БІДА. ГОРЕ. ЗЛИДНІ.
ПРАВДА. НЕПРАВДА
Біда.
1. Аби біда, гроші будуть (ІМФЕ, 1-2, 253, 42).— Див. гроші.
2. Аби руки, біда буде (Чуб., 288).
3. А, здорові, діди! Чи не маєте біди? То в мене купіть, або й так візьміть (Укр. пр.. 1936, ІЗЇ).
4. А нащо нам за теє браться, коли біди бояться? (Мал., 187).
5. Без біди не вмерти (Фр., 1, 1. 37).
6. Без обіда гірка біда (Зак. пр., 27).
7. Бий біду і я буду (Н. ск., 1964, 14).
8. Була біда із-за нашого діда (Югас, 51).
9. Біг біду дав та й на плечі завдав (Фр.. І. /, 64).
10. Біда аж боком лізе (Фр., І. І. 37).
11. Біда, аки в Родні (Ном., 44).— Рос: Міхельсон, 2, 28.
12. Біда без дощу росте (Фр., І. 1. 38; Укр. пр., 1936, 133; Прип.. 14; Укр. пр.. 1963. 41).
13. Біда, біда та ще й лихо (Укр. пр.. 1963. 'її).
14. Біда біді кумою (Фр.. І. І, 64).
15. Біда біді на слободі (Нам.. Н. ІІрип.. 14; Укр. пр., 1963, 43). 10. Біда біді нерівна (ІІрип.. 14).
17. Біда бідного шукає (Перем., 1854, 102).— Біл.: Гр., 1, 437.
18. а) Біда бідному і без наймита (Ільк., 10; Ном., 203; Закр., 146; Укр. пр., 1963. 16); б) Біда бідному без наймита: ніслав би до млина, та немає кого,
а пішов би сам, та немає з чим (Фр.. Ill, 2, 382).
19. Біда! Бідному і вмерти не дають (Перем., 1854, 102).
20. Біда бідою їде і бідою поганяє (Ном., 43; Укр. пр., 1955, 31).
21. Біда біду бачить по сліду (Укр. пр., 1936, 20; Зак. пр., 26; Укр. пр., 1963, 39).
22. а) Біда бідака знайде, хоч і сонце зайде (Укр. пр., 1955, ЗО); б) Біда чоловіка найде, хоч і сонце зайде (Н. ск., 1964, 16); в) Біда біду найде, хоч і сонце зайде (Н. ск., 1964, 14); г) Біда знайде, хоч і сонце зайде (Укр. пр., 1963, 33); д) Біда найде, хоч і сонце зайде (Ном., 44; Укр. пр., 1936, 130; ІМФЕ, 29-3, 138, 72); є) Біда чоловіка знайде, хоч і сонце зайде (Ільк., 10; Висл., 237; Фр., І, 1, 41; Прип., 15;
ІМФЕ, 1-5, 378, 2); є) Біда всюди знайде (Перем., 1854. 105).— Біл.: Гр., 1, 438.— Див. напасть.
23. Біда біду гонить (Ном., 44; Укр. пр., 1963, 39).— Біл.: Г р.. 1. 443.
24. Біда біду кличе (ІМФЕ, 1-2, 253, 43).
25. а) Біда біду перебуде, одна мине, десять буде (Фр., III, 2, 382; Укр. пр., 1963, 40; Н. ск., 1971, 46); ... друга буде (Прип., 14; ІМФЕ, 14-3, 211, 240); ... сорок буде (Зак. пр., 26); ... одна згине, друга буде (Білоц., 26; Укр. пр., 1955, 32); б) Біда біду пережиє, єдна мине, друга буде (Югас, 51); в) Біда біду перебуде, одну забудеш, десять буде (Н. ск., 1964, 16).— Рос: Даль, 61; біл.: Гр., 1, 443.
20. Біда біду породила, а біди і чорт не візьме (Ільк., 10; Фр., Ill, 2, 382; Укр. пр., 1963, 40).
27. а) Біда бабу породила, а біду чортова мати (Укр. пр., 1963, 366); б) Біда біду породила, а біду дідькова мати (Ільк.. 10; Фр., І, 1, 38); ... а біду чорт (Ном., 43; Укр. пр., 1963, 40); в) Нужда біду породила, а біду сам чорт (Фр., II. 2, 459).
28. а) Біда біду тримає (Ільк., 9; Ном., 44; Фр., І, 1, 38; Укр. пр., 1963. 38); б) Біда біду родить (Закр., 146; Укр. пр., 1963. 39).
29. Біда біду хоч де, то знайде (Укр. пр.. 1963, 39).
30. Біда біду тягне (ІМФЕ, 29 3. 116. 48).
31. Біда біжить, а доля держить (Н. ск., 1964. 16).
32. Біда боками преться (Укр. пр., 1963. 41).
33. Біда — великий учитель (Прип.. 15).
34. Біда вимучить, біда й научить (7л., 291; Укр. пр., 1936. 135; Зак. пр., 27; Укр. пр., 1963, 41; Н. ск., 1971, 46).— Рос: Даль, 151; Риби., 115; біл.: Гр., 1. 440.
35. Біда вмерла і ноги задерла (Ном., 96; Укр. пр., 1963. 44). ЗО. Біда гартує чоловіка, як вода залізо (Фр., І, 2. 321).
37. Біда за бідою ходить (Ном.. 44, Укр. пр.. 1936. 130).
38. а) Біда за біду чіпляється (Укр. пр.. 1963, 40); б) Біда за біду зачепилася (ІМФЕ, 1-5, 462, 15), ... як v ланцюзі кільце за кільце (Ном., 44).
39. Біда за плечима (Укр. пр., 1963, 43).
40. Біда з бідою побереться та й нужду сплодить (Фр., І, 1, 39).
41. Біда з бідою, а без біди ще гірше (Прип., 15).
42. Біда з бідою, купив коня та й той з дірою (Н. ск., 1964, 16).
43. Біда з бідою ходить (Ільк., 10; Закр., 146; Укр. пр., 1963. 39).
44. Біда звідусіля преться (Укр. пр.. 1963, 41).
45. Біда здибає легко, а трудно її позбутися (Ном., 44; Укр. пр., 1955, 32).
40. Біда і вдень не спить (Фр., І. 1, 39; ІМФЕ, 29-3, 116, 48).
47. а) Біда і помучить, але і жити научить (Вік живи, 20); б) Біда і помучить, і мудрості научить (Укр. пр., 1955, 71); в) Біда мучить, але й учить (Н. ск., 1964, 16).
48. Біда й царських порогів не минає (Прип., 15).
49. Біда, коли вітер в очі (Укр. пр., 1963, 41).
50. Біда, коли один в бороні, а десять в стороні (ІМФЕ, 14-3. 211, 32).
51. Біда красить, як кипяток рака (Висл., 237; Прип., 15; Укр. пр., 1936, 131; 1955, ЗО; 1963, 42).
52. Біда куца, а горе чубате (Ном., 45; Укр. пр., 1963, 44).
53. Біда лежить, а бог біді долю держить (Зак. пр., 22).
54. Біда людей єднає (Укр. пр., 1955, 68; Н. ск., 1971, 75).
55. Біда людей чекає, а щастя кожний доганяє (ІМФЕ, 14-3, 211, 142).
56. а) Біда на біді все їде, бідою поганяє (ІМФЕ, 29-3, 128, 48); б) Біда на біді їде, бідою поганяє (Укр. пр., 1963, 25; 1963, 39); ... та й бідою поганяє (ІМФЕ, 29-3, 113, 170).— Рос: Даль, 61; Рибн.. 111; біл.: Рапан., 40.
57. а) Біда навчить (Закр., 146; Укр. пр., 1963. 41); б) Біда научить калачі їсти (Н. ск., 1964, 16); ... калачі з медом їсти (Закр., 180); в) Біда навчить і шилом кашу їсти (Н. ск., 1964, 16); г) Біда навчить коржі з салом їсти (ІМФЕ, 1-5, 567, 57); ... пироги їсти (Н. ск., 1964, 16); д) Навчить біда калачі з салом їсти (Шиш.-Іл., 45); є) Навчить біда коржі з салом їсти (Ном., 190; Укр. пр., 1936, 135; Н. ск., 1971, 46); ... коржів з маком їсти (Білоц., 24).— Див. лихо, нужда.
58. Біда навкулачки товчеться (Укр. пр., 1963. 43).
59. Біда на гладкій дорозі надибле (Фр., І, 1, 40).— Біл.: Рапан., 40.
60. Біда над бідами: ми до ліса, а вона за нами (Н. ск., 1964, 16).
61. Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі (Ільк., 10; Висл., 237; Фр., І, 1, 40; ІІрип., 15; Укр. пр., 1963, 44).
62. Біда на світі, коли нема правди (Н. ск., 1971, 106).
63. Біда на світі, як в зимі, так в літі (Фр., І. 1. 40; Прип., 15).
64. Біда — не вода: ні переплисти, ні неребристи (Вік живи, 17).
65. а) Біда не дуда, бо як стане грати, то не мож витримати (Прип., 15); б) Біда — не дуда: стань в неї дуть, то сльози йдуть (Укр. пр., 1955, 31); ... станеш дуть -*- сльози йдуть (ІМФЕ, 14-3, 211, 106); ...як стане дуть, то аж сльози йдуть (Зін., 216; Ном., 44; Укр. пр., 1936, 136; 1963, 40); ... як почне дуть, то аж сльози йдуть (ІМФЕ, 1-5, 461, 52); в) Біда — як дуда: куди йде, то реве (Закр., 146; Ном.. 47; Фр., III, 2, 382; Укр. пр., 1963, 40).— Біл.: Рапан., 40.
66. Біда не знає стида (Укр. пр., 1936, 14; 1963, 41).
67. Біда не знає приказу (Ільк., 10; Закр., 146; Ном., 44; Укр. пр., 1963, 38).
68. а) Біда не каже «гой!», але все «йой» (ІМФЕ, 29-3, 116, 49); б) Біда не каже «гой», но все «йой!» (Висл., 237; Фр., І, 1, 40).
69. Біда не по лісу ходить, а по людях (Шиш.-Іл., 9; Н. ск., 1976, 12).
70. а) Біда не сама ходить, а з собою ще й горе водить (Укр. пр., 1963, 40); б) Біда ніколи сама не ходить (Скр., 242).
71. а) Біда не спить, але по людях ходить (Ільк., 10; Ном., 43; Висл., 237; Фр., І, 1, 40; Укр. пр.. 1936, 133; 1963, 39); ... а по людях ходить (ІМФЕ, 29-3, 138, 70); ... лем по людях ходить (Н. ск., 1964, 16); б) Біда не спить (Н. ск., 1964, 16); в) Біда не спить ні вдень, ні вночі (ІМФЕ, 14-3, 282, 33); г) Біда не ходить по лісах, але по людях
(Ільк., 10; Фр., Ill, 2, 382); д) Біда не ходить лісом, а між людьми (Прип.. 15); є) Біда не ходить по горах, але по людях (Н. ск., 1964, 17); ... а по людях (ІМФЕ, 14-3, 211, 176); є) Біда не ходить по скалах, лем по людях (Н. ск., 1964, 17); ж) Горе ходить не по лісі, а по людях (Н. н., Вол.).— Рос: Даль, 60; біл.: Гр., 1, 439; з) Біда ходить не по полю, а по людях (Білоц., 26); и) Не ходить біда по лісу, тільки по бідних людях (Чуб., 232; Укр. пр., 1955, 90); і) Біда ходить не по тернині, а по людях (Н. н., Закарп.).— Рос: Снег., 27; Жуков, 34; біл.: Рапан., 40.
72. Біда — не свій брат (Н. н., Черк.).
73. Біда не тужить, а за людьми нлужить (Прип., 15).
74. Біда нікого не красить (Ном., 44; Кулж., 13; Укр. пр., 1963. 42).— Рос: Даль, 157.— Див. горе, лихо.
75. а) Біда плаче, біда скаче (ІМФЕ, 29-3, 128, 51); б) Біда плаче, біда скаче, біда пісеньку сиіва (Укр. пр., 1963, 41).— Біл.: Гр., І. ї'і'і.
76. Біда перед очима, гаразд за плечима (ІМФЕ, 14-3, 211, 13і).
77. Біда правдивому чоловіку (ІМФЕ, 14-3. 2і9, 32).
78. а) Біда розум родить і на розум наводить (Вік живи, 20); б) Біда ум родить (Укр. пр.. 1955, 71).
79. а) Біда сама не ходить, але десять за собою водить (Фр., 1. І. 41; Прип., 15); ... а сто за собою водить (ІМФЕ, 14-3, 211, ІЗі): б) Біда ніколи не ходить сама (Н. ск., 1976, 12); в) Біда ходить не одна, а з собою ще і горе водить (ІМФЕ, 29-3, 128, ЗІ).
80. Біда та горе увіходять пудами, а виходять золотниками (Укр. пр., 1963, 38).— Рос: Даль, 151.
81. а) Біда та й за біду зачепилася (Ном., 43); б) Біда ще й за горе зачепилася (Укр. пр., 1955, ЗІ: 1963. 40).
82. а) Біда тій курці жити, на котрій яструба вчать ловити; б) Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови (Укр. пр., 1963. 44).
83. Біда тому, хто добра не робить нікому (Зак. пр.. 43).
84. а) Біда учить розуму (Висл., 237; Фр., І, 1, 41).— Біл.: Гр., 1, 440; б) Біда учить хліба (Ільк., 10; Ном., 44; Висл., 237); в) Біда учить, а пан мучить (Укр. пр., 1936, 55; 1963, 100; Н. ск., 1971, 38).
85. Біда чоловіка найде, хоч і сонце зайде (Ном., 44).
86. Біда, що вода: несподівано все до хати приходить (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
87. Біда, як дуда, куди йде, то реве (ІМФЕ, 1-2, 253, 42).
88. Біда як іде до кого в гості, то з собою і злидні бере (Укр. пр., 1955, 31; Вік живи, 10; Укр. пр., 1963. 40).
89. Біда як схоче, то і на гладкій дорозі здибає (Ном., 44; Укр. пр., 1963, 39; Н. ск., 1971, 45).— Див. напасть.
90. Біда, як смерть, за горло тримає (Укр. пр., 1963, 44).
91. а) Біди і грім не заб'є (Ільк., 10; Висл., 237); б) Біду і грім не розіб'є (Укр. пр., 1936, 134; 1963, 44).
92. а) Біди ні продати, ані проміняти (Ільк., 10; Закр., 146; Ном., Н: Укр. пр., 1963, 38); б) Біди ні продати, ні проміняти — і грім біди не заб'є (Ном., 44).
93. Біди не треба шукати — сама прийде до хати (Фр., 1,1,4 ІІрип., 15); ... вона сама прийде до хати (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
94. Бідою біді не поможеш (Ном., 48; Укр. пр., 1963, 40).
95. Біду здибати легко, та трудно її збути (Укр. пр., 1963. 38).
96. Біду і чорт не візьме (ІМФЕ, 29-3, 138, 70).
97. Біду курка співом зустрічає (Укр. пр., 1936, 134; 1963, 44).
98. а) Біду в гості не просять (Укр. пр., 1963, 42); б) Біду не чекають, вона сама приходить (Зак. пр., 27).
99. Біду пусти в двір, а з двору вже не виженеш (Зак. пр., 27).
100. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідою (Фр., І, 1, 43; Укр. пр., 1963, 44).
101. Більше біди, як розкоші (Югас, 51).
102. а) Біс біду перебуде, одна згине, десять буде (Ільк., 11; Фр., І, 1, 57); б) Біс біду перебуде, одна минеться, другая буде (Зіп., 216); ... Одна мине, десять буде (ІМФЕ. 14-3, 211. lit).
·— Рос: Даль, 158; біл.: Рапан., 53.
103. Борзо йди — біду найдеш, помалу йди —- біда тебе найде (Фр., І, 1, 107).
104. Був би доїхав, та біда — коні стали (Зак. пр., 27).
105. Буде біді кінець, як нас не стане (Прип., 16).
106. В біді за одну ніч голова молоком покриється (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
107. В біді пізнавай приятеля (Фр., І. 1, 43).
108. а) В біді чоловік мудріє (ІМФЕ, 29-3, 128, 31); б) В біді чоловік умудряється (Укр. пр., 1963, 41).
109. а) Вези біду до Кракова, буде біда однакова (Висл., 238); б) Вези біду і до Львова, то все біда однакова (ІІрип., 16); в) Від Львова до Кракова — скрізь біда однакова (Фр., II, 2, 370); г) Від Києва до Кракова — всюди біда однакова (Ном., 284; Фр., II, 1, 252; Укр. пр.. 1963, 42; Н. ск., 1971, 46); д) Всюди біда однакова — зі Львова до Кракова (Фр., Ill, 2, 383); є) Від Києва до Львова — всюди біда однакова (ІІрип., 157); є) І в Києві, і в Кракові — всюди злидні однакові (Перем., 1854, 105; Укр. пр., 1936, 19; 1963, ЗО); ж) І в Кракові злидні однакові (Фр., II, 1, 302); з) Од Чакова до Кракова — всюди біда однакова (Ном., 44); и) Піди до Кракова — всюди біда однакова (Фр., ПІ, 2, 465; Укр. пр., 1963, 18); і) Пішов Іван до Кракова — і там біда однакова, поїхав за Карпати — і там треба бідувати (Висл., 238); ї) Піди до Кракова — всюди біда однакова, піди й за Карпати — то і там треба бідувати (Ном., 44; Укр. пр., 1955, 12; 1963, 42; Н. ск., 1971, 46); й) Піди за Бескиди — не збудешся біди (Ільк., 75; Ном., 44; Фр., І, 1, 27; Укр. пр., 1936, 18; 1963, 42); к) Піди й за Карпати, то треба бідувати (Ільк., 75; Ном., 44; Фр., II, 1, 245); л) Піди і до Кракова — всюди біда однакова (Прип., 168); м) Поїдемо до Кракова, і там біда однакова (Фр.. II, 2, 302); н) Поїдь навіть і до Львова, всюди біда однакова (ІМФЕ, 29-3, 135, 31); о) Щобись поїхав до Кракова, то і там біда однакова (ІМФЕ, 29-3, 132, 31); п) Хоч до Кракова, то все буде однаково (Шиш.-Іл., 77).
110. а) Вербові дрова, а гарбуз їда, а козій кожух — готова біда (Фр., II. 1, 51); б) Вербові дрова, а з-за Орьова жона, з Старої Соли
корова, то біда готова (Фр., І, 1, 146); в) Вівсяний хліб, вербові дрова — готова біда (Мал., 189); г) Дрібний дощ, козячий кожух, вербові дрова — готова біда (Фр., П, 1, 47); д) Козій кожух, а вербові дрова — біда єдна (Висл., 277).
111. Вже більш кони не буде біди (Мал., 189).
112. Вийди, бідо, із води, ліпше з бідою, як без біди (Прип., 16).
113. Від біди люди розумніють, а від гаразду дуріють (Там же).
114. Від біди не мруть, а сохнуть (Укр. пр., 1963. 42).
115. Від біди не остережешся і не спасешся (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).— Рос: Даль, 159; біл.: Гр.. 1, 440.
116. а) Від біди поли вріж та втікай (Чуб., 232); б) Від біди не втечеш (Фр.. І. 1. ІЗ).— Див. 2, дурний, п'яний.
117. а) Від меншої біди втікав, а в більшу попав (ІМФЕ. 29 3. 129, ЗІ); б) Від одної біди втікав та в другу попав (ІМФЕ, 29-3, 128, 54 ): — Рос: Даль, 159; в) Від біди тікав, та на горе попав (Вік живи, II).
118. Відси гора, відти гора, а в середині біда (Ільк., 13; Закр., І8).
119. Від такої коляди недалеко до біди (Фр.. II. 1, 286; Прип.. 16 і).
120. Від чужої біди голова не болить (Фр., Ill, 2. 325).
121. Віщує моє серце що біда буде (Фр., І, 2, 231).
122. а) Воліло би серце заболіти, то би вмер, як мас сі там бідити (Фр., ПІ. І, 85); б) Волю здохнути зараз, як отак бідити (Фр., III. І. 178).
123. а) Воли, коні на оборі, а біда поперед очі (Ільк.. 15; Ном.. П. Укр, пр., 1963, ІЗ); б) Маєток на убочи. а біда поперед очи (Фр., 11, 2, 371; Прип., 193); в) Честь на обоччі. а біда перед очі (Зак, пр., 38); г) Грунт на обочі, а біда поперед очі (Прип., 88).
124. а) Впав у біду, як курка в борщ (Укр. пр., 1963. І0; II. ск., 1971, 46); б) Впав у біду, як муха в борщ (Укр. пр.. 1963, )()).
125. Вперед іди —дійдеш туди, де немає біди (ІМФЕ, 14-3, 211, lil).
126. Впився водою, похмелився сльозою (Укр. пр.. 1955. 32; 1963, 41).
127. Всюди біда, лиш там добре, де нас нема (Ільк., 16: Висл.. 242: Фр., І, 1. U; Укр. пр., 1955, 32).
128. Гірка біда, гіркий світ, баба вмерла, дідо всліп (Н. ск., 1964, 17).
129. Гляди, не гляди, не минеш біди (Фр., 1, 2, 344).
130. а) Годи біді, як сам собі (Прип., 16); б) Годи біді, як сам собі, а біда бідою (Прип., 71).
131. Дай, боже, одну біду, а він дасть три (//. ск., 1964, 17).
132. Де біда вродилась, що до мене вчепилась? (Укр. пр., 1963, ',()).
133. Де біда має бути, там її не минути (Н. н., Ів.-Фр.).— Рос: Снег., 63.
134. Де вже по світі біда була, а до нас таки прийшла (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
135. Де біда не була, а до нас прийшла (Укр. пр., 1963, 39).
136. а) Де багато води, там чекай біди (Н. н., Черніг.); б) Де
вода, там і біда (Ном., 201; Укр. пр., 1963, 244; 1МФЕ, 1-5, 462, 6).— Рос: Даль, 156, 923; біл.: Гр., 1, 58; в) Жди біди від води, а горя від моря (Н. н., Черк.).— Див. 1, вода.
137. Де не йду, а біду знайду (1МФЕ, 14-3, 10, 31).
138. День в гаразді — три дні в біді (Зак. пр., 29).
139. Діжу мішу, біду тішу (Фр., І, 2, 597).
140. До біди доріг багато, а від біди й стежки нема (Фр., І, 1, Н, Літ. газ., 1961, 25. IV; Укр. пр., 1963, 43).
141. а) До біди недалеко (Укр. пр., 1963, 42); б) До біди не довго (Ном., 44); в) До біди сім верст (Скр., 108; Укр. пр., 1963, І4).
142. До біди не тяжко впасти, але тяжко з неї вийти (Н. ск., 1964, 17).
143. До біди ще три дні (Укр. пр., 1963, 44).
144. Добре на чужій біді вчитись (Зак. пр., 116).
145. Добру не стерпиш, а біді мусиш (Фр., II, 1, 16).
146. а) Добру річ завжди пізнаєш, а добру людину тільки в біді (Зак. пр., 116); б) Добру страву взнаєш при їді, хорошу людину — у біді (Н. н., Хмельп.).
147. До всього чоловік привикне, лиш до біди не може (Фр., І, 2, 283; Прип., 59).
148. Довше моє бідацтво, ніж його багатство (Фр., І, 1, 53).
149. а) Єдна біда не докучає, а десять (Н. н., Львівщ.); б) Єдна біда не докучить, аж ся десять влучить (Висл., 262; Фр., І, 1, 45).
150. а) Єще то не біда, як єсть хліб та вода (Ном., 139); б) Єще то не біда, що по в'язье вода: тоє горш проняло, що і копиле поняло (Зіп.. 224).
151. а) Жили наші діди — не знали і біди, а як стали жити онуки, набралися муки (Ном.. 15): б) Набрались біди діди, поки набули, а внуки муки, поки збули (Ном.. 207); в) Наші діди зазнали біди (Укр. пр.. 1963, 152); г) Наші діди зазнали біди, наші внуки зазнали муки (Ном., 15; Укр. пр., 1963, 205); д) Наші діди не знали біди, а ми, їх онуки, зазнали муки (Фр., 1, 2, 58).— Рос: Снег., 126; біл.: Hoc, 34; Гр., /, Ж.
152. За добрих часів то й біда робиться (Фр., II, 1, 300).
153. За свою доброту попав у біду (Зак. пр., 117).
154. а) Зачепи си біду та й сі не розв'яжеш (Фр., II, 1, 162); б) Зачепи собі біду, то з нею не дійдеш до ладу (Прип., 16),
155. З біди не вмре, а з розкоші жити не буде (Фр., І, 1, 45).
156. З бідою, як з рідною мамою (Ном.. 45; Укр. пр., 1963, 40).
157. З двох бід вибирай меншу (Скр., 43).
158. Здибле чоловіка біда на гладкій дорозі (Фр., І, 1, 45).
159. З жарту і біда часом буває (Зін., 225).
160. Зійшлося сім бід на один обід (Прип., 16).
161. а) З'їж півбіди та напийся води (Укр. пр., 1936, 44; 1963, 86); б) Із'їв півбіди та й випив води (Ком., 43).
162. Злізлися всі біди на мою голову (Фр., II, 1, 193).
163. а) 3 одною бідою як з одною жоною; б) 3 одною бідою як з рідною сестрою (Прип., 16).
164. а) 3 чужої біди не смійся (1МФЕ, 29-3, 139, 31); б) 3 чужої біди не смійся, бо своя буде (Н. н., Черк.).— Біл.: Рапан., 235.
165. І вдень, і вночі лізе біда на очі (Фр., 1, 2, 533; Прип., 94).
166. І Гнат не брат, як біда прикрутить (Фр., І, 2, 345).
167. І грім біди не б'є (Скр., 246).
168. Іде біда, відчиняй ворота (ВНС, 10; Закр., 168; Укр. пр., 1963, 39; Ном., 44J.
169. а) Іди хутко — біду доженеш, іди помалу — біда дожене, а все від біди не втечеш (Ном., 154; Укр. пр., 1936, 20; 1963, 39); б) їдь хутко — біду здибаєш, їдь помалу — біда здибає (Перем., 1854, 105); в) їдь швидко — біду наженеш, їдь помалу — біда на тебе сяде (Перем., 1854, 105); г) Не йди борзо, бо на біду найдеш (Закр., 166); д) Не йди скоро, бо біду доженеш, не йди помалу, бо біда тебе дожене (Прип., 148); є) Не квапся, бо біду погониш, не отягайся, бо біда тебе погонить (Фр., II, 1, 250); є) Підеш скоріше — біду доженеш, підеш помаліше — біда тебе дожене (Вік живи, 19); ж) Тихо їдеш — біда дожене, швидко поїдеш — біду доженеш (Перем., 1854, 105); з) Швидко йдеш — біду знайдеш, поволі йдеш — біда тебе нагонить (Н. н.. Вол.).— Рос: Даль, 159; 568; Рибн., 41: біл.: Гр., 2, 456.— Див. лихо.
170. Ідна біда не докучить, а десять (Чуб., 232).
171. І добре роби — біда, і зле роби — біда (Перем., 1854, 105).
172. а) І на меду знайдеш біду (Укр. пр., 1963, 41); б) На меду найшов собі біду (Прип., 16).
173. І не стямишся, відкіль біда прийде (Шиш.-Іл., 28).
174. Інший молод годами, та старий бідами (Ном., 44; Укр. пр., 1955, 36; 1963, 42).
175. Із рук все валиться в біді (Укр. пр., 1955, 274).
176. Іскру гаси до пожару, біду відводь до удару (ІМФЕ, 14 3, 211, 233).
177. І сміх, і біда, і людям сором казать (Зін., 228; Ном., 151).
178. І ти ции, і я цип, каждий своей біди сит (Югас., 66).
179. Коби так на гору, як на біду (ІМФЕ, 29-3, 138, 73).
180. а) Кого біда вчепиться зранку, того держиться до останку (Висл., 276; Прип., 16); ... того держиться аж до останку (Фр., І, 1, 46); б) Кого біда учепиться, того тримається і руками й ногами (Ільк., 43; Ном., 44; Фр.,/, /, 46; Укр. пр., 1963, 38); в) Кого біда учепиться, то й на спину стеребиться (Укр. пр., 1955, 32; 1963, 40); г) Кому вчепиться біда зранку, то держиться й до останку (Укр. пр., 1963, 40).
181. Кого біда кусає, той завжди злість на когось має (ІМФЕ, 14 3, 211, 32).
182. Кого біда нагріє, то він тоді дуріє (Фр., II, 2, 426; Прип., 16).
183. Кождий свою біду знає (Фр., III, 2, 382).
184. а) Козак з біди не заплаче (Ільк., 4-4); б) Козак з бідою, як риба з водою (Прип., 16; Укр. пр., 1955, ЗО); в) Привик з бідою, як риба з водою (Чуб., 285; Укр. пр., 1963, 41).
185. Коли біда гризе, то повибивати їй зуби (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
186. Коли біда, то і плач не поможе (Висл., 277; Фр., І, 1, 46).
187. Коли біда діє, голова біліє (Укр. пр., 1955. ЗО; 1963, 42).
188. Коли б гак на гору, як на біду (Ном., 44; Укр. пр., 1963, 42).
189. Коли дасть бог біду, то й розум добрий (Ном., 44).
190. а) Коли сіла в ряду, тягни тую й біду (Шиш.Іл., 35); б) Коли став в ряду, то держи й біду (Шиш.Іл., 35).
191. Кому біда, а людям сміх (Ном., 47: Чуб., 265).
192. Кому біда докучить, той ся розуму научить (Шиш.Іл., 36; Ном.. 44: Укр. пр., 1955, 71; ШФЕ, 29-3, 13Н, 73).
193. Кому біда, то й плач не поможе (Ном., 48; Укр. пр., 1963, 41).
194. Куди мах. туди мах, то все біду по зубах (Ільк., 48; Ном., 45; Фр., II, 2, 385; Укр. пр., 1963. і4).
195. Куди не йду, біду веду, горем приганяю (ІМФЕ, 29-3, 113. 31).
196. а) Купив біду да за свої гроші (Закр., 175); б) Купив собі біду та на свої гроші (Ном., 196).
197. Курям на сміх, людям на біду (Н. н., Хмельн.).
198. а) Легше біду хвалити, як переносити; б) Легко в біду впасти, та важко з неї вийти (Зак. пр., 32); в) Легко до біди упасти, але тяжко із неї вилізти (К)гас. 51).
199. Лиса біда вродилася, та й лиса ізгине (Фр., II, 2, 346).
200. Ліпше сі не вродити, як весь вік бідити (Фр., І. 2, 274).
201. а) Ліпше хліб із водою, як жити з бідою (Прип., 122); ... пиріг з бідою і Прип.. 346); б) Ліпший хліб з водою, як пироги з бідою (//. СК., 196'/. 18). Рос: ДОЛЬ, 96.
202. Мара біду не возьме (Фр., II, 2, 377).
203. Міль з'їдає одежу, а біда — людину (ІМФЕ, І ї-3. 211, 99).
204. Млин меле — мука буде, собака бреше — біда буде (//. п.. Пол.). Віл.: Г р.. І. ІЗІ).
205. Може переможе, як біду за ноги вхоиит (Фр., II, 2, 511). 200. Моя вина, моя й біда (Зак. пр., 33).
207. На біду не багацько треба (Шиш. Іл., 44; Укр. пр., 1963. Ї2).
208. Навколо вода, а всередині біда (Чуб., 232).
209. а) Навчить біда ворожити (ІМФЕ. її 3, 211, 32); б) Навчить біда ворожити, як нема що в рог уложптп (Ном., 190; Прип., 16; Укр. пр., 1963, 56); ... коли нема що в губу вложити (Ільк., 59; Фр., Ill, 2, 382); в) Навчиться ворожить, та нема що в рот вложить (Чуб., 275).
210. Навчит біда попити, як нема чого вхопити (Ном., 44>); ... як нема, що в рот ухопити (Ном.. 190); ... як нічого ся вхопити (Укр. пр., 1963, 56).
211. Навчить біда плакати (Ном., 190; Укр. пр., 1963, 40).
212. Навчить біда і в середу кишку їсти (ІМФЕ, 28-3, 390, 33).
213. а) Наїлась біди, напилась води (Укр. пр., 1955, 43; Вік живи, 11); б) Напийся води, коли з'їв півбіди (Ільк., 58; Ном., 48; ІМФЕ, 29-3, 139, 34).
214. Найде біда і серед дороги (Зак. пр., 34).
215. Найліпших приятелів пізнаємо в біді (ІМФЕ, 29-3, 116, 31).
216. а) На кого біда нападе, то до Києва іде, а як біда минеться, то він і з Броварів вернеться (Ном., 47; Укр. пр., 1963, 42); б) Як
чоловіку біда, то й до Києва йде, як минеться біда, то й з Броварів
хода (Гріпч.. 310).
217. На кождім кроці чоловіка біда пасе (Фр.. II, 2, 314; Прип..
173).
218. На нозі сап'ян рипить, а в горшку біда кипить (Чуб., 278).
219. Наробив біди, хоч додому не ходи (ІМФЕ, 14-3, 211, 241).
220. На чиюсь біду я там прийду (Прип., 16).
221. Не біда, що зайшла в двір, а біда, що не виженеш (Укр. пр..
1955, 34; 1963, 99).
222. Не бідуй, бід ко (Укр. пр., 1963, 42).
223. а) Не буди біди, когда она спит (Бар. Лаз.); б) Не будім біди, коли снить (Ном.. 440; Укр. пр., 1963, 43).
224. Не вийдеш з біди, як камінь з води (Висл., 302; Прип., 16).
225. Не виповів би моєї біди і за три дни (Фр., І, 1, 182).
226. Не думав, не гадав, як у біду попав (Укр. пр., 1955, 295; Вік живи, 36).— Рос: Даль, 144; біл.: Рапап., 258.
227. Не до коляди, коли повна хата біди (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр.,
I, їїї.
228. Не живуть, а бідують (Зак. пр., 33).
229. Не зазнавши біди, не буде добра (Ільк., 62; Ном., 440;Висл., 304; Фр.. І. 1, 48; Укр. пр., 1963. її). -Див. горе.
230. Не за нами одними біда прийшла, та тільки нам від того не легше (Укр. пр.. 1936, 13Ї; 1963. 40).
231. Не знав ти мене в біді, не знай і в гаразді (Прип., 143).
232. Не з ті.іь. не звідтіль, а біда скотилася (Перем., 185 ї. 105).
233. Не йде на ум ні їжа, ні вода, коли перед очима біда (Закр., 186; Ном.. 'її; Укр. пр., 1955, 31; Зак. пр., 33; Укр. пр., 1963, 39;
II. ск.. 19} І. 59).
234. Не клич біди до себе, вона сама прийде до тебе (Ном., її; Укр. пр., 1963, 39); ... вона сама трапить до тебе (Прип., 17).
235. а) Нема біди без гаразду (Фр.. І, 2, 318); б) Нема біди без добра (Н. н,, Київщ.).— Рос: Риби., 114.
236. Нема більшої біди, як мої сусіди (Прип., 17).
237. Нема нічого тяжчого, ніж та біда (//. н„ Ів.-Фр.).
238. Не на том ся родив, аби-м на світі бідив (Фр., Ill, 1, 214).
239. Не один молодий годами, а старий бідами (ІМФЕ, 29-3, 133,
31).
240. Не поможе і владика, як прийде біда велика (Прип., 17).
241. Не проси смерти, щоб від біди вдерти (Там же).
242. а) Не радуйся чужій біді (Зак. пр.. 34); б) Не радій чужій біді, бо твоя за плечима (Н. ск., 1964, 18); в) Не смійся з чужої біди, бо й твоя на гряді (Скр., 41); г) Не смійся з чужої біди, а своєї жди (Білоц., 27); д) Не тішся людською бідою, бо й твоя йде за тобою (Прип., 331).— Рос: Даль, 125; Рибн., 116; Жуков, 298; біл.: Гр., 1,
447.
243. Не так хутко згоїться, як біда скоїться (Ном., 43; Укр. пр.,
1963, 38).
244. а) Не тішся людською бідою, бо твоя тебе не мине (Н. к..
114); ... бо твоя ходить за тобою (Фр., Ill, 1, 211); б) Не тішся чужою бідою, бо твоя ходить за тобою (Прип., 17).
245. Не то біда, що плаче, а то біда, що скаче (Ном., 43).
246. а) Не тяжко в біду впасти, але штука з неї вилізти; б) Не тяжко на біду перейти, тяжко на гаразд; в) Не тяжко на біду перейти (Фр., Ill, 1, 231).
247. а) Не шукай собі біди, вона сама тебе найде (Зак. пр., 33); б) Не шукай біду — сама набреду (Укр. пр., 1963, 39).— Рос: Даль, 159.— Див. горе, лихо.
248. а) Не я скачу, біда скаче (Укр. пр., 1963, 41); б) Не я скачу, біда скаче, бо ся біді їсти хоче (Югас, 51).
249. Не я плачу — біда плаче (Укр. пр., 1963, 40).
250. Ніхто не знає, де го біда спіткає (Фр., І, 1, 48); ... де його біда чекає (Прип., 17).
251. Нудьга за біду дочку оддав, а халепа на весіллі грав (ІМФЕ. 8-К2. 17. 140, Иворп.; Укр. пр., 1963, 43).
252. Од біди не в воду (Укр. пр., 1963, 43).
253. а) Од біди не одмолишся, а од лиха не вмреш (Ном.. 281); б) Од біди не одмолишся і не одхрестишся (Укр. пр., 1963, 44).
254. Од біди тікав та на другу попав (Укр. пр., 1936, 129); ... та на другу натрапив (Укр. пр., 1955, 32; 1963, 40).
255. Одна біда — не біда (Перем., 185'і, 105).— Рос: Даль, 149.
256. Одна біда з хати, а десять до хати (Фр., II, 2, 469; Прип., 231).
257. а) Одна біда йде, а за собою сто веде (Н. ск., 196), 16); ... то й другу за собою веде (//. ск., 1976, 12); б) Як одна біда йде, то й другу за собою веде (Ном., 43; Укр. пр., 1955, ЗІ; 1963, 39; Н. ск., 1971, 46).— Біл.: Рапан., 31.
258. Одна біда людей єднає (Укр. пр., 1963, 157; ІМФЕ, 8-К2, 18, 32, Яворн.).— Біл.: І p., 1, 442.
259. ft) Одна біда не наскучить, доки друга не прилучить (Укр. пр.. 1963, 39); б) Одна біда не докучить, аж десять докупи злучить (Прип.. 17).
260. Одна біда пішла, а друга прийшла (Н. ск., 1964, 17).
261. Одна біда тягне за собою і другу (Ном., 43).
262. Ой научит біда пироги їсти (Югас, 51).
263. Ото біда, як ні людям показать, ні самому подивиться: людям стидно, самому не видно (Ком., 8).
264. Пан мучить — біда учить (Укр. пр., 1955, 71).
265. Пізнати біду і серед болота (Фр., І, 1, 49).
266. Пішлю біду та й сам за нею піду (Прип., 17).
267. По біді гаразд, по сміху плач (Фр., І, 2, 319).
268. Побралися біда з нуждою (ІМФЕ, 29-3, 132, 31).
269. Поки є хліб та вода, то це ще не біда (ІМФЕ, 8-4, 411, 44).
270. При біді за ніч голова молоком береться (Укр. пр., 1955, 274; 1963, 42).
271. Прийде біда —купиш ума (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
272. Прийшла біда — тримайся, прийшло щастя — пильнуй (Н. п., Черк.).
273. Само до хати ніщо не прийде, крім біди (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
274. Своєї біди нікому не кажи, бо добрий злякається, а злий насміється (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 446.
275. Свою біду на другого зведу (Ном., 41).
276. а) Сім бід, а один одвіт (ІМФЕ, 29-3, 122, 28); б) Сім бід — один одвіт (Ном., 83; Укр. пр., 1963, 459).— Рос: Снєг., 366; Даль, 225; Жуков, 409; біл.: Гр., 1, 441.
277. а) Сім бід на один обід (Фр., Ill, 2, 382; Н. ск., 1976, 49; ІМФЕ, 14-3, 211, 215); б) Сім бід на один обід: і хата стара, і жінка крива, і колесо зламалося (ІМФЕ, 14-3, 211, 159); в) На един обід десять бід (Фр., II, 2, 461).
278. Старша біда, як розкіш (Ком., 6).
279. Стережись біди, поки її нема (Укр. пр., 1963, 38).
280. Сюди мах, туди мах, а все бігу по зубах (Прип., 17).
281. Сяк-так можна жить, аж тут біда у вікно дивиться (Укр. пр., 1963, 42).
282. Така біда, що сама по столі ходить (Вік живи, 10).
283. Така вже біда, бодай не казати (Укр. пр., 1963, 43).
284. Так присіла його біда, що вже ні окріп, ні вода (Прип., 17).
285. Така біда, що хоч з мосту та в воду (Н. ск., 1971, 45).
286. Тепер нам не біда, коли у нас своя вода (ІМФЕ, 14-3, 211, 161).
287. Ти бідою журишся, а в неї донька росте (Фр., І, І, 50); ... а в неї дочка росте (Прип., 17).
288. То вже велика біда в лісі, як вовк вовка їсть (Фр., І, 1, 50).— Див. 1, вовк.
289. Той біди не бачив, хто сльозами не вмивався (Укр. пр., 1955, 31; 1963. U)).
290. а) То ще не біда, що в житі лобода! Ото біди, як ні жита, ні лободи (Укр. пр., 1963, 60); ... ото тоді єсть багато біди, коли ні жита, ні лободи (ІМФЕ, 29-3, 128, 31); б) Ще не біда, як у просі лобода (ІМФЕ, 1-6, 546, 41).— Див. 1, просо.
291. То ще не біда, що без риби середа (ІМФЕ, 1-5, 462, 136).
292. То ще не біда, як є хліб і вода (Прип., 17).
293. Треба бідувати до гробової дошки (Укр. пр., 1963, 4'і).
294. Треба якось біду пхати, як не мож ззаду лишати (Прип., 271).
295. Три біди на світі не перебути: довгу зиму, чужу хижу і злу жену (Н. ск., 1964, 18).
296. Трудно вийти з біди, як каменю з води (Ном.. 43; Укр. пр., 1955, 32; Зак. пр., 36; Укр. пр., 1963, 38).
297. Тягни біду за хвіст (Ном., 48; Укр. пр., 1963, 42).
298. У бідного біда скаче, а дитина їсти плаче (Укр. пр., 1955, 36).— Див. бідний.
299. У ворота біда на коні приходить, а пішки уходить (Укр. пр., 1963, 38).
300. У кожного діда своя біда (ІМФЕ, 29-3, 135, 31).
301. Утіхи на годину, а біди до смерті (Ільк., 98; Ном., 168; Фр., І, 2, 288; Укр. пр., 1936, 443; 1963, 43).
302. Хлоп біду по боку, коли докучає, трясця її матері, нехай мене знає (Укр. пр., 1963, 44).
303. Хоть сонце зайде, а біда найде (Югас, 63).
304. Хоч біда, коли гоп! (Н. ск., 1971, 39).
305. Хто біди боїться, тому вона сниться (ІМФЕ, 29-3, 128, 4і).
306. Хто біди боїться, тому вона родич (Укр. пр., 1963. іі).
307. а) Хто біди не зазнав, той не вміє гаразду шанувати (Фр., І, 2, 519); б) Хто біди не зазнав, той не вміє добра шанувати (Фр.. І. 1. 50).
308. Хто біди не знає, нехай мене спитає (Закр.. 217; Ном., 44; Фр., І, 1, 50; Укр. пр., 1963, 42; Н. ск., 1971, 46).
309. а) Хто біду має, той багато знає (Прип., 17); б) Хто біду має, той багато знає, хто гаразд має, той мало знає (Ільк.. 100; Ном.. U; Укр. пр.. 1963. 41).
310. Хто в біді, біду стерпить, а хто в гаразді, щоб ніколи біди не знав (Ном., 43; Висл., 283).
311. а) Хто в біді дав, два рази дав (Ільк., 101; Ном., 46; Висл., 283); б) Хто в біді дає, той два рази дає (ІМФЕ, 29-3. 139. 31).
312. Хто в біді не був, той її не знає (Зак. пр., 38).
313. а) Хто в війську не бував, той біди не знав (Прип., 17); б) Хто на морі не бував, той біди не знав (Прип., 17).— Рос: Даль, 277.
314. Хто не зазнав біди, той не знає і щастя (ІМФЕ, 14-3, 211. 207).
315. Хто не знав біди, ТОЙ тобі не допоможе (ІМФЕ, 14 3. 211. 32).
316. Хто війтує, той собі біду готує (Прип., 17).
317. Хто став у ряду, держи і біду (Укр. пр., 1963. 157; 11. ск.. 1971. 75).
318. Хто <я правує, будує а лі чіп. ТОГО всяка біда цвічит (Фр.. 11, 2. 586). — Див. 2, лікуватись.
819. Циган тішиться своєю бідою (Ком., 99).
320. Чи раз, чи два — їдна біда (Ном., 83).
321. Чорт біду перебуде, одна згине, десять буде (Шиш.-Іл., 82; Ном.. 'і'і).
322. Чия біда, того й гріх (//. п.. Черні*.).— Рос: Даль, 155.
323. а) Чужа біда за сахар, а своя за хрін (Фр., І, 1, 51); б) Чужа біда за цукор (Ном., і 7; Чув., 260; Укр. пр., 1963, 43).— Рос: Даль, 611.
324. Чужа біда —людям коляда (Н. п.. Вол.).— Біл.: І p., 1, 446.
325. Чужа біда — людям сміх (Шиш.-Іл.. 83; Ном., 47; Укр. пр., 1955, 273).— Рос: Даль, 155.— Див. горе.
326. а) Чужа біда не учить і не мучить (Зак. пр., 51); б) Чужа біда не навчить (ІМФЕ, 1-2, 253. 53).— Рос.: Даль, 151.
327. Чужа біда перед очима, а своя за плечима (Н. ск., 1971, 45).
328. Чужа біда — чужий біль, своя біда — свій біль (Укр. пр., 1963, 43).
329. Чужій біді не смійся, а на свою надійся (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).~ Біл.: Гр., 1, 447.
330. Чужу біду до себе прикладай (Укр. пр., 1963, 43).
331. Чужу, біду з хлібом з'їм, а своєї і з калачем не ковтнеш (Укр. пр., 1963, 43).
332. Чужу біду на воді розведу, а своїй і кінця не знайду (Ном., 47; Зір., 15; Укр. пр., 1955, 273; Вік живи, 22; Укр. пр., 1963, 43).
333. а) Чужу біду руками розведу, а до своєї ума не прикладу (Шиш.-Іл., 83; Укр. пр., 1963, 43); б) Чужу біду рукавом розведу, а своїй ума не приложу (ІМФЕ, 29-3, 127, 31); в) Чужу біду руками розведу, а свою до пуття не доведу (ІМФЕ, 14-3, 211, 243).— Рос: Даль, 611; Рибн., 112; біл.: Гр., 1, 445; Ляцький, 58; Hoc, 185; Рапан., 59.
334. Чужу біду руками гребе, а до своєї ума не прикладе (Зак. пр., 38).— Рос: Рибн., 41; біл.: Гр., 2, 456.
335. Шкода йому їсти давати: він їсть і біда його їсть (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
336. Шукай добра, біда сама прийде (Укр. пр., 1963, 39).
337. Щастя розум прибавляє, а біда і той, що є, віднімає (Укр. пр., 1963, … Продолжение »
