ДІАЛОГІЧНІ  КАЛАМБУРИ. СТЯГНЕНІ АНЕКДОТИ

1.   «А біло?» —«Біло!» —«А чорно?»—«Чорно!» (Ном.. 60; Укр. пр.,   1963. 358).
2.   «А відки ви?» —«Відтам, де красний пес, а на воротях вязанка води  висить!»   (Фр., І, 2, 209).
3.   а) «А відки ти?» —«З Рогатина! » —«А чий ти?» — «Попів слуга!» — «А робив бись?» —«Най-но!» —«А пироги? —«Хоть два!» — «А женивбисся?» —«Іга! »> (Фр., ПІ, 1, 32); б) «А робив би?» —«Не-хай-но!»—«А їв би?» —«Дай-но!»—«Оженивбися? »>—«Ого!» — «А сорочка де?» —«Мовчи!»  (Ном..  170; Укр. пр.,  1963, 694).
4.   «Агій, а що-с купила?» —«Та бога!» —«Та бо який кривоносий!» — «Е, най го чорт бере, аби на стіні висів!» (Фр.. І, 1, 63).
5.  А гостеньки до нас! Малисьмо за вами посилати, а ви й самі йдете! (Фр., І, 2, 438).
K2, 10, 12, Яворн.); б)   «Та бо гаряче!» —«Маєш вітер під носом, то дуй!» (Фр., І, 2, 427); в)   Коли гаряче, то студи, дураче! (Скр., 39).
26.   Глухий каже: «Слухайте, щось тріснуло!» А сліпий: «Дивіть ся, то розбійники!» А безногий: «Тікаймо!» А голий: «Бо нас обід руть!» (Фр., 1.2, 342).
27.   «Грицько, дивись, тобі киває!»—«Хто?»—«Та корова хвос том!» (Укр. пр.,  1963,  772).
28.  а) «Гуляйте!» —«Гуляли б, та хліба не брали!» (Ном., 232; Укр. пр., 1963, 700); б) «Гуляйте!» —«Гуляли б, та хліба не брали, а ви свого не дасте!»  (Ном., 232).
29.   «Гультяю, бери сухарі!» —«А вони мочені?» —«Ні!» —«Бери собі!»  (Н. н.. Ров.).— Біл.: Гр., 2, 284.
30.   «Дай, мамо, вечеряти!» —«Підожди, долото вкипить! » (Укр. пр., 1963, 69); «...долото вкипить, то будеш вечеряти» (Ном., 238).
31.  а) «Дай молока!» —«Ще не здоїли бика!» (Фр., Ill, 2, 490): б) «Молочка!» —«Не подоїли бичка!» (Ном., 242; Укр. пр., 1963, 70).— Рос: Даль,  І05.
32.   «Дайте їсти!» —«Ніде сісти!»  (Укр. пр.,  1963. 686).
33.   а) «Дай мені води!» —«Іди лишень до верби!» (Ном., 250): б)   «Де вода?» —«А там, де верба! »  (Ном., 250).
34.   «Дайте закурити!» —«А куриш?» —«Курю!» —«Ну й кури! (Укр. пр.,  1963, 513).
35.   «Де була?» —«Про те мої підошви знають!» (Ком., 41; Укр. пр., 1936, 493).
36.  Два куми вертались з ярмарку через одне село і вже теє. «Тр-р-р!» — зупиня один шкапу.— «А чого?» —«От мені ще треба до людей вступити!» —«Куме Андрею, та не будьте ж бо свинею!» — «Овва! Як же мені не бути, коли мене люди знають!» (Укр. пр.. 1963.
773).
37.   «Де воно лежить?» —«На транку!» —«На якому трапку?» — «На тому, що як натрапиш, то там і лежить!» (Ном., 250; Укр. пр.. 1963,  777).
38.   «Де живеш, куличе?» —«В болоті!» —«Там же погано!» — «Я  привик!»  (Ном..  185).
39.   «День добрий!» —«День добрий, з ким добрий, а з вами нспорадна година!»» (Ном., 250); б) «День добрий!» —«Приніс вас недобрий!»  (Укр. пр.,  1963, 776).
40.   «Де середина землі? » —«Ось тут! Як не віриш, то змір! » (Фр.. II.   І.  180).
41.   «Де ти був?» —«Баньки дув, дві надув та й тобі приніс!» (Укр. пр., 1963,  777).'
42.   «Де ти був?» —«Через річку переходив!» —«А чому ж ти сухий?» —«Бо немає чого їсти!» (Укр. пр., 1955, 312; 1963, 780).
43.   «Де ти взяв?» —«На дорозі од зайця одняв!» (Ном., 243).
44.   «Дівчата! Чи ви не журитесь?» —«Чого?» —«Що ви такі погані!»  (Ком., 23).
45.   «Дівчино, який у вас добрий хліб з закальцем!» —«Еге, то'ще мама пекла, а якби я, то би було два (Фр., 1, 2, 578).

46.   «Діти, що робили?» —«Хворіли!» —«А де хліб?» —«Поїли!» (Укр. пр.,  1963, 599).
47.   «Дмитре, чому тебе в суд викликають?» —«Бо пан об мене руку побив!»  (Укр. пр., 1955, 20;  1963, 143).
48.   а) «Добридень, Гриню!» —«Копаю, пане, глину!»—«Що ти робиш, Гриню?» —«Я вже накопав!» (Ном., 164); б) «Помагай біг, Гриню!» —«Копаю, пане, глину!» (Ном., 164; Фр., II, 2, 569; Укр. пр., 1963, 767); в) «Дурень єсь, Гриню! > —«Буде на всю зиму!» (Ном.. 164).
49.   «Добридень, сулійко!»—«Здоров був, Матвійко!» (Грінч., 235).
50.   «Добривечір, кума! Ти не телила моїх бачок?» —«Телила, телила! Під моїм ночом стогували, мої брехи засобачили, я в гледичку пощелила, аж там ядунята гарчать (вовки їдять уже телят), я за гуп та й туди, аж воно вертом перечеревенилось, дригами нож! нож!» (Укр. пр.,  1963,  782).
51.   «Дяче, дяче, чого твоя сім'я плаче?» —«Не всім же співати!» (Укр. пр.,  1963, 227).
52.   «Еге, діждеш! > —«Казав сліпий: «Побачимо! > — Казав глухий: «Почуємо!» — Казав німий: «Побалакаємо!» —«Ну так дожидай їх!»  (Укр. пр.,  1955, 326;  1963,  768).
53.   «Жінко, а де гроші!»—«Які?» —«А шість кіп!»—«Дурень, кажу! Кону на сіль, копу за сіль, за копу солі купили, копу пропили, копу довг віддали, а копа єсть!» (Ком., 80; Укр. пр., 1955. 323).
54.   Жорна кажуть: «У Києві лучче!» А ступа каже: «Що тут, що там!»  (Укр. пр.,  1963,  773).
55.   «Завтра робитиму, а сьогодні погуляю !»> —каже ледачий.— «Завтра погуляю, а сьогодні робитиму!» —каже робочий (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
56.   «Застели стіл!» —«Нема чим!» —«Дай їсти!» —«Нема що!» —«То спряж!» (Ільк., 35; Укр. пр., 1963, 781).
57.   «За що найнявся?» —«Сорок грошей, сировий харч, босий дохід, дають рано води, а ввечері пити!» (Укр. пр.,  1955, 60).
58.   а) «Звідкуля ви?» —«Не з куля, а просто з соломи!» (Ном., 250; Укр. пр., 1963, 776); б) «Звідки ти?» —«Я не звідки, а з доброї горілки!»  (Укр. пр., 1963,  777).
59.  Здибався хміль з цибулею, перше ся позневажали, потім ся повеличали: «Помагай біг, гірка!» —«Бодай здоров, шалений!» — «Помагай біг, смаковита!» —«Бодай здоров, веселий!» (Фр., III. I. 274; Укр. пр., 1963, 518).
60.  а) «Здорова була, кума!» —«На базарі була!» —«З празни ком поздоровляю!» —«Головку купила!» —«Чи ти, кума, не з-під Глухова?» —«Та були вуха, та різник одрізав!» (Ном., 164; Укр. пр., 1963, 767); б) «Здоров, кума!» —«На базарі була!» —«Ти глуха, кума?» —«Купила петуха!» —«Прощай, кума!» —«П'ятнадцять дала!» (Укр. пр.,  1955, 324).— Рос:  Рибн., 186.
61.   «Здоров, брат! А відкіль ти?» —«З Печенюг!» —«А жінка є?» —«Є!» —«А дітки?» —«Аякже!» —«А хлібець?» —«У-гу-гу!» (Укр. пр.,  1963, 288).

62.   «Здоров, дурню! Де живеш?» —«Не знаю!» (Укр. пр.. 1963. 391).
63.   «Здоров, Тарасе! > —«Хлів плету!» —«Боже, поможи!» —«На свині!»—«Але ж дурень!» —«Спасибі!» (Ном., 164; Укр. пр., 1963. 543).
64.   «Здрастуй, пін Сава, прислав тобі чорт сала!» —«Отче наш. їже єси, де взяв, туди й однеси!» —«Іди ж, попе, піддаси!» (Ном., вил. ценз., ЗНТШ, 88] 177).
65.   «Здоровенькі! Боже вам поможи!»»—«Еге, казали боги, щоб і ви помогли!» (1МФЕ, 8-К2, 12, 133, Явори.; Укр. пр.. 1963, 216).
66.   «Здоров!> —«Не таких, як ти, боров, а тебе й нічого! » (Ном.. 250).
67.   «Здрастуйте!»—«Не застуйте!»  (Ном., 250).
68.   «Збудіть мене завтра раненько!» —«Для чого?» —«Бо я сьогодні  не можу вареників доїсти!»  (1МФЕ,  14-3. 211. 32).
69.   «Змовте, дідуню, отченаш за утопленика!» —«А най би го був дідько не ніс на глибоке!»  (Фр., І, 2, 480).
70.  а) «їване, ходи-но робити!» —«Ой мене ноги болять!» —«Та ходи ній!» —«Та вже мушу якось злізти!» (Фр., 11, І, 216); б) «Іване, ходи робити! —«Ноги болять!» —«Іване, ходи їсти!» —«Іду, іду» (Н. ск..  1971,  176).
71.   а) Іди, коте!» —«Іди, хвосте!» (Укр. пр., 1963, 407); б) «Піди, вовчику!»—«Піди, хвостику!»  (Укр. пр.,  1963, 407).
72.   Інший такий є: «В мене, каже, світліше око попросить», а другий:   «А в мене світліше вкрасти!»  (Укр. пр..  1963. 370).
73.   Ішов козак дорогою, а на колоді сиділа дівчина: «С дівчина, та п'ятниця!» Л вона йому: «Козаче, завтра субота буде, та дівчини не буде!»  (Укр. пр.,  1963. 210).
74.   «їдьмо!» —«Та ще не запряжено!» —«Нічого, по дорозі запряжем!     (II.  ск..  1971.  153).
75.   «їж, брате, хліб та на завтра оставляй!» —«Не стане, так батько дістане!»  (Укр. пр..   1963, 602).
76.   «їж, кума!» —«Так ложки нема!»  (Скр., 39).
77.   «їж!» —«Я  не їж, я так надувся!»  (Укр. пр..  1963,  777).
78.   «Йдіть скоріше, ваших б'ють!» —«То не наші, то Нечииорен-кові!»  (Ном., 82).
79.   «Кажи казки!» —«Не смію!» —«Кажи приказки!» —«Не вмію!»  (Ном..  281).
80.   Казав сліпий до глухого: «Слухай, як безрукий голого обдирає!»  (Укр. пр.,  1955. 326:  1963,  779).
81.   Казала цибуля до меду: «Медику, медику, яка я добра з тобою!» —«Та я й без тебе добрий!» —- одказав мед цибулі (Укр. пр.,
1963,   772).
82.   «Кілько має років?» — Я му не був  на  хрестинах!  (Н. ск.,
1964,  270).
83.   «Кіндрате, де твоя хата?» —«Літом на галах, а зимою під скиртою!»  (Укр. пр., 1955, 52;  1963, 23).
84.   «Коли батька б'ють?» —«Як снопи подають!» (Ном., 251).

85.   «Коли ти, бабусю, ворожити стала?» —«Тоді, мій голубе, як ліба не стало!»  (Ном.,  190).
86.   «Коли то було?» — «Як дід до баби у свати ходив» (Фр., І, 1.
132).
87.   «Куди йдеш?» —«На війну!» —«Чого ж так нерано?» —«Може, ще хоч одного вб'ю!» —«А як тебе хтось уб'є?» —«Хіба я кому що винен?»  (Укр. пр.,  1963, 204).
88.  а) «Куди ти, вовче, біжиш?»'—«До вдови за поросям!» — «У неї ж одно!» —«Дак щоб не було й того!» (Укр. пр., 1963, 671); б)   «Куди ти, вовче?»—«До вдови за поросям!»  (ІМФЕ,  14-3, 211.
174).
89.   «Куме, їжте хліб!» —«Дякую, і паска добра!»  (Н. ск.,  1964,
234).
90.   «Кумо, може би ми пов'язалися?» —«їй на тебе! Зав'яжи собі
путо на шию!»  (Фр., II, 2, 559).
91.   «Курите?» —«Курю!» —«Для чого?» —«З зухвальства, що в мого батька невдалий син був!»  (ІМФЕ,  14-3, 211, 32).
92.   «Лінь! Відчини двері, бо згориш!» —«Хоч і згорю, та не відчиню!»  (ІМФЕ,  14-3, 211, 32).
93.   «Лінько. лінько, на яйко!»—«А чи облуплене?»—«Ні!» — «Ну, то бери собі!» (Н. п.. Вол.).— Біл.: І p., 2, 484.
94.   «Лягайте, дітки, на мене, нехай уже я змерзну»,— казав у великий  мороз циган своїм дітям (Мал..  197).
95.   «Мало пирогів!» —«Так їж, сучий сину, отам на печі!» — «Я  не  хочу!  Я  думав, що нема!»  (Укр. пр..  1963.   Ї86).
96.   «Мамо, недобрий борщ!»—<«Ет. прийде тато з панщини, то й недоброго з'їсть!»  (Укр. пр.,  1936. 43:   1963, 69).
97.   «Моя мати між двома хлібами вмерла!» —«Чого ж так?» — «Одного не дочекала, а другий вже минувся!» (Укр. пр., 1955, 50).
98.   «На вареника та пом'яни чоловіка Каленика!»—«Чорт би твого батька з Калеником, попік руки вареником!»  (Укр. пр.,  1963,
692).
99.   «Навіщо?» —«На   пти,  щоб  дивувались  такі   дурні,   як  ти!»
(Укр. пр..  1963, 402).
100.   Найшов батько гроші та й каже: «Хто рано встає, тому бог дає!».— А син каже: «Овва, той іще ранше встав, що загубив!» (Фр.,
1,2. 474).
101.   «Напував ти коня?» —«Напував!» —«А чом же в його морда суха?» —«А води не достав!» (Ком., 134; Укр. пр., 1963, 781).
102.   «Нащо купив?» —«Треба!» —« Нащо продав? » —«Треба!» — «І требові кінця не буде» (Укр. пр., 1963, 301).
103.   «Нащо то свічка горить?» —«За пана цапа! » (Ном., 193).
104.   «Ну як ви живете?» —«А так: стара біда потроху посувається наперед!»  (ІМФЕ, 8-К2,  17,  193, Яворн.; Укр. пр., 1963, 43).
105.   «Обірвались ми, синку, на тій косовиці!» —«Та ми, тату, такі з дому йшли!»  (Укр. пр., 1963, 53).
106.   «Одчини, дяче, вікно та подивись, чи не йде хто, чи не несе чого?» —«Іде баба і несе миску книшів!» —«Подай, господи! Одчини, дяче!»  (Ном., вил. ценз. ЗНТШ, 177).

107.   «Ой куме, чому за вами іно єден сніп, а за мною два?» — «А, господарю, бо ви робите собі, а я вам!»  (Фр., Ill,  1, 21).
108.   «Ой, там на базарі собаку прив'язали!» —«Хіба ти бачила?» — «Люди казали!»  (Укр. пр.,  1963, 522).
109.   «Ох моя матінко! Снився мені батенько! » —«Цур йому, донечко, поминаться хоче!» (Укр. пр., 1963, 565).
110.   «Ох!» —«Не люби двох!»  (Ном., 250).
111.   «Оце пекла, бодай катівських рук не втекла!»—«Та цить, дурний, то твоя жінка!» —«Ну нічого, як захолоне, то добре буде!» (Укр. пр.,  1963. біб).
112.   «Подай води!» —«Не води, хвоста відірвеш!» (Укр. пр., 1963, 776).
113.   Пасажир в автобусі здивовано: «Я то знаю, куди їду, але куди люди, не розумію!» (1МФЕ,  14-3, 282, 32).
114.   «Пішла б ти заміж?» —«Та би пішла! » —«Маєш ти що?» — «Та би ся знайшло!» —«А робила би?» —«От розговорилистеся!» (Ном., 170: Укр. пр..  1963, 631).
115.   Поверталися з ярмарку додому — аж загрузли: «Ти сідай, жінко, на воза, а я на кобилу, щоб скоріше дома бути!» (Укр. пр.. 1963. 647).
116.   «Помагай біг нашим!» —«А которі ж ваші?» —«Которі подужають!» (Ном., 60; Укр. пр., 1963, 358; Н. ск., 1971, 155); б) Поможи, боже, і  нашим, і вашим!  (Ном., 60).
117.   «Поможи, боже! » —«А ти не лінуйсь, небоже!» (Ном., 193).
118.   «Постой!» —«За постой гроші платять!» (Ном., 250; Укр. пр., 1963, 776).
119.   «Прийшла молода!» —«А як звуть?» —«Настя!» —«Як Настя, то буде щастя!»  (Укр. пр.,  1963.  182).
120.   Прийшла свиня до коня та й каже: «Ось бо і я румак!» (бойовий кінь). А кінь одказав: «І ноженьки коротенькі, і ушеньки клапонькі. і сама, як свиня!» (Укр. пр.. 1963, 772).— Рос: Снєг., 1, II',.
121.   <Пусти, я чорті» —«Дарма, що чорт, з'їдять добрі люди з хлібом!»   (Укр. пр..  1963, 232).
122.   «Сестривечір, добрички! Чи не телячили моєї виді?» — «А яка ж твоя видя?» —«Під сіреньким черевеньке, на лисинці лобок, на шиї китичка, на мотузочці хвостик!> —«Теличили, сестричко, теличили! Захвостила задерю, поочеретила геть до бігу!» (Укр. пр., 1963,  782).
123.  а) «Сиди, дадуть!» —«Чого дадуть?» —«Того, чого миші не їдять! » (Укр. пр., 1963, 768); б) «Сиди, тобі дадуть! —«Чого ж дадуть?» — «Квасолі, а хоч чорта в росолі! » (Укр. пр.,  1963, 768).
124.   «Світи, Гайко, дав бог телятко!» —«А дивись, Денисе, чи не лисе?» (Ном., 124; Укр. пр., 1936, 501). б) «Світи, Гапко, дав бог телятко!» —«Піди, Денисе, подивись, чи не лисе?» — Пішов Денис, собаку в хату втис (Ном., 124; Укр. пр., 1963, 402); в) «Світи, Гапко, дав бог телятко!» —«Подивись, Денисе, чи воно лисе?» —«Якби твоєї неньки діти казали, то я б повірив!»  (Укр. пр..  1963, 737).
125.   «Синашу, піди  стовчи  пшона на кашу!» —«Ох, мамо,  ноги

дуже   болять!» —«Синашу,  іди  їсти   кашу!» —«А де ж   моя,   мамо, ложка велика?»   (Ном., 212; Укр. пр.,  1963, 422).
126.  а) «Сідай, бабо, підвезу!» —«Нема часу, треба йти!» (Ном., 252; Укр. пр., 1936, 488; 1955, 326; Н. ск., 1971, 154); б) «Сідайте, бабко, підвезу!» —«Не маю, синку, часу!» (Ном., 252); в) «Сідайте на віз!» —«Не маю коли сідати, мушу йти!»  (Фр., І, 2, 216).
127.   «Скажи мені, дядьку, який сьогодня нразник?» —«Та кажуть, що баба діда дражнить!» (Ном., 262; ІМФЕ, 29-3, 146, 33).
128.   «Сліпець, на млинець!» —«Не хочу».— «На два!» —«Не бачу!» — «На три!» —«В торбу при! » (Ном., 91; Укр. пр., 1963, 77).
129.   «Смачна каша!»—«Хіба ти їв?»—«Ні, не їв!» —«А по чім же ти знаєш? » —«Чули, як говорили, що бачили, як їли! » (ІМФЕ, 1-5, 462,  103).
130.   а) «Солдат, дівчат любиш?»—«Люблю!» —«А вони тебе?» — «І я їх!» (Н. п., Черк.); б) «Ти дівчат любиш? » —«Люблю!» — «А вони тебе?» —«Та я їх!» (Укр. пр..  1963, 613).
131.   «Стій, Уляно, бо ще рано!» —«Стояла б, та хліба не брала, а ви свого не дасте!» (Укр. пр.,  1963, 700).
132.   а) Строїть, як собака хату. Як змерзне зимою, каже: «Построю хату!», а літом, як душно, каже: «Великої треба — ляжу против неба!» (Ном., 201); б) Зимою собака, тремтячи від холоду, каже: «Як прийде літо, построю собі хатку, хоч отакісіньку, хоч манісіньку! ». Приходить літо, собака розляжеться на сонці, та й каже:  «На ката хата!»
133.   «Так просили, так не пускали!» —«А куди просили?«< — <«3 хати!» —«А куди не пускали?» —«В хату!»  (Н. ск., 1971,  148).
134.   а) «Тит, іди молотить!» —«Спина болить!» —«Тит, іди їсти!» —«А де моя велика ложка!» (Укр. пр., 1936. 225; 1955, 203); б) «Тит, ходи молотить!» —«Голова болить!» —«Тит, ходім їсти!» — «А де ж моя велика ложка!» (Зін., 249; Ном., 212); в) «Тит, іди молотить!» —«Живіт болить!» —«Тит, іди кисіль їсти!» —«А де моя велика ложка!» (Н. н., Черніг.); г) «Тит, іди молотить!» —«Живіт болить!» —«Тит, підем пить!» —«Жінко, подай шубку!» (Н. п., Черніг.); д) «Тит, ходім молотить!» —так він каже:—«Голова болить!» — «Ходім до корчми горілки» —то він біжить (Ном., 229).— Рос: Даль,  795.
135.   «Ти чого така сердита? Що це сталося з тобою?» —«Бачиш, горем я убита, недолаялась з кумою!»  (Н. «., Зап.).
136.   «Тобі за роботу платять?» —«Платять, кулаками гатять!» (ІМФЕ,  14-3, 382, 33).
137.   «Тобі поклон передано? >—««Який?»—«У погреб лізти!» (ІМФЕ, 1-5, 462, 153).
138.   «Товчеш воду?» —«Товчу!» —«А курява йде?» —«Ні!» — «То товчи далі!»  (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
139.   «Тпру, воли! Давай, жінко, гроші лічить!» —Та що тобі, чоловіче, так здалось, щоб все гроші лічити! Копу за сіль і за кону солі купували, копу з кумом пропили — і гроші всі!» (Укр. пр., 1963, 647).

140.   «Хліб  та  сіль!» —«їмо  та  свій,  а  ти  біля  порога  постій! (Скр., 39).— Рос: Риби.,  197.
141.   «Хлопче, що ти робиш?» —«їм!» —«А собі коли?» (Укр. пр.. І955, 323;  1963, 776).
142.  Ходив рак сім років по воду та й прийшов додому, та став через поріг перелазити, розлив та й каже: «Отак чорт скору роботу бере!» (Укр. пр., 1955, 241; 1963. 417); ...та й каже: «Така скора робота!» (Ном., 214; Укр. пр.,  1936, 216).
143.   «Хочеш масла?» —«Ще сі корова не напасла!»  (Фр., 11, 2,
379).
144.   «Хочу пирогів, а нема!» —«Та он на печі, бери їж!» —«Не хочу, я думав, що нема!»  (Н. ск.,  1971,  139).
145.   а) «Хто винен?» —«Невістка!» (Ном.. 157; 1МФЕ, 29-3, 138. 56); б) «Хто винен?» —«Кума!» —«Так же її в хаті нема! > —«Так плахта її висить — будем її бить!» (Ном., 285; Укр. пр., 1963, 681); в) «Хто води принесе?» —«Невістка!» —«Хто обід зварить?» —«Не вістка! —«Хто піде у жнива?» —«Невістка!» —«Кого б'ють?» — «Невістку!» —«А за що?» —«За те, що вона невістка!» (Укр. пр., 1955, 133; 1961. 164); г) «Хто винен?» —«Невістка!» —«Так її вдома нема!» — «Та он її плахта на жердці висить!» (Укр. пр., 1955. 133; 1961, 164); д) «А хто води принесе?» —■« Невістка!» —«А хто обід зварить?» —«Невістка!»—«А хто на панщину?» —«Невістка!» — «А кого б'ють?» —«Невістку!» —«А за що б'ють?» —«За те, що яе вістка!» (Укр. пр., 1963, 666); є) «Хто винен?» —«Невістка!» — «А де ж вона?» —«Дома нема!» —«То плахта її на жердці висить! (Ком., 12; Укр. пр., 1963, 666); є) «Хто се?» —«Невістка!» —«Та невістки нема дома!» —«Не невістка, так невістчина плахта!» (Ном.. 57); ж) «Хто розбив дома макітру/ —«Невістка!» —«А де ж вона була?» —«Корову пасла!»  (/МФК.  Іі-3. 211, 32).
146.   а) «Цигане, твого сина в коморі піймали!» —«Е, в коморі. ЯкбИ-ТО в полі та на добрім коні, то б то йому було стидно!» (Ном.. 85; Укр. пр.. 1963, 371); б) «Де ви мого батька піймали?» —«У коморі!» — «Е, v коморі, ви його v стен пустіть та піймайте!» (Ном., 185: Укр.  пр..   1963. 391).
147.     Цить, мамуню, не плачте, не я один їду на війну: заб'ю зо два турки та й ся поверну!» —«А як тебе заб'ють?» —«А мене за що? »  (Фр., І,  1, 213).
148.   «Чи був на базарі?» —«Був!» —«Що купив?» —«Козу!» — «Що дав?» —«Сім кін!» —«А за що продав?» —«За п'ять кіп!» — «Нащо ж так багато втратився?» —«Нічого, що багато, аби свіжа копійка!»  (Ном.. 206; Укр. пр.,  1936, 386).
149.   «Чи вистачить?» —«Та вистачить: батька оженити, а матір заміж видати» (Укр. пр.,  1963, 636).
150.   «Чи вона жеребна?» —«Жеребна, тільки хвіст та ребра!» (Укр. пр., 1963, 770).
151.   — Чи добре? — Та добре, як прохолоне (Укр. пр., 1963, 447).
152.   «Чий ти?» —«Гапчин!»—«А Гапка чия?»—«Жінка моя!» (Укр. пр..  1963, 653).
153.   «Чий ти?» —«Наньків дядьків!» —«А  чого ти прийшов?» —

«Та дайте нам походеньки, батько й мати просили!» —«Е, не знаю ж, чи вони у нас дома, чи оддали кому, попитаю в Усті... А хлоп'ятко віддали до Веприка, то ти іди отуди, на край села, то там уже скажуть, чи ти знаєш, чого питаєш?» (Укр. пр., 1963, 782).
154.   «Чим ви. хлопці, дома втираєтесь?» —«Батько рукавом, мати подолом, а я на печі так сохну!» (Грінч., 245; Укр. пр., 1936, 40; 1955. 127;   1963, 55).
155.   «Чим грішен?»—«Малим родився, п'яним умер, нічого не знаю!» —«Іди, душа, до раю! »  (Ном.,  17; Укр. пр.,  1963, 209).
156.   «Чи сьогодні свято?» — Свято! Леміш та чересло знято, будьте здорові, піст, бачите!» (Укр. пр.,  1963, 781).
157.   «Чи ти пан?» —«Пан!» —«А чого ж у тебе порваний жупан? » (Ном., 25; Укр. пр.,  1963, 120).
158.   «Чи чув? Мій Сисой не абихто, герой!» —«Не коли, кум, вічі, мій Андрійко — двічі!» (Укр. пр.,  1955, 400).
159.   «Чия справа?» —«Війтова!»—«А хто судить?» —«Війт!» (Ном., 51; Фр., ПІ,  1, 163).
160.   «Чого не п'єш?» —«Бо не даєш!»  (Н. п., Черк.).
161.   «Чого на роботу не ходиш?» —«Бо ще малий!» —«Чому на тобі такі штани короткі?» —«Бо це батькові!»  (Н. н., Черк.).
162.   «Чого ти плачеш?» —«Батько вмер!» —«Од чого? » —«З голоду!» — «Хіба хліба не було?» —«Та був, але ножа не було врізати!» (Ном., 252; Укр. пр., 1963, 423).
163.   «Чого ти, бабо, ополоником їси?» —«Десь діти корець занесли!»  (Ном., 239; Укр. пр.,  1955, 324).
164.   «Чого ти, мамо, боса?» —«Так довелося!» (Укр. пр., 1936, 40;
1963, 55).
165.   «Чому такий веселий?» —«Женюся!» —«Чому голову повісив?»— «Оженився!»  (Укр. пр., 1963, 634).
166.   «Чому ся не жениш?» —«Моя жінка ще ся в попелі бавить!» (Н. ск.,  1964, 219).
167.   «Чому тощий?» —«Бо з'їв товщий!» (Н. н.. Черк.).
168.   «Чому бог не сотворив Сви з ноги Адама? » —«Щоб жінка по корчмах не бігала!» —«Чому не з руки?» —«Щоб жінка за лоб не дерла! » —«Чому не з голови?» —«Щоб не була розумніша за мужа. Але з ребра, щоб його шанувала і йому вірне служила!» (Перем., 1853,  103).— Рос:  Снєг., l/ll5.
169.   «Чули, що трапилось? Грім рака вбив!»  (Н. н.. Черк.).
170.   «Що бог у небі робит?» —«Драбину: одних підсаджує вгору, в других — в долину!»  (Фр., 1,  1, 89).
171.   «Що будемо вечеряти?» —«Ягли, що без вечері спати лягли» (ІМФЕ,  14 3, 386, 514).
172.   «Що варили?» —«Капусту та цибулю, а тобі дали дулю!»»
(Укр. пр.,  1963, 686).
173.   «Що варили на вечерю?» —«Шару юшку: пошарите, пошарите та й спати ляжете! » (Укр. пр., 1936, 47; 1955, 50; 1963, 71).
174.  а) «Що ваші дівчата роблять?» —«Шиють та співають!» — «А мати?» — «Порють та плачуть!» (Ком., 76; Укр. пр., 1936, 303: 1955,  241);  б)   «Що, небого,  шиєш?»—«Шию!»—«А пороти  скоро

будеш?» —«Ось тільки ниточку дошию!» (Укр. пр., 1955. 241); в) «Шиєш, дівонько?» —«Шию!» —«Чи будеш же пороть?» —«Зараз тільки ниточки дошию! > (Ном.. 204; Укр. пр., 1963, 448); г) «Що робиш сьогодні? » —«Шию!» —«А що завтра?» —«Поротиму!» (ІМФЕ, 14-3, 211, 155); д) — Що гиря робе? — Шиє та поре! (Ном.. 204); є) — Доню, коли будеш пороть? — Тоді як ниточки дошию! (Ном.. 204).— Біл.:  Гр., % 91.
175.   «Що  ваші   роблять?»—«Граків  ловлять!»   (Укр.  пр.,   1936. 303:  1955, 242).
176.   «Що  везеш?»—«Олово!» —«Бідна  ж  твоя  голово!»   (Ном.. 223).
177.   «Що  вечеряв?» —«Скрутні.   Покрутився,   покрутився,   та   й спати ліг!»  (Ном., 238; Укр. пр.,  1936, 47;  1955, 50).
178.   «Що він робить?» —«Решетом воду міряє!» (Фр., 111. 1, 10).
179.   «Що, дурню, робиш?» —«Воду міряю! » (Ном., 124'; Укр. пр.. 1963, 393).
180.   «Що курці сниться?» —«Просо!» —«А що дівці?» —«Молодець!»   (Ном.,   183;  Фр.,  П,  2.  328);   ...«А дівці   що?» —«Парубок!
(Укр. пр..  1963. 612).
181.   «Що ти обідав?» —«Сома, посумував, посумував та й пішов» (Ном., 238; Укр. пр.,  1963, 64).
182.   «Що робити, щоб стати багатим?» —«Треба стати на рік свинею!» —«А по році що буде?» —«По році привикнеш і дальше будеш нею!»  (Фр., Ill, 1, 25).
183.   «Що робиш?» —«Нічого!» —«А ти?» —«Я йому помагаю!» (ІМФЕ.  14-3, 211, 32).
184.  а) «Що в вас чувати?» —«Гаразд із бідою!» (Ільк., 112); б) «Що там чувати коло вашої хати?» —«Бик чи привик, телиця чи веселиться?»  (Ном.. 231; Укр. пр.,  1963. 683).
185.     Що там, Іване? » —«Опихане, мій пане!» (ІМФЕ, 29-3, 148. 50).
18Н. а) «Що тато робе?» —«Пообідав та хліб їсть!» (Грінч., 246); б) «Що татуньо роблять?» —«А що ж, пообідали та й хліб їдять!» (Укр. пр.. 1936. 394); в) «Що робить ненько?» —«Пообідали та хліб їдять! » (Н. ск., 196і. 265); г) «Що ваші роблять?» —«Пообідали та й хліб їдять»  (Укр. пр..  1963. 49).
187.   «Що ти кажеш?» —«Те, що чуєш!»  (Ном.,  158).
188.   «Що ти приніс?» —«Мед!» —«Тобі сипать наперед!» — «А ти що?» —«Лій!» —«Ти трошки постій!» —«А ти що?» —«Горілку!» — «Е, бери скоріше ківш та мірку!» (Ном., 204; Укр. пр., 1963, 509).
189.   «Що ти снідав?» —«Дайте хліба, дак скажу!» (Грінч., 246).
190.   «Що тобі за то дали?» —«П'ять пальців, шосту долоню!» (Н. ск.,  1964, 68).
191.   «Я думав, що тебе нема!» —«Е, ледачого бог не візьме!» (Ном., 231; Укр. пр.,  1963, 423).
192.   а) «Яке сьогодні свято?» —«Святого неробітника!» (І піп, 34); б) «Який сьогодні празник?» —«Святого Митута — ні дома, ні тута! (Н. н.. Вол.).

193.  а) «Як поживаєш? » —«Жию і хліб жую!» (Скр., 39); б) «Як собі поживаєте?» —«От, часом з квасом, порою з водою!» (Ільк., 111); в) «Ну як поживаєш?» —«А що мені діється? Живу помаленьку, з ноги на ногу!» (Укр. пр., 1963, 683); г) «Як живеш?» —«День за днем та й ближче до смерті!» (Н. ск., 1964, 171); д) «Як ти живеш?» — «Як та вдовиця: сама на печі, а ноги на полиці!» (Укр. пр., 1963, 671); є) «Як твоє життя?» —«Як у вдовиці, сама на нечі, а ноги на полиці!» (ІМФЕ, 29-3, 145, 7); є) «Як живете?»—«Живемо, не горюємо, хліба — солі не купуємо!» (Скр., 39); ж) «Як поживаєш?» — «А так собі, то боком, то скоком!» (Укр. пр., 1963, 181).
194.  а) «Як ся маєте!» —«Посередині!» (Укр. пр., 1936, 501); б) «Як ся маєте?» —«Посередині, як учора, так і нині!» (Ільк., 117); Фр., II, 2, 383; Прип., 198; Укр. пр., 1963, 683).
195.   а) «Як тебе зовуть?» —«Михайло!» —«А робити хоч?» — «Нехай-но!» (Ном., 212); б) «Як тебе звуть?» —«Михайло!» — «А робити хочеш?» —«Нехай-но!» —«А борщу?» —«Не хочу!» — «А пирога?» —«Хоч би й два!» (Ільк., 117; Укр. пр., 1963, Ї22).— Рос:  Снег., 1, 113.
196.   «Як тебе звуть?» —«Як крука деруть!» —«Ломакою, а тебе зовуть собакою!»  (Ном., 278).
197.   «Як?» —«Я не дяк десять раз говорити, а скажу раз, але гаразд!»  (Ном., 258; Укр. пр.,  1936, 484;  1963,  768).
198.   «Я чув, що тебе цілу ніч били!» —«І яка там ніч у нетрів ку!»  (Укр. пр., 1936, 434;  1963, 726).
199.   «Яку йому кару дати? » —«Оженити  його, то буде знати!» Укр. пр., 1963, 613).