…атий: в тісні ворота не вміщається (Зак. пр., 8); б) Багатий, як чорт рогатий (Зак. пр., 7; Укр. пр., 1963, 105).     Рос: Снєг., 233; Риби., 147; біл.: Рапан., 48.
32.   Багатий — як хоче, а убогий — як може (Югас, 105).— Біл: 1р., 1, 414.
33.   Багатих гостимо, а самі постимо (Зак. пр., 9).
34.   Багатій не дивиться, чим убогий живиться (Укр. пр., 1963, 104; Н. ск., 1971, 42).
35.   Багатого гроші на всіх мовах говорять (Зак. пр., 8).
36.   Багатого за стіл саджають, а убогого і так випроводжають (Ном., 34; Укр. пр., 1936, 70; 1963, 117).
37.   Багатого з хвастливим не розпізнаєш (Ільк., 7; Укр. пр., 1936, 70;  1963, 104).
38.  Багатого і серп голить, а бідного і бритва не хоче (Укр. пр., 1963, 117).— Див. 1, голити.
39.  Багатого пізнати по шатах, а бідного по заплатах (Зак. пр., 8).
40.  Багатому багато й треба (Укр. пр., 1963, 102).
41.  а) Багатому гріхи прощають, а вбогого і так карають (Укр. пр., 1936, 78; 1955, 11); б) Багатому й гріхи прощають ... (Укр. пр., 1963, 117).
42.   Багатому — гульня, а бідному — журба (Н. н., Черк.).
43.  Багатому дай, а він каже — ще! (Зак. пр., 8).
44.   Багатому дбає, а в себе й сорочки немає (Укр. пр., 1936, 72; 1955, 7; 1963, 100).
45.   Багатому до серця не промовиш (ІМФЕ, 29-3, 117, 31).
46.   а) Багатому дурневі місце дадуть (Укр. пр., 1963, 112); б) Багатому дурневі все місце дадуть (Ном., 31; Чуб., 249; ІМФЕ, 29-3, 138, 31).
47.  Багатому дурню і багатство не в поміч (Н. н., Ів.-Фр.).
48.  Багатому життя, а бідному виття (Укр. пр., 1936, 71; 1955, 12).— Біл.: Гр. 1, 428.
49.   Багатому і в пеклі добре (Фр., І, 1, 93; І піп, 32; Укр. пр., 1963, 116; Н. ск., 1971, 39).— Біл.: Гр., 1, 424.
50.   Багатому й під гору вода тече, а бідному і в долині треба криницю копати (Укр. пр., 1955, 7; Вік живи, 9; Укр. пр., 1963, 115).
51.   Багатому й дідько поможе (Зак. пр., 8).
52.   Багатому й чорт гроші носить (Ном., ЗО; Укр. пр., 1963, 104; Н. ск., 1971, 43).
53.  Багатому й чорт не брат (Ном., ЗО; Укр. пр., 1963, 105); ... й чорт не пара (Укр. пр., 1963, 105).
54.  а) Багатому й чорт дітей колише (Мал., 187; Білоц., 23; Зак. пр., 7); б) Багатому і дитину чорти колишуть (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); в) Багатому чорт діти колише (Ільк., 7; Ном., ЗО; Фр., І, 1, 94; І піп, 32); г) Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не найде (ВНС, 2; Шиш.-Іл., 8; Ном., ЗО; Укр. пр., 1936, 72; 1955, 8); д) Багатому чорт дітей колише, а бідний і няньки не найде (Вік живи, 9; ІМФЕ, 29-3, 138, 133); ... а убогий і няньки не найде (Скр., 237); ... а в убогого і няньки нема (Шиш.-Іл., 8); ... а бідному і нянька не хоче (Фр., 1, 1, 192); ... а бідному і няньки не знайти (Укр. пр., 1963, 116); є) Багачеві дідько дитину заколише, а бідному ще й збудить (Фр., І, 1, 196; Прип., 8); є) Багачеві дідько дитину колише (ІМФЕ, 29-3, 113, 31); ж) Багачеві чорт діти колише (Н. ск., 1964, 6); з) Багачеві чорт задармо діти колише, а бідному ані за гроші не хоче (Н. ск., 1964, 7).— Біл.: Рапан.:
55.  Багатому і в будень свято, а вбогому на насху піст (Укр. пр., 1963, 116; Н. ск., 1971, 41).
56.  Багатому й чорт яйце несе (Ном., 36; Фр., І, 1, 92; Укр. пр., 1963, 104); ... і чорт яйця несе (ІМФЕ, 1-5, 461, 41).
57.   Багатому не зич, бо забуде (Прип., 6).
58.   Багатому не дідько діється, що біжить за возом та гріється (Укр. пр., 1963, 104).
59.  Багатому не спиться, він все злодіїв боїться (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); ... багатий злодія боїться (ІМФЕ, 14-3, 211, 84).
60.  Багатому пшениця, а вбогому полова (Укр. пр., 1936, 71; 1955, 7;  1963, 116).
61.  Багатому розуму не треба (Н. ск., 1964, 7).
62.  Багатому свято, а вбогому діла багато (Укр. пр., 1936, 71; 1955, ЗО; 1963, 116; Н. ск., 1971, 39).
63.   Багатому скоро висихають сльози над бідного бідою (Зак. пр., 9).
64.   Багатому сонце світить, а бідному все вітер в очі віє (1МФЕ, 29-3, 148, 49).
65.   Багатому та чубатому скрізь весело (Укр. пр., 1963, 107).
66.   Багатому щастя, а вбогому трясця (Укр. пр., 1936, 66; 1955, 9; Н. ск., 1971, 40).
67.   Багатому щастя, а вбогому діти (Чуб., 230; Укр. пр., 1963, 116); ... бідному діти (ІМФЕ, 29-3, 122, 48).
68.  Багацька дівка працює від суботи до понеділка (Фр., І, 1, 94).
69.  Багацьке і панське ніколи не пропаде (Ном., 26; ІМФЕ, 29-3, 138, 17).
70.  Багацькі пси ся не кусають (Н. сл., 1971, 5. VII).
71.   Багачам багатство, а біднякам злидні (Н. н., Ів.-Фр.).
72.  Багачам за гроші і гроби хороші (Фр., І, 1, 95; Прип., 7).
73.   Багача не наситиш (Укр. пр., 1936, 69; 1963, 103).
74.   Багач багача як не хвалить — велича (Прип., 7).
75.  Багач би й з горла видер (Н. н., Ів.-Фр.).
76.   Багач боїться, а бідний журиться (Прип., 7).
77.   Багач гидкий, зате гладкий (Укр. пр., 1963, 103).
78.  Багач дає много роботи, а мало їсти (Н. ск., 1964, 7).
79.   Багачева правда гірша брехні (Укр. пр., 1936, 121).
80.   Багачева правда — найгірше циганство (Н. ск.,  1964, 7).
81.   Багачеві вітер гроші несе, а бідному очі половою засипає (Фр., І,  1, 95; Укр. пр.,  1936, 62;  1963, 115).
82.   Багачеві прибиль, а біднякові загибель (Укр. пр., 1936, 66; 1963, 115; Н. ск., 1971, 43).
83.  а) Багачеві ведеться, бо йому й півень несеться (Прип., 8); б)  Багачеві сі веде, бо багачеві когут сі несе (Фр., І, 1, 96).
84.   Багачеві тяжко розлучатися з багатством (Прип., 8).
85.   Багачеві і осетя родить (Н. сл., 1976, 5. IX).
86.   Багач з бідного живе (Фр., І, 1, 96; Укр. пр., 1936, 66).
87.   Багач і піп — одного гнізда птиці (Зак. пр., 23).
88.  а) Багачі їдять калачі, а бідні і хліба не мають (П. ск., 1964, 8); б) Багачі з'їли калачі, то й сплять і вдень, і вночі, а бідний чого не хлебне, то й так засне (Укр. пр., 1963, 117); в) Багач їсть калач, а бідний часом і хліба не має (Ільк., 7; Висл., 233).
89.  Багачі не сплять ні вдень, ні вночі, а їдять калачі (Ном. 31).
90.  Багач не знає своїх приятелів (Прип., 8).
91.  а) Багач рідко в гаразді живе (Закр., 143; Ном., 31; Висл., 233; Укр. пр., 1936, 424; 1963, 108); б) Багач рідко живе в гаразді (Скр., 237).
92.   Багач би око вийняв за кавалок хліба (Фр., І, 1, 95; Укр. пр., 1955, 6;  1963, 97).
93.   Багач з чужого живе (Укр. пр., 1963, 99).
94.  а) «Багач» —його сусіда чотирма волами оре (Фр., І, 1, 96; Укр. пр., 1963, 22; Н. ск., 1971, 49); б) Мій тато такий був багач! Його сусіда плугом орав (Укр. пр., 1963, 22).
95.  Багач каже: «Миші плуга з'їли!»—правда; бідний каже: «Миші ґудзик од'їли!» — брехня (ІМФЕ, 8-К2, 8, 70, Яворн.; Укр. пр., 1963, 118).
96.   Багач не відає, що бідний обідає (Фр., І, 1, 96; Укр. пр., 1936, 44; Укр. пр., 1955, 44; 1963, 64; Н. ск., 1971, 56).
97.   Багач норовить, як би бідного з ніг збить (Укр. пр., 1955, 4; 1963, 100; П. ск., 1971, 41).
98.   а) Багач — одних вошей не перелічити (Фр., І, 2, 266); б) Багач рахує гроші, а бідний — воші (Фр., І, 1, 99).
99.  а) Багач! Куди не кинь, то все латкою наверх (Укр. пр., 1955, 42); б)  Багач! Гола спина, а на плечах торбина (Укр. пр., 1963, 53).
100.   Багач так має, аж йому горлом пхає, а бідний лиш слинку ковтає (Укр. пр., 1955, 6; 1963, 117).
101.  а) Багач чуже загортає, бо своєму рахунку не знає (ІМФЕ, 14-3, 211, 241); б) Багач чуже загрібає, бо своєму ліку не знає (Укр. пр., 1955, 4; 1963, 101; Н. ск., 1971, 41).
102.   Багач — штани одні, а сорочок ще менше (ІМФЕ, 14-3, 211, 241).
103.  Багач шукає апетиту, а бідний — хліба (Прип., 3).
104.   Багач, як собака: на своєму лежить, а хвіст перекинув на чуже (ІМФЕ, 8-К2, 8, 71; Укр. пр., 1955, 4; 1963, 105).
105.   Біс його батька знає! У багатого повна піч, та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить (Укр. пр., 1963, 24); ... та й те чадить (Н. н., Ів.-Фр.).
106.  а) Бодай ніхто не діждав з багатими знаться! (Ном., ЗО; Укр. пр., 1936, 73; 1963, 107); б) Бодай ніхто не дочекав з багатим знатися! (ІМФЕ, 29-3, 138, 133).
107.  Будеш багатий — будеш і скупий (Зак. пр., 8).
108.   В багатого кишеня, як у бідного стодола (Вік живи, 12).
109.   В багатого приятелів много, а в бідного — ні одного (Фр., І, 1, 93; Прип., 6).
ПО. В багача випросиш по спині бича (Н. н., Ів.-Фр.).
111.   В багача очі завидющі, а руки загребущі (Вік живи, 9).
112.   В горшку багатому накипає, а бідному википає (Зак. пр., 9).
113.   Візьме й багатого за печінки (Укр. пр., 1963, 140).
114.   Великий та багатий — рідко винуватий (ІМФЕ, 29-3, 122, ЗІ).
115.  а) Від багача не жди калача (Укр. пр., 1936, 41); б) Не проси калача од багача (Н. ск., 1964, 137); в) Од багача не чекай калача (Н. ск., 1964, 138).
116.   Він тому багатий, що дуже чубатий (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
117.   Всяк знає, як багач дбає: не своїм горбом, а чужим трудом (Укр., пр., 1936, 66; 1955, 4; Н. ск., 1971, 44); ... не своїм горбом, а чужим добром (Укр. пр., 1963, 100).
118.  Гордий, бо багатий (Перем., 1854, 104).
119.  а) Гроші йдуть до багатого, а біда і злидні — до бідного (1МФЕ, 1-5, 461, 46); б) Гроші йдуть до багатого, а злидні до бідного (Укр. пр., 1936, 32; 1955, 7; 1963, 115; Н. ск., 1971, 43); в) До багатого ідуть гривні, а до бідного ідуть злидні (Вік живи, 9).— Рос: Даль, 64; Снєг., 188.
120.  Двох обідів нараз і багач не їсть (Прип., 8).
121.  Де є такий багач, що не хотів би більше, як має? (Укр. пр., 1936, 69; 1955, 10; 1963, 102).
122.  Добре багатому красти, а старому брехати (Ном., 31; Фр., І, 1, 93; Укр. пр., 1963, 102).
123.  Доки багат, доти й сват (Н. ск., 1971, 40).— Див. 2, сват.
124.  а) Доки багатий стухне, то убогий з голоду опухне (Скр., 121); б) Доки багатий стухне, бідний з голоду опухне (Н. ск., 1971, 53; ІМФЕ, 1-5, 462, 129); в) Нім багатий стухне, то бідний опухне (ІМФЕ, 29-3, 141, 67); г) Поки багатий збідніє, то бідний зімліє (Іірип., 19); д) Поки багатий стухне, то убогий опухне (Ном., ПО; Укр. пр., 1936, 71; Укр. пр., 1955, 7); ... то бідний спухне (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); є) Поки багач схудне, то бідний здохне (Фр., III, 2, 391); є) Поки багатий стухне, то убогий опухне (Укр. пр., 1955, 7; 1963, 117; II. etc., 1964, 9); ж) Поки товстий схудне, то худий здохне (Укр. пр.,  1963,  117).— Див.  1, голодний.
125.   а) Дурень багатий, так і слово його в лад (Ном., 31; Укр. пр., 1963, 112; II. с к., 1971, 42); б) Дурня багатого всі величають (Ном., 31; Укр. пр.,  1963,  112).
126.   Жаль багатому корабля, бідному кошеля (Укр. пр., 1963, 117).
127.   Жонатому гаразд дівчат трясти, а багатому красти — ніхто не  повірить (ІМФЕ, 8 К2,  12, Н, Явори.).
128.  Забагатів Кіндрат, забув, де його і брат (Укр. пр., 1936, 70; 1955. 15; Пік живи, 9; II. ск., 1971, 40). Збагатів Кіндрат ... (Укр. пр., 1963,  111).
129.  За багачем, сам чорт з калачем (Ном., 31; Прип., 8; Укр. пр., 1936, 31;   1963,   101;  II.  ск.,   1971, ІЗ).
130.   За багатими не тягнись (Укр. пр., 1963, 107).— Рос: Даль, 730.
131.   За багатством підеш — добра не знайдеш (Укр. пр., 1963, І її).
132.  Заліз у багатство — забув і братство (Укр. пр., 1963, 111; II. ск., 1971, 40).
133.  Захищається рак клешнею, а багач мошною (Укр. пр., 1963, 105).
134.  а) 3 багатим не судися, а з сильними не борися (Чуб., 292; ІМФЕ, 29-3, 138, 10); б) 3 багачем не судися, а з дужим не борися (Ном., 24); в) 3 дужим не борись, а з багатим не судись (Ільк., 37; Шиш.-Іл., 28; Закр., 167; Ном., 24; Н. ск., 1971, 70); г) 3 дужчим не борись, з багатим не судись (Ільк., 37; Висл., 338); д) Із сильним не борися, а з багатим не ратися (Фр., III, 1,92); є) 3 сильним не бийся, з багатим не судися (Зак. пр., 19); є) Не тягайся з багатим, не борися з сильним:  коза з вовком тягалися, хвіст да шкура осталися (7л.,
367).— Рос: Симоні, 139; Снєг., 391; Даль, 98; Рибн., 151; Жуков, 392; біл.: Гр., 1, 356.
135.  Знають сусіди, що в багача в обіді (Ном., 94); ... що їсть багач на обіді (Висл., 269; Укр. пр., 1963, 101; Н. ск., 1971, 41).
136.  а) Зроби мене віщим, зроблю тебе багатим (Ном., 113); б)  Зроби мене віщого, а я з тебе — багатого (Згар., 134).
137.   І багач тільки одним ротом їсть (Прип., 9).
138.  І святі, й багаті!  Ні приступу до їх (Укр. пр., 1963, 123).
139.  їдять багачі калачі, а не сплять ні вдень, ні вночі (Фр., III, 2, 391).
140.  а) Коли багат, то всім брат (Зін. 231); б) Кто багат, то й всім брат (Зін., 229); в) Кто багат, той всім брат, а вбогий нічого не має, то єго ніхто не знає (Зін., 229); г) Хто багат, той панам брат (Зак. пр., 18); д) Хто багат, той всім брат (Зін., 251; ІМФЕ, 29-3, 138, 42); є) Хто багат, той всім брат, а хто нічого не має, того ніхто не знає (Зін., 253); ... а хто нічого не має, за того ніхто не дбає (Прип., 6); є) Хто багат, той мені брат (Н. н., Вол.).— Рос: Даль, 81; біл.: Гр., 1, 408.
141.  Ліпше бути чоловіком, чим багачем (Нош., 27; Прип., 8; Укр. пр.,  1955, 15).
142.  а) Мужик багатий, як віл рогатий (ІМФЕ, 29-3, 138, 23); б) Мужик багатий, а віл рогатий — не бояться (Прип., 6).— Рос: Даль, 430; в) Мужик багатий, а пес кудлатий — то все одно (Укр. пр., 1963, 99).
143.  а) Набрав дідько багатих та й сі бідними помітує (Фр., І, 2, 591); б)  Набрався чорт багатих, то убогих кидає (Укр. пр., 1963, 114).
144.   Напади на багатшого, так шаг дасть (Шиш.-Іл., 46).
145.  а) Наплюю я багачу, коли хліб свій молочу (Ном., 51; Укр. пр., 1963, 20); б) Наплюю я багачу, як я свій хліб змолочу (Прип., 34); в) Не вклонюся багачу, бо сам молочу (Укр. пр., 1963, 73); ... бо сам хліба молочу (Ном., 31; Закр., 184); г) Не кланяюсь багачу — своє жито молочу (ІМФЕ, 14-3, 211, 189).— Рос: Даль, 607; біл.: Гр., 1,  137.
146.   а) Не багатий платить, а винуватий (Чуб., 237; Мал., 189); б) Не платить багатий, але винуватий (Ільк., 63; Закр., 188; Ном., 143; Висл., 307; Фр., II, 2, 551; Укр. пр., 1963, 313).— Рос: Снєг., 1, 113; Даль, 100; біл.: Ляцький, 27; Hoc, 101; Гр., 1, 345.
147.   Не вір багатому ніколи, бо за його порадою лишишся голий (Укр., пр., 1955, 10; 1963, 106; Н. ск., 1971, 72).
148.  Не завидуй багатому, бо такий не має ні приязні, ні любові — він все те наймає (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
149.  Не знає багач, з чого жиє: з грошей чи з людської сльози (Зак. пр., 13).
150.   Нема села без мужика багатого, пса кудлатого і білої кобили (Укр. пр., 1936, 66; 1963, 99).
151.  Не порівняєш гори з долиною, а багатого з убогим (Укр. пр., 1955, 11; 1963, 116; Н. ск. 1971, 43).
152.  Не пусти душу в ад, то не будеш і багат (Укр. пр., 1963, 105).
153.  Не проси в багатого, проси в доброго (Укр. пр., 1963, 108).
154.  Нечесний багатий та ще до того й клятий (Зак. пр., 12).
155.  Ой у тих багачок та по сім сорочок, а у мене одна, та й біла щодня (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
156.  а) Перед багатими двері отворяють, а перед бідними запирають (Н. ск., 1964, 12); б) Перед багатими двері всюди відкриті (Зак. пр., 14).
157.  Пішла тота пора, коли в багацький дім текла із бідняцького чола вода (Зак. пр., 139).
158.  Пішов багачеві по смерть (Укр. пр., 1963, 416).
159.   а) Поки багат, то поти й сват (Укр. пр., 1963, 658); б) Поки багат, то всім і сват і брат, а як же нічого не стало, мов лизнем їх злизало (Грінч., 307).
160.   Поки-м була багачка, каждому-м була подачка, а як схудоб-ніла, каждому-м надоїла (Н. ск., 1964, 11).
161.   Пса злого, а людини багатої сокотися (Зак. пр., 15).
162.   Роби, а прикрадай, то будеш багатий (Фр., II, 1, 21).
163.  Сильні та багаті рідко винуваті (Укр. пр., 1955, 19; Вік живи, 12; Н. ск., 1971, 70).
164.  Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись (Ном., ЗО; Укр. пр., 1963, 107; Н. ск., 1971, 72).
165.  Старому брехати, а багатому красти — іде, як з масти (11 рип., 170).
166.  Такий багатий, як чорт лобатий (Прип., 6).
167.  Такий багатир, що не знає, що то нема (Ном., 29; Укр. пр., 1963, 102).
168.  Такий багач, що костюм рипить, а в животі булькотить (Укр. пр., 1955, 213;  1963, 121).
169.  а) Тогди він буде багатим, як пес рогатим (Фр., І, 1, 93; Н. ск., 1971, 49); б) Тоді він буде багатий, як пес рогатий (Ном., 32; Укр. пр., 1936, 33; 1963, 22); в) Тоді буде багат, коли пес рогат (Висл., 342).
170.  Тому багатий, бо свиноватий (Прип., 6).
171.   Трясця тим багачам, що багато сороччя, а в мене одненька, та щодня біленька (Ном., 220; Укр. пр., 1936, 73).
172.  У багатого багато грошей, а в бідного — дітей (Фр., І, 1, 93).
173.  а) У багатого багато калача — діти плачуть, у бідного нічого немає— діти скачуть (Укр. пр., 1963, 116; Н. ск., 1971, 41); б) У багатого діти скачуть, а в бідного з горя плачуть (Зак. пр., 7).
174.  У багатого живіт росте, а у бідного — горб від роботи (Укр. пр., 1955, 6; 1963, 117; Н. ск., 1971, 41).
175.  У багатого й теля з телям, а в убогого одна коровка, та й та яловка (Манж., 169; Укр. пр., 1936, 71; 1955, 8; 1963, 115).
176.  У багатого і бики ся телять (Н. ск., 1964, 7). ill. У багатої молодої горба не видно (Прип., 7).
178.   а) У багача багато дров, та й горять, а в мене одно поліно, та й то не хоче (Фр., 1, 1, 98); У багача повна піч дров горит, а ... (Фр., І, 1, 98); б) У багача повна піч дров і ті горять, а в мене одне поліно і те не хоче (ІМФЕ, 14-3, 386, 513).
179.  У багача навіть дідько горох молотить (ІМФЕ, 29-3, 117, 31).
180.  У бійці багатий береже пику, а бідний одежу (Укр. пр., 1963, 100).
181.  Умер багатий — ходім ховати, умер убогий — шкода дороги Закр., 213; Висл., 346; Ном., 34; Фр., 1, 1, 93; Укр. пр., 1963, 118).
182.   Хай буде й зубатий, аби багатий (Прип., 46).
183.   Хвалиться рак своїми кліщами, а багач — грубою мошонкою ІМФЕ, 29-3, 122, 31).
184.  Хотя й багатий будеш, а розуму не купиш (ІМФЕ, 29-3, 130, 31).
185.  Хоч ти в багатстві, та в неволі, а я хоч голий, та на волі (ІМФЕ, 14-3, 211, 174).
186.  Хто багатий, той клятий (Н. ск., 1964, 14).
187.  Хто багатий, той не любить дати (Фр., І, 1, 93; Укр. пр., 1936, 58; 1963, 425; Н. ск., 1971, 135).
188.  Хто волохатий, буде багатий (Фр., І, 2, 255); ... той буде агатий (Укр. пр., 1963, 568).
189.  Хто має багацько, той бурчить, а хто не має, той мовчить (Укр. пр., 1963, 117).
190.   а) Хто не злодійкуватий, той не буде багатий (Скр., 243); б)  Хто не є злодійкуватий, той не буде ніколи багатий (Прип., 6).
191.  Чим багатший, тим скупіший (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 422.
192.  Чорт у багатого живе і в дудку його грає (ІМФЕ, 29-3, 127,
о.
193.  Швидше будеш горбатий, ніж багатий (Перем., 1854, 105).— _іл.: Гр., 1, 412.
194.   Що багатий, а що дурний: що захоче, те й зробить (Ном., 31; Укр. пр., 1963, 99).
195.   Що багач, що вовк — один толк (Зак. пр., 141).
196.  а) Як багатий, так і клятий (Укр. пр., 1936, 70; 1955, 10; 1963, 99; Н. ск., 1971, 40); б) Як будеш багатий, то будеш свинуватий (Н. н., Ie.-Фр.); в) Якби не був свиноватий, то би не був і багатий (Фр., І, 1, 93; Укр. пр., 1955, 10; Н. ск., 1971, 42).— Біл.: Гр., 1, 424.
197.  а) Як багатий, так «здоров був!», а як бідний—«бувай здоров!» (Укр. пр., 1963, 117; Н. ск., 1971, 42); б) Як багатий, то «здоров був», а як збіднів, то позабували (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).
198.   Як багач, так і рвач (Зак. пр., 19).
199.   Якби на багача слуга не робив, то багатого би бог побив (Зак. пр., 18).
200.   Як був багат, всяк казав «сват», а як бідний став, ніхто й шапки не зняв (ІМФЕ, 8-К2, 27, 66, Яворн.).
201.  а) Як умре багатир, дак іде увесь мир, а як умре харпак, да тільки піп да дяк (Шиш.-Іл., 92; Ном., 34; Прип., 336; Укр. пр., 1963, 26); б) Як умре багатир, то за ним увесь мир, а як умре бідняк, тільки піп да батрак (Закр., 230).— Біл.: Ляцьк., 33; Гр., 1, 130.
Багатство.
1. а) Багатство в домовину не забереш, а хоч би й забрав, нащо воно тобі там (Укр. пр., 1963, 114); б) Багатства з собою до гробу ніхто ще не взяв (Прип., 7).
суддя — ябедника (Перем., 1854, 105).— Рос: Даль, 173; біл.: І p., 1, 354.
13.   Бодай ніхто не діждав, щоб пан нами керував! (Укр. пр., 1936, 63;  1955, 71;  1963,  107).
14.   Буде гарно на світі, як попу підсипать, а пана засинать (Ном., 28; Укр. пр.,  1963,  113).
15.   Будуть пани дутися, поки полопаються (Ном., 27; Укр. пр., 1963, 112; Н. ск.,  1971,  74).
16.   Бур'ян — не пан, а шкуру дере (ІМФЕ, 14-3, 386, 608).
17.   В будень по-старецьки, а в неділю но-нанськи (Фр., І, 1, 128; Укр. пр.,  1963, 122).
18.   Велике диво, що в пана жінка гарна, бо гарно убирається (Ком., 22); ... що в короля жінка хороша (//. п.. Вол.).— Біл.: Ляць-кий, 60; Гр., 1, 297.
19.   а) Великий мені пан, з чого сорочка, з того й жупан (Прип., 239); б) Великий пан, а їсти нема що (Укр. пр., 1963, 119); в) Води збан, а сам  пан (Укр. пр.,  1963, 113).
20.   Великим панам трудно правду казати (Ільк., 11; Закр., 147; Ном., 24).
21.   Великі папи: хоть неправда — хвали! (Укр. пр., 1963, 110).
22.   Взявся  під боки та й думає, що пан (Ном., 49).
23.   Вигляд у пана блискучий, та сам смердючий (Укр. пр., 1936, 60;   1963,  122).
24.  а) Видно пана по иоходці (ВНС, 4; Шиш.-Іл., 15; Закр., 147; Укр. пр., 1936, 489); б) Видно пана по халявах (Ном., 41; Білон,., 28; Укр. пр., 1936, 489; 1963, 119; П. ек.. 1971, 38); в) Видно пана по жупану (Гатц., 330); г) Знати пана по халявах (Шиш.-Іл., 25; Фр., II, /. 205); д) Пізнати папа по халявах (Закр., 196: Ііисл., 321); є) Птаха пізнати по пір'ю, а папа по халявах (Укр. пр.. 1963. 103; II. ск., 1971, 37).
25.   Від малого  пана  великий  страх  (Зак.  пр.,   10).
26.   ВІЛ ДО вола  риче.  пан  пана  в гості кличе (Зак. пр.,  10).
27.   Вішайте панів, коли пани хотять, а я не хочу (Фр., І, 2, 231).
28.   В корчмі нема папа (Ільк., 12; Ііисл., 243; Фр., II, 1, 296).
29.   Волієш з хлопом згубити, ніж з паном знайти (Укр. пр., 1963, 107; II. ск.,  1971,  71).
30.   Ворон ворона не клює, пан у пана шкуру не здере (Укр. пр., 1936, 60;  1955,  12;  1963,  11'і).
81. В панських дворах великі вікна, а мало світла (Фр., І, 2, 534).
32.   а) В панські ворота широко увійти, та вузько вийти (Ном., 26; Білоц., 28; Укр. пр., 1955, 11; 1963, 91; Н. ск., 1971, 36); б) В панськім дворі брама широка, а вузько вийти (Чуб., 278); в) У панів широкі  ворота входить, та вузькі виходить (Перем.,  1854,  105).
33.   а) Всі пани, а хто ж буде — вибачте — свині пасти (Ільк., 16; Закр., 150; Висл., 242); б) Всі пани, а хто буде свині пасти (Фр., II, 2, 492); в) Всі пани та пани, тільки нема кому свині насти (ІМФЕ, 29-3, 116, 16).
34.   Всі пани одним миром мазані (Н. ск.,  1976, 11).
35.   а)   В   чім  пани  бракують, в тім убогії смакують (Ільк.,  17;
Закр., 151); б)  В тім пани бракують, в чім убогії смакують (Ном., 26; Укр. пр., 1963, 99).
36.   Вхопив пан за тіло, а чорт за душу (Фр., II, 2, 492; Укр. пр., 1963, 100).
37.   В церкві пан холопові братом, а поза церков гореньким катом (Укр. пр., 1963, 107).
38.   В церкві і коршмі пана нема (Фр., II, 2, 289).
39.  Гірші підпанки, як пани (Фр., II, 2, 538).
40.  а) Годи панові рік, а день не вгодиш — пропав навік (Укр. пр., 1955, 12; Вік живи, 9; Укр. пр., 1963, 109; Н. ск., 1971, 36); б) Годи панові, як лихій болячці (Укр. пр.,  1963, 109).
41.   Годі двом панам служити (Фр., І, 2, 373).
42.  Господи, помилуй од семи панів, свинячих постолів і вербових дрів (Укр. пр., 1963, 83).
43.  Гудзь, пане, та не вам — застебнувся б, та не дам (Ном., 92; Укр. пр., 1963, 112).
44.  Давай пану по жупану (Гатцук, 332; Ном., 25; Укр. пр., 1963, 137).
45.  Дав би, пане, сметани, та боюсь — ґудзики покаляєш (ІМФЕ, 8-К2,  II, 3, Явори.; Укр. пр.,  1963,  122).
46.  Дав пан Омелькові пояс, як той без штанів оставсь (Укр. пр., 1955,  ІЗ;  1963,  ПО; II. ск.,  1971, 37).
47.  а) Дай панові покуштувати, то він і гамкне (Ном., 25; Укр. пр., 1936, 45; 1955, 13; 1963,' 102; II. ск., 1971, 38); б) Дав панові пучку, а він і за ручку (Гатцук, 332).
48.  Дались мені у знаки оті панські кулаку (Укр. пр., 1955, 129; Укр. пр.,  1963, 109).
49.  Два кметі, пан третій (Ільк., 24; Ном., 25; Укр. пр., 1963, 112; Н. ск.,  1971, 35).
50.   а) Два пани, а одні штани (ІМФЕ, 1-5, 462, 137); б) Два пани, а одні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Ном., 25; Прип., 239; Укр. пр., 1961, 212; 1963, 120; ІМФЕ, 29 3, 138, 16); в) Два пани на одні штани (ІМФЕ,  1-5, 462,  164).
51.  Два пани, три отамани, а один підданий (Прип., 239).
52.   а) Двом панам служит, а сорочки не має (Ільк., 24; Ном., 26; Висл., 254); б) Двом панам тяжко служити (Ільк., 24; Ном., 26; Висл., 255; Прип., 239).— Біл.: Гр.,  1, 316.
53.  Де один панує, там сотня бідує (Укр. пр., 1955, 8; Вік живи, 12; Укр. пр., 1963, 115; Н. ск., 1971, 43); ... там сто бідує (Зак. пр., 11).— Біл.:  Рапан., 22.
54.  Де панська сила, там мужицька спина (ІМФЕ, 29-3, 115, 31).— Біл.: Гр., 1, 314.
55.  Дере коза лозу, а хлоп козу, а хлопа пан, а пана юриста, а юристу чортів триста (Фр., III, 2, 460).— Див.  1, коза.
56.  а) Де ся пан з паном б'є, там хлоп своє волосся дає (Висл., 247); б)  Де ся пан з паном б'є, там хлоп шкуру дає (Прип., 239).
57.  Дзінькую, ианочку, за теплее слово, а я вже зиму перезимував (Чуб., 275; Укр. пр., 1963, ПО).
58.  Диво, що у пана жінка хороша (Ільк., 26; Закр., 158).— Рос: Снег.,  1, 107.
59.  Діждемо пори, що й панів скинемо з гори (Укр. пр., 1955, 74),
60.  Добрий був пан: бог його взяв та чорт подарував (Укр. пр., 1936, 57;  1963, ПО).
61.   а) Добрий пан: взяв у дітей хліб та й кинув псам (Укр. пр., 1955, 9; 1963, 108); б) Добрий пан: взяв у сиріт хліб та кинув псам (Прип., 104).
62.   а) Добрий пан не б'є, не лає да ні в чом не дбає (Закр., 159); б) Добрий пан: ні б'є, ні лає та в нічім не дбає (Ном., 26; Фр., II, 2, 'і93);  ... та нічим  і не дбає (Утер, пр.,  1963,  109).
63.  Добрий пан: тільки тричі в морду дав (Укр. пр., 1963, 109; Н. ск., 1971, 36).
64.   До пана йдучи, вдвох хваляться, а від пана один (Білоц., 28).
65.  До панів пан, а до мужиків мужик (Ном., 114).
66.   Єден  панує, другий гірко бідує (Перем.,  1854, 102).
67.   Жаба на поріг, а пан за стіл (Ном., 26; Укр. пр., 1963, 10't; ІМФЕ. 29 3.   138, 20).
68.   Жаба снище       пана їсти кличе (Ном., 26; Укр. пр., 1963, 101).
69.   Живуть на дачі пани ледачі (Білоц., 28).
70.  За паном і свинка господинка (ІМФЕ. 8-К2, 12. 83, Явори.).
71.   За панське гріха нема (Фр., II, 2, 501; Укр. пр., 1963, 102; II. ск..  1971.  74).
72.   За панською ГОЛОВОЮ поливай маслом, як водок і (Ном., 27).
73.  Запобігає папської ласки  (Фр., II,  1,  155).
74.  Заробив у пана плату, а чотирьох дощок хату (Укр. пр.. 1936. 54;   1955. 61;   1963,  196; It. ск..  1971, 36).
75.  Заробиш пан бере, не заробиш пан дере, нехай, кажу, нас   раВОМ   і   чорт забере  (Укр.  пр.,   1936. 54;   1963,   106).
76.  Заступи, пане, заступи, тільки шкури не злупи (Укр. пр., 1963. ПО).
77.  Зачинилися у панів врата для нашого брата (Укр. пр., 1963, 107).
78.   а) 3 великим грузом зав'яз пан пузом (Укр. пр., 1961, 389); б)   3 великим пузом зав'яз пан з грузом (Укр. пр.,  1963,  103).
79.  З великою панства багато грому, а малий дощ (Фр., II, 2, 502).
80.  Здається і пан, а штанів нема (Ном., 25; Укр. пр., 1963, 120; ІМФЕ, 15,  162,  164).
81.  З кумом не сватайся, а паном не братайся (Мал., 194; Укр. пр., 1963,  107).
82.  З насилу пани розживаються (Укр. пр.,  1963,  100).
83.  Знать пана по достатку (Рад. Am.).
84.  З панами і свинями не знайся (Ном., 26; Укр. пр., 1963, 106; ІМФЕ, 29-3,  138,  17).
85.  З палицею приязні не води і з панами не братайся (Укр. пр., 1963,  107).
86.  З панами  гачі   (штани)  не міряй (Зак. пр.,  11).
87.  З панами знатись — біди набратись (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 304.
88.  З панами добре знаться, та не дай, бог, цілуваться (Ном., 26; Укр. пр., 1963, 107).
89.   а)  3   панами   не   будь   за   пан-брат   (Ном.,   26;   Чуб.,   278);
б)   3 паном не братайся (Зін., 266; Ном., 26; Укр. пр., 1963,  106);
в)   3 паном не братайся, а здалека тримайся (ІМФЕ, 29-3, 122, 150).
90.  З панами недобре з одної миски черешні їсти (Югас, 60; II. ск., 1964, 10).
91.  З панами не міряйся чубами, бо як довгий, то підстрижуть, як короткий, то витягнуть (Ном., 26; Укр. пр., 1963, 106); ... то натягнуть ІМФЕ, 29-3, 138, 18).
92.  З панами не сідай їсти, з панами не говори багато (Укр. пр., 1963,  106).
93.   а) 3 панами приставай мало, а з дурнями ніколи (Прип., 240); б) 3 панами рідко і з дурнями ніколи не ставай (ІМФЕ, 1-5, 461, 97; Укр. пр.,  1963, 107).
94.  З пана не буде правдивого отамана (Укр. пр., 1963, 109).
95.   З паном дружи, а за пазухою камінь держи (Ном., 26; ІМФЕ, 29-3,  138, 20).
96.  З паном не водись, а на всі боки дивись (Укр. пр., 1963, 107).
97.   а) 3 панами не дружися, жінці не звіряйся, а чужих дітей не приймай (Ном., 155; Іл., 183); б) 3 паном не братайся, жінці правди не кажи, а чужої дитини за свою не бери (Чуб., 252); в) 3 паном не дружи, жінці правди не кажи, чужих діток не приймай (Шиш.-Іл., 70).
98.  З панським свого язика не рівняй, бо як довгий, то притнуть, а як короткий, то витягнуть (Ном., 26; Укр. пр., 1936, 63); ... коли довгий, то прикоротять, коли короткий, то витягнуть (Укр. пр., 1963, 106).
99.  З хама не буде пана (Суми,.).— Рос: Даль, 716.
100.   Іван — не пан, а сто злотих — не гроші (Укр. пр., 1963, 121).
101.   Індик теж лічить себе за пана (ІМФЕ, 1-6, 553, 65).
102.   І пани й підпанки луску шкребуть (Укр. пр., 1963, 111; Н. ск., 1971, 38).
103.   І туди верть, і сюди верть, а панові прийшла смерть (Укр. пр.,  1961, 383).
104.   Казав пан: гроші дам, як прийшло давати, не знав що й казати (Н. ск., 1964, 80).
105.   а) Казав, казав пан — та й зробив сам (ІМФЕ, 14-3, 211, 265); б) Казав пан — зробив сам, бо не хотів Іван (ІМФЕ, 29-3, 113, 31); в) Казав пан — мусів сам (Югас, 60); г) Казав пан — та й зробив сам (Ном., 26; Прип., 152; Укр. пр., 1963, 122); д) Казав пан — та й пішов сам (Ном., 203; Висл., 275).— Рос: Даль, 652; біл.: Гр., 1, 321.
106.  а) Казав пан: «кожух дам» — та слово його тепле (ВНС, 11; Ном., 88; Шиш. Іл., 33; Ком., 24; Укр. пр., 1955, 13; 1963, ПО; Н. ск., 1971, 37); ... тепле його слово (Висл., 275); б) Казав пан: «кожух дам», як забуде, то і без того буде (ІМФЕ, 29-3, 135, 31); в) Казав пан кожух дать, та велів довго ждать (Грінч., 204); г) Обіцяв пан кожух,   да   й   слово   його   тепле   (Зін.,   239;   Ном.,   88;   Мал.,   200);
д) Обіцяв пан кожух, та тепле його слово (Фр., НІ, 2, 500; Прип., 162); є) Обіщав пан кожух, та слово його тепле (Чуб., 278).— Рос: Снег., 1, 104; Даль, 652; біл.: Гр., 1, 305.
107.   а) Каліка не до віка, а пан не до смерті (Ільк., 41; Ном., 28; Висл., 275; Укр. пр., 1963, 113); б) Не звіка каліка, не до смерті нан (Ном., 28); ... не до смерті й паном (Фр., ПІ, 1, 453).
108.   Качиного зоба не нагодуєш, а панської кишені не наповниш (Укр. пр., 1963,  109; Н. ск., 1971, 38).
109.  а) Коли до пана ідеш, то прощайся з домом (Зак. пр., 12); б)   Коли пан зове — не йди, краще слину проковтни (Зак. пр., 32).
110.   Коли б на панів трясця, не ходили б бідаки у запасці (Укр. пр., 1963, 117).
111.  Коли б не хлоп, не віл, не було би панів (Ном., 25; Висл., 276).
112.   Коли б панам згадалося, з чого лихо скувалося (Ном., 25; Укр. пр., 1936, 57;  1963. 99).
113.   Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався (Гатцук, 337; Ном., 25; Укр. пр., 1936, 57; 1955, 13; 1963, 99; Н. ск., 1971, 36).
1 14. Коли б ти був пан, носив би жупан (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., І, 325.
115. Коли пан сміється, то мужик плаче (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., І. 302.
ПО. Колись панич, то май своє, а не зич (Фр., II, 2, 500); ... то маіі  своє, а чуже не зич (Прип., 240).
117.   Коли ти не пан, то не вбирайся в жупан (Там же).
118.   Кому роботи, а панові зальоти (Фр., III, І, 29: Прип., 283).
119.  а) Круки па стерво летять, а пани на людську біду (Укр. пр., 1955, II; 1963, 107); б) Круки на стерво сідають, а пани на людську душу чигають (Прип., 173).
120.   Купив би  нан село, та грошей мало (Вілоц., 28).
121.   КуііІТЬ собі  пана, щоб вас бив (Укр. пр.,  1963,  109).
122.   Куди панська лая (зграя), туди і сучка моя (Укр. пр., 1963, 106).
123.  а) Лучче з медведем борюкаться, як з паном рахуваться (Укр. пр., 1963, 106; 11. ск., 1971, 72); б) Легше з медведем борюкаться, як з паном рахуваться (Ном., 26; Прип., 240; ІМФЕ, 1-5, 461, 133); ... ніж з паном рахуватися (Укр. пр., 1955, 10).
124.  Лиха зазнали від панів та й від підпанків (Укр. пр., 1955, 11).
125.  Ліпше бути багатим Іваном, як бідним паном (Фр., II, 1, 217).
126.   Ми думали, вже наша нива пропала, а вона втекла до пана Галагана (Укр. пр.,  1936, 55;  1963,  105).
127.   Минеться се їм панство (Ном., 27; Укр. пр., 1963, 113).
128.  а) Ми посідаємо до горілки, а пани з нами до спілки (Прип., 240); б)  Ми сідаєм до горівки, пани з нами до спілки (Фр., II, 2, 494).
129.   Між панами нан, між мужиками мужик (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 300.
130.   Моя зірко, служити панам гірко (Зак. пр., 33).
131.   Мужича правда колюча, а панська на всі боки гнуча (Укр. пр.,  1936, 121).— Див. правда.
132.   Набік з дороги, бо йде нан безногий (Фр., II, 1, 37).
133.     Набрався панської юхи (Укр. пр., 1963, 121).
134.   На готовий крам найдеться пан (Ном., 90).
135.   Нам болото, а панам золото (Фр., І, 1, 105).
136.   На панську мудрість мужицька хитрість (Укр. пр., 1963, 118).
137.   Наша пісня — панам горе (Укр. пр., 1955,  74).
138.   Наші лати переходять панські шати (Укр. пр., 1955, 74; 1963, ИЗ; Н. ск., 1971, 40).
139.   На панську мудрість — мужицька хитрість (Ном., 27; Н. ск., 1971, 73).
140.   Наші родителі були на панів великі гонителі (Укр. пр., 1963, 114).
141.   Не біг панів родить, а лихо їх робить (Ном., 25; Укр. пр., 1963, 98).
142.   На пану шовчок, а в животі щолчок, а у мене хоч і свита, та душа сита (Укр. пр., 1963, 121).
143.   Невеликий пан, перелізеш сам (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 320.
144.   Не в пани, так в дзвонарі пішов (ІМФЕ, 29-3, 126, 4).
145.   Не всякого пана пізнаєш без жупана (Ном., 279; Укр. пр., 1963,  103; Н. ск.,  1971, 37).
146.   Не всім же панами бути (Укр. пр., 1963, 114).
147.   Не гнівай пана, втратиш барана (Перетц, 111).-— Рос: Риби., 152.
148.   Не годиш панам, а годиш своєму лихові (Чуб., 278).
149.  а) Не дай, боже, з дурня пана (Чуб., 278; ІМФЕ, 29-3, 135, 31); б) Не дай, боже, з Івана пана (Н. ск., 1964, 151); в) Не дай, боже, з Івана пана, а з Марині—господині (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); г) Не дай, боже, з Івана пана, з кози — кожуха, з свині — чобіт (Укр. пр., 1963, 121; II. ск., 1971, 40); д)  Не буде з Івана пана (Скр., 44>.
150.   Не дивуйся, що в пана жінка хорошая (Зін., 264; Ном., 107; Фр., І, 2, 557).— Рос: Даль, 716; біл.: Гр.,  1, 300.
151.   Недобре з панами з одного блюда їсти (Зак. пр., 13).
152.   Недобре мати пана за друга, а ще гірше — за кума (Там же).
153.   Не дурень видумав паном бути (Укр. пр., 1963,  104).
154.   Не дай, бог, панської злості, а ще більше не дай панської ласки (Перем., 1854,  105).— Біл.: Гр., І, 304.
155.   Не дурачся, бо ти не пан! (Укр. пр., 1936, 60; 1963, 112).
156.   Не кпи собі, пане, з Івана, бо Іван буде кпити з пана (ІМФЕ, 29-3, 113, 151).
157.   Не літати вороні в панські хороми (ІМФЕ, 29-3, 139, 41).
158.  Нема добра в нашім селі, бо панів багато (Ном., 25; Укр. пр., 1955, 9;  1963, 99).
159.  Нема понад пана райцю і попову свиню (Фр., Ill, 1, 4).
160.   Не питай за пана, а за добрих сусідів (Ком., 93).
161.  а) Не приставай до спілки з панами, бо як твоє довше, то утнуть,   а  як  коротше,  то   натягнуть   (Прип.,  319);   б)   Не   тримай
з панами спілки, бо ... (Ільк., 68; Ном., 26; Фр., Ill, 1, 159; Укр. пр., 1936, 63).
162.   а) Не таков пан, як паненята (Зін., 235; Ном., 27; Фр., II, 2, 495).— Біл.: Гр., І, 309; б) Не так трудно від самих панів, як від нанят (Укр. пр., 1963, 110); в) Не так пани, як ті полупанки (Шиш.-Іл., 52); г) Не так тії пани, як підпанки (Ном., 27; Прип., 240; Укр. пр., 1963, 111; Н. ск., 1971, 37); д) Та не так мені пани, як паненята (Укр. пр., 1963,  111).— Біл.: Рапан., 27.
163.   Не так пани, як панські собаки (ІМФЕ, 8-К2, 17, 102, Явори.; Укр. пр., 1963.  Ill; H. ск., 1971, 37).
164.   Не тішся зимному теплу і панському приходу (Фр., III, 1,
211).
165.   Нехай мене бог боронить від лихої напасті, від панської ласки, від людської ненависті (Укр. пр., 1963, 109).
166.   Нехай той тужить, хто панам служить (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр.,  1, 316.
167.   Не у кожного панська гадка, у кого голова гладка (Укр. пр., 1963.  109; II   ск..  1971,  70).
168.   Не чекаєм добра від панів, як правди від лиса (Укр. пр.. 1963. 108).
16». Ні пан, ні Іван (ІМФЕ, 29-3,  134, ЗІ).
170.   Ніколи з панами не міряйся руками, бо як довгі — відріжуть, а  короткі — витягнуть (Укр. пр., 1963, 106).
171.  Обіцявся пан, обіцявся, та й у грубу сховався (Укр. пр., 1963. ПО).
172.   Ой паничу, паничу, я вас за чуб посмичу (Ном., 25; Укр. пр.. 1963.  112; II. ск.'.  1971,  72).
173.   От який  пан!   По копійці такі  на базарі (//. н. Черк.).
174.   Папа лають       пан  гладшає (Гр'шч., 306).
175.   Панам дванадцять раз в&nbs… Продолжение »