…41).
338.  Ще не біда, як п'ється вода (Н. н., Черк.).
339.   Щодалі на світі гірш біда наставає: убогий чоловік зовсім погибає (Ном.,  15).
340.   Що за біда, що п'ється вода (Ном.,  101).
341.   — Що у вас чувати? — Гаразд із бідою! (Ном., 44).
342.  Що-що, а біда завше здибає (Укр. пр., 1963, 39).
343.   Я й не гадала, що біда така нездала (Фр., І, 2, 306; Прип., 69).
344.   а) Якби чоловік свою біду знав, то б її здалека обминав (ІМФЕ, 29-3, 125, 16); б) Якби-м був біду знав, був би біди не чіпав (Фр., І, 52; Прип.,  17).
345.  Як біда діє, то голова сивіє (Н. ск., 1964, 19).
346.   Як біда лінива, то каже, що широка нива (Прип., 17).
347.   Як біда, то не поможе свячена вода (Зак. пр., 25).
348.   Яка біда уродилась, така і загине (Ном., 44; ІМФЕ, 29-3, 138, 71).
349.   Як є біда, то є й прибідок (Скр., 256).
350.   Як на біду, то й в кваші палець зломиш (Укр. пр., 1955, 273).
351.   Як не хочеш біди, то лиши, не буди (Прип., 18).
352.   Якось я сі ще не вихранаю з тої біди (Фр.. І. 1,  196).
353.   а) Як прийде біда, то не йде на ум і їда (ІМФЕ, 29-3, 128, 31); б) Як прийде біда, відчиняй ворота (Н. п., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 442; в) Як прийде біда, то не поможе і свячена вода (Прип., 18); г) Як причепиться біда, не втечеш нікуда: біжиш, а біда за тобою, їдеш помалу, біда поперед тебе (ІМФЕ.  14-3, 211, 32).
354.   Як роблю, так і маю і за біду не знаю (Прип., 18).
355.   Як схоче біда знайти, то знайде і в хаті (ІМФЕ, 14-3, 211, 264).
356.   Як сидиш у ряду, так і тягни біду (Укр. пр., 1963, 43).
357.   Я ту біду ще перебуду (Укр. пр., 1963, 44>.
358.  Як черв'як у дереві, так біда у серці (Укр. пр., 1936, 130; 1955, 36; 1963, 42).
Горе — море.
1.   Бреду горем, мов тим морем (Укр. пр., 1936, 19; 1955, 33; 1963, 36).
2.   Велике горе, як глибоке море: не перейдеш зразу (ІМФЕ, 8-11, 411,  14).
3.  Горе не кинеш у море (Укр. пр., 1936, 36; Н. ск., 1971, 47).
4.   а) Горе — море: пий його, не вип'єш (Гатцук, 331; Ном., 45; ІМФЕ, 1-5, 461, 56); б) Горе — море, не вип'єш усього (Закр., 154; Укр. пр., 1955, 32); в) Горе — не море, вип'єш до дна (Перем., 1854, 105).— Рос: Даль,  154.
5.   Горе — не море, перейдеш (Прип.,  76).
6.   Горе — що море: дна не достанеш (П. п., Черк.).
7.   Горе — що море: ні перепливти, ні випливти (Укр. пр., 1955, 32; 1963, 36; П. ск.,  1971, 47).—Рос: Рибн., 111.
8.  Дальше од моря — дальше од горя (Укр. пр.,  1963, 36).
9.  З одного боку море, з другого горе, а з третього болота та мох, а з четвертого—«ох!»  (ІМФЕ, 29-3.  128, 31).
10.  а) І за морем люди б'ються з горем (Укр. пр., 1955, 33; 1963, 36; Н. ск., 1971, 74); б)   І за морем людей мучить горе (Вік живи. 11).
11.   Море, що горе: і берегів не видно (Перем., 1854, 105).— Рос: Даль, 669.
12.   На віку горя — море, а радощів — і в ложку не збереш (Укр. пр.,  1955. 32;' 1963. 37).
13.   Навчить горе глядіти у море (Ном., 180; Укр. пр.. 1963, 36).
14.   Не лякай моряка морем, а бідного — горем (ІМФЕ, 29-3, 122, 51).
15.   Не страшне бідному горе, як щуці море (Н. ск., 1971, 73). 1Н.  Не шукай моря — в калюжі втопишся з горя (Укр. пр., 1963.
36).
17.   Піди і за море, і там тобі горе (Прип., 253); ... і там є горе (Укр. пр..  1936, 18).
18.   Погнало горе до моря пити (ІМФЕ, 8-К2, 19, 15, Явори.; Укр. пр..  1963, 91).
19.  По горе не треба йти за море, його і в дому знайдеш (Укр. пр., 1955, 33).— Рос: Даль,  159.
20.  Стільки в світі горя, як піску у моря (Укр. пр., 1963, 37; Н. ск.. 1971. 47).
21.  Хоч підеш ти і за море, за тобою, як тінь, твоє горе (Вік живи,
П).
22.  Хто в морі не бував, той горя не видав (Н. п., Дніпропетр.).— Рос: Даль.  151; Рибн..  112.
23.   Хто переплив море, той знає горе (Прип., 207).— Рос: Даль, 922.
24.  а) Чекай горя з моря, а біди від води (Н. н., Ів.-Фр.); б) Жди горя з моря... (7л., 278).— Рос: Даль, 922.
25.   а) Як те велике море, таке у чоловіка горе (Згар., 127); б) Як тяжко сплисти море, то й тяжко знести горе (Прип., 224).
Горе.
1.  а) Від горя неміч, а від немочі смерть (Укр. пр., 1963, 37); б) Від горя хворість, від хворості смерть (Укр. пр., 1955, 36; 1963, 37).
2.   Втікаєш від горя, а воно іде тобі назустріч (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
3.   Від радості кудрі в'ються, від горя січуться (Н. н., Вол.).— Рос: Даль,  139.
4.   Година горя довша, як рік радощів (Прип.,  71).
5.   Горе в розкоші можна забути, а розкоші в горі ніколи (Укр. пр., 1963, 37).
6.   Горе горюй, а руками воюй (Укр. пр., 1963, 38).
7.  Горе і волами не об'єдеш (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр.,  1, 448.
8.  Горе за горе зачепилося (Укр. пр., 1963, 35).
9.   Горе гострить розум (Вік живи, 20; Укр. пр., 1963, 37).
10.  Горе з бідою близькі сусіди (Укр. пр., 1963, 35).
11.  Горе і смерть ідуть поруч зо щастям (Прип., 76).
12.  Горе не виживеш скоро (ІМФЕ, 8-4, 411, 4-4 Л
13.   Горе не задавить, з ніг звалить (Укр. пр., 1955, 33; 1963, 37; Н. ск., 1971, 47).
14.  Горе не одно йде, а за собою сім веде (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1.   h47.— Див. біда.
15.  Горе не свій брат (Н. н.. Черк.).
16.  Горе не умовчить (Hoc,  І7; Укр. пр.,  1963, 36).
17.  Горе поле не зоре, а біда не заволочить (Укр. пр., 1963, 38).
18.  Горе плаче, горе скаче, горе пісеньку співає (Н. п.. Ров.).— Біл.: Гр.,  1, 450.— Див. біда.
19.  Горе саме не ходить, біду за руку водить (Перем., 1854, 105).
20.  Горе слізьми не погасиш (Зак. пр., 28).
21.  Горе сушить, неробство пушить (Н. н., Черк.).
22.  Горе та не дуже, бо буває іще хуже (Укр. пр., 1963, 37).
23.  Горе тільки рака красить (Вік живи, 20; Укр. пр., 1955. 33; Зак. пр., 28; Укр. пр., 1963, 36).— Рос: Даль, 140; біл.: Гр., 1, 448.— Див. біда, лихо.
24.  Горе тому, хто не знаходить притулку в своєму дому (Н. н.. Вол.).
25.  Горе як роки: борозни прокладає (Н. п.. Сумщ.).— Рос: Даль, 140.
26.  Де згода панує, там і горе танцює (Укр. пр., 1963, 642).
27.  День меркне від ночі, а чоловік — від горя (Укр. пр., 1963, 37).
28.  До горя, як до добра люди звикають (Укр. пр., 1963, 37).
29.  Ех, якби мені сила та воля, жив би без горя (Укр. пр., 1963, 38).
30.   Живемо добре, горя у людей не позичаємо (Укр. пр., 1955, 34; 1963, 36).
31.  Заграю в дуду та й горе забуду (Укр. пр., 1963, 37).
32.  З такого горя доведеться в борщі втопитись (Укр. пр., 1963, 38).
33.   І на горах родить горе (Укр. пр.,  1955, 33; 1963, 36).
34.   Іржа їсть залізо, а горе — серце (Укр. пр., 1955, 33).— Див. 1, залізо.
35.  Людина своїм горем узнає горе інших (Н. н.. Черк.).
36.   Мало слів, а горя річка (Укр. пр.. 1955, 33;  1963, 36).
37.   Ми більше на холоді буваємо та все горе добуваємо (Укр. пр., 1963, 89).
38.   а)   Міль одежу їсть, а горе — чоловіка (Укр. пр.,  1963, 37); б)   Міль їсть одежу, а горе — людину (Зак. пр., 33).— Див. біда.
39.   Нашого горя і сокирою не врубаєш (Укр. пр., 1963, 36).
40.   Не  зазнавши  горя,  не  знатимеш   і   радості   (Укр.   пр.,   1963, 37).— Рос: Даль, 54, 149.— Див. біда.
41.   Не завше горе на плечах сидить — прийде час, що і звалиться (Укр. пр.,  1955.  7 і:  1963. 33).
42.   Не радій чужому горю (Вік живи.  16).
43.   Не шукай горя — воно само знайде (Укр. пр., 1955, 33; 1963, 36).— Віл.:  Г р..  1.   '('п.      Див. біда. лихо.
44.   Ні  горя  не зміриш,  ні сліз не зрахуєш (Прип.,  76).
45.   Ні отто горе, що важко нести, а жаль покинути (Чуб., 242).
46.  Один рак з горя  червоніє (Бі.гоц., 27).
47.   Піду на гори, роздам своє горе (Алекс, 43; Укр. пр., 1963, 36).
48.   Плачем горя не зміниш і в сльозах не втопиш (Прип.. 76).
49.   Поділене  горе       півгоря (ІМФЕ.  І 'і 3, 211, 236).
50.   Радість сієш — горе жнеш (Укр. пр..  1963. 37).
51.   Розе тупіться, подоляне, нехай горе погуляє (Укр. пр., 1963, 3D.
52.  Сльозами горю не поможеш (Укр. пр., 1955, 70; ІМФЕ, 14-3, 211. 32).      Рос:   Риби.   117; біл.:  І p..  I,   149.
53.   Таке горе,  хоч танцюй  (Укр. пр.,  1963, 37).
54.  а) Терпи горе — добро буде (По.и.. 48; Укр. пр., 1963, 38); б)   Терпи  горе.  її if її  мед (//.  п.. Чсрпіг.).— Рос: Даль,  150.
55.   ТІЛЬКИ теє не минеться, як горенько йметься (Укр. пр., 1963, 35>.
56.   а) Ти від горя, а воно тобі назустріч (Укр. пр., 1963. 36): б) Ти від горя за річку, а воно вже на тім боці тебе виглядає (Укр. пр.,  1963, 36).
57.   То не горе, що воює, а те горе, що сміється (Ном., 45; Укр. пр., 1963. 37).
58.   У горя багато шляхів (Прип.,  76).
59.  У кого жінка не вмирала, у того горя не бувало (Укр. пр., 1963, 673).— Див. 2. жінка.
60.  Хай горе горює, хай біда бідує, а ми будем жить (ІМФЕ, 1Ї-3, 211, 32).
61.   а) Хто горя не бачив, той щастя не знає (Н. ск., 1971, 99); ... то той і щастя не зазнає (Укр. пр., 1963, 37); б) Хто горя не мав, той щастя не знав (Зак. пр., 38).— Рос: Даль,  741.
62.  Хто дітей не має, той горя не знає (Прип..  76).
63.   Хто по наймах не бував, той горя ніколи не зазнавав (Перем., 1854,  105).
64.   Хто ся боре, тому не горе (Н. ск.,  1971, 74).
наживеться, а хтось живе — нагорюється (Укр.
65.  Хтось живе
пр., 1963. 37).
66.  Чоловік маєтний горя не терпить (ІМФЕ, 8-К2, 25, 45, Яворн.).
67.  Чуже горе в бік коле (Укр. пр., 1963, 37).
68.   Чуже горе —людям сміх (Ном., 47; ІМФЕ, 29-3, 119, 16).— Рос:  Рибн.,  112.— Див. біда.
69.   Чуже горе — не своє (Н. н., Ів.-Фр.).
70.   Як є горе на душі, то і зо сну жахаєшся (Шиш.-Іл., 90; Алекс, 43; Укр. пр.,  1963, 36).
71.   Як піде горе зрання, то аж до смеркання (Ном., 45; Укр. пр., 1963, 35).
Лихо.
1.  Аби лихо, а розум буде (Укр. пр.,  1963, 35).
2. Аби лихо тихо! (Закр., 141; Ном., 103).— Біл.: Гр., 1, 452.
3. А, лиха година! (Ком., 70; Укр. пр., 1963, 32). а) Багатий на лихо; б) Багатий на лихо та на дрібні сльози
41).
5.   Без лиха не бува добра (Укр. пр., 1963, 35; Н. ск.. 1971, 99).
6.   Без лиха в світі не буває (Прип.,  182).
7.   а) Бий лихом об землю, як швець мокрою халявою об лаву (Н. н„ Вол.)', б)  Лихом об землю вдарити (Закр., 176; Сл. ід.. 185).
8.   а) Більш копи лиха не буде! (Шиш.-Іл., 9; Ном., 101; Чуб., 281; Мал., 189; Укр. пр.. 1955. 274; Н. ск.. 1971. 73); б) Більш кони лиха не буде, а рублем чорт його відбуде (Закр.. 145); в) Більш кони лиха не буде, бо як єсть копа, то вже всенька біда (Мал., 188); г) Більш не буде, як півкопи лиха (Н. н., Черніг.); д) Більш як півкопи лиха не буде (Літ. газ., 1961, 8. XII); є) Уже що буде, то буде, а більш копи лиха не буде (Скр., 108); є) Що буде, то буде... (Шиш.-Іл., 56; Н. ск., 1971, 99).
3.   Бува лихо, що плаче, а бува, що й скаче (Укр. пр., 1963,
4.(Ном.IIск., 1971, 99). 10. Вам лихо,в мене не тихо (Прип..  182).
11.   Василпхо. буде лихо! (Там же).
12.   а)   Вдар лихом об землю! (Ном., 48; Укр. пр., 1963, 35; Н. ск., 1971, 99); б)   Кинь лихом... (Ном., 48).
13.   Велике лихо примушує забувати мале (//. п.. Пол.).
14.   Від лиха йоли вріж та втікай (Ном., І0).— Див. 2, дурний.
15.   Відходить лихо пішки, а приїздить верхи (Укр. пр., 1955, 34; 1963, 33).
16.   Встань, лихо, та й не ляж! (Укр. пр., 1963, 32).
17.  Гай-гай!  Куме, куме!  Сиди з лихом дома та й не рипайсь! (Укр. пр.,  1963. 33).
18.   Горбом, брате, лиха не вб'єш (Укр. пр., 1955,  71).
19.  Градом сі на мене все лихо посипало (Фр., І, 2, 443).
20.  Де лихо, втікай тихо (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 453.
21.  Де лихо пристане, там і трава в'яне (Шиш.-Іл., 20; Ном., 41; Укр. пр., 1936,  134;  1963, 33; Н. ск., 1971, 47).
22.  а)  Де люди, там і лихо; б)  Де люди, там і лихо з хворобою блудить (Укр. пр.,  1963, ЗО).
23.  — Де ти, лихо, ходиш?        Тебе шукаю!  (Укр. пр.,  1963, 31; Н. ск.,  1971, 47).
24.  Дій швидко, то бридко, дій тихо — і так лихо (Прип., 102).
25.  Добре чуже лихо міряти — зміряй своє! (Ном., 47; Укр. пр., 1963, 34).
26.  Добро — не лихо, ходить по світі тихо (ІМФЕ, 14-3, 211, 188).
27.  Добро пушить, а лихо сушить (Ном., 40; Укр. пр., 1955, 35).
28.  До лиха та ще лихо (Скр., 35).
29.  До лиха недалеко (Укр. пр.,  1963, 31).
30.  Єдно лихо не докучить (Ном., 223).
31.   Жив би й тихо, та від людей лихо (Укр. пр., 1963, 31).
32.   Живе, лиха прикупивши (Ном., 145; Укр. пр., 1936, 20; 1955, 34).
33.   Зверху гарно та тихо, а всередині ворушиться лихо (Вік живи, 25; Укр. пр., 1963, 367).
34.  З двох лих  вибирай менше (Прип.,  182).
35.  Знатимеш, коли лихо матимеш (Укр. пр., 1963, 33).
36.  З тихеньких все лихо буває (Ном., 61).
37.   І два лиха добра не роблять (Прип.,  182).
38.   Іди   скоро — наженеш   горе,   іди   тихо — тебе   нажене   лихо (ІМФЕ, 29-3,  128. 31).— Рос: Даль,  159.
39.   І живеш гидко, і їсти б бридко, як лихо чіпає (Укр. пр., 1963, 33).
40.   І світ мине, а лихо не згине (ІМФЕ, 29-3.  132. ЗІ).
41.   Кажуть, що з лиха вмреш — отже — ні! (Укр. пр., 1963, 34).
42.   Казало лихо:   не буть добру  (Шиш.-Іл., 33;  Укр.  пр.,  1963. 161).- Біл.:  Гр.,  /. 450.
43.   Коли б так за добро, як за лихо (Ном.. 40).
44.   а)  Кожний  у   світі  своє лихо  має  (Алекс,  43);  б)  Кожний чоловік свое лихо носить (Укр.  пр.,   1963. ЗО).
45.   Коли б була знала замужне лихо, то була б гуляла у матінки ТИХО (Прип..  183).— Див. 2, заміж іти.
46.   Коли б так за добро, як за лихо (Укр. пр., 1963, 35).
47.   Коли лихо, то сиди тихо (Ном.. 40).— Біл.:  Гр.,  1, 453.
48.   Коли лихо, то ще й вік довгий (Ном., 40; Укр. пр., 1963, 34).
49.  Коли спить лихо — не буди ж його (Ном., 40; Укр. пр., 1963, 3D.
50.  а)   Коли тихо, не буде лиха (Ном.. 65); б)   Коли тихо, чекай на лихо (ІМФЕ,  15, 461, 54).
51.   Кому година тиха, шукає собі лиха (Н. н., Київщ.).
52.   Краще терпіти велике лихо, як зробити мале (Прип., 138).
53.   Крутнувсь — та й лиха здобувсь (Ном., 40; Укр. пр., 1963, 31).
54.   Купив лиха за свої гроші (ІМФЕ, 29-3, 124, 31).
55.  Ледве лихо дозналося, де люди живуть (Укр. пр., 1963, 31).
56.  а)  Лихо не без добра (Укр. пр., 1963, 35); б)  Лиха без добра не буває (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 428.
57.  Лиха доля і під землею надибає (ІМФЕ, 8-К2, 15, 26, Яворн.).
58.   а)  Лиха конем не об'їхати (Ном., 40; Укр. пр., 1963, 32; Н. ск., 1971, 47); б)  Лиха і конем не об'їдеш (ІМФЕ, 29-3, 138, 63).
59.  Лиха не шукай, воно само тебе найде (Ном., 40).
60.  Лихе не забудеться (Укр. пр., 1963, 33).
61.  Лихе не пропаде (Прип., 183).
62.  Лихе доброго не любить (Ільк., 50).
63.  Лихе швидко приходить, а поволі відходить (Ільк., 50; Ном., 40; Висл., 288).
64.  Лихий лихом погибає (Закр., 176).
65.  а) Лихо входить пудами, а виходить золотниками (Шиш.-Іл., 39; Ном., 40); б) Лихо приходить пудами, а сходить золотниками (Ном., 40; Укр. пр., 1955, 35).
66.  Лихо горлом влізло (Укр. пр., 1963, 505).
67.  Лихого діла не вгадаєш (Н. н., Львівщ.).
68.  Лихо да не мовчить (Зін., 232).
69.  Лихо до нас біжить бігом, а від нас навкарачки лізе (Укр. пр., 1955, 34; Вік живи, 20; Укр. пр., 1963, 33).
70.  Лихо збудеш — всю журбу забудеш (Укр. пр., 1955, 71).
71.  Лихо і з правдою, лихо і з брехнею: за правду б'ють, за брехню віри не дають (ІМФЕ, 8-К2, 15, 28, Яворн.; Укр. пр., 1963, 33).
72.  Лихої години не проспить (Фр., І, 2, 369).
73.  Лихо й під землею знайде (ІМФЕ, 14-3, 382, 33).
74.  Лихо коїть (Ном., 58).
75.  Лихом йому занудилось (Укр. пр., 1963, 31).
76.  Лихо на вірьовці водять (Ном., 40; Укр. пр.,  1963, 35).
77.  Лихому всюди лихо (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр.,  1, 451.
78.  Лихо не вморить, так спотворить (Ном., 41; Укр. пр., 1963, 34).
79.   Лихо не  спить, а за нами стежить (Прип.,  183).
80.   а) Лихо не по дереву ходить, тілько по людях (Зін., 232; Скр., 85); б) Лихо по людях ходить, не по лісі (Укр. пр., 1963, ЗО; Н. ск., 1971, 47).— Див. біда, нещастя.
81.  а) Лихо нікого не красить (Укр. пр., 1955, 53; 1963, 34); б)  Лихо тільки рака красить (Н. н.. Житом.).— Див. біда, горе.
82.  Лихо ніколи не згине (Н. н., Житом.).— Біл.: Гр., 2, 430.
83.  Лихо перемелеться — добро наступить (Н. н.. Ров.).— Біл.: Гр., 2, 429.
84.   а) Лихо погнало (Ном., 41; Укр. пр., 1963, 31); б) Лихо погнало — лихо спіткало (ІМФЕ, 29-3,  138, 64).
85.   а) Лихо печене; б) Лихо ж мені недопечене (Укр. пр., 1963, 32).
86.  Лихо приключки шукає (Укр. пр., 1963, 31).
87.  Лихо приходить тихо (Укр. пр., 1955, 34; Вік живи, 20; Укр. пр.,  1963, 32; Н. ск.. 1971, 47).
88.  Лихом торгувати (Ном., 41; Укр. пр., 1963, ЗО).
89.  Лихо не вморить, так спотворить (Н. ск., 1971, 47).
90.  Лихо сій, лихо і вродить (Прип., 173).
91.  Лихо спіткало (Ном., 41; Укр. пр., 1963, 32).
92.  а) Лихо сушить, а щастя пушить (Н. н., Вол.); ... а розкіш пушить (Укр. пр., 1963, 35); б) Лихо сушить, добро пушить (ІМФЕ, 8-К2, 15, 32, Яворн.).
93.  Лихо та й годі! (Укр. пр., 1963, 32).
94.  а) Лихо, та не мовчить (Ном., 48; Укр. пр., 1963, 31); б) Лихо не мовчить (Н. ск., 1971,  75).
95.  Лихо та ще з лихом (Ном., 41; Укр. пр.,  1963, 32).
96.  Лихо тобі, воле, коли тебе корова коле (Закр., 176).— Див. 1, віл.
97.  Лихо швидко приходить, а поволі відходить (ІМФЕ, 8-К2, 15, 31, Яворн.; Укр. пр.,  1963, 33).
98.  Лихо як наскочить, то й почне торочить (Укр. пр., 1936, 131: 1955, 35;  1963, 33).
99.  Лихо якось перетреться та й так минеться (ІМФЕ, 14-3, 211. 141).
100.  Люди — не раки, з лиха не почервоніють (Укр. пр., 1963, 34).
101.   Мати моя Василихо, коли би ти знала, як ми лихо (Югас, 52); ... зростила мене на лихо! (Укр. пр.,  1963, 35).
102.   Мине лихо, буде тихо (Фр., II, 2, 349; Прип.,  183).
103.   Міняв тихо — виміняв лихо (ІМФЕ, 29-3, 124, 31).— Див. міняти.
104.   а) Мовчи з лихом! (Ном., 48); б) Мовчи, лихо, аби тихо! (Ном., 96; Укр. пр.. 1963. 31; //.  ск., 1971, 47).— Біл.: Гр., 1, 453.
105.   Наберуся три копи лиха, ще й зверху (Укр. пр., 1955, 34; 1963. 33).
106.   а) Навчить лихо з салом коржі їсти (ІЗНС, 14; Ном., 190; Укр. пр., 1955, 293): ... коржі з салом їсти (Шиш.-Іл., 45; Н. ск., 1971, 'і6)\ б) Навчить лихо з маком коржі їсти (Укр. пр.. 1955, 45); в)   Навчить лихо коржі їсти (ІМФЕ, 1-5, 462, 71).— Див. біда, горе.
107.   На все достатній, а на лихо не жаден (Укр. пр., 1963. Зі).
108.   На всяку деревину птиця сідає, всяка людина своє; лихо має (Укр. пр..   1963,'ЗО).
109.   На гладкій дорозі лихо мі спіткало (Фр., І, 2, 337).
ПО. На других гомонять, а самі все лихо творять (Укр. пр., 1961. 22',).
111.   а) Най лихо спить, не треба його будити (Фр., ПІ, 2, 472); б)   Не буди лиха, доки воно снить (ІМФЕ, 14-3, 211, 234).
112.   На те й лихо, щоб з ним битись (Укр. пр., 1955, 73; Н. ск., 1971, 75).
113.   На лихо здатись (Укр. пр.,  1963. 31).
114.   На твоє лихо зроблю! (Укр.пр.,  1963, 464).
115.   а) Нема добра без лиха (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); б) Нема нічого без лиха (Укр. пр..  1963, 31).— Рос: Жуков, 309.
116.   Не лихо журить: чужа сторінка та невдала жінка (Укр. пр., 1963, 34).— Див. 2, жінка.
117.   Не поминай лихом, а добром як хочеш (Укр. пр., 1963, 700).
118.   На лихо майстра не шукай (Укр. пр., 1963, 31).
119.   Насунулось лиха на бісового батька (Укр. пр., 1963, 33).
120.   Не радуйся чужому лихові (Зін., 262; Ном., 47; Укр. пр., 1955, 217;  1963, 34).
121.   Не стямишся, відкіль лихо складеться (Укр. пр.. 1963, 32).
122.  а)   Не так скоро лихо вилізе, як влізе (Укр. пр.,  1955, 35;
1963, 33); б)   Не так швидко лихо вилізе, як влізе (ІМФЕ, 29-3, 124, 31).
123.   Нехай наше лихо скаче! (Ном., 245; Укр. пр., 1936, 137; 1963, 35).
124.  а) Нехай теє лихо сидить в лісі тихо! (Укр. пр., 1963, 31); б) Нехай теє лихо буде тихо! (Ном., 96; Укр. пр., 1936, 137); в) Лихо, лихо, нехай буде тихо! (ІМФЕ, 29-3, 138, 63).
125.   Не ходи, де лихо (Ном., 40).
126.  а) Не шукай лиха, воно само тебе знайде (ІМФЕ, 29-3, 128, 31); б) Не шукай лиха — само тебе знайде (Чуб., 263; Укр. пр., 1963, 31; Н. ск., 1971, 47); ... само на тебе найде (ІМФЕ, 29-3, 113, 160).— Див. біда.
127.   Од лиха тихо, а добра не чувати (Н. н., Ров.).— Біл.: Гр., 1, 51.
128.  Одне лихо погане, а друге іще гірше (Прип., 231).
129.  Одне лихо не докучить (Укр. пр., 1963, 34).
130.  Одна доля, одне лихо людей докупи зводять (Укр. пр., 1963, 57).
131.  От тобі, ковалихо, лихо, що у кузні тихо (Укр. пр., 1963, 114).
132.   Од того лиха не маю, що свій розум маю (Ном., 119).
133.   Перемелеться лихо — добро буде (Ном., 48; Укр. пр., 1963, 34; Н. ск.,  1971, 99).
134.  а) Пішов на лихо (Укр. пр., 1963, 31); б) Пішлось на лихо (Укр. пр., 1963, 32); в) Пішло вже на лихо та на погибель (Укр. пр., 1963, 33).
135.   Свого лиха на чужі плечі не перекладеш (Н. н., Черк.).
136.   Своє лихо забувай, а чужого не тримай (Прип., 183).
137.  Сиди, грибе, поки тебе лихо здибле (Укр. пр., 1963, 31).— Див.  1, гриб.
138.   а) Сиди тихенько, щоб тебе не знало лишенько (Ком., 94); б) Сиди тихо, щоб не знало лихо (Ном., 40); в) Сиди тихо, нехай спить лихо (Фр., III, 1, 89); ... поки снить лихо (Ном., 40; Укр. пр., 1963, 31); г) Сиди тихо, щоби тя не знайшло лихо (Фр., III, 1, 208); д) Сиди вдома тихо, знайде тебе і там лихо (ІМФЕ, 29-3, 152, 13); є) Як прийде лихо, не всидиш тихо (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 453; 492.
139.  Скажи — лихо та й мовчи (Ном., 48).
140.  Схотілося лиха (Укр. пр., 1963, 31).
141.   Так-то й одбуть, лиха не набравшись (Ном., 272).
142.   Ти хочеш на гору, а лихо за ногу (Укр. пр., 1936, 20; 1963, )■
143.   То не лихо, як одно, а два та три! (Укр. пр., 1963, 34).
144.  Уже що буде, то буде, а більш копи лиха не буде (Укр. пр., 63, 35).
145.  У лиха пограться (Укр. пр., 1963, ЗО).
146.  Умій тільки одходить, а лихо то прийде (Укр. пр., 1963, 31).
147.   а)  У  світі  пізнаєш, де лихо  живе  (ІМФЕ,  14-3,  211,  32); Узнаєш, по чім ківш лиха (Укр. пр., 1963, 33).
148.   Хай іде лихо на ліс, звідки його біс приніс (Прип., 183).
149.   Хотя з поганими людьми живеш тихо, а прийде в гості лихо (ІМФЕ, 29-3, 123, ЗІ).
150.   Хоть лихо, аби тихо (Фр., III, 2, 473; Прип., 183).
151.   Хоч пнем по сові, хоч сову об пень, а все сові лихо (Шиш.-Іл., 77).— Див.  1, сова.
152.   Хто лихом жартує, той його й скуштує (Ном., 40; Прип., 183; Укр. пр.,  1963, ЗО).
153.   Це лихо дочасне, не вічне (Укр. пр., 1963, 35).
154.   Чорт лихо не візьме (ІМФЕ, 1-6, 553, 65).
155.   а) Чуже лихо за ласощі, а своє за хрін (Ном., 47; Прип., 183: Укр. пр., 1955, 273; 1963, 34; Н. ск., 1971, 47); б) Чуже лихо за мед, а своє за горе (ІМФЕ, 8-К2, 25, Яворн.).
156.   а) Чуже лихо — людям сміх (ІМФЕ, 8-К2, 25, Яворн.); б) Чужому лихові не смійся (Шиш.-Іл., 83; Укр. пр., 1963, 34; Н. ск., 1971, 47).
157.   Швидко йди — ти доженеш лихо, іди тихо — тебе дожене лихо (Шиш.-Іл., 83; Ном., 154; Укр. пр., 1963, 32).— Див. біда.
158.   Щоб лиха не знати, треба рано вставати (Укр. пр., 1955, 204).—~ Див.  1, вставати.
159.   Щоб лиха не знати, треба своїм плугом та на своїй ниві орати (Укр.пр.,  1955,  73).— Див.  1, орати.
160.   Щоб лихом жартувати, не треба панувати (Ном., 40; Укр. пр.,  1963, ЗО).
161.   Як засинаю, тоді тільки й лихо забуваю (Укр. пр., 1936, 23; 1955, 39).
162.   Як лихо, то й болячка зверху (Чуб., 271).
163.   Як лихо, то ходи, Петрихо, а як п'ють та їдять, тоді на Петриху  не глядять (Ном., 46).
164.   Як не бігай, як не скач, там де лихо, там і плач (Ком., 6).
165.   Як не жий, а лиха не минеш (Прип.,  183).
166.   Як  хмара, лихо на нас упало (Укр. пр.,  1963, 32).
167.   а) Як пішло вже на лихо, то дійде до погибелі тихо; б) Як прийде лихо, почухаєшся, де й не свербить; в) Як припаде лихо, то й дурню вклонишся (Укр. пр.,  1963, 33).
Лиха година.
1.  Лиха година, як у бідного здохне корова, а в багатого вмре дитина (Укр. пр.,  1963,  116).
2.   Нещаслива родина — як лиха година (Прип., 295).
3.  Побила лиха година, ота чужа нива та позичений серп (Укр. пр.,  1963, 89).— Див.  1, нива.
4.  При добрій годині — брати й побратими, а при лихій годині — немає й родини (Укр. пр., 1963, 658).— Див. 2, родина.
5.   Як прийде зла година, треба знать, почім ківш лиха (Укр. пр., 1963, 32).
Напасть.
1. а) Без напасти не прожити (Фр., II, 2, 432); б) Без напасти не пропасти (Ном., 37; ІМФЕ, 1-5, 461, 169); в) Від напасти не пропасти (Прип., 215; Укр. пр., 1963, 185; Н. ск., 1976, 49);  г) Від напасти не
162
пропасти, а від біди не втекти (Ном., 37; Прип.. 215; ІМФЕ, 1-7, 825, 54); д)  Од напасті не пропасти (Н. ск., 1971, 124).— Біл.: Гр., 1, 453.
2.   а) Від напасти і полу вріж, а втікай (Ном., 37); б) Полу рубай та від напасти тікай (Н. ск., 1976, 48).
3.   І на печі напасть чоловіка найде (Фр., II, 2, 432; Прип., 215).
4.   а) Напасти собі шукає (Прип., 215); б) Напасті собі не треба шукати, вона сама чоловіка знайде (Вік живи, 17); в) Напасть і на гладкій дорозі здибле (Укр. пр., 1963, 185); г) Напасть і на гладкій дорозі здибає (Н. ск., 1971, 124).— Див. біда.
5.   Напасть — велика пасть (Юеас, 59).
6.   а) Напасть не по дереву ходить, а по людях (Ном., 37); б) Не по дереву напасть ходить, а по людях (Шиш.-Іл., 52); в) Напасть не по лісі ходить, а по людях (ІМФЕ, 29-3, 138, 53).— Див. біда.
7.  а) Напасть не спить, а за людьми стежить (Прип., 215); б) Напасть не спить, бо хати не має (ІМФЕ, 1-5, 461, 53; Укр. пр., 1963, 185).
8.   Напасть чоловіка найде, хоть сонце зайде (Фр., II, 2, 432; Прип., 215).— Див. біда.
9.   а) Не велика напасть, да спати не дасть (Зін., 237); б) Сяка-така напасть, а спати не дасть (Укр. пр., 1936, 407); в) Сяка-така напасть, та спати не дасть (Шиш.-Іл., 71; Ном., 37; Укр. пр., 1963, 185); г) Така-сяка напасть, а спати не дасть (Н. ск., 1971, 124).— Рос: Даль, 488.
10.   Як напасть, то й чорт гроші дасть (Укр. пр., 1963, 295).

 

Нужда.
1.   Воронь, боже, нужди, розум знайдеться (Укр. пр., 1963, 29); ... то й розум загубиш (Укр. пр., 1963, 29).
2.   Голод мучить, а нужда краде (Ном., 191).— Див. 1, голод.
3.   Має хліб роги, а нужда ноги (Ком., 97).— Див.  1, хліб.
4.  а) Наївся лихої нужди (Укр. пр., 1963, 29); б) Напився лихої нужди (Перем.,  1854,  105).
5.   а) Нужда законів не знає, а через них шагає (Укр. пр., 1936, 100; 1955, 71); б) Нужда закон ломить (Ільк., 69; Закр., 192; Ном., 190; Фр., II, 2, 459; Укр. пр., 1936, 100; 1963, 29; Н. ск., 1971, 75).— Рос: Даль, 246; біл.: Гр.,  1, 356.
6.   Нужда залізо ламає (Перем., 1854, 105).— Рос: Даль, 193.
7.   Нужда заставить калачі їсти (Шиш. Іл., 55).— Див. біда.
8.   Нужда і честю торгує (Укр. пр., 1963, 29).
9.   а) Нужда і камінь довбає (Шиш.-Іл., 55; Укр. пр., 1955, 71); б) Нужда і камінь точить (ІМФЕ, 8-К2, 17, 191, Яворн.; Укр. пр., 1963, 29).— Рос: Даль, 151.
10.   Нужда має ноги, а щастя — роги (Прип., 228).
11.   Нужда мовчати не вміє (Закр., 192; Ном., 190; Висл., 313; Фр., II, 2, 459; Укр. пр., 1936, 100; 1963, 29).
12.   Нужда навчить хліб їсти (Шиш.-Іл., 55; Укр. пр., 1963, 29).— Рос: Даль, 103.— Див. біда, лихо.
13.   Нужда свій закон пише (Н. н., Черніг.).— Рос: Даль, 837.
14.   Нужда скаче, нужда плаче, нужда пісеньку співає (Перем.,

1854, 105).— Рос: Снег., 302; Рибн., 175; Жуков, 318; біл.: Ляцький, 29; Гр., 1, 409.
15.   Нужда та праця в могилу кладе (Укр. пр., 1955, 36; 1963, 29).
16.  Хто в нужді дає, той два рази дає (Прип., 228).
17.  Хто в нужді не говорить, той глибше її в серце встромить (Прип., 228).
18.  Хто в посестри взяв тяжку недолю, той вражій нужді попався в неволю (ІМФЕ, 29-3,  113, 48).
19.  Хто з других кепкує, той перший заплаче, як нужду почує (ІМФЕ, 29-3, 124, 31).
20.  а) Хто нужди не видів, той щастя не знає (Фр., II, 2, 459; Прип., 228); б)  Хто нужди не бачив ... (Укр. пр., 1963, 29).
21.   Хто у службі не бував, той і нужди не видав (Ільк., 78). З моста та в воду (безвихідь).
а) Таке становище, що просто — хоч з моста та в воду (ІМФЕ, 14-3, 211, 156); б) Тільки й ходу, що з воріт та в воду (Н. н., Черніг.); в) Тільки й ходу, що з мосту та в воду (Укр. пр., 1955, 12).— Рос: Даль, 89.
Злидні, недостатки.
1.   В достатках час біжить, а в злиднях він довго тягнеться (ІМФЕ, 14-3,  10, 31).
2.  а) Впросилися злидні на три дні, да за три неділі не хочуть уходити (Зін., 218); б) Впросилися злидні на три дні, та й до смерті їх не виженеш (Вік живи, 9); в) Злидні убрались на три дні, та чорт їх і викишка (Манж., 163); г) Просилися злидні на три дні та й вигнати не можна (Чуб., 254; Укр. пр., 1963, 29); ... та чорт їх довіку викишкає (Укр. пр., 1936, 32; 1963, 29; Н. ск., 1971, 46); д) Упросилися злидні на три дні та чорт їх викишкає (Ном., 33; Укр. пр., 1955, 31); є) Уклюнулись злидні на час, а не виженеш їх за рік (Укр. пр., 1955, 31; 1963, 29); є) Як заведуться злидні хоч на три дні, то кат їх виживе і до віку (ВИС, 33; Шиш.-Іл., 90).— Рос: Снег., 343; Даль, Г2і; біл.: Гр.,  1, 454; Рапан., 236.
3.  Говорять три дні все про злидні (Укр. пр., 1963, ЗО).
4.  Дай три дні — візьмеш злидні (Ном., 32).
5.  Довші мої злидні, ніж твоє багатство (Укр. пр., 1936, 33; 1963, ЗО);  ... як твоє багатство (Н. ск., 1971, 45).
6.  а) За злиднями добра не доробишся (Укр. пр., 1955, 31; 1963. 29); б)  Злиднями не доробишся (Ном., 33).
7.  За злиднями і світа не бачить (Ном., 33; Укр. пр., 1936, 27; 1963, 29).
8.   Наші злидні всюди видні (Укр. пр.,  1963, 29).
9.   Не бий, бо й так злидні його побили (Там же).
10.   Недостатки гонять з хатки (Укр. пр., 1955, 54).
11.  При злиднях та ще й з перцем (Чуб., 232; Укр. пр., 1963, 29).
12.  а) Сиділи три дні, висиділи злидні (Літ. газ., 1961, 15. XII; ІМФЕ, 29-3, 117, 8); б) Сиділа три дні та й висиділа злидні (Ном., 122; Фр., III, 1, 90); в) Служив три дні, вислужив злидні (Н. н.. Вол.); г) Ходив три дні, приніс злидні (Укр. пр.. 1936, 50); д) Ходив три дні та й виходив злидні (Ном., 213; Укр. пр..  1963, 195; Н. ск.,
1971, 125); є) Ходила три дні та й виходила злидні (Шиш.-Іл., 76; Фр., III, 1, 276; Укр. пр., 1963, ЗО; Н. ск., 1971, 125); є) Ходили три дні та й виходили злидні (Укр. пр., 1936, 50; 1955, 59).— Рос: Снег., 430; Даль, 482; біл.: Гр., 1, 365.
13.   Танцюй, лихо, смійтесь, злидні (Укр. пр., 1963, 35).
14.  У злиднів живши, хоче з перцем їсти (Ном., 103).
15.  Хоч злидні, та з перцем (Ном., 98).
16.  Хто сам у злиднях плаче, той і в других недолю бачить (Укр. пр., 1936, 142;  1955, 88; 1963, 29).
17.   Чекай три дні, прийдут злидні (Фр., І, 2, 539; Прип., 94).
18.   Через злидні і світа не бачу (Н. н., Львівщ.).
19.  Чисті злидні аж на три дні (Укр. пр., 1963, 29).
20.   Чужих злиднів не наситиш (Ном., 93; Укр. пр., 1963, 427).
21.   Щастя дочасне, а злидні довічні (Укр. пр., 1963, ЗО). Клопіт.
1.   Без клопоту не прожиєш (Фр., II,  1, 270).
2.   В кожній хаті клопоту по букаті (Прип.,  160).
3.  Голова від клопоту тріщить (Ільк., 20; Укр. пр., 1963, 200).
4.  Дрібна справа — великий клопіт (Фр., III, 1, 11).
5.  З великого клопоту голова ми сивіє (Фр., II,  1, 270).
6.   а) Забаглося клопоту на здорову голову (Фр., І, 1, 19); б) Клопіт на здорову голову (Н. н., Бук.); в) Нащо мені клопоту на здорову голову (Фр., II,  1, 270).
7.  З клопоту голова болить (Ном.,  195; Укр. пр.,  1963, 260).
8.  З клопоту великого подуріли (Укр. пр., 1963, 260).
9.   Клопіт голові, а рукам робота (Фр., 11, 1, 270).
10.  Клопіт клопотові нерівний (Прип., 160).
11.   Кого добро розпирає, той собі клопоту шукає (Там же).
12.  Лиш мертві без клопоту (Там же).
13.   Менше кокот (курей) — менше клопоту (Укр. пр., 1963, 260).
14.   Не робить своєї роботи через чужі клопоти (Прип., 160).
15.   а) Не мала баба клопоту та купила порося,— порося в кувік, а баба в крик (Укр. пр., 1955, 272); б) Не мала баба клопоту та купила порося (Укр. пр., 1963, 260).— Див. 2, баба.
16.  Свого клопоту нікому не продавай (Прип., 160).
17.   Хай той клопочесь, що зла мені хоче (Там же).
18.  Хто клопоту не має, той і гаразду не знає (Там же).
19.   Хто клопочеться, тому їсти не хочеться (Прип., 161).

Пригода.
1.   В пригоді мисль о свободі (Ільк., 15; Закр., 151; Ном., 29; Фр., II, 2, 588).
2.   В пригоді пізнавай приятеля (Ільк.,  15).— Див. 2, друг.
3.  Давні пригоди боронять від шкоди (Ільк., 22; Закр., 155; Ном., 36; Фр., І, 2, 507; Укр. пр., 1936, 185; 1963, 278; Н. ск., 1971, 128).
4.  З пустої пригоди вовк задрав вівцю (Ном., 260).
5.   Кожна пригода до мудрості дорога (Ільк., 43; Ном., 36; Фр., II, 2, 582; Прип., 266).
6.   Не тішся з чужої пригоди, бо й сам в ній бути можеш (Фр., III, 1, 211).
165

7.  Одного пригода — другого пересторога (Висл,, 262; Ільк., 32; Ном.,  76; Фр., Ill, 2, 589; Укр. пр.,  1963, 141).
8.   Порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не потребуем рятунку (Зін., 241; Ном., 46).
9.   Пригоди учать згоди (Ном., 36; Прип., 266; Укр. пр., 1963, 157).
10.  Пригоди хоронять від шкоди (Прип., 266).
11.   Ти станеш у пригоді, а ми стенемо у вигоді (Там же).
12.  а) Чоловік без пригоди не живе (Ном., 37); б) Чоловік без пригоди не проживе (Н. ск.,  1971, 123).
#  *  #
Віра, вірити.
1.   Віра віров, а бриндзя за гроші (Фр., І, 2, 223).
2.   Віра гори повертає (Вік живи, 17).
3.   Вір, не вір, а не кажи: брешеш (Прип., 47).
4.   Вірний, але собі, не мені (Фр., І, 1, 226).
5.  а) Вір своїм очам, а не своїм річам (Чуб., 277; Укр. пр., 1961, 222); б) Вір своїм очам, а не чужим речам (Ном., 132; Укр. пр., 1955, 189; Н. ск., 1964, 249); в) Більш вір своїм очам, ніж чужим речам (Укр. пр., 1963, 365; Н. ск., 1971, 156).— Рос: Даль, 653; г) Не вір чужим речам, а вір своїм очам (ІМФЕ,  14-3, 211, 167).
6.   Вірте, люде, моїм словам, а на мої діла не дивіться (Фр., І, 2, 224).
7.   В неї віри, як на бистрій воді піни (Фр., І, 1, 223).
8.   В нього віра, як циганська міра (Там же).
9.  Довіряй, але перевіряй (Н. н., Черк.).
10.   а) Доти не вірив, поки не змірив (Прип., 47); б) Доти не звіриш, доки не зміриш (Фр., І,  /, 224).
11.  Дуже вірний, але дуже не мірний (Прип., 48).
12.   І  сорочці  не вір (Укр. пр.,  1963, 523).
13.  а) Здоровий хворому не вірить, а багатий — бідному (Н. н., Вол.).— Біл.: Рапан., 164; Гр., І, 427; б) Ситий голодному не вірить (Закр., 208).
14.   а) Каждому не вір, бо тя урве (Югас, 53); б) Каждому не вір, бо тя урве, як звір (Н. ск., 1964, 94).
15.   Кому не віриться, нехай подивиться (Укр. пр., 1955, 284).
16.   Не вір, бо звір, як не вкусить, то налякає (Фр., І, 1, 226).— Див.  1, звір.
17.   Не вір вухам, але очам (Прип., 47).
18.   а) Не вір губі, бо вона часом бреше (Ільк., 61; Закр., 185; Висл., 303; Фр., 1, 2, 445; Прип., 47); б) Не вір губі, положи на зуби (Ном., 235; Укр. пр.. 1936, 423; 1963, 523); в) Губі нігди віри не май (Ном., 235); г) Не вір губі: покуштуй, то захочеться (Ном., 235; Укр. пр., 1936, 423; 1963, 523); д) Не вір губі, як псу, бо часом збреше (Фр., І, 2, 481); є) Ніколи не вір губі, а положи на зуби (ІМФЕ, 29-3, 129, 31).
19.   Не вір кобилі в дорозі, бо серед болота скине (Фр., І, 2, 225).— Див. 1, кобила.
20.  Не вірите мені, так вірте горшкові (Укр. пр., 1963, 170).
21.   Не вір, мужу, своїм очам, лиш моїй повісті (брехні) (Ном., 132; Укр. пр., 1963, 170).
22.  а) Не вір нікому, не зрадить тя ніхто (Висл., 303; Фр., І, 2, 225); б) Не вір нікому, ніхто не зрадить (Ном., 132; Мал., 198); ... ніхто тебе не зрадить (Укр. пр., 1963, 338); в) Не вір нікому — не зневіришся (Ном., 132); г) Не вір нікому — ніхто тя не зрадить (Ільк., 61; Закр., 185); д) Нікому не вір, то й ніхто не зрадить (Ном., 270; ІМФЕ, 29-3, 145, 44).— Біл.: Гр., 2, 316.
23.   а) Не вір ні псови, ні коневи (Фр., І, 1, 225); б) Не вір ні собаці, ні коняці (Прип., 48).
24.   Не вір очам: візьми та попробуй (Н. н., Київщ.).
25.   Не вір псові, бо тя вкусить (Фр., І, 1, 225).— Див. 1, собака.
26.   Не вір тому, що ти в очі світить, бо він тебе поза очі на слові калічить (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
27.   Не вір чужим речам, а вір своїм очам (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Рос:  Снег., 268; Даль, 660; Жуков, 272; біл.: Гр., 2, 451.
28.  а) Не всему вір, що чуєш (Фр., ПІ, 2, 539); б) Не всякому духу віруй (Ном., 132); в) Не всякому слуху вір (Шиш.-Іл., 43; Ном., 150; Фр., III, 1, 114; Укр. пр., 1955, 189); г) Не всьому вір, що люди кажуть (Н. н.. Вол.).— Рос: Снег., 267; Рибн., 131; біл.: Гр., 2, 396; Рапан., 253.
29.   Не вірять — не божися, а вірять — стережися (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 316.
30.   Не увіриш, поки сам не зміриш (Ільк., 68; Ном., 132; Висл., 310; Укр. пр., 1963, 335).
31.   Одно око має більше віри, ніж двоє (Укр. пр., 1963, 528).
32.  Очам своїм вірити не хочу (Фр., II, 2, 477).
33.  Прийдеш у двір — нікому не вір (Прип., 93).
34.  Сам соб… Продолжение »