  Сам слуга не візьметься встати, не то ціпом махати (Прип., 310).
14.  Служи та на себе й зложи, а розгорни поли та іди голий! (Укр. пр., 1963, 84).
15.  Слуга на відслузі, як собака на мотузі (Прип., 310); ... як пес на мотузі (Укр. пр., 1955, 55; 1963, 83).
16.  Слуга як не зробить, то йому нічого не шкодить, а як не доїсть, то усім людям повість (Прип., 310).
17.  Служба —нужда (Перем., 1854, 105).— Біл.: Гр., 1, 358.
18.  Служба — не дружба (Ном., 201; Закр., 205; Висл., 334; Укр. пр., 1963, 80).— Біл.: Гр., 1, 358.
19.  Служба службою, а дружба дружбою (Ном., 203).— Див. дружба.
20.  Служив, служив, ще того дочекався, що сукиним сином назвався (Укр. пр., 1963, 89).
21.  Служила й набувала та під запаску набивала (Укр. пр., 1963, 86).
22.  Служив у дуки, набрався муки (Вік живи, 11); ... натерпівся муки (Укр. пр., 1936, 48; 1955, 57; 1963, 81).
23.  Служить погано, а прислужуватися ще гірше (Укр. пр., 1936, 51; 1963, 79).
24.  Солом'яним слугою ніхто не доробився (Ном., 202; Укр. пр., 1963, 87).
25.  У дуки служила — болячку заробила (Укр. пр., 1936, 48; 1955, 60; 1963, 86).
26.  а) Хто не служив, той і біди не знає (Ном., 201; Укр. пр., 1936, 48); б) Хто у службі не бував, той і нужди не видав (ВНС, 29; Шиш.-Іл., 78; Ном., 201; Укр. пр., 1936, 47; 1963, 80); ... той горя не видав (Н. ск., 1971, 61).
27.  Хто не служить, той не тужить (Прип., 310).
28.  а) Хто служить з ласки, у того мішок плаский (Прип., 310); ... має мішок плаский (Укр. пр., 1963, 85); б) Хто служить з ласки, тому стає хріном хліб панський (Ільк., 104; Укр. пр., 1936, 51; 1963, 75).
29.  У пана служи, а на браму дивись (Укр. пр.,  1963, 90).
30.   Якби в службі добре, то за панами не похватився б (Укр. пр., 1963, 83).
31.  Яка служба, така й плата (Чуб., 270; Укр. пр., 1963. 86).

Здобитки.
1.  На здобитки, підв'язавши литки (Укр. пр., 1963, 78).
2.  Підв'язуй литки, як ідеш у здобитки (Там же). Строк.
1. Прийшов збоку та взяв строку (Там же). Дід (старець).
1.  А, здорові, діди! Чи не маєте біди? То в мене купіть або й так візьміть! (Укр. пр., 1955, 54).
2.  В біднім селі дідів много, а в багатім ні одного (Фр., ПІ, 1, 82; Прип., 297).
3.  В діда торбу вкрали (Укр. пр.,  1963, 74).
4.   Вже би дід з десятого села повернувся (ІМФЕ, 29-3, 113, 84).
5.  Всім дідам хліба не настарчиш (Фр., І, 2, 579).
6.  а) Дай, діду, костур, а тебе най пси їдят (Фр., І, 2, 578).— Див. жебрак; б) Діду, дай мені пугу, а тебе, про мене, нехай пси з'їдять (Ном., 189; Укр. пр., 1963, 73).
7.  а) Діда нагодуєш, а його торбу — ні (ІМФЕ, 14-3, 386, 517); б) Діда можна нагодувати, а торбу — ніколи (ІМФЕ, 14-3, 211, 200).— Див. старець.
8.  а) Діду, село горить! А він підперезався та й зосім зібрався (Н. н., Львівщ.); б) Діду, село горить! А він за суму і далі посунув (Укр. пр., 1955, 245; 1963, 77); в) За суму та й дальше посуну (Кулж., 18); г) Діду, село горит! Я торбу беру, на друге іду (Ільк., 31; Фр., І, 2, 580; Укр. пр., 1936, 226); д) А я за суму та й далі суну (ІМФЕ, 14-3, 211, 218); є) Тікай, діду, бо село горить! — Я беру пугу та й іду в друге (Фр., І, 2, 582); є) — Тікай, діду, село горить! — А я беру суму та й на друге суну! (Фр., І, 2, 582).— Див. старець.
9.  Доробився хліба, аж зійшов на діда (Висл., 258; Ільк., 29; Ном., 195; Фр., II, 1, 32; Укр. пр., 1955, 60; 1963,  72).
10.  Захотів у діда випросити хліба (Ном., 93; Укр. пр., 1963, 74).
11.  Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти (Закр., 199; Ном., 192; Укр. пр., 1963, 74>.
12.  Скачи, діда, за кавалок хліба (Укр. пр., 1963, 72).
Жебрак.
1.   Він знає дев'ять ремесел, а десяту жеброту (ІМФЕ, 14-3, 211, 178).
2.  Дай, жебраче, палицю, а тебе най пси з'їдять (Н. ск., 1964, 90).
3.  Довів го до жебрацької торби (Фр., II, 1, 222).
4.  Доробився до жебрацької торби (Фр., II, 1, 32).
5.  Жебрак вийде на хвилю, а видить на милю (Н. ск., 1964, 10).
6.   Жебрака на порожно не отпущай, але ему до бисаг або кошели дай (Югас, 55).
7.  Жебраним хлібом не запоможешся (Фр., II, 1, 100).
8.   Краще жебрати під вікном, ніж робити з гріхом (Укр. пр., 1963., 80).
9.   Панське ім'я, а жебрацька торба (Фр., II, 1, 222).
10.   Пішов жебрати, а не мав у що брати (Фр., II, 1, 100).
11.  Професійний жебрак б'є на почуття (ІМФЕ, 14-3, 211, 169). Міхоноша.
З розкоші не йдуть у міхоноші (Укр. пр., 1966, 27; Н. ск., 1971, 60).
Поводир.
Веди мене, поводир, де пампушки, масло й сир (Укр. пр., 1963, 77).
Піти в мир (жебрати).
1.   Пішовши в мир, приймай і тістом (Укр. пр., 1963, 75).
2.  Стидно каліці в мир поиоиуститись, а попуститься — не погине (Укр. пр.,  1963.  73).
Милостиня.
1.   Мала милостинька, та варт за велику (Укр. пр., 1963, 74>.
2.  Та допіру робота: ціле життя роби, а на старість милостиньку проси (Укр. пр.,  1963, 91).
Старець.
1.   Аби   ііарастас, старці зійдуться (Укр. пр.,  1963, 75).
2.   В старецькім тілі та панськая душа (Ном., 90).
3.  Горе тому старцеві, що не кривиться (Укр. пр., 1963, 76).
4.  Дай, старче, палицю, а тебе най пси їдять (Висл., 253; Фр., ПІ. 2, 423; Укр. пр.,  1955, 166).— Див. дід.
5.  Де старець не бував, там дві милостині дають (Укр. пр., 1963, 77).
6.  Дякуй, старець, за окраєць (Укр. пр., 1963, 74).
7.  Захотіли в старця кий однять (Ном., 93; Укр. пр., 1963, 73).
8.  Збирайтеся, старці, обід буде (Укр. пр., 1963, 75).
9.  Збирайтеся, старці на парастас (Там же).
10.   І собаки не чують, де старці балюють (Укр. пр., 1963, 73).
11.  а) Кожному старцю дай підставця (поводиря) (Укр. пр., 1963, 77); б) Кожному старцю поставцю (дерев'яну миску) (Укр. пр., 1963, 75).
12.  Кому похорон, а старцям празник (Укр. пр., 1963, 74Л
13.   Молитва старця не до бога, а до окрайця (Укр. пр., 1963, 76).
14.  Не віднімай у старця торби (Перем., 1854, 105).
15.   Не дай, боже, в старцях живши, та з перцем їсти (Укр. пр., 1963, 77).
16.   Не зарікайся бути в старцях (Ном., 90; Укр. пр., 1963, 80).
17.   Не кивай пальцем, сам будеш старцем (ІМФЕ, 14-3, 211, 180).
18.  Не рад старець сунки (торби) на собі носити, та мусить (Укр. пр., 1963, 73).
19.  а) Поти старець плохий, поки собаки не обступлять (Грінч., 307); б) Доти старець плохий, поки собаки не обступлять, а тоді й кия візьме (Укр. пр., 1963, 73).
20.   Радий старець і тому, що пошив нову торбу (Укр. пр., 1936, 40; 1955, 54; 1963, 74).
21.  Село мале, а старців повно (Укр. пр., 1963, 75).
22.  Сердиті старці порожні торби носять (Фр., НІ, 1, 167).
23.  Спусти старця з села, прибуде йому й ума (Ном., 112).
24.  Старецької сумки нігди не наповниш (Зін., 245; Укр. пр., 1963, 70).
25.  Старець кривиться, може хто подивиться (Укр. пр., 1973, 76).
26.  Старці-жебраки, підготуйте торбинки (Там же).
27.  Старця торба годує (Укр. пр., 1963, 75).
28.  Старець смирний, поки собаки не рвуть (Укр. пр., 1963, 73).
29.  Старець старцем, а повагу любить (Шиш.-Іл., 70; Ном., 90; Укр. пр., 1963, 77).
30.  Старцеві й копійка дорога (Білоц., 24).
31.  Старцем жить та з перцем їсти (Шиш.-Іл., 70).
32.  Старці, старці й старченята! Простягайте рученята! (Укр. пр., 1963, 73).
33.  Старця нагодуєш, а торби його — ні (Ном., 91; Укр. пр., 1963, 76).— Див. дід.
34.  Старців багато, а милостині мало (Укр. пр.,  1963, 75).
35.  а) — Старче, село горить! — А я за суму та й далі посуну! (Ном., 97); б) Старче, село горить, а я, взявши сумку, да пойду в другое село (Зін., 246; Закр. 207; Ном., 97; Фр., III, 1, 167); в) — Старче, село горить! — Я за суму та далі посуну (Укр. пр., 1936, 226; 1963, 458); г) — Тікай, старче, село горит! — А старець торби на плечі (Фр., ПІ, 1, 167); д) — Старче, село горить! — Не журися, я за суму та й далі суну (ІМФЕ, 29-3, 122, 41); є) — Старче, село горить! — Я торби беру та й на друге йду! (Н. н., Бук.).— Див. дід.
36.  Там давно старці обідали (Укр. пр., 1963, 75).
37.  Уже звично, що старець кривиться (Укр. пр., 1963, 76).
38.  У старця в торбі не поживишся (Ном., 93; Укр. пр., 1963, 73).— Рос: Снєг., 1, 106.
39.  Чий обід, а старцям лихо (Укр. пр., 1963, 75).
40.  Чужі недоїдки — старцеві наїдки (Укр. пр., 1963, 73).
41.   Як старець гуляє, багачеві диво (Укр. пр., 1963,  75).

Торба (тайстра).
1.  Батько був середній хазяїн: візьме торби по боках, а сам посередині (Укр. пр., 1955, 54; 1963, 77; Н. ск., 1971, 49).— Біл.: Гр., 1, 416.
2.  Бери торби та йди в горби (Прип., 332).
3.  Важка тайстра повна, порожня ще важча (Зак. пр., 28).
4.  а) В чужій торбі хліба не жалують (ІМФЕ, 29-3, 116, 31); б)  3 чужої торби хліба не жалують (Прип., 332).
5.  а) Де можна в лантух, там торби не треба; б) Де можна в торбу, там лантух не потрібен (Ном., 193).
6.  Дідівської торби не наситиш (Фр., Ill, 1, 217).— Див. старець.
7.  а) Добре жить і на горбі, коли є що-небудь в торбі (Зак. пр., 29); ... коли є в торбі (Н. ск., 1964, 69); б) Добре і на горбі, коли є в торбі (ІМФЕ, 14-3, 249, 32); в) Добре і на горбі, коли дашто єсть у торбі (Югас, 55); г) Добре сісти і на горбі, коли є що в торбі (Фр., III, 1, 101); д) Хто має хліб в торбі, той з'їсть і на горбі (Укр. пр., 1963, 74); є) Хто має хліб в торбі, той сяде і на горбі (Фр., III, 1, 266); є) Як є хліб в торбі, сідаю на горбі (Фр., III, 1, 267); ж) Як маю хліб у торбі, то си сяду і на горбі (Фр., III, 1, 267); з) Як маєш хліб у торбі, сідай хоч і на горбі (Н. ск., 1976, 32).
8.  Докоряла торба торбі, а они однакові обидві (Н. к.,  114).
9.  Од старця торби не однімеш (Укр. пр., 1963, 73).
10.  Торба мені жінка, кий у мене брат (Там же).
11.  Хоч торбу на плечі та під монастир! (Укр. пр., 1936, 27; 1963, 72).
12.  Хто родився до торби, той хати мати не буде (Фр., 111, 1, 34).
13.  Хто родився торбу носити, той багачем не годен бути (Прип., 228).
14.  а) Цілий вік з торбою не лаявся (Укр. пр., 1936, 27; 1955, 53); б)  Цілий вік з торбою не сварився (Укр. пр., 1963, 77).
16. Що буде, то буде, а в торбі хліба не буде (Укр. пр., 1963, 74).
16.   Що в нашого Левка вже торбина легка (Там же).
17.  а) Що торба, то не міх, а що правда, то не гріх; б) Я не торба, ані міх, я нікому не насміх (Прип., 332).
Сума (торба, сумка).
1.  Велика сума, та грошей нема (Укр. пр.,  1963, 73).
2.  Од суми і од тюрми не зарікайся (Укр. пр., 1963, 77). 14) лота.
1.  Голота не вилізе з болота (Н. ск., 1971, 73); ... все вилізе з болота (ІМФЕ, 29-3, 122, 39).
2.  Голота не боїться ні дощу, ні болота (Н. ск., 1971, 73).
3.  У голоти найбільше роботи (Перем., 1854, 105).— Біл.: Гр., 1, 414.
4.  У голоти нема що молоти (ІМФЕ, 29-3, 122, 39).
*  *  *
Робітники.
1.  Робітника смалить сонце, а пан журиться в віконце (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).
2.  Робітник піт ллє, а фабрикант його кров п'є (Там же).— Біл.: Гр., 1, 367.
3.  Робітники потіють, а пани з того жиріють (Укр. пр., 1936, 56; 1955, 62; 1963, 96).
4.   Робітники працюють, а пани з їх праці живуть та танцюють (ІМФЕ, 29-3, 123, 31).
5.   Робітниця поденна — то біда безденна (Укр. пр., 1963, 88).
6.  У робітника доля гірка і в мужика не така (ІМФЕ, 1-5, 461, 123).
Шахтар.
1.  В шахту спускаєшся — з світом прощаєшся (Укр. пр., 1955, 62; 1963, 96).
2.  Гіркий, як шахтарська доля! (Там же).
*  *  *
Багатий.
1.  Аби бути багатим, треба бути жонатим (Прип., 1).
2.  А як ти багатий, то тобі вільно в церкві свистати (Фр., І, 1, 99; Укр. пр., 1963, 107).
3.  а) Багата дівка робить від суботи до понеділка (Прип., 7); б)   Багацька дівка працює від суботи до понеділка (Фр., І, 1, 94).
4.  а) Багата пшениця для мишей, жебрацька для людей (Укр. пр., 1936, 69; 1963, 20); б)  Багацька пшениця для мишей (Фр., І, 1, 95).
5.  а) Багатий бідного ніколи не розуміє (Укр. пр., 1955, 7); б) Багатий бідного не знає (Чуб., 230; Укр. пр., 1936, 70; 1963, 104; Н. ск., 1971, 43); в) Багатий бідного й знати не хоче (Фр., І, 1, 91); ... не пізнає (Фр., І, 1, 91).
6.  Багатий від сліз твердне, як береза від води (Зак. пр.  7).
7.  а) Багатий все дрібно крає (ІМФЕ, 29-3, 117, 31); б) Багатий дрібно крає (Ном., 31); в) Багач крає дрібно (Ільк., 7; Висл., 233; Укр. пр., 1963, 86).
8.  Багатий все має, що душа бажає (Зак. пр., 7).
9.   Багатий все нарікає, що мало знає (Галі же); ... же мало знає (Н. ск., 1964, 135).
10.  Багатий говорить, що будемо їсти, а бідний, чи будемо їсти (ІМФЕ, 28-3, 153, 21).
11.  а) Багатий гроші збирає, а чорт калитку шиє (ІМФЕ, 29-3, 115, 31); б) Багач гроші збирає, а чорт калитку шиє (Ном., 31; Укр. пр., 1955, 13; 1963, 104; Н. ск., 1971, 43); в) Багач гроші збирає, а дідько мошонку шиє (Фр., І, 1, 95).— Біл.: Гр., 1, 424.
12.  а) Багатий дивується, як бідний годується (ІМФЕ, 29-3, 138, 31); ... як убогий годується (Ном., 34); б) Багатий дивиться, як убогий живиться (Ном., 34; Зін., 215); в) Багач дивується, чим бідний годується (Прип., 97); г) Багач ся дивує, чим бідний дітей годує (Закр., 143; Зак. пр., 8; Н. ск., 1971, 42); ... чим убогий дітей годує (Ільк., 7; Ном., 34; Висл., 233).— Рос: Даль, 95; д) Багатий дивиться, чим голий живиться (Укр. пр., 1963, 63).— Біл.: Рапан., 57.
13.  а) Багатий до бідного літом, а бідний до багатого зимою (Прип., 5); б) Багатий ходить до бідного літом, а бідний до багатого зимою (Укр. пр., 1963, 118; Н. ск., 1971, 40).
14.  Багатий за чужим з тайстрою, чорт за його — з міхом (Зак. пр., 7).
15.  Багатий і в пеклі полеготу знайде (Н. к., 114).
16.  а) Багатий їсть калач, а бідний і хліба не має (Укр. пр., 1963, 116); б) Багач їсть калач, а бідний і хліба не має (Ільк., 7; Ном., 33; Фр., І, 1, 96; Укр. пр., 1936, 44; 1955, 6); в) Багачі їдять калачі, але вони сплять вдень, а мало вночі (Укр. пр., 1936, 68; 1963, 101); г) Багачі не сплять ні вдень, ні вночі, а їдять калачі (Ном., 31; Укр. пр., 1963, 101); д) Багачі їдять калачі, да не сплять ні вдень, ні вночі, а бідний борщу хльобне та й удень засне (Шиш.-Іл., 8).— Рос: Даль, 94; біл.: Рапан., 39.
17.  а) Багатий їсть, коли що схоче, а вбогий, коли що трапиться (Укр. пр., 1963, 116; Н. ск., 1971, 41); б) Багатий їсть, а бідний слину ковтає (Зак. пр., 9); в) Багач їсть у середу лучче, як бідний на Великдень (Н. ск., 1971, 41).
18.  Багач кричить, а бідний мовчить (1МФЕ, 29-3, 138, 20).
19.  а) Багатий на лати (Ном., 32); б) Багатий на лати та на дрібні сльози (Ном., 32; Укр. пр., 1955, 43; 1963, 52); в) Багатий на лати, а не на шати (Н. н., Вол.).— Біл.: Рапан: 38.
20.   Багатий не любить дати (Укр. пр., 1963, 102; Н. ск., 1971, 41).
21.   Багатий ніколи не винуватий (Зак. пр., 8).
22.   Багатий робить як хоче, а бідний — як може (Фр., Ill, 2, 390; IIрип., в).
23.  Багатий розмовляє з іконою, а вбогий з нуждою (Укр. пр , 1963,  118).
24.   Багатий своїм плугом оре (Ном., 29; Укр. пр., 1963, 111).
25.   Багатий скаче, а бідний плаче (Зак. пр., 9).
26.   Багатий сльозам бідного ніколи не вірив (Зак. пр., 7).
27.   Багатий, та біснуватий (Ном., 265).
28.  а) Багатий тим, що багато дечого не має (Мал., 189); б) Багатий, багато дечого нема (Укр. пр.,  1963, 22).
29.   Багатий умре — нічого не возьме, а бідний умре — нічого не лише (Н. .. Бук.).
30.   Багатий шепче з кумою, а бідний — з сумою (Укр. пр., 1963, 117); ... а бідний — з журбою (Прип., 174); ... а убогий — з сумою (Ном., 33; Іл., 295; Укр. пр., 1936, 72; 1963, 73).— Рос: Симоні, 82.
31.  а) Багатий, як бик рог… Продолжение »