СКОРОМОВКИ

1.   а) Біг псище через мостище і через овсище, задрав хвостище, заросився, замочився, вибіг на дорогу, обтрусився і, здається, не було вади ні псу, ні овсу! (ІМФЕ, 8-К2, 39, 23); б) Біг пес через овес! (ІМФЕ, 29-3, 132, 31).

2.   Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі (Н. н., Київщ.).

3.   Був собі Карпо да Полукарпа, да переполукарпився на маленькі полукарпенята! (Н. н., Черк.).

4.   Був собі цебер, нерецебрився, мав діти цебренята-перецебреня та (Укр. пр.,  1963, 783).
5.   Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилиоі (Там же).
6.   Варка варила вареники, Василь варив вареники, Варка Василя вареником, Василь Варку вареником! (ІМФЕ, 14-3, 386, 609).
7.  Залізо визалізилось!  (Н. н., Полт.).
8.  З редьки пять блюд: редька мниха, редька триха, редька кришиха, редька з квасом та редька так часом! (ІМФЕ, 14-3, 211. 188).
9.   їхав піп коло кін, лічив копи по три снопи: одна копа копаком. друга копа — копаком, третя копа — копаком! (ІМФЕ, 14-3, 368. 609).
10.   Казала наша панночка Марія Йванівна вашій панночці Марії Йванівні, щоб ваша панночка Марія Йванівна та нашій панночці Марії Йванівні та дали ковер! (Укр. пр.,  1963, 784).
11.   а) Кипів oftpin, як був Прокіп, і так кипить без Прокопа, як кипів при Прокопі! (Прип., 223); б) Кипить окріп, біжить окріп, без Прокопа ніхто не вийме окропа! (Н. н., Полт.); в) Ішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп — кипить окріп. Я з Прокопом кипіла в окро пі, і без Прокопа киплю в окропі! (ІМФЕ, 14-3, 386, 33); г) Ішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп — кипить окріп, як при Проко пові, так і при Прокописі, так і при Прокопенятах (Н. н., Київщ.).
12.   Комар-комар-ко-мар (при повторенні виходить «Марко» / (Укр. пр., 1963, 784).
13.   Ми свій фундамент перефундаментували, перефундаментуйте ви свій! (Укр. пр.,  1963, 784).
14.   На дворі трава, на траві дрова. Раз дрова, два дрова, три дрова! (Укр. пр.,  1963,  784).—БЫ.: Выел.,  138.
15.   Наша верба найкорчукуватуватіша! (Укр. пр.,  1963,  784).
16.  а) Наш Карно з своїми Карпиненятами полукалукарпився! (Ном., 118; Укр. пр., 1963, 783); б) Наш Карпо розполукарпився на маленькі полукариенята (Укр. пр., 1936, 510;  1963, 786).
17.  а) Нашого паламаря ніхто не перепаламарює (Грінч., 239); б) Нашого пономаря ніхто не перепономарює (Ном., 270; Укр. пр., 1963,  783).— Біл.: Выел.,  138.
18.   Не клюй, курко, крупку, не кури, турко, люльку! (Укр. пр., 1963, 783).— Рос: Даль, 176.
19.   Перепеличка невеличка під полукіпком винідьпідьомкалась (Укр. пр.,  1963,  783).
20.  Писаревого писарця писарчук (Ком., 69).
21.  Попотурчи, туркоть! (Укр. пр., 1963, 243).
22.   Пилип пиляв поліна, притупив пилку (ІМФЕ, 14-3, 386, 609).
23.  Покій та покій та двадцять покоїв та у три палички вгору — от тобі й тпру! (Укр. пр.,  1963, 783).
24.  У нас надворі погода розмокропогодилася (Укр. пр., 1963, 784).
25.   а) У нашого діда капелюх не по-капелюховськи (Укр. пр., 1963,  783); б)   Ковпак під ковпаком (Укр. пр.,  1963,  784).

26.  Хитру  сороку  спіймати  морока,  а  на  сорок  сорок — сорок морок (Н. н., Київщ.) — Біл.: Выел., 136.
27.  Ходить посмітюха по смітнику з посмітюшенятами (Укр. пр., 1963, 783).
28.  Хай малий малому скаже, хай малий теля прив'яже (Н. н.,
Вол.).
29.  Шила баба капелюха, та не по-капелюховськи! (Н. н., Київщ.).