Гостини

Вітати.

1.   Вітали, а за здоров'я не питали (Фр., 1, 1, 192; Укр. пр., 1961, 258).
2.   Вітали, але сідати не просили (Фр., І, /, 192; Прип., 41).
3.   Вітають, як доброго, а женуть з хати, як пса (Н. н., Ів.-Фр.).
4.  а) В чужому домі не будь примітливий, а будь привітливий (7/. н., Черніг.); б) В чужому домі будь привітливий, а не примітливий (Н. ск., 1971, 102); в) Не будь у людях примітливий, а будь вдома привітний (Укр. пр., 1963, 683); г) Не будь між людьми примітливий, а будь привітливий (Н. н., Черніг.).— Рос: Даль, 623. — Див. гість.
б. Так вітають, як в уста не кладуть (Укр. пр., 1963, 687).
6.  У багатство не вдаряє, а чим має, тим вітає (Укр. пр., 1963, 688).
7.   Який привіт, такий і одвіт (Н. н., Черніг.).— Рос: Даль, 213. Гість, гостина, гостити.
1.   Безсоромного гостя пивом з хати не витуриш (Укр. пр., 1963, 693).
2.   Бери, чорте, гостя, а музику посля (Ном., 233; Укр. пр., 1963, 689).
3.  а) Бог дав свято, а чорт — гості (Вік живи, 27); б) Дав бог день, а дідько — гості (Н. н., Бук.).
4.  Будемо ся гостити: то у вас, то в тебе (Ільк., 9; Закр., 148; Укр. пр., 1961, 258; Укр. пр., 1963, 685).— Біл.: Рапан., 233; Гр., 1, 402.
5.  Будь гостем доти, доки весілля триває (Укр. пр., 1963, 687).
6.  Будьте, як дома, а поводьтесь, як в гостях (Укр. пр., 1963, 687).
7.   Були вже в нас такі гості, та сокира пропала (Фр., І, 2, 333).
8.   В гостині завжди пам'ятай, що ти не вдома (Н. н., Ів.-Фр.).
9.  а) В гостину збирайся, але вдома пообідати не забувай (ІМФЕ, 29-3, 127, 31); б) В гості збирайся, а вдома пообідати не забудь (Укр. пр., 1936, 438; Вік живи, 36; Укр. пр., 1963, 686).
10.  В гостині пам'ятай о худобині (Фр., 1, 2, 438).— Див. худоба.
11.  а) В гості ходить — треба і до себе водить (Укр. пр., 1963, 683); б)  Любиш в гостях бувати, люби ж гостей і приймати (Фр., І, 2,

34); в)   Як хочеш на гостину ходити, то мусиш і до себе запросити (ІМФЕ, 29-3, 127, 31).— Рос: Даль, 194, 790; біл.: Гр., 1, 402.
12.   а) В гостях добре, а дома найлучче (Укр. пр., 1955, 227); б) Добре в гостях, а дома ще ліпше (Фр., І, 2, 333); в) У гостях добре, а вдома краще (Зак. пр., 69); г) У гостях бойко, а дома лучче (ВНС, 27; Шиш.-Іл., 74; Укр. пр., 1963, 699).— Рос: Даль, 789; біл.: Hoc: 19; І p., 1, 394.
13.   В гостях добре їсти й пити, а вдома спати (Ном., 155; Укр. пр., 1955, 227; ІМФЕ, 1-5, 461, 238).
14.   а) В гостях за їжу останній приймайся, а перший переставай (Н. н., Вол.); б) У гостині останній починай їсти, а перший переставай (Ільк., 96; Закр., 213; Ном., 233; Фр., І, 2, 439; Укр. пр., 1963, 683; ІМФЕ, 1-5, 462, 40).
15.   Веселий гість — дому радість (Зак. пр., 61).
16.   Від податків та гостей не відкрутишся (ІМФЕ, 1-6, 463, 54).
17.   а) Він любить гостей на великім шляху зустрічати та їм многія літа співати (ІМФЕ, 29-3, 182, 31); б) Він любить зустрічати гостей на великім шляху (Укр. пр.,  1963, 370).
18.   В необгородженім городі і свиня гість (Прип., 65).
19.   В церкву ходять по дзвону, а в гості — на заклик (Перем., 1857, 29).
20.  а) Ґазда в кут, коли гості суть (Н. ск., 1964, 233); б) Діти в кут, коли гості в хату йдуть (Зак. пр., 67); в) Савка в кут, коли гості суть (Ном., 234; Укр. пр., 1963, 692); г) Свої в кут, коли гості в хаті суть (Н. н., Київщ.); ... як гості йдуть (Прип., 294).
21.  Ганьбливий з гостини голодний повертається (Зак. пр., 66).
22.   Гарними розмовами  гостей не наситиш (II. п., Зак.).
23.   а) Гарні гості, та в двері не потовпляться (Укр. пр., 1963, 684); б) Гарні гості, та не в пору (Ном., 232; Укр. пр., 1936, 436; 1963, 684).
24.   Гірка гостина, коли лиха година (Ільк., 18; Закр., 152; Ном., Ш; Фр., 1, 2, 438; Укр. пр., 1963, 687; ІМФЕ, 29-3, 145, 58).
25.  а) Гість і риба до трьох днів засмердяться (Укр. пр., 1963, 689); б) Гість і риба на третій день смердить (II. ск., 1964, 233); и) Гість до трьох днів (Зін., 218; Ном., 233); г) Гостя і рибу чути на іретій день (Прип., 66); д) Риба і гості псуються через три дні (ІМФЕ,  14-3, 211, 139).
26.  Гість лави не засидить, ліжка не залежить (Ільк., 19; Закр., 154; Ном., 233; Фр., І, 2, 333; ІМФЕ, 29-3, 151, 26).— Біл.: Рапан., 4(3.
27.   а) Гість мало їсть, а багато бачить (ІМФЕ, 29-3, 127, 31); б) Гість рідко буває, та багато бачить (Н. н., Черніг.); в) Гість н. (ото гостить, та багато бачить (Н. н., Вол.); г)  Гість прийде на
ніпо, а видить на милю (Фр., І, 2, 334; Прип., 66).— Рос: Снег., 77; (« , 790; Рибн., 103; біл.: Hoc, 28; Гр., 1, 403.
28.   Гість милий, та хліба жаль (Укр. пр., 1963, 427).
29.  а)   Гість — невільник: де посадять, там і сидить (ІМФЕ, 1-5, \0)\ б)  Гість — невільник: де посадять, там і сидить, а хазяїн, як
ЧИряк: де схоче, там і сяде (Укр. пр., 1936, 438; Укр. пр., 1963, 692);

в)   Гость — як невольник (Зін., 219); г) Гість, як невільник: де посадять, там і сидить (Чуб., 243; Укр. пр., 1963, 173).— Біл.: Hoc, 29; Гр., 1, 392.
30.  Гість гостя ненавидить, а господар обох (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 402.
31.   Гість неирошений не дуже буває тучений (Ільк., 19; Ном., 232; Висл., 251; Укр. пр., 1963, 684).
32.  а) Гість — перший день золото, на другий — олово, а на тре тій — іди додому, голово! (Югас, 54; Зак. пр., 67); б) Гості першого дня — золото, другого — срібло, а третього — мідь, хоч додому їдь (Шиш.-Іл., 18; Ном., 233; Укр. пр., 1955, 225; 1963, 689); ... третього — мідь, а четвертого — додому їдь (Ільк., 19; Висл., 251; Фр., 1, 2, 233; Прип., 66; Н. ск., 1976, 33); в) Перший день гість — золото, на другий — мідь,   а   на   третій — додому   їдь   (Укр.   пр.,   1936,   438);
г)   Перший день гість золотий, другий день — срібний, а третій день —мідний (ІМФЕ, 14-3, 211, 259).— Рос: Рибн., 103; біл.: Hoc, 28; І p..  /, 401.
33.  Гість по обіді далеко їде (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 402.
34.   Гість хазяїнові не укажчик (Ном., 234; Укр. пр., 1963, 692); ... господареві не укажчик (Сл. Черк., 5).— Рос: Даль, 784.
35.   а) Гість хоч недовго буває, та все примічає (Укр. пр., 1955, 227); б)   Гість посидить мало, а побачить багато (Сл. Черк., 5).
36.   Гості об'їдять кості (Укр. пр..  1963. 690).
37.   Гості мої милі, гості мої любі, та чорт вам рад! (Укр. пр., 1963, 687).
38.   Гості п'ють, аж кривляться: господар носить, аж плаче (Мал., 191).
39.   Гості обідом  прив'язані  (Ном., 234; Укр. пр..  1963, 688).
40.   Гості вже посходились, а ложки це на миснику (Укр. пр., 1963, 688).
4t. Гості хліба не цурались, та й сала не стало (Укр. пр., 1955, 227; Укр. пр..  1963, 690).
42.   Гостеві ся тогди радіють, коли му п'яти видять (Н. ск., 1964, 133).
43.   Гостя напій, накорми і спати поклади (7/. п., Сумщ.).— Рос: Даль, 784.
44.  Гостя по одежі стрічають, а по розуму проводжають (//. //., Вол.).— Біл.: Гр.,  1, 401.
45.   а) Гостю налив чарочку, а сам випив парочку (Укр. пр., 1936, 436; 1961, 259); б)  Гостю налив чару, а сам випив пару (Ном., 226).
46.  Гостям сміх, а хазяям сльози (Ном., 234; Укр. пр., 1963, 690).
47.  Гостя подорожнього прийми, бо так оббреше всюди, що й очей ніде показати (Укр. пр.,  1963, 684).
48.  Господи-боже, чи мав ти коли гості? (ІМФЕ, 29-3, 119, 23).
49.  Дай, боже, гостя в дім, то і я нап'юсь при нім (Ільк., 22; Закр., 155; Укр. пр., 1963, 693); ... то і я ся пригощу при нім (Н. ск., 1964, 233).
50.  Два рази гостям рад: раз, що приїхали, а раз, що від'їхали (Фр., І, 2, 334; Прип., 66).

51.  а) Де все гостина буває, там і голод в вікна заглядає (Висл., 146; Фр., І, 2, 438); б) Де все гостина, там голод недалекий (Ільк., 34; Закр., 156; Фр., І, 2, 438; Укр. пр., 1963, 690); в) Де часто гостина, гам голод недалеко (Зак. пр., 67); г) Де часто гостина, там голод у тина (ІМФЕ, 1-5, 461, 276); д) Де все гостина, там близько голод (II. ск., 1964, 238).
52.  Для гостя разрішається пост (Рад. Ант.).
53.  а) Для гостя хоч застався, а постався (Зін., 263); б) Застався, але постався (Ільк., 35; Закр., 164; Прип., 133); в) Хоч застався, І  постався (Укр. пр., 1963, 692).
54.   а) Для проханого гостя багато треба, а несподіваний гість, що не постав, то їсть (Укр. пр., 1955, 225; 1963, 687); б) На проханого растя багато треба (Ном., 233; Укр. пр., 1936, 436; Укр. пр., 1963, 690); в) На прошеного гостя багато треба (Чуб., 243; ІМФЕ, 29-3, W, 31).— Біл.: Hoc, 87; Гр., 1, 397.
55.   а) Добре в гостях бувати, але клопіт гостей приймати (Фр., І, 2, 334; Прип., 66); б) Добре в гостях погуляти, коли з дому хліба івяти (Укр. пр., 1963, 688).
56.  Добре гостили, ледве пустили (Прип., 80).
57.  Добрий єсть то гість, що небагато їсть (ІМФЕ, 29-3, 127, 31).
58.  а) Добрі гості, та в середу трапились (Укр. пр., 1955, 224; ІМФЕ, 15, 461, 298); б) Хороші гості, та в середу трапились (Укр. пр..  1963, 684).— Біл.: Гр., 1, 346.
59.   а) Дома їж, що хочеш, а в гостях, що дадуть (Укр. пр., 1963, 685); ... а в гостях, що велять (Н. п., Сумщ.); б) Дома — не в гостях: ИЄ  поснідавши, не підеш (Н. н., Сумщ.).— Рос: Даль, 590.
60.  Дорогі гості, а нічим приймати (Ном., 232; Укр. пр., 1963, 990).— Біл.: Рапан., 234; Г р., 1, 397.
61.  Дощ іде, а гість їде (Зіп., 221).
62.  За гостей оглядайся в дому (Зін., 264; Ном., 232).
63.   Здорові, гостеньки! Просимо сісти! Щосте си принесли, то  їсте їсти! (Фр., І, 2, 438).
64.   Зла і сварлива жінка найліпших гостей з хати вижене (ІМФЕ, "> 3,  120, 45).
65.  Є що їсти й пити, є по чому й походити, тільки ні на чому Гаразд гостей посадити (Ном., 233; Укр. пр., 1963, 684).
66.   а) І гостей жаль, і хліба шкода (Фр., І, 2. 334); б) І хліба ■кода, і за гостями банно (Фр., III, і, 263); в) Рад би гостю — хліба Ькода (Чуб., 293; Укр. пр., 1963, 690).
67.   а)   їдеш у гостину на день — бери хліба на тиждень (Укр. пр., 227); б)  Коли їдеш у гостину, бери хліб у торбину (Н. ск., 1976,
68) в) Хоч іду в гостину, то беру хліб у торбину (Ільк., 100; Закр., Укр. пр., 1963, 688); г) Хоч ідеш в гостину, а хліба бери І горбину (Укр. пр., 1936, 296; 1961, 263); д) Як ідеш в гостину, то їм |.п хліба в торбину (Прип., 80); ... бери повну тайстрину (Н. Н., /'(  ... бери хліба в тайстрину (Н. н., Зак.).
6Н. їхало помело: в гостях у віхтя було (Укр. пр., 1936, 504; Укр. Щі     1963,  701).

69.  Кого болять кості, той не думає в гості (Ном., 233).— Див. 2, біль, боліти.
70.   Коли би не та дитина, не була би ту гостина (Югас, 55).
71.  Коли надувся, як сич, то гостей не клич (ІМФЕ, 1-5, 461, 299).
72.  Красно гостили — ледво живого пустили (Фр., І, 2, 440).
73.  Лихий гість і господаря з хати вижене (Фр., І, 2, 334).
74.  Лиш місце лишилося, де гостилося (Прип., 203).
75.  Ліпше гостем під кінець, як на початку (Зак. пр., 68).
76.  а) Ліпше свій гість, як чужих шість (Фр., 1, 2, 334; Прип., 66; ІМФЕ, 29-3, 119, 23); б) Один гість — радість, два — вага, три — тягар (Сл. Черк., 16).
77.  Любить гостей за чужим столом (ІМФЕ, 14-3, 211, 183).
78.  Любого гостя весною частують медком, а восени молочком (Ном., 230; Укр. пр., 1963, 688).
79.   Милий гість, та великий піст (Н. н., Черніг.).— Рос: Снег., 224; Даль, 781.
80.   Милий гість не часто буває (Ном., 231; Укр. пр., 1963, 687; ІМФЕ, 29-3, 151, 25).
81.   Милі гості, чи не надокучили вам хазяї? (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
82.   Мийся біленько — гості близенько (Укр. пр., 1963, 682).
83.   Можна було б в гостях довше гуляти, та забули хліба взяти (Укр. пр., 1955, 224; Вік живи, 22; Укр. пр., 1961, 172).
84.   Набралося гостей з усіх волостей (Укр. пр., 1955, 142; 1963, 687).— Рос: Жуков, 255; біл.: Рапап., 239.
85.   На гостині не нити — значить, господаря не любити (ІМФЕ. 29-3, 127, 31).
86.   На гостину кождий ласий (Фр., І, 2, 439).
87.   На одні кості не йдуть у гості (ІМФЕ, 1-5, 461, 299).
88.   На стіні година, за столом гостина: дають їсти, пити, не велять робити (//. ск.,  1964, 234).
89.  а) Невчасні гості гірше від татарів (ІМФЕ, 29-3, 127, 31); б) Непроханий гість гірше татарина (Закр., 188; Ном., 232; Фр., III. V, 412; Укр. пр., 1963, 684); в) Незапрошений гість — гірше татарина (Н. п., Київщ.); г) Не в нору гість — гірше татарина (ІМФЕ, 29-3. 145, 55); д) Незваний гість — гірше вовка (Н. п., Вол.); є) Не в пору гість — гірше ворога (II. н., Вол.).— Рос: Даль, 787; Жуков, 308: біл.: Гр., 1, 398, 400.
90.  Не біда, що гостей нема, самі сі погостимо (Фр., 1, 2, 334).
91.   Не будь в гостях примітлив, будь дома привітлив (Н. н., Черніг.).— Рос: Даль, 791.— Див. вітати.
92.  а) Незваному гостю місце за дверима (Ном., 232; Фр., І, 2, 334; Укр. пр., 1961, 259; 1963, 684); б) Незваному гостеві стіл за порогом (Зак. пр., 69); в) Незвані гості гризуть кості (Укр. пр., 1963. 684); г) Непрошеного гостя за поріг виводять (Н. п., Вол.); д) Непрошеному гостю місце під столом (Н. н., Вол.); є) Непроханий гість нехай хліб їсть (Манж., 165); є) Непрошені гості їдять кості (ІМФЕ, 29-3, 127, 31); ж) Непрошеному поріг показують (Укр. пр., 1963, 684); з)  Непрошеного за двері ведуть (Укр. пр., 1963, 684).

·мі

93. Не бійся гостя сидячого, а бійся стоячого (Н. н., Вол.).— Біл.;
і r    I, 389.
04. Не звикай у гостях, бо й дома захочеш (Ном., 107; Укр. пр., :. 683). 95. Не згадуй безволосого перед лисим гостем (ІМФЕ, 14-3, 211,
Ж». Не кождого в гості просять, а не єдного, то й буком виносять - Фр . /, 2, 335).
97.   Не мила гостина, коли з дому з сваркою вибираєшся (Укр. пр., 1Ш, 687).
98.  Не личить молодому розпитувати старого, а господареві — .....я (Н. н., Київщ.).
99.   Несе чорт гості (Н. н., Бук.).
100.   Несподівані гості — треба ноги попелом посипати (Прип.,;>
101.  От погостював — насилу з душею вирвався (Укр. пр., 1936, МО,   1963, 685).
102.   а) Пішов би в гості, та ніхто не запрошує (ІМФЕ, 14-3, 211, IS!));  б)  Поїхав  би  в  гості, та люди  не  кличуть  (Укр.  пр.,   1963,
- Рос: Даль, 647.
103.  По гостині, як по війні (Фр., І, 2, 439).
104.  Поїхав погостювать, а прийшлося горювать (Укр. пр., 1955, ' >    1963, 686).
105.  Пора гостям і честь знати (Н. п., Черніг.).— Рос: Даль, 788.
106.   а) Посиділи в гостях на покутті знадвору (Укр. пр., 1955, .'.), 1963, 684); б) Раді в гостях мною: посадили на покутті знадвору ВІК живи, 27).
107.  а) Послідні гості дістають кості (Н. ск., 1964, 234); б) Пі-.....>му гостю кості! (Н. н., Київщ.).
108.  а) Прийшов гість та на голу кість (Висл., 327; Ном., 232; Фр., '.'. 355; Укр. пр., 1963, 686); б)  Прийшов гость на цілу кость (Ільк.,
. -Біл.: Гр., 1, 389.
109.   а) Принеси, боже, гостя, жеб і нам добро (Закр., 155; Ном., І/; ІМФЕ, 1-5, 464, 54); б) Приведи, боже, гостя, то й собі добре //. н., Вол.).
ПО. При пості добре відбути гості (Укр. пр., 1963, 689). Ml. Посадили в гості, а тепер не виженеш (II. н., Київщ.).
112.   Ранній гість до обіду (Н. н., Сумщ.).— Рос: Даль, 787.
113.   Раннього гостя не треба боятися (Зак. пр., 69).
114.  Свого в гостях не забувай, а чужого не займай (Зін., 204; «и., 233; ІМФЕ, 29-3, 151, 26).
115.  Сидить у гостині, а дома горобці свищуть (Фр., І, 2, 439).
116.  Ситого гостя добре годувати (Ном., 233; Укр. пр., 1963, 688; \ФЕ, 29-3, 145, 57).
117.  Смутна тота хижа, котру гості обминають (Н. к., 1972, 114).
118.  Така була гостина — хоч пий, хоч лий, хоч обливайся МФЕ, 14-3, 211, 164).
119.  Так угостили, що голодним повернувся (Укр. пр., 1963, 686).

120.   — Так просили, так не пускали! — Куди?— В хату! (Укр. пр.,  1963, 685).
121.  Такі гості хай сидять на мості (Прип., 66).
122.  Так у гості звали, аж рукави одірвали (Н. н., Вол.).— Біл.: Г р., 1, 398.
123.   Таку гостину дав, що аж потилицю поламав (Прип., 80).
124.   а) Ті ж гості та в ту хату (Укр. пр., 1963, 685); б) Той же гість да в ту же хату (Зін., 24-8).
125.   То в мене гість, що собі приніс, те й їсть (Прип., 66).
126.   То добрий гість, що мало їсть (Укр. пр.,  1963, 690).
127.  Той не піде в гості, в кого болять кості (ІМФЕ, 14-3, 211,
171).
128.  То мені гість, що сяде та й їсть (Фр., І, 2, 335).
129.  Три дні ходу — днина гостини (Укр. пр., 1955, 225).
130.   а) У великім пості не ходи в гості (Шиш.-Іл., 11; Укр. пр., 1963, 687); б) У великім пості не ходи в гості, бо нічим частувать (//. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 396.
131.  Хочеш мати гостину, то візьми собі малу дитину (Прип., 80).
132.   Хоч мене в гості не звуть, то я знаю, де живуть (Укр. пр., 1955, 226;  1963. 352).
133.   Хоч не багат, а гостям рад (Н. н., Черніг.).— Рос: Даль, 782.
134.   Хто в гості не їздить і до себе не зве, той недобрим сливе (Укр. пр., 1963, 683).
135.   Хто гостю радий, той і собаку його нагодує (Укр. пр., 1963,
682).
136.  Через долинку та в гостинку (Фр., П, 2, 26; Укр. пр., 1963,
682).
137.   а) Чим хто має, тим гості приймає (Ільк., 107); б) Чим хата має, тим гостя приймає (Ільк., 107); в) Чим хата багата, тим і гостям рада (ІМФЕ. 29 3.  129, 31).
138.   Яблуню люблять плодовиту, а людину діловиту й гостьовиту (Зак. пр., 70).
130.  Як дома пироги, то й у гостях пироги (Укр. пр., 1963, 687).
140.   Яка днина, така і гостина (Н. ск.,  1964, 235).
141.   Як гостям весело, газдові смутно (//. к.,  1972.  114).
142.   а) Який гість, така йому й честь (Ном., 232; Фр., І. 2, 336: Вік живи, 20; Укр. пр., 1963, 687); б) Які гості, така їм честь (ІМФЕ, 29-3, 127, 31): в) Які гості, така й гостина (ІМФЕ, 29-3, 127, 42); г) Який гість, такий і калач (Зак. пр., 70); д) Який гість, така й до нього шана (ІМФЕ, 14-3, 386, 517),— Біл.: Рапан., 241; І p., I, 401.
143.   Як ішов в гостину, то теребив з яблук лушпину, а як з гостини вертав, то лушпину забрав (Фр.. І. 2, 439).
144.   Як золотий хвіст, то дорогий і гість (Укр. пр., 1963, 690).
145.   Як часто гість за шапку береться, так не скоро піде (Укр. пр.. 1936, 438; 1961, 262).
146.   Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав, а як став убогий, не приходять гості на мої пороги (Ном., 46; Висл., 362; Укр. пр., 1963, 691).

Звати (в гостину).

І    Звав вовк козу на пир, та коза не йде (Н. п., Черніг.).— Рос: 91.
2.   а)   Прийшов не зван, пішов не слан (Зін., 243): б)  Прийшли не іі   пішли не слані (П. н., Вол.).— Біл.: Рапан., 239; Гр., 1, 399.
3.   Як звано, то звано, аби що дано (Зін., 259). Одбути.
Нічим нічого не одбудеш (Ном.,  101; Укр. пр.,  1963, 336). Приймати  (гостей).
1.  Добре-сь его приймав, що аж носом у землю запоров (Укр. пр., 728).
2.   На що мали, на те й приймали (Укр. пр., 1963, 728).
3.   а)  Тим приймає, що хата має (Фр., II, 2, 591); б)  Що хата має, і приймає (Укр. пр., 1955, 142); в)  Чим маю, тим приймаю (Н. н.,
,).— Біл.: Гр., 1, 390. Іти, ходити (в гості).
1.   а) Де люблять — не части, де не люблять — не ходи (Укр. пр., 1955, 169; 1963, 352); б) Де роздають, туди йди, а де б'ються — уті-wiii (И. п., Вол.); в) Де люблять — бувай рідко, не вчащай, а де не іюблять — і гостем не бувай (Зін., 262); г) Де не просять, не вчащай, і де просять, рідко бувай (Прип., 270); д) Де тя просять, не вчащай, м не просять, не бувай (Ільк., 27; Закр., 157); є) Не йди туди, де тебе п»   просять (Н. п., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 294.
2.  Хто перший приходить, тому першому і подають (ІМФЕ, 14-3, чі, 253).
Здоровкатися.
а) На всякий чмих не наздоровкаєшся (Ном., 92; Укр. пр., 1955, 291); б) На кожний чмих не наздоровкаєшся (Ном., 92); в) Не .ідоровкайся, коли тобі ніхто не кланяється (Ільк., 63; Ном., 55; Висл., 304; Укр. пр., 1963, 354).— Біл.: Гр., 1, 377.

Запрошувати (в гостину).

1.  а) Давали їсти й пити, та не було кому просити (Прип., 150); ... лиш не було кому просити (Фр., І, 2, 504); б) Давали їсти і пити, інше принуки не було (Фр., І, 2, 423).
2.  а) Де не просять, там києм виносять (Ном., 232; Укр. пр., 1963, 685); б) Де кого не просять ... (Ільк., 25; Закр., 156); в) Кого не просять, того буком виносять (Прип., 49).
3.  а) Де тебе не просять, хай тебе там чорти не носять (Прип., 227; II. ск., 1964, 23); б) Де тя ніхто не просить, там мара най тя не носить (Югас, 62); в) Куди не просять, хай тя чорти туди не носять (Зак. пр., 68); г)  Де тебе дуже просять, там очима переносять (Прип.,
ро).
4.  Де тя просять, не вчащай, де не просять, не бувай (Ільк., '.'(і).     Див. ходити (в гості).
5.  а) За запросини грошей не беруть (ІМФЕ, 29-3, 134, 31); В)  Запросини в карман не лізуть (ІМФЕ, 29-3, 121, 31).
6.  Милості просим на своїх харчах (Вік живи, 23; Укр. пр., 1963, Ш65).
7.  Не дуже того просять, кого за чуб термосять (Фр., II, 1, 56; II рип., 112).
8.  Непрошеного за двері ведуть (Фр., II, 2, 444).
9.  Непрошеному поріг показують (Там же).
10.  Не пхайся, куди тебе не просять (Зак. пр., 69).
11.  а) Прийшов непроханий — підеш не дякуваний (Білоц., 24; ІМФЕ, 1-6, 462, 38); ... піде не дякуваний (Укр. пр., 1963, 685): б) Прийшли не прохані, то й підем не кохані (Ном., 232; Укр. пр.. 1936, 439; Укр. пр., 1963, 685); в) Прийшов непрошений — пішов негощений (Н. ск., 1964, 234); г) Прийшли не кликані — ідіть не дякані (Укр. пр., 1961, 260).
12.  а)  Просили, запрошували, з хати шапку викидали, ледве жи вим  лишився   (Н. п.,   Черк.);  б)  Так   просили,  так  просили  та   не пускали, а я таки вдерся (Укр. пр., 1955, 312; 1963, 382; Н. ск., 1971. 148).
13.   Просили їсти, та ніде сісти (Укр. пр., 1963, 684).
14.   а) Просили на дорозі, щоб не були на порозі (Укр. пр., 1955, 223); ... щоб не був на порозі (Н. ск., 1971, 148); б) Просив на дорозі, щоб не бути на порозі (II. н., Хмельн.).
15.   Прошки роблять без сорочки (Укр. пр., 1963, 687).
16.  Прохали, та в хату не пускали (Ном., 233; ІМФЕ,, 29-3, 117,
25).
17.  а) Тікайте, непрошені, бо підете мотлошені (Фр., ПІ, 1, 210); б)  Утікайте, непрошені... (Прип., 13; Укр. пр., 1961, 260).
18.  Хто приходить ненрошеним, той відходить тормошеним (Зак. пр.,  70).
19.  Хоч не нагодувати, аби запрохати (Ном., 233; Укр. пр., 1955,
224; 1963, 686).
Частувати.
Яке частування, таке й дякування (Ільк., 115; Закр., 226; Ном., 137; Укр. пр., 1955, 225; 1963, 691).
Частити. Коли хочеш бути в честі, то не дуже до людей части (Укр. пр.,  1963, 685).
Випихати.
Не випхано, так виведено (Н. ск., 1971, 151); ... то виведено (Укр. пр.,  1963, 356).