КАЛАМБУРИ. НІСЕНІТНИЦІ

1.  а) Або ви, тату, йдіть в ліс по дрова, а я вдома, або я вдома, а ви, тату, йдіть в ліс по дрова (ІМФЕ, 29-3, 118, 31); б) Або ви, тату, їдьте в ліс, а я буду дома, або я буду дома, а ви їдьте в ліс (Прип., 1); в) Або ти, тату, іди по дрова, а я буду дома, або ж я буду дома, а ти іди по дрова (Закр., 141); г) Або ти, тату, у ліс їдь, а я дома зостанусь, або ж я дома зостанусь, а ти, тату, у ліс їдь! Все ж комусь із нас та їхати треба! (Ном., 212; Іл., 188; Укр. пр., 1936, 286; 1963, 407); ... а я дома буду, хоч я буду дома, а ти їдь у ліс — все кому-небудь треба їхати!; д) Або ти, тату, гони воли, а я дома зостанусь, або ж я дома зостанусь, а ти, тату, гони воли (Ном., 212); є) Хоч ти іди в ліс по дрова, а я буду дома, хоч я буду дома, а ти йди в ліс по дрова! (Укр. пр., 1955, 312; 1963, 407); є) Або ви, кумо, їжте борщ, а я буду м'ясо, а ні, то я буду м'ясо, а ви борщ (Фр., І, 1, ПО).— Біл.: Выел., 113.
2.  Або дощ, або сніг, або буде, або ні (Фр., III, 2, 432).
3.  А до Межибожа кіз кувати (Укр. пр., 1963, 317).
4.  Аж на небі чути, як мухи кашляють (Укр. пр., 1955, 314).
5.   а) Балакала, говорила — сім мішків гречаного Данила (Скр., 104); ... сім мішків гречаного Гаврила (Укр. пр., 1955, 314; 1963, 483; Н. ск., 1971, 161); б) Балакали, говорили — жолобчастого Гаврили (Н. н.: Черніг.); в) Набалакала, наговорила, дайте жолобчастого Данила (Укр. пр., 1955, 314); г) Набесідовала, наговорила, взяла мазницю, за медом пішла (Ном., 256; Укр., пр., 1963, 482).
6.  а) Бачив Крим і Рим і мідні труби! б) Бачив Крим і Рим, і мідні труби, і чортові зуби! (Скр., 112).
7.  а) Бачитимеш, як своє вухо; б) Тоді бачитимеш, як на моїй долоні волосся виросте; в) Тоді бачитимеш, як ріка догори вернеться (Прип., 38).
8.   Бий, бий, ярмарок недалеко! (Укр. пр., 1963, 769).
9.   Бігла собака у Петрівку через лід (Укр. пр., 1963, 776).
10.   Біда з дровами — спарив би молока, дак корови чортма! (ІМФЕ, 1-5, 462, 46).
11.   Бодай не казати, а говорити можна (Укр. пр., 1963, 777).
12.   Братця, покрадені яйця — було двоє, стало троє! (Укр. пр., 1963, 780).
13.  Брито, стрижено, а все голо! (Укр. пр., 1963, 778).
14.  а)   Буває порою, що вода тече горою! (Н. н., Черніг.).— Рос:
Даль, 849; б) Буває, що й ведмідь літає (Н. н., Ів.-Фр.); в) Бува< лисиця і з лисою головою (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); г) Буває, що й муха чхає (Грінч., 302); д) Буває, що й слон літає (Укр. пр., 1955, 321. 1963, 175); є) Буває, що й новий птах старої пісні співає (Укр. пр 1955, 289); є) Буває, що й теля вовка хапає (Укр. пр., 1955, 321. ІМФЕ, 1-5, 461, 226); ж) І так буває, що вівця вовка з'їдає (ІМФ11 14-3, 211, 215).— Рос: Даль, 192; Рибн., 188.
15.   Будьте спокійні, як порося в мішку! (Укр. пр., 1963, 768).
16.  а) Буде й голому поза пазушшю (Укр. пр., 1963, 779); б) Буде усім по сім (Ном., 69); в) Усім по сім, а мені буде вісім (Н. ск., /97/. 135); г) Тогди то буде, як ся догори вода вберне (Н. ск., 1964, 82): д) Тогди то буде, як вода горі берегами потече (Фр., І, 2, 249); є) Цс тоді буде, як на долоні волосся виросте (Ільк., 93; Закр., 210; Фр., І. 2, 254; Укр. пр., 1963, 775); є) Тоді то буде, як на моїй долоні волосся виросте (Фр., І, 1, 133; Зак. пр., 77; Н. ск., 1964, 82); ж) Тоді буде, як на вербі будуть грушки рости (ІМФЕ, 29-3, 118, 43); з) Буде тоді, як рак свисне (ІМФЕ, 29-3, 133, 31); На Юри, як рак свисне (Закр., 184): Тоді будеш бачить, як рак свисне (Чуб., 274); и) Це тогди буде, як рак на дубі свисне (Фр., III, 1, 5); і) Тоді буде, як рак свисне (Кулж.. 25); ї) Це тоді буде, як рак свисне (Укр. пр., 1936, 404; 1963, 775); ...як рак на горі свисне (Н. ск., 1964, 82).— Рос: Даль, 263; й) Як рак на дуба вилізе, тогди то сі стане (Фр., III, 1, 5); к) Тоді то буде, як п'явка крикне (Фр., II, 2, 610; Укр. пр., 1955, 296); л) Це тоді буде. як у курки зуби виростуть (ІМФЕ, 8-К2, 25, 3, Яворн.; Укр. пр., 1955. 296; Вік живи, 36; Укр. пр., 1963, 775); м) Тоді це буде, як дві неділі разом зійдуться (Укр. пр., 1955, 296; ІМФЕ, 29-3, 117, 24); ...як ся дві неділі разом зійде (Фр., І, 1, 133); н) Тоді то буде, як свині з череди йтимуть (Укр. пр., 1963, 775); о) То тоді було, як вовк був собакою, і хвостом брехав (Н. п., Вол.).— Біл.: Выел., Ill; п) То буде на кінський Великдень (Н. н., Бук.); р) То буде, як на камені пісок зійде (Фр., II, 1, 240); с) Тоді то буде, як мій татуню з тамтого світа верне (Фр., III, 2, 527); т) Тогді то буде, як ся моя бабуня з того світа верне (Н. ск.. 1964, 82); у) Тогді то буде, як своє вухо побачиш (Фр., І, 1, 133); ф) Відколи світ настав, то рак не свистав (Укр. пр., 1963, 775); х)   Після дощику в четвер рак свисне (Н. н., Черніг.).
17.   Була сила, як мати носила, а тепер виросли, то й самі ходим (Укр. пр.,  1963, 768).
18.   Ваші п'ють, а наші п'яних б'ють (ІМФЕ, 14-3, 211, 188).
19.   Велике діло — чорзна-що! (Укр. пр., 1963, 771).
20.   Вже все готове: сані в казані, а хомути на базарі (ІМФЕ, 14-3, 211, 188).
21.   Виграв ноги, є на чому бігти (Укр. пр., 1963, 772).
22.  а) Виліз на грушку, рвав петрушку, а сказав: яка цибуля смачна! (Прип., 39); б) Зліз на грушку, їсть петрушку, говорить: добра цибуля! (Ком., 62; Укр. пр., 1936, 505).
23.   Ви, мамо, беріть відро, а я понесу коромисло! (ІМФЕ, 14-3. 211, 213).
24.   Виміняв сліпий у глухого зеркало на цимбали (Укр. пр., 1955, 326).
25.   а)   Ви мовчіть, а ми будемо потакувати (Укр. пр., 1963, 780); б)   Ви мовчіть, а я буду слухати! (Укр. пр.,  1963, 781).
26.   Віз у лісі, а хомут за лісом у болоті, а коняка — чорти її знають де, як же поїхати по солому? (Укр. пр., 1963, 780).
27.   Він мені кеді чи не кеді обухом! А я його шасту та пошасту кошелем! (Укр. пр., 1963, 726).
28.   В малу мірку міряєшся, а в велику не влазиш (Укр. пр., 1955, 317;  1963, 781).
29.   В нашого старости три радості: корова здохла, хата згоріла та жінка вмерла (Укр. пр., 1955, 324).
30.   Вовк сливи поїв, а Гапон вусом моргає (Укр. пр., 1963, 781 і.
31.   Воно, як трапиться: коли середа, а коли й п'ятниця (Укр. пр.. 1955, 318).
32.   Воно б дуже добре, та нікуди не годиться (Укр. пр., 1955, 315;
1963,   771).
33.   Воно ніби й так, та трохи не так (Н. н., Ів.-Фр.).
34.   Всі Мини з глини (Укр. пр.. 1963,  776).
35.   Вставай, бо вода горить! (Н. ск., 1964, 268).
36.   Гайдура-байдура, та легейди справляє (Укр. пр., 1963, 406).
37.   а)  Гаразд рота роззявив, хоч колесами їдь (Укр.  пр.,  1955, 243); б)  Гаразд тобі — сиди ж собі (Укр. пр., 1963, 769).
38.   Геть його за тин і мене з ним! (Укр. пр.,  1963, 771).
39.  Говори, говори нісенітницю! (Укр. пр., 1963, 779).
40.   Говорять, що курей доять, а вони яйця несуть (Укр. пр., 1963, 176).
41.   Голова місця шукає, а щось інше — батога (Укр. пр.,  1963, 773).
42.   Голос густий, хоч лопатою горни! (Укр. пр., 1963,  777).
43.   Говорив  німий сліпому:  позирай, як хромий біжить (Н. ск.,
1964,   268).
44.  Грай, музико, риби дам: три вози їде, та чортзна де (Укр. пр., 1963, 474).
45.   Грім рака вбив (Укр. пр.,  1963,  176).
46.   Гуляй, курко, по борщу, поки другу притащу! (Укр. пр., 1963, 770).
47.   Гуляйте з нашої хати, без вас веселіш! (Укр. пр., 1963, 686).
48.  Давай удвох, бо самому немає чого! (Укр. пр., 1955, 316; 1963, 778).
49.  Давай дружити: то я до тебе, то ти до мене (Укр. пр., 1955, 317).
50.  Давай, жінко, перцю, мед закушу! (Укр. пр., 1955, 326; 1963, 770).
51.   а) Дайте води напитися, бо так хочу їсти, що не маю де переночувати (ІМФЕ, 14-3, 386, 512); б) Дайте води, бо так їсти хочеться, що ніде переночувати! (Н. ск., 1971, 58); в) Дайте, тіточко, води напитись, бо так їсти хочу, що аж переночувати нема де (Укр. пр., 1955, 323); г) Тітко, у вас води немає напитися, бо я з вчораш нього дня нічого не їв і ночувати нема де (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).— Біл.: Выел., 34.
52.   а) Два білих, а третій, як сніг (ІМФЕ, 14-3, 282, 32); б) Двоє білих, третє, як сніг (Укр. пр., 1963,  778).
53.  Двісті, та не в однім місті (Укр. пр., 1936, 414).
54.  Де гроші подіти — нема за що калитки купити! (Укр. пр., 1955, 316).
55.   а) Де Крим, а де Рим! (Вік живи, 28); б) Де Крим, де Рим, а де панська корчма (ІМФЕ, 8-А, 411, 44,); ...а де яхинські корчми (Білоц., 24); ...а де корчма бабинська (ІМФЕ, 29-3, 133, 31); ...а де злодійська корчма (Ком., 53); ...а де Настині корчми (Вол. губерн. ведом., 1854, № 52, с, 153); в) Де Крим, де Рим, а де попова груша (Ном., 149; Укр. пр., 1955, 312; Н. ск., 1971, 163); г) Де Крим, де Рим, а де Балабанівка (Ном., 149; Укр. пр., 1936, 504; 1955, 312); д) Де Рим, де Крим (Ном., 149; ІМФЕ, 29-3, 123, 37); є) Де Рим, де Крим, де Настині криниці (ІЛ., 99, 6); є) Не добереш, де Рим, де Крим, де попова груша (Укр. пр., 1963, 174); ж) Не розберусь, де Крим, де Рим, а де попова груша (ІМФЕ, 14-3, 211,  164).
56.  а) Де кум, де коровай! (Фр., II, 2, 321); б) Де кум, де коровай, де зелені свята (Фр., II, 2, 321; ІМФЕ, 29-3,  148, 51).
57.  Дивиться лівим оком до правої кишені (ІМФЕ, 29-3, 118, 25).
58.   а) Диво—на березині бруньки (Ном., 150; Укр. пр., 1963. 774); б)   Велике диво — опеньки (Укр. пр.,  1963,  774).
59.  а) Диковина, що собака не кована — біжить по льоду та й ковзається (Укр. пр., 1963, 774); б) Диковина, що свиня не кована! (ІМФЕ, 8-К2, 11, 93, Яворн.); в) Яка диковина, що свиня не кована! (Укр. пр., 1963, 774); г) Яка диковина, що собака не кована! (Укр. пр.,  1936, 492); д)  Еге, ся на обидві кована! (Ном., 66).
60.   а)  Дим густий, борщ пустий, м'ясо вгору, пір'я вниз! (Шиш. 1.1.. 22; ІМФЕ, 29-3.  146.  15); б)  Дим густий, борщ пустий (ІМФЕ, 29 3.  121, 59).
61.  Дівки, не прядіть: виросте лопух, буде сорочка і фартух (Ном., 200; Укр. пр.,  1963, 619).
62.  Добра то річ із-за чужого плеча в свої ноги попасти (Укр. пр., 1963, 781).
63.  Добре буде відро: обручі під лаву, а клепки в піч, так не буде текти (Укр. пр.,  1963.  781).
64.  Добридень на Великдень, будьте здорові з Новим роком! (Укр. пр., 1963, 534).
65.   а) Десь дощ пішов, а його ноги болять (ІМФЕ, 14-3, 282, 32); б) Де дощ іде, а де слизько! (Укр. пр., 1955, 288); в) Дощик за горами, а Маруся змокла! (Укр. пр., 1955, 288); г) Дощ пере, а він оре, і воли вибрикують! (Укр. пр.,  1963,  175).
66.  Дуже поранений, і голови не знайшли! (Укр. пр., 1963, 781).
67.   а) Жарт жартом, а хвіст на бок (Висл.. 263); б) Жарти жартами, а хвіст набік (ІМФЕ, 29-3, 119, 31); в) Жарти-жарти, а хвіст набік! (Чуб., 284).
68.   Ждали, ждали, жданки розгубили! (Укр. пр.,  1963,  778).
69.   Женили дрючком коло хати! (Укр. пр.,  1963, 776).
70.   Житній хліб пшеничному калачеві дід! (Укр. пр., 1963, 770).

71.   Журились, плакали, що криву засватали, а вона зовсім не бачить (ІМФЕ,  14-3, 282, 32).
72.  За морем вовк три гроші, та руб перевозу!  (Ном., 206).
73.  Запрягай воли — ярмо потім найдем (Укр. пр., 1963, 780).
74.  Захотіла муха стального обуха (Укр. пр., 1963,  769).
75.  З бороною по воду поїхав, а ціпом рибу вудить (Укр. пр., 1936, 306).
76.  Здогадався в суботу по обіді (Н. ск.,  1964, 142).
77.   Здоровий, як бик, перепався, як смик, божитись не буду, бо ще їсти буду! (Н. н.. Черк.).
78.  а) Здрастуй, Маріє! Я твій Федір! (Укр. пр., 1963, 534); б) Здрастуйте, індики! Я ваша сваха! (Укр. пр., 1963, 534); в) Здрастуйте, я ваша дядина! (ІМФЕ, 8-К2, 11, 179, Яворн.; Укр. пр., 1963, 534).
79.  Здрастуйте, дайте води напиться, бо так їсти хочеться, що ніде й переночувать! (Укр. пр.,  1963, 782).
80.  Земля репнула — і чорт вискочив (Укр. пр., 1963, 534).
81.  а) — Іване, вставай рано, досвіта поїдемо! — О, ще вози не запіяли, а когути вже поїхали!; б) Ще вози не заніяли, вже когути поїхали (Фр., І, 2, 216).
82.   а) Іди, ринде, де інде: там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть! (Ном., 202); б) Ходім, ринде, куди-інде, де нас люди не знають! (Ном., 202).
83.   І заєць має довгі вуха, та не є ослом (Укр. пр., 1963, 769).
84.   Із солоного огірка застрелився (Укр. пр., 1963, 781).
85.   І кулик на воді, і музика на коні (Укр. пр.,  1963, 446).
86.   а)   І ми люди, не бобри, наша хата не синиця (Укр. пр., 1955, 25); б)   І ми люди добрі, і наша мати не синиця! (Укр. пр., 1963,
769).
87.   Ішов хтось, стратив щось, я не знаю хто і не знаю що (Н. ск., 1964, 142).
88.   їдь домів курки доїти!  (Н. ск.,  1964, 269).
89.   а) Ішла роззявляка, а їхав непроворняка, та мені дишлем у рот (Ном., 128; Укр. пр., 1963, 437); б) їхала, мамо, розвора та оглоблею мені в рот (Ном., 128); в) їхала ворона та попала ґаві дишлем у рот (Н. н.. Черк.); г) їхала, мамо, ворона і зачепила мене дишлем в губу (Фр., І, 2, 263); д) їде роззявляка прямо голоблею в рот (Укр. пр., 1936, 217; Н. ск., 1971, 185); є) Йшов нроворняка, проти нього їхав попів роззявляка і попав йому дишлем просто в рот (ІМФЕ, 14-3, 382, 33); є) Я іду, проворняка, а він їде, роззявляка, не мав де дишель встромити, та мені в рот (Ком., 82; Укр. пр., 1955, 243); ж) Якась роззява їхала і в рот голоблею заїхала (Укр. пр., 1963, 437); з) Я стою проворняка, а він розвірняка (Ном., 128).— Біл.: Рапан., 250; Гр., 2, 307.
90.   їв би борщ, та жалко, вчора дома пообідав (Укр. пр., 1963, 770).
91.   їхало помело: в гостях у віхтя було! (Укр. пр., 1955, 316).
92.   а)   Казав цимбаліста, що бачив басіста, як кухар коштував та
й хвалив, що добре (Фр., Ill, I, 264); б)  Казав сліпий:  «Побачимо!» (Укр. пр., 1963, 768).
93.   Кашляй собі помалу, щоб на рік стало! (Укр. пр., 1963, 772).
94.   Кваша під боки взялася, а кисіль вуси закрутив (Укр. пр., 1963, 779).
95.   Кланяйся, голово, з вухами, а потилиця сама схилиться (Укр. пр..  1963,  768).
96.   Коли б твоя знала, що моя іграла, то б твоя плакала! (Прип., 231; Укр. пр., 1963,  700).
97.  а) Коли б все одно, то лазили б через вікно, а то в двері ходять; б) Не все одно — чи ходити в двері, чи лазити в вікно (Н. н.. Черк.); в) Якби все одно, то лазили б у вікно, а то дверей шукають (Укр. пр.,  1955, 246).— Біл.:  Рапан., 251.
98.   Коли йде дощ крізь сонце, то кажуть: «То чорт жінку б'є і дочку заміж віддає» (Укр. пр., 1963, 770).
99.   Коли миш голову не одкусить (Укр. пр., 1963,  780).
100.   Комусь воно щось із того буде (Укр. пр.,  1963.  775).
101.   Кому що, а Федорові пряжа! (Укр. пр., 1955, 324); б) Кому що, а тобі зась! (Укр. пр., 1963, 712).
102.   Коцюба кудкудакала, а помело яйце знесло (Укр. пр., 1963, 535; Н. с к., 1971, 164).
103.   Кудкудак за пятак, кукуріку за копійку (Укр. пр., 1963, 535).
104.   Круть-верть, в черепочку смерть! (Укр. пр., 1955, 314).
105.  а) Курзу-верзу, Борисихо, дай куті на гречку (Ном., 256); б) Курзу-верзу, Борисихо, дай на кутю гречки, а я тобі за те попасу овечки!   (Ном.,   256);   в)   Курзю-верзю,   горох   молочу   (Ном..   256);
г)   Курзю-верзю — горохова каша (Ном., 256; Укр. пр.,  1963. 481);
д)   Курзю-верзю, дайте на кутю гречки! (Ном., 256: Укр. пр., 1963. 174); є) Курзю-верзю, дайте гречки на кашу (ІМФЕ, 1-5. 462, 54); є)   Курзю-верзю — кошелі плету! (Укр. пр.,  1955, 317).
106.   Кукуріку! Пішла баба по горілку! Козаки йдуть, турки сливи рвуть, а на дині  поглядають (Укр. пр.,  1963,  771).
107.  а) Курочка бичка привела і на тому бичку яєчок нанесла, безрукий ті яйця забрав, голому за пазуху заховав, безногий з гори збігав, безголовий «караул!» кричав (ІМФЕ, 14-3. 386, 609); б) Курочка бичка родила, порося яєчко знесло (Н. н., Сумщ.).— Рос: Даль, 692; в) Курочка породила бичка, а порося писанку знесло (ІМФЕ, 29 3, 128, 31); г) Курочка бичка родила, а порося крашанку знесло (Укр. пр.,  1963, 779).
108.   Купив хрону до лимону (Укр. пр.,  1955, 313).
109.  Лежить під плотом, вкрилась болотом (ІМФЕ, 29-3, 144, 79).
110.  Летів птах та на воду — бах! (Укр. пр.,  1963. 534).
111.  а) Лучче псу муха, як поза вуха (Укр. пр., 1963, 770); б) Ліпше псові муха, як буком поза вуха (Прип., 186); в) Лучче маленька рибка, як великий таракан (Укр. пр., 1963,  769).
112.  Луччі пішли до луччих, а ми до твоєї милості (Укр. пр., 1963, 769).
113.  Лучче чуже око гризти, як своє (Укр. пр., 1963,  770).
114.   Мати на річці прала, то там і  чула (Ном.,  132).

115.   Мені груш на буряні, а тобі яблук на травині! (ІМФЕ, 14-3, 10, 31).
116.   Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей немає (Укр. пр., 1963,  776).
117.   Милости просим через тин житнього борщу сьорбати (Н. н., Черк.).
118.   Мої діти і твої діти б'ють наших дітей (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
119.   Мілкий брод по самий рот (Укр. пр.,  1963,  780).
120.   Мудрий мудрець гускою оре (Укр. пр.,  1963,  779).
121.  а)   Мухи коня з'їли, а вовк помагав (Укр. пр., 1955, 321; 1963, 81); б)  Це мухи коня з'їли, а вовк лиш помагав (Н. ск., 1971, 158).
122.   Набрав, що аж голому поза пазухою повно (Укр. пр.. 1963, 79).
123.   Навіщо сліпцеві дзеркало? Він і у воду подивиться (Укр. пр., 955, 326;  1963, 781).
124.   На вогні переться, на воді сушиться (ІМФЕ, 29-3, 114, 79).
125.   На догад, Грицю, Василем діло (Білоц., 29).
126.   а) Наговорив бабці в капці, а дідові в ходаки (ІМФЕ, 28-3, 203, 321); б) Наговорила: на осиці кислиці, а на вербі груші (Н. ск.. 1971, 163); в) Наговорив на вербі груш, а на осиці кислиці (ІМФЕ, 1-5, 461.  101).
127.   а) На городі бузина, а в Києві дядько (Мал., 197; Білоц., 29; Укр. пр., 1955, 318); б) У городі бузина, а в Києві дядько (Ном., 257); в) У городі бузина, а в Києві дядько, тим я тебе полюбила, що на п'яті перстень (Ном., 257; Укр. пр., 1963, 780); г) В огороді лобода, а в Києві дядько, тим я тебе сподобала, що на п'яті перстень (Закр., 151).— Рос: Жуков, 66.
128.   а) На дубі свиня гніздо злагодила, а вівця прийшла та й яйце знесла (ІМФЕ, 29-3, 128, 31); б) На дубові свиня гніздо звила, а вівця прийшла та крашанку знесла (Укр. пр.,  1963,  779).
129.   На здоров'я козі, що хвіст довгий (Ном., 125; ІМФЕ, 1-5. 461. 242).
130.   На злість ворогам корову продам, щоб діти молоко не пили (ІМФЕ,  14-3, 282, 32).
131.   На кінці язика, де нові ворота і собака рябий (Ном., 149).
132.   Народу багато, а людей мало (Укр. пр., 1955, 327).
133.   На тобі гріш, купи рака, звари юшку та з'їж, рака продай, а мені гроші віддай (Н. ск., 1971.  141).
134.   а) Нате моїх п'ять, нехай буде десять! (Білоц., 29); б) Нате й моїх п'ять, щоб було десять; в) На й моїх п'ять грошей до складки, щоб було десять (Ном.,  124).
135.   а) На й тобі глек на капусту, щоб я була дядина (Білоц., 24); б) Нате і мій глек на капусту, щоб і я Хівря була! (Ном., 124); Укр. пр.. 1963, 160); ... щоб і я була Химка (Ном., 124; ІМФЕ, 1-5, 461, 238); в) Нате й мій глек на капусту! (Ном., 124); г) Нате і мій глек на капусту, щоб порожній не був (Ном., 125); д) Нате і мій глек на капусту, нехай і я буду дівка Настя, хоч трохи й щербатенький, наливайте  повненький (Ком.,  16).
136.   Наші їдуть, ваші йдуть, ваші наших підвезуть (Укр. пр., 1963, 768);  ...наші ваших доженуть (Н. н., Хмельн.).
137.   Не бійся собаки — хазяїн на прив'язі (Укр. пр., 1963, 773).
138.   Не вважай багачам — нема хліба — їж бублики (Укр. пр., 1963, 773).
139.   а) Не вставай: ще в печі долото жарене! (Укр. пр., 1955, 224); б)   Не вставай із-за обіду, ще в печі долото жарене (Ном., 236).
140.   Не горіло, не боліло, давай, бабо, хоч поліно (Укр. пр., 1963, 780).
141.   Недавно осліп, а нічого не бачить (Укр. пр., 1963, 778).
142.   Не дивіться, що забродився, аби халяв не покаляв (Укр. пр., 1963, 777).
143.  а) Не доходя, минаючи (Укр. пр., 1963, 778); б) Не доходячи минаючи, де рябі ворота (ІМФЕ, 1-5, 462, 91); в) Не доходячи, минаючи, де рябі ворота, а новий собака (Ном., 223; Укр. пр., 1936, 504;  1955, 321;  1963,  780).— Біл.: Выел., 48.
144.   Не журись, що нема чобіт: менше буде клопоту, а то ще мазати треба та взуватись! (Укр. пр.,  1963,  772).
145.   Не кричіть, діду, бо дощ іде! (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
146.   Не рад пес, що вбитий, ще й ногами дриґає (Укр. пр.. 1963, 769).
147.   Не співаєш басом, то хоч басом дивись (Укр. пр., 1963, 777).
148.   Нема мочі — сама сила (Укр. пр.,  1963, 776).
149.   Не пес хвостом, а хвіст псом (ІМФЕ,  14-3. 282, 32).
150.   Не те, що мете, а те, що віє (Укр. пр., 1963, 777).
151.   Нехай і коза знає, коли світає (Укр. пр.,  1963,  769).
152.   Нехай іще сорока побіліє (Укр. пр.. 1963, 775); б) Не вся іще сорока біла (Укр. пр.,  1955, 775).
153.   Не хочу — дайте, положіть, то візьму (ІМФЕ, 29-3, 134, ЗІ).
154.   Ніхто того не видав, щоб осел роги мав (ІМФЕ, 29-3, 113, 192).
155.   Нудьга за біду дочку оддав, а халепа на весіллі грав (Укр. пр.,  1955, 316).
156.   Ого, напаслась корова, аж роги тверді (Укр. пр., 1963. 771).
157.  Один подає, вісім кладе і кричить: не навалюй! (Укр. пр., 1961, 227).
158.  а) Ой їхав я серед моря драбинястим возом, оглянувся перед себе, повна люлька раків (Ном., 270; Укр. пр., 1955, 321; 1963, 779); б)   Як їхав я серед моря драбинчастим возом... (ІМФЕ, 1-5, 462, 119).
159.   а) Ой так, так, коби з хати як! (Фр., III, 1, 192); б) Ой чук брик! З рогом бик, а Хома із двома! (ІМФЕ, 1-5, 461, 54); в) Оттак: двом рак, а третьому юшка (ІМФЕ, 1-5, 62, 54); г) Оттак: той у ріпу, той у мак! (Укр. пр., 1955, 222); д) Оттакої — пресвятої, на копійку солі! (Грінч., 241); є) Оттак сіють мак — нехай буде так (Ном., 51); є) Так, так, але з хати як! (Фр., Ill, 1, 192); ж) Так чи не так, але перетакувати нема чого (Укр. пр., 1955, 313); з) Так, не так, перета-кувати не будем (ІМФЕ, 14-3, 282, 32); и) Так воно та так, та тільки трошки не так (Ном., 132); і)   Так то так, та з хати як? (Укр. пр.,

1955, 242); ї)  Так то так,  але  назад як?  (ІМФЕ,  14-3,  386, 515); й)   Тепер так, а після як? (Укр. пр., 1963, 355; Н. ск., 1971, 129).
160.   Оно-но дірка в стелі! (Укр. пр., 1963, 386).
161.   Оставайся ночувати, завтра повечеряєш, корова отелиться — молока нап'єшся (Укр. пр., 1963, 686).
162.   Ото лихо: для його теляти не можна і на город заглядати (Укр. пр., 1963,  770).
163.   Отака новина: бруньки три копійки решето (Укр. пр., 1963, 176).
164.  Оце кучма! Мама Каленика привела, та не знаєм, як звати (Укр. пр.,  1963, 780).— Рос: Снєг., 1,  108.
165.   Оце штучка: загни пальці та й карлючка (Укр. пр., 1963, 771).
166.   а) Оцю річ як полатать та в руки не хапать, та положить на підтоки, то буде лежать бог зна доки (ІМФЕ, 8-К2, 23, Явори.); б) Полатать, та нікуди не хватать, то аж на три роки вистачить (Укр. пр.,  1955, 319).
167.   а) Один за вісімнадцять, а другий — без двох двадцять (Укр. пр., 1963. 462); б) Єден за вісімнадцять, а другий за без двох двадцять (Закр., 161; Ном., 153; Фр., II, 1, 89); в) їдному вісімнадцять, другому без двох двадцять (Чуб., 274); г) Однаково, чи вісімнадцять, чи без двох двадцять (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); д) Ти йому шістнадцять, а він без двох вісімнадцять (Н. ск., 1964, 108); є) Усім по сім, а мені таки вісім (Н. ск., 1971, 135); є) Що вісімнадцять, що без двох двадцять (Н. н., Сумщ.).— Рос: Даль, 851; ж) Я йому вісімнадцять, а він мені без двох двадцять (Укр. пр., 1955, 243; Н. ск., 1964, 108); з) Який за дев'ятнадцять, такий без єдного двадцять (Н. ск.,  1964, 169).— Рос: Снєг., 439; біл.: Выел., 31.
168.   Пером орали, ковбасою засівали, чаркою заливали (ІМФЕ, 14-3, 211,  161).
169.   Перебила свиня отченаш, най сама говорить (ІМФЕ, 28-3, 202, 32).
170.   Переобуйся назад носками (Ном.,  106).
171.   Перісту свиню в оглоблі, теля на оричку та в Густиню по скриню (Ком., 59).
172.  Перш ти мене підвези, а потім я на тобі поїду! (Укр. пр., 1955, 314;  1963, 407; Н. ск.,  1971,  175).
173.   Пиши «Пропало!», а читай «Не вернеться!» (Укр. пр., 1955, 316).
174.   Піймав би муху та повісив би, другі дивились би й не кусались! (Укр. пр., 1963, 768).
175.   Піймав карася з порося (Укр. пр.,  1963, 176).
176.  Пішло поле в ліс (Укр. пр., 1963, 780).
177.   Пішов межи милі та межи любі та й вкинув у голову (Укр. пр.,  1963, 694).
178.  Пліт на три роки, кіт на три плоти, кінь на три коти, чоловік на три коні (7л., 307).
179.   Побачиш своїх — кланяйся нашим (Укр. пр., 1936, 500; 1955, 314;  1963, 658).— Рос: Даль, 460.
180.  Покивав йому пальцем у чоботі (1МФЕ, 29-3,  130, 31).
181.  Понаставляли тут верствів, що й розминутись трудно (Укр. пр.,  1955, 316).
182.   По парі, по парі, а ззаду два (Укр. пр.,  1963,  776).
183.  Пора до двора, а додому час! (Зін., 241).
184.  По сей дуб миля! (Укр. пр.,  1963, 317).
185.   Походило на кадило, так не так пахне (Укр. пр., 1963, 773).
186.  Пошила б баба кожуха, та вовна перешкоджає (Укр. пр.. 1963, 326).
187.   а) Правда Сидорова: киселем млинці помазані, на паркані сушаться (Укр. пр., 1955, 323; 1963, 481); б) Правда твоя, що на вербі груші, на осиці кислиці (Укр. пр., 1955, 315); в) Правда твоя, що раки, бо юшка красна (Укр. пр.. 1963. 772); г) Правда, що ми ходили дещо і гуторили про що, тільки коли я хоч що або абощо, а не то що, то нехай мені казна-що — от що. а не то що! А ви ще кажете, щоб я там що-що або абощо! (Ном., 252; Укр. пр.,  1963,  783).
188.   Прощай, ряба кобило, через тебе зі світу йду! (Перем., 1854, 103).
189.  а) Прийшов хтось та й взяв щось, та пішов кудись, а я за ним, та не знаю за ким (Укр. пр., 1955, 315; 1963, 779); б) Прийшов хтось та взяв щось, бігти за ним, а чорт його зна за ким (Ном., 151); ...чортзна за ким (Ном., 196); в) Прийшов ні за чим, пішов ні з чим: шкода і питати, тільки ноги болять (Укр. пр., 1963, 442); г) Прийшов хтось та й взяв щось та пішов кудись, а я за ним, та не знаю за ким (Фр., Ill, 1, 286); д) Бігти за ним, та не знать за ким (Ном., 196); є) Іти туди, невідомо куди, шукай його, невідомо кого (ІМФЕ, 14-3. 282, 32).— Рос: Даль, 460.
190.   Приняв квітку до кожуха, щоб йому душно було (Ком., 59).
191.   Пристойний, де приставиш — стоятиме (Укр. пр., 1963. 776).
192.   Просили — не хотів, казали — мусив (Там же).
193.   Пряди ушами, пильнуй очами — оце і вся робота! (Ком., 87).
194.   Пук — гривня з рук, дим густий, борщ пустий (Ном., 247).
195.   Рот дереться, спати не заманеться, а їсти так хочеться, що очі злипаються (Укр. пр., 1963, 779); ...а їсти — аж очі злипаються (ІМФЕ, 8-К2, 20, 62, Явори.).
196.   Рябі ворота, новий собака, погреб у яму впав (ІМФЕ, 1-5, І62.  140).
197.  Сало здір покусало (Укр. пр.,  1963,  777).
198.  Се вже ми, як той німець, що на шаєчку воздух вішає (Ном., 193).
199.  Се гірш, ніж «ходи їсти!»  (Укр. пр.,  1963, 768).
200.  Се та хорома, що кулі ллють і ворон б'ють (Укр. пр., 1963, 172).
201.  Сирно, масляно — корова ожеребилася (Зін., 246; Ном.. 125; Укр. пр.,  1955, 322;  1963, 535).
202.  Сім верст до небес і все пішки! (Укр. пр., 1955, 320; Н. ск., 1971, 161).— Рос: Жуков, 410.
203.  Сім день конопель, а матірка три дні (Укр. пр., 1963, 766).
204.  Сім з перцем, сім без перцю, а сім так (Укр. пр., 1963, 500).

205.  Своїх не страхай, а наші й так бояться (Укр. пр., 1955, 313).
206.  Сип борщу, запрягай кашу, бо хутко треба на ярмарок! (Укр., пр.,  1963,  780).
207.  Сім раз відрізали — довга, сім раз лицювали — нова (Укр. пр..  1963, 772).
208.   Совайся, Ничипоре, совайся, бо вже ж тобі преподоба посуватися (Укр. пр.,  1963.  778).
209.  Сокира пливе, топорище потонуло (Укр. пр..  1963, 780).
210.  Солдат: тітко, у вас води немає напитись, бо я ще з вчорашнього дня не їв і ночувати нема де (ІМФЕ,  14-3, 282, 32).
211.   Соловей у лісі реве, а ведмідь щебече (Укр. пр., 1963, 780).
212.  Сорока летить, а собака на хвості сидить (ІМФЕ, 29-3. 118. 45).
213.  Сороки колодязь перевернули (Укр. пр.,  1963.  176).
214.  Стринь — бринь — кічка з воза! (Укр. пр.,  1963,  779).
215.  Сусідська курка сусідському волові ногу перебила (Мал.. 207).
216.  Старшого сина дурна сила (Білоц., ЗО).
217.   Стень-телень. я ваш надовбень (Укр. пр..  1963.  і'і2).
218.  Сухо — піднімайся по саме вухо! (Укр. пр.. 1955. ЗІ і; 1963. 781).
219.   Сюдою-тудою. поза околицею (Укр. пр.,  1963.  767).
220.   Сьогодні не празник. а ти нам не вказник (Укр. пр.. 1963. 769).
221.   Та він на ліве око глухий, а на праве недочуває (Укр. пр.. 1963.  781).
222.   а) Так дрижав, що аж употів (Укр. пр., 1963. 771); б) Гак злякався, що аж волосся на моїй лисій голові дуба стало! (ІМФЕ, 14 3. 211, 32).
223.  а) Так! І в Києві так. свічки поїдять, а самі так сидять (Укр. пр., 1963, 778); б) Так чи не так, а перетакувати нема чого (Укр. пр.. 1963, 778); в) Воно так. здається її так, да ба! (Укр. пр.. 1963. 7 78): г) Так, так, а з міста ніяк! (Н. ск.. 1964, 144); д) Так чи не так. а не буде з риби рак (Укр. пр.. 1955. ї\5)\ є) Так то так, а з хати як? (Укр. пр., 1955, 242; 1963. US); є) Та воно то так, та тільки тропіки не так! (Укр. пр..  1963,  177).— Біл.:  Выел.,  108.
224.   Так хтось згадав, що вчорашній борщ відригнувся (Укр. пр.. 1963,  770).
225.   Тари-бари, завтра  Варвари (Скр..  117).
226.   Та там. бачте, і крутить, і мутить, і зверху йде. і з-під землі реве, а тут-таки по-божому тягне (Укр. пр..  1963.  777).
227.   а)   Телевені — белевені. щось у помені (Укр. пр.. 1963, 174);
б)   Телень-телень,  бов!   Ялесь-шелесь,  блесь!   (Укр.  пр.,   1963,   Пі);
в)   Терендю — парандю та ще й завтра прийду! (II.  ск..  1971.  162).
228.  Те в лузі, те в переплузі (Укр. пр.,  1963, 276).
229.   Тепер народ гірший прошлогоднього: прийшов звечора, а пішов ранком, брешуть, що ночував (Укр. пр.,  1955. 325).
230.   Ти мені не Тетяна, а я тобі не Савка (Укр. пр.. 1963, 659).
231.   Ти мені треба, як собаці чоботи влітку (Укр. пр.. 1963, 769).
232.   Тир, зозуляста! з пір'ям здохла! (Укр. пр.,  1963, 771).
233.   Тирмо-тирмо, коло плота, яка зарплата, така й робота! (Фр.. ПІ,  1, 208).
234.  а)   Толкуемо про ялові гуси, що на псарню літають та потро ху молока носять (Укр. пр., 1955, 322; 1963, 535); б)  Толкувать-ночу-вать, запрягать та їхать (Укр. пр., 1963, 771).
235.   а) Торох-горох, змолотили — квасоля (Укр. пр., 1936, 309; 1955, 242); б) Сюди торох, туди горох та й вродиться горох (Чуб.. 262); в) Торох діда в кашу, слава богу, що не в нашу (Укр. пр., 1963, 534); г)  Торох, роди, боже, горох (Ном., 255).
236.   То чудо, куме, а не раки: одного рака повна торба і клішня висить (Укр. пр.,  1963,  175).
237.   Третя хата від Кіндрата, рябі ворота, новий пес (ІМФЕ, 1-5, 461, 245).
238.  Тримайте вдвох, бо одному нема що! (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
239.  а) Тринди-ринди, завтра Великдень (Укр. пр., 1963, 174); б) Тринди-ринди, завтра празник; в) Тринди-ринди, коржі з маком (Укр. пр., 1955, 317); г) Тринди-ринди, з маком борщ (Н. ск., 1971. 162); д) Тринди-ринди, в кожушинці (ІМФЕ, 14-3, 282, 32); є) Трин ди-ринди, Грицю! (ІМФЕ, 14-3, 282, 32); є) Тринди-ринди, Мацьку. грай! (Н. н., Ів.-Фр.); ж) Тринди-ринди, на баси! (Н. н., Черк.); з)  Триндиці-риндиці, на голові биндиці (ІМФЕ,  14-3, 282, 32).
240.  а) Трохи гречки, трохи трини, трохи з нами, трохи з ними (Прип., 305); б) Трошки гречки, трошки проса, трошки взута, трошки боса (Укр. пр., 1955, 312); в) Трохи січки, трохи трини, трохи з вами, трохи з ними (Прип., 305).
241.   Туди тебе зашлють, де козам роги кують (Прип.,  174).
242.   а) Ти казане кажеш, а мій батько од людей чув; б) Ти казане кажеш, а мій батько під корчмою чув; в) Ти казане кажеш, а я те, що мій батько од старих людей чув (Ном.,  132).
243.   Трудно сі книшем зарізати, ковбасов повісити, корову продати, а молоком сі  годувати (Фр., III,  1, 226).
244.   Узвар на базар, а кутя на покутя (Укр. пр., 1963, 776).
245.   Унадилось решето гречку переводити (Укр. пр., 1963, 770).
246.  У ржі, на межі, на кривій березі (Укр. пр.,  1963,  781).
247.   У сні бачив, а наяву нрозівав (Укр. пр.,  1955, 314).
248.  Уставайте, козли, задирайте хвости та біжіть у лози! (Укр. пр.,  1963, 770).
249.  Ух, з'їв обух! (Укр. пр.,  1963, 778).
250.   Хазяйська курка комірницькій корові ногу переломила (Ном.. 56; Укр. пр., 1963, 176).
251.   Хапало в хапиці, хапиця — по пиці (Укр. пр., 1955, 318).
252.  Хвинти, не  хвинти, а ротом не  чхатимеш (Ном., 60).
253.   а) Хворий: на п'яті більмо, під коліном нудно (Вік живи, 11); б)   На п'яті більмо, під коліном млосно (Н. н., Київщ.).
254.  а) Химині кури, що пішли в череду недоєні (Укр. пр., 1955, 327; 1963, 780); б)  Химині кури, Мотрині яйця (Укр. пр., 1963, 176).
255.  Хитро, мудро, невеликим коштом (Укр. пр., 1955, 313).
256.  Хліб на печі, весілля вночі, хата неметена, квітка не плетена Н. н.. Бук.).
257.   Хочеться їсти, аж шкура болить (Грінч., 245).
258.  Хоч не гарно, аби добре (Укр. пр., 1963, 780).
259.  Хоч піду до їх, та не піду в двір, хоч піду в двір, так не піду в хату, хоч піду в хату, так не сяду за стіл, хоч сяду за стіл, та не ~уду їсти (Укр. пр., 1936, 202; 1963, 461; Н. ск.,  1971, 170).
260.  Хоч ти хрест їж — не повірю (Укр. пр., 1963,  176).
261.  Фіц-міц, не буде з того ніц (Ном., 52).
262.  Це ж не вівторок, щоб повторяти разів сорок (Укр. пр., 1963,
768).
263.  а) Це не те, що мете, а те, що зверху йде (Укр. пр., 1936, 501; 1955, 314; 1963, 778); б)  Це не те, що миє, а те, що віє (ІМФЕ, 14-3,
211, 32).
264.  Цілу ніч сидітиму, а ночувати не буду (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
265.  Цінь-цінь, тара-pa, всюди діра, та нікуди вилізти (ІМФЕ, 29-3,  138, 31).
266.  Через то і хліб не родить, що свиня у плахті ходить (Укр. пр.,
1963, 771).
267.   — Чи телячили ви мого не видятка? — Он там задерло лози та й побігло в хвіст (Фр., III,  1, 203).
268.  а) Чи так, чи інак, а не буде з риби рак (Укр. пр., 1955, 242); б)   Чи так, чи не так, нехай буде з риби рак! (ІМФЕ, 29-3, 129, 31).
269.   Чи шпак, чи хом'як, чи перепелиця, що воно за птиця! (Укр. пр.,  1963, 781).
270.  Чи я тобі межу переорав, чи я тобі у борщ начхав! (Укр. пр., 1963, 773).
271.   Чи програв, чи виграв, аби свіжі гроші! (Укр. пр., 1955, 314).
272.   Чоловічина! Одна душа в чоботі, друга в животі, а третя по світу! (Укр. пр., 1963, 370).
273.  Чолом, тату! Я ваш хрещений батько! (Укр. пр., 1963, 534).
274.  Чортове пір'я і м'ясо занесло! (Укр. пр.,  1936, 415).
275.  Чув глухий, що казав німий, що бачив сліпий, як тікав кривий (Прип., 171).
276.  Чули, як говорили, що бачили, як їли (Ном., 271; ІМФЕ, 1-5, 262,  120).
277.  а) Чудеса, а не колеса, самі котяться! (Н. н., Сумщ.).— Рос: Даль, 570; б) Чудеса в решеті: дірок багато, а вилізти нікуди! (ІМФЕ, 14-3, 211, 204).
278.  Чучу! періста, підслухала! (Укр. пр., 1963, 357).
279.   Шенці-венці, чорт у кишенці! (Укр. пр.,  1963, 452).
280.   Ще б дальше, так нікуди (Укр. пр., 1963, 768).
281.  Ще тому не конець, є ще хвостик (Фр., II, 1, 230; Укр. пр., 1955, 315;  1963, 268).
282.   Шик-пик, ні в сих, ні в тих, у сап'янових (Ном., 266).
283.  Шкода і лою на святу лемішку! (Ном., вил. ценз., ЗНТШ, 88,
171).
284.  Що воно за сіно, коли одна суха трава! (Укр. пр., 1955, 316;
1963, 377).
285.   Що головою в піч, що в піч головою — то все не мед! (Укр. пр..  1955, 314).
286.  Що кому треба, той про те й теребить (Укр. пр., 1963, 777).
287.  Що на серці, то на серці, а що в животі, то чого там нема! (Укр. пр.,  1963, 770).
288.  Що пук, гривня з рук, дим густий, борщ пустий, мясо вгору, піря вниз!  (Укр. пр.,  1936, 415;  1955, 315).
289.   Що там говорити, коли нічого й балакать! (Укр. пр., 1963, 777).
290.  Що той чоловік у бога за звір, не знаємо! (Укр. пр., 1963. 773).
291.   Юрба, коли нікого нема (Укр. пр.,  1963,  779).
292.   Я бачив сім вовків, та й всі білі (Укр. пр.,  1… Продолжение »