ДОЗВІЛЛЯ. МУЗИКА. СПІВ

Бас.
1.   а) А вже мені не до солі, коли грають на басолі (Ном., 196; Укр. , 1963, 760); б) І то йому не до солі, коли грають на басові (Ільк., UI); ... коли грають на басолі (Фр., ПІ, 1, 99); в) Мені тепер не до голі, коли грають на басові (Фр., III, 1, 100; Прип., 104); г) Не до «олі, коли грають на басолі (II. н., Вол.).— Біл.: Рапан., 258; Гр., 2, ПНІ.
2.  а) Бас гуде, скрипка грає, Ігнат мовчить, а все знає (Ільк., 5; Закр., 143; Висл., 31; Укр. пр., 1955, 319); ... Іван мовчить, та все знає {Ном., Ill; Укр. пр., 1936, 211; 1963, 759); б) Бас гуде, дудка грає, Гнат мовчить, хоть всьо знає (Фр., І, 1, 23); в) Бубон бубнить, ікринка грає, Іван мовчить, лиш все знає (Ком., 41); г) Дудка знає, Нащо грає, Іван мовчить, лиш все знає (Ном., 111).
3.   Басистий не має де сісти (Укр. пр., 1963, 759).
4.   Великий бас, а мало гуку (Фр., Ill, 2, 379).
5.   Коли б не бас, то б свині пас (Ком., 90).
6.   Музика без басів, як гість без грошей (Н. ск., 1964, 266).

Бубон.

а) Славен бубен за горами (Зіп., 247; Ном., 53; Закр., 205); б) Славні бубни за горами (Бат., 167); в) Славні бубни за горами, й прийдеш ближче — собача шкура (Ном., 53; ІМФЕ, 1-5, 461, 54); ... а глянь ближче — собача шкура (Укр. пр., 1963, 760); г) Славні бубни за горами, а близько, як коробка (Ном., 53); д) Славні бубни за горами, а до нас прийшли, а то обичайка (7/. н., Черніг.).— Рос: Снег., 140; Даль, 324, 738; Жуков, 422.
Дуда, дудка.
1.   Він усе під чужу дудку танцює (II. п., Черніг.).— Рос: Даль, V38.
2.   а) Дудка знає, нащо грає (Укр. пр., 1963, 759; Н. ск., 1971, 96); 0)  .інає то дуда, що іграє (Зін., 224; Ном., 186; Укр. пр., 1963, 799).
3.   Купив дуду на свою біду (II. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 196.
4.  Не в тую дудку грають (Укр. пр., 1963, 799).
5.  Стару погудку та за нову дудку (Укр. пр., 1955, 289).
6.  Чий хліб їси, під того й дудочку скачи (Ном., 203).

7.  Ще не музика, хто в дудку дме (ІМФЕ, 14-3, 211, 151).
8.  а) Як дуди настроять, так дуди грають (Ном., 138; Закр., 228; Фр., II, 1, 55; Укр. пр., 1963, 759); ... так дуди і грають (Укр. пр., 1936, 291); б) Як дудку настроїш, так вона грає (Чуб., 253); в) Як дуду надути, так дуда грає (Фр., II, 1, 55).— Біл.: Hoc, 195; Гр., 2, 196.
Скрипка.
1.  Дві скрипці — третій бас (Укр. пр., 1963, 759; ІМФЕ, 1-5, 462. 47).
2.  а) Коби не скрипка та не бас, то би музика, вибачайте, свині пас (Висл., 276); б) Коли б не скрипка та не бас, то б музика свині пас (Ном., 244; Фр., Ill, 1, 110; Прип., 307; Укр. пр., 1963, 759).
3.  а)   Коби скрипка, коби бас, підскочив би-м вище вас (Фр., III,
1,  110; Прип., 307); б) Коби скрипка та й цимбали, підскочив би-м до повали (Фр., Ill,  1, 110); ... то підскочу до повали (Прип., 307).
4.  На скрипочці грає, бо веселість має (Укр. пр., 1963, 759).
5.   На улиці скрипка й бас, пусти, мамко, хоч на час (Прип., 210).
6.  Скрипка би не грала, якби не тоті струни (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
7.  Скрипка плаче і сліз не має (Ном., 215; Укр. пр., 1963, 759); ... а сліз не має (ІМФЕ, 1-5. 461,  102).
8.  Скрипочка тиририри, свині морков перерили (Фр., III, І, 110).
9.  Скрипка грає— голос має (Укр. пр., 1963, 760). Струна.
Псе по одній струні блудить (Фр., ПІ,  1,  183). Сопілка.
1.  Сопілка — вівчареві втіха (Ном., 204; 11. ск., 1971, 96).
2.   Хто на сопілку дав, буде на ній грав, а хто не дав, не буде грав (Ном., 90).
Кобза.
Де кобзар, там і поводар (Укр. пр., 1963, 158).
Цимбали.
1.  Заграйте мені на цимбали, щоби ніженьки дримбали (II. ск., 1971, 97).
2.   На словах, як на цимбалах (Ном., 60).
3.  У цимбалісти нема на чім сісти, а у басісти нема що їсти (Фр., III,  1, 294).
Грати.
1.  а) Або грай, або гроші вертай (Прип., 80; Укр. пр., 1955, 285); б)  Або грай, або гроші віддай (Висл., 229; Ном., 55; Чуб., 268; Фр., І,
2,  444; Вік живи, 28); ... або гроші назад вертай (Н. ск., 1964, 265); ... або скрипку віддай (7/. н., Київщ.); в) Або добре грай, або гроші вертай (Ном., 55; Чуб., 268; Фр., І, 2, 444; Вік живи, 28; Укр. пр., 1963, 760); г) Співай і грай або гроші віддай (ІМФЕ, 29-3, 144, 61).— Рос: Рибн., 98.
2.  Ваші грають, а наші ридають (Укр. пр., 1963, 760; ІМФЕ, 29-3, 128, 17).
3.  Гарно ти граєш, та танцювати не охота (Укр. пр., 1936, 268; 1961, 266).
4.  а) Геть собі, бо ти ні грач, ні помагач (Ном., 127); б) Ні грач, ні помагач (Ном., 127).
42
5.  Грай, грай, будеш плакать (Укр. пр., 1963, 760).
6.  Грай, музико, бо ти звик, дери лико, бери смик (Прип., 80).
7.  Грай, грай, глечику, а без вушка підеш (ІМФЕ, 8-К2, 10, 84, Щшорн.).
8.  Грай, риба буде: три вози йде, а хто його зна й де! (Укр. пр., 1963, 760).
9.  Грай ти, Матвію, бо я не вмію (Фр., І, 2, 445; Прип., 80).
10.  Грай, Петре, а все шумка! (Укр. пр., 1963, 760).
11.  Де грають, там і танцюють (Н. ск., 1964, 266).
12.  а) Дякую вам, але не за того, що-сьте грали, але що-сьте перестали (Фр., II, 1, 85; Прип., 117; Вік живи, 33); б) Спасибі вам не ні те, що грали, а за те, що перестали (Укр. пр., 1936, 487; 1961, 266).
13.  Заграй мені триндибала, щоб я додому не додибала (Укр. пр., 1963, 503).
14.  Знала, нащо грала (Укр. пр., 1963, 760).
15.  Коли грають, тоді і танцюй (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Рос: Даль, 683.
16.  Не грай, не блукай — будеш чоловіком (Укр. пр., 1963, 495).
17.   Не дасть собі на губі іграти (Рад. Ант.).
18.   Не штука грати — штука перестати (Ком., 44).
19.   Пізнає й грача, не партача (Ном., 245).
20.  а) Сам собі граю, сам собі розумію (Фр., І, 2, 445); б) Сам собі граю і сам танцюю, сам собі і чоботи пуцую (Прип., 290); в) Сам собі граю, сам собі скачу (Фр., І, 2, 445).
21.  а) Сім літ як музика грала, а він все ще танцює (ІМФЕ, 14-3, 'ЛІ, 193); б) Сім літ минуло, як музика грала, а він ще тепер скаче (Фр., II, 2, 393; Укр. пр., 1963, 404; Н. ск., 1971, 165); в) Сім років минуло... (Прип., 201).
22.  а) Ти граєш, як знаєш, а я скачу, як хочу (Висл., 344; Фр., І, 2, 445); б) Я так граю, як сам знаю, а ти скачеш, як сам хочеш (Фр., Ill, 2, 418; Прип., 80).— Біл.: Ляцький, 46; Гр., 2, 200.
23.  а) Тинди-ринди за три гроші (Фр., III, 1, 207); б) Тинди-ринди, Мацьку, грай (Фр., II, 2, 385).
24.  Хоч нічого не виходить, а ти, Марку, грай (7/. ск., 1971, 182).
25.   Що буде, то буде, а ти, бабо, грай! (Укр. пр., 1963, 760).
26.   Як знаю, так граю (Фр., III, 2, 448).
27.  а) Як грають, так танцюють (Фр., І, 2, 446); б) Як заграють, так танцюй (Закр., 228; Ном., 114; Фр., II, 1, 145); в) Якої грають, такої і танцюють (ІМФЕ, 14-3, 282, 32); г) Як ти граєш, так я скачу (//. п., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 199—200.
Бренькати.
а) Дарма, треба бренькнути; б) Тут треба бренькнути (Укр. пр., 1963, 759).
Танцювати.
1. а) Аби умів танцювати, а робити — лихо з ним (Укр. пр., 1955, 192); б) Аби танцювати умів, а робити й лихо навчить (Зін., 213; Ном., 245; Н. ск., 1971, 96; ІМФЕ, 1-5, 461, 66); в) Аби танцювати вміла, а робити лихо навчить (Укр. пр., 1963, 761; Н. ск., 1971, 96).

2.  а) В тім танці два кінці (Прип., 223); б) В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе втрутять, а все наб'єшся (Укр. пр., 1963, 761).
3.  а) Годі за гріш танцювати (Ном., 102; Укр. пр., 1963, 761); б)  Куди тобі, грішному, за шаг танцювати (Там же).
4.  До роботи недужа, а до танцю, як ружа (Прип., 328).
5.  Дотанцювались, що без хліба остались (ШФЕ, 14-3, 211, 32).
6.  За танці батька б оддала (Ном., 245; Укр. пр., 1963, 761).
7.  Заграй, дудничку, танцюй, дурничку! (Укр. пр., 1963, 762).
8.  а) Кінець, бо пішли баби в танець (Прип., 157); б) Кінець! Пішла баба в танець, а за нею горобець! (Ком., 94); в) Кінець — пішла бабуся в танець (ШФЕ, 14-3, 211, 177).
9.   Коби-м така до роботи, як до танцю, до охоти (Фр., ПІ, 1, 28).
10.   Медведя коли вчать танцювати, то му на скрипку грають (Укр. пр., 1963, 762).
11.   Не тобі грають — не танцюй! (Скр.,  177).
12.   а) Не хочеться танцювати, так черевики просяться (Ком., 94; Укр. пр., 1936, 496; 1963, 761); б) Танцювати не хочеться, а черевики просяться (Укр. пр., 1955, 265); в) Гуляти не хочеться, та черевики просяться (7/. ск.,  1971,  151).
13.   Обідранці пішли в танці, голобоки пішли в скоки (Ном., 2\5; Укр. пр., 1963, 762).
14.   а)  Поганому танцюристу і штани заважають (Вік живи, ЗО);
б)   Поганому танцюристу і чоботи мішають (ШФЕ, 14-3, 386, 607).
15.  Сорочка цвинтарем смердить, а ще б танцювалось (Укр. пр., 1963, 762).
16.  Стривай, кума, не з тої ноги танцювать пішла (Укр. пр., 1963, 496).
17.  Танцювати замолоду учись — на старість не навчишся (ІМФЕ, 14-3, 211, 205).
18.  Так танцюй, як іграють (Зін., 266; Ном., 114; Фр., І, 2, 446; Укр. пр., 1963, 761).
19.  Там-то гульки, там-то танці, танцювали голодранці (Прип., 328).
20.  а) Танець — не робота, а хто не вміє, то страмота (Ном., 245; Укр. пр., 1963, 761; Н. ск., 1971, 97); б) Танцювати — не робота, а не вмієш — соромота (Ком., 94).— Біл.: Гр., 2, 198.
21.  Танцювати — не снопи в'язати (Н. н., Черк.).
22.  а) Танцював, танцював, та не вклонився (ШФЕ, 14-3, 211, 32); б) Танцювали, танцювали та й не вклонилися (Укр. пр., 1963, 762).
23.   Танцюй, Мар'яна, поки не викопалась яма (Укр. пр., 1955, 264).
24.  Узявши віночок, піду в таночок (Укр. пр., 1963, 761).
25.   а) Хоць не добре танцює, але довго (Фр., II, 1, 10); б) Хоч погано баба  танцює, та довго (Ном.,  141; ШФЕ,  14-3,  211,  134);
в)   Хоч погано дівка танцює... (Ном., 141); г) «Е, та й гидко ти танцюєш, бабо!»—«Зате довго!» (Укр. пр., 1963, 762); д) Погано вража баба скаче, та ще й довго (Ном., 145; ШФЕ, 29-3, 119, 28).
44
26.   Я забула, що я хвора: як танцюй, так танцюй! (Укр. пр., 1963, 761).
27.   Як чобіт нема, не йди в танець (Фр., III, 2, 311). Вжарити, утяти, скакати (в танці).
1.  а) Ані ївши, ані пивши, скачи, дурню, ошалівши! (Укр. пр., 1963, 762); б) Скачи, враже, як пан каже: не пивши, не ївши, як біс, ошалівши (Н. н., Черк.).— Рос: Даль, 836.
2.  Гопки, скачки або рачки! (Н. н., Київщ.).
3.  За скоки обіб'ю і щоки (Ном., 245; Укр. пр., 1963, 761).
4.  Не писанії рукави скачуть, а сите черево (Укр. пр., 1963, 762).
5.   а) Оце вжарив, аж небові жарко! (Ном., 149); б) Оце вшкварив! Аж небові жарко! (Укр. пр., 1963, 761).
6.  Скакав, та не уклякнув (Зін., 244; Ном., 169).
7.  Скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом! (Ном., 23).
8.  Скачи, чорте, пшона дам! (Зін., 247; Ном., 245; Укр. пр., 1963, 761).
9.  а) Утяв до гапликів (Ном., 244); б) Утяв до гапликів, аж гудці сміються (Ном., 244; Укр. пр., 1963, 760).
10.  Часом плачеш, часом скачеш (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 198. Шуміти.
1.  Добре гудіти, коли є в чім шуміти (Укр. пр..  1963, 760).
2.  Чорт ладу не шука, аби шум (Укр. пр..  1963. 758). Вулиця.
1.  а) Вулиця — безумниця, хто по тобі ходить! (Укр. пр., 1963, 762); б) Юлиця — охотниця, та до сліз доводить (Ном., 247; Укр. пр., 1963, 762).
2.  Широка вулиця, а пройти ніде (Ком., 29). Забава.
1.  І до забави треба доброї справи (Прип., 128).
2.  Там-то забави, від печі аж до лави (Прип., 129).
3.  Тобі забава, а мені неслава (Там же).
4.  Хто довго забавиться, той добре справиться (Там же). Вечорниці.
1.  Любощі і вечорниці заведуть до шибениці (Укр. пр., 1963, 762).
2.  Стережися тих  вечорниць, як мати тебе від вогню стерегла / ам же).
Гуляти.
1.   В хаті гульки, а в городі ані цибульки (Фр., І, 2, 489; Прип., 78).
2.  а) Видно по очах, хто гуляє по ночах (ШФЕ, 14-3, 211, 205); пі Знать по очах, хто ходить по ночах (Укр. пр., 1963, 369).— Біл.: і г    2, 369.
8.  Все гульки та гульки, а про смерть нема й думки (Укр. пр.,
'і 95). 4. а)  Гулі не одного в лапті вбули (Ном., 246; Укр. пр., 1963, 495); пі   Гулі не одного в постоли взули (Укр. пр., 1955, 205; 1963, 408).— (иль, 271; біл.: Hoc., 30; Ляцький, 5; Рапан., 123; Гр., 2, 361. А. Гуля бабуля, поки на хребті кошуля (Укр. пр., 1963, 502).
11.   Гуляє, за все забуває (Укр. пр., 1936, 228; 1963, 508).

7.  а) Гуляє та силу збирає (Укр. пр., 1963, 762); б) Гуляють та силку збирають (Укр. пр., 1963, 401).
8.  Гуляєш — гуляй, але другому не заважай (Н. н., Київщ.).
9.  Гуляй, гуляй — догуляєшся (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
10.   Гуляй, дитино, покіль твоя година (Ном., 115).— Біл.: Гр., 1, 497.
11.   а) Гуляй, доню, піймавши долю (Укр. пр., 1963, 629); б) Гуляй, доню, я тобі не бороню (Прип., 87); в) Гуляй собі, моя доню, бо я тобі не бороню (ІМФЕ, 29-3, 149, 29).
12.   а) Гуляй, душа, без кунтуша (Н. ск., 1971, 97); б) Гуляй, душа, без кунтуша, лиха прикупивши (Ном., 245; Укр. пр., 1955, 288; 1963, 500).— Рос: Снєг., 80.
13.   а) Гуляй, душа, в тілі, коли кості цілі (Ільк., 22; Закр., 154; Ном., 245; Висл., 252; Фр., 11, 1, 80; ІМФЕ, 29-3, 145, 74); б) Гуляй, душа, поки в тілі, бо сорочку воші з'їли (Укр. пр., 1963, 505); в) Гуляй, душа, поки тепла (Фр., І, 2, 488); ... поки жива (Н. ск., 1974, 266).
14.   Гуляй, Семене, я до тебе, а ти до мене (Фр., І, 2, 488).
15.   а) Гуляй, тато, завтра свято! (Ном., 212; Укр. пр., 1963, 40'і; Н. ск., 1971,  178); б)  Гуляй, гиря, три дні свята! (Ном., 212).
16.  Гуляють, аж підковами огню крещуть (Фр., І, 2, 488).
17.  Гульня в молодості дає хворобу на старі кості (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 361.
18.   День гуляє, три слабий, а на п'ятий вихідний (Н. ск., 1971, 178).
19.  Добра гульня, та не щодня (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 362.
20.  Кричи, не тужи, за три милі гулять біжи (Ном., 247; Укр. пр., 1963, 762).
21.   Нехай гуляє молодь! Більш копи лиха не буде (Ном., 247; Укр. пр., 1963, 762); ... більш копи лиха не наробить (Ільк., 68; Фр., І, 2, 488).
22.   Гуляй, хлопець, буде і на тебе ловець (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 497.
23.   а) Нині гульки, завтра гульки — оглянувся — нема чуньки (Н. н. Хмельн.); б) Або гой, або йой (Фр., І, 1, 1); в) Нині гой, завтра йой (Фр., II, 2, 448); г) Нині гойки, завтра зойки та ойки (Фр., І, 2, 378); д) Сьогодні загульно, а завтра цибульно (Укр. пр., 1936, 381; 1963, 589); є) Сьогодні гулі і завтра гулі: держися, щоб у лапті не вбули (Н. н., Черніг.); є) Хто нині гойкає, завтра зойкає (Фр., II, 2, 378).— Рос: Снєг., 365.
24.  а) Ні гульня, ні робота, коли рванії чоботи (Скр., 40); б) Ні гульня, ні робота (Укр. пр., 1963, 405).
25.  Ось вам, дядьку, шапка і рукавиці — гуляйте у нас ще! (Укр. пр., 1955, 225).
26.  Підгуляв, що й з копит збився (Укр. пр., 1963, 506).
27.   Розгулявся, як Сірко на вірьовці (Ном., 245).
28.  Хто гуляє змолоду, той помре з голоду (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 361.
29.  а)  Як гуляв, геть прогуляв — від шапочки до халяв (Фр., І, 2,
46
489); б) Як гуляв, так гуляв: ні чобіт, ні халяв (Закр., 228; Ном., 246; Фр., І, 2, 489} Укр. пр., 1936, 280; 1955, 211); в) Як гуляв, так гуляв, ні чобіт, ні халяв, поки додому дійшов, то й підошов не знайшов (Ном., 246; Укр. пр., 1936, 280; 1963, 760); г) Догулявся до латаних сорочок (Сл. Черк., 8). Музика.
1.   Веселе ремесло — музицтво: легким хлібом забавляють (Укр. пр., 1963, 760).
2.  Голодному їжа, холодному тепло, а ситому музика (II. п.. Вол.).— Біл.: Гр., 2, 197.
3.  За мало грошей мало й музики (ІМФЕ, 14-3. 211, 32).
4.  їж, язик, та не ходи до музик! (Укр. пр., 1963, 760).
5.  а) Музика без язика (Прип., 210); б) Музика без'язика, а людей збирає (Н. ск., 1971, 96); ... а в гуртки збирас (Укр. пр., 1963, 759).
6.   Музика: що затирлигав, то і пролигав (Ном., 244; Укр. пр., 1963, 760).
7.  а) Нащо мені музик? В мене довгий язик! (Фр., ПІ, 2, 493; Прип., 218); б) Нащо мені музики, коли в нас довгі язики? (Укр. пр., 1936, 230;  1963, 481).
8.  Одному музики грають, а другому «вічная пам'ять» співають (ІМФЕ, 29-3,  113, 31).
9.  Пересідайте й сотні раз, то музиканти не будуть з вас (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
10.   Рибак і музика ніколи хліба не має (Фр., ПІ.  І,  ІЗ).
11.  Три музики грало і всі три виграло (Укр. пр.. 1963, 707).
12.  Що ціпом замахає, то й музик наймає (Прип.,  132).
13.   Яка музика, такі і танці (ІМФЕ,  14-3, 211, 207).
14.   Як музика гряне, його ніхто не застане (Сл. Черк., 26).
15.   Як не будеш на музиці, то не будеш на язиці (Фр., II. 2, 417; Прип., 210).
Гучно-бучно.
а) Бучно-гучно, а в п'яти зимно (Ільк., 22; Закр.. 155; Ном., 219; Фр., І, 1, 134); б)  Гучно-бучно, а п'яти мерзнуть (Укр. пр., 1955, 179).
Пісня.
і. Він стільки пісень знає, що й на воловій шкурі не списав би І Ном., 244; Укр. пр., 1936, 472;  1963, 759).
2.   Всяка пташка свої пісні співає (Укр. пр., 1963, 759).— Див. 1, пташка.
3.  Де праця, там і пісня (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2,  192.
4.  За чиїм столом сидить, того й пісню співає (Фр., III, 1, 176).— І и и   1, стіл.
5.   а) 3 піснею дружити — ніколи не тужити (Н. п., Черк.); б) З пі. їм ю робота спориться (Н. н., Вол.).— Біл.: Рапан., 165; Гр., 2, 192.
6.   а) 3 пісні слів не викинеш (Літ. г., 1961, 14. VII):, б) 3 пісні і п і лова не викидають (Чуб., 280); в) 3 пісні слів не викидають і . 271); т)  3 пісні слова не викидають (Ільк., 88; Шиш.-Іл., 27;
308; Ном., 258; Фр., II, 2, 544; Вік живи, 33); д)  3 пісні слово Ці  викидається (Укр. пр., 1963, 757); є)  3 пісні слова не викидаються

(BHC, 10; Закр., 167); є) 3 пісні слова не викинути (Зін., 2І6; Ном., 258; Чуб., 280); ж) 3 пісні слова не викинеш, а з місця гостя не висадиш (Н. н., Черніг.); з) 3 моря води не вилити, з пісні слова не викинути (Н. н., Вол.).— Рос: Снег., 154; Даль, 682; 836; Ри[бн., 165; Жуков, 172; біл.: Рапан., 165; Гр., 2, 192.
7.  Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серцяі загляне (ІМФЕ, 29-3, 113,  145).
8.  Казка — брехня, а пісня — правда (Укр. пр., 1963,  787).
9.   Може, він таку пісню знає, що якби заспівав, то й волос би зав'яв (Ном., 244).
10.   Найдорожча пісня, з якою мати колисала (ІМФЕ, 14-3, 211, 175).
11.  а) На чиїй лавці сидиш, тому й пісню співай (Ком., 17; Мал., 198); б)  Чий хліб їси, того й пісню співай (Фр., ПІ, 1, 487).
12.   Не все тому правда, що в пісні співають (Укр. пр., 1963, 757).
13.   Пісенька солодка коротка (Висл., 328).
14.   Піснею до серця, серцем до народу (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
15.   Пісні не доспівуй, а то очі закисатимуть (Манж., 166).
16.  Пісня гуртова, а за тютюн вибачай (Ком., 90).
17.   Пісня до правди доводить (Укр. пр., 1936, 122).
18.  Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину (Вік живи, 33).
19.   Пісня складами славна (Ном., 244; Укр. пр., 1963, 757).
20.  Про це можна і пісню заспівати, та якби кого за вухо не зачепити (Укр. пр., 1955, 487).
21.  Стара пісня на новий лад (Літ. г., 1961, 12. VII).— Рос: Даль, 800; Біл.: Гр., 2,  196.
22.  Сяка-така пісенька лучча, ніж сварка (Закр., 208).
23.  Так пісню заспівала, що й на вуха не налазить (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
24.  То не пісня, та то правда (Ном., 244; Укр. пр., 1963, 757).
25.   Хороша пісня, коли б трохи довша (Укр. пр., 1955, 320).
26.   Хоч нові птахи, та старі пісні (Укр. пр.,  1963, 759).
27.   а) Хоч соловей маленький, то його пісні удаленькі (//. п.. Вол.); б) У дурного солов'я дурна пісня (7/. п., Вол.); в) Солов'їними піснями ситий не будеш (Н. п., Вол.); г) У дурного півня дурна й пісня (Літ. г.,  1961,  15. XII).-   Біл.: Гр., 2,  193.
28.   Швидко пісня співається, та не швидко складається (Н. п.. Вол.).— Біл.: Гр., 2,  192.
29.   а) Яка пташка, така й пісня (7/. п.. Вол.); б) Який соловей, така й пісня (Н. н.. Вол.).— Біл.: Гр., 2, 193.
30.   Як з такою піснею, то ліпше без неї (Н. п., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 194.
Співати.
1. Без голосу не співець, без грошей не купець (Фр., І, 2, 408).
2. Болить горло співати дармо (Югас, 53; Зін., 216; Ном., 244; Фр., І,  1, 103; Н. ск.,  1964, 265; Укр. пр., 1963, 758).
3. Гарно ти співаєш, та слухати не хочеться (ІМФЕ, 29-3, 125, 31).
48
  Де нема співця, послухаєш горобця (ІМФЕ, 1-5, 451, 101).
5.  Заспівай мені пісню народу, а я скажу тобі, чи має він свободу (IIрип., 319).
6.   Заспівай собі про липове клиння та про білу березу (Ільк., 35).
7.   а)   Кожен піє, як уміє (Фр., II, 2, 549; Прип., 254); б)  Кожний
вє, гак співає (ІМФЕ, 29-3, 129, 31); в)  Як уміє, так і піє (Фр.,
r)  Як зуміла, так і спіла (Шиш.-Іл., 90); д)   Як умію, так  тю (Прип., 352); є)  Як умієш, так і нієш (Укр. пр., 1963, 758; Н. ск.,
96); є)   Як уміє, так і співає (Укр. пр., 1963, 758). N. а)   Кому добре, той співає, кому зле, той плаче (Укр. пр., 1963, б)  Кому добре діється, той і співає (Білоц., 28); в)  Кому добре  пнеться, то той і співає (Укр. пр., 1963, 757).
9.   Ma два крилоси не можна співати (ІМФЕ,  1-5, 461, 54).
10.   Не кожний веселий, хто співає (Укр. пр., 1963, 757).
11.   Не співай, бо будеш плакати (Укр. пр., 1963, 758).
12.   Отак чисто співали, як мою бабу ховали (Там же).
18.   Ой не втерплю — заспіваю (Там же).
І І. а)  Сів та й запів (Зін., 244; Ном., 261); б)  Сіла та й запіла і\1).
15.   Скигліть, скільки хочте, тільки нас не морочте (Ном., 267).
16.  Скільки не співати, а амінем кінчати (Укр. пр., 1963, 537).
17.   а)  Скільки  не  сидіть,  то  не  заспіваєш  (Ном.,  236);  б)  їж,

·ласпіваєш (Ном., 236). ЇМ. Співаєш добре, а перестанеш — ще краще (Укр. пр., 1955, 184;

SO).
19.   Співав, співав, потім хліба не мав (ІМФЕ, 14-3, 211, 207).    Співай, дядьку, вона довга! (Шиш.-Іл., 69; Укр. пр., 1936, 487;
 H. ск., 1971, 160). І. Співало, бувало, а тепер скиглю (Ном., 91; Укр. пр., 1963, 553). '   (пікають співаки, щоб вас побрали собаки (Ном., 244). ' і    Годі чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє (Чуб., 230; І .   пр .  1963, 107).

- дівчата закували  (Укр. пр.,  1963, 757).    Ходить од села до села та й співає, що до ладу довела (Укр. -.  172).  го співає в смутку, тому полегша прудко (Прип., 319). і о співає, той журбу проганяє (Прип., 319). і о співає, у того робота скоро минає (Там же).  Ми   і співає, то аж плакати смачно (Укр. пр., 1963, 758).
0,   Як заспіває, то й волос в'яне (Укр. пр., 1955, 232).
1,   Як  заспівають, мов тебе  на крилах  підіймають (Ном., 244; „,.     1963,  757).
-   Ми погано співати, краще добре свистати (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).

 свято (гуляння).
1)   І гацько заходу, а день празнику (Шиш.-Іл., 8); б)  Більше
   ніж   празнику (Ільк.,  7; Закр.,  145);  в)   Більше заходу, як
Висл., 234); г)  День свята, а тиждень заходу (Фр., ПІ, 1,
ні   Гиждень заходу, а день празнику (Фр., ПІ, 1, 207); є)  Тижі чо обіду празнику (Там же); є)  Три дні заходу, а день
празнику (Ном., 4; Фр., II, 1, 161; Укр. пр., 1963, 404); ж) Три дні ходу, а до обід празника (Закр., 211; Ном., 125; Укр. пр., 1063, 404): з) Три дні ходу, а до полудня празнику (Фр., III, 1, 261); и) Три дні ходні, а до обіду празник (Н. ск., 1971, 127).
2.  а) Буде і на нашій вулиці празник (ВНС, 3; Закр., 146; Ном.. 95; Укр. пр., 1963, 156; Н. ск., 1971, 73); б) Буде тобі добрий празник! (Прип., 265); в) Буде ще й на нашій вулиці празник! (Прип.. 265); г) Буде й на нашому тижні свято! (Ном., 95; Укр. пр., 1963. 156); д) Буде й на нашій вулиці свято! (Укр. пр., 1955, 75).— Рос: Даль, 55,  117; Рибн.,  114; біл.: Hoc, 9; Рапан., 12).
3.  Де бражники, там і празники (Н. н., Черпіг.).— Рос: Даль. 821.
4.  Людям свято — свині смерть (ІМФЕ, 8-К2, 15, 75, Явори.).
5.  На празник і собаки збігаються (Прип., 265).
6.  а) Сьогодні не празник, а ти нам не вказник (Зін., 249; Ном.. 187; ІМФЕ, 1-5, 461, 24); б) Сьогодні празник — баба діда дражнить (ІМФЕ.  15, 461, 24).
7.  Трутням  празник і по буднях (Літ. г.,  1961,  15. XII).
8.   а) Хто празника питає, той штани латає (ІМФЕ, 1-5, 461, 24); б) Хто празників питає, той сорочки латає (7л., 281; Укр. пр., 1963. 40і); в) Хто щодня празника питає, той штани латає (ІМФЕ, 1-5, 366. 52); г)   Хто празники питає, той спину латає (Укр. пр., 1955, 203).
Святкувати.
1.  День свят, а діла сплять (Укр. пр.,  1963, 404).
2.  Такий набожний, що другий день святкує (Укр. пр., 1955, 198: 1963, 404).
3.  а) Як усе святкувати, то не буде чого ковтати (Укр. пр., 1955, 198; Укр. пр.. 1963, 404; Н. ск., 1971, 177); б) Як усе празникувати, то й сорочки  не мати (Ком., 85).