ДИТЯЧІ ПРИМОВКИ

1.   А качечка — льодком, льодком, а вовчичок — слідком-слідком, а качечка в ополонку, а вовчичок за головку — гольт! (Укр. пр., 1963,
605).
2.  А нуте, нуте, хто кому накруте! (Укр. пр., 1963, 716).
3.   Бабка золота, покажи ми ворота, чи я скоро вмру, чи довго жити буду! (Н. н., Терноп.).
4.   а) Бедрику, бедрику, скажи мені правдоньку, куди буде дощик: чи сюди, чи туди? б) Бедрику золотий, підніми крильця й полети, звідкіль буде дощик, звідтіль буде дощик! в) Бедрику, бедрику, лети в тую сторононьку, звідки свати прийдуть! г) Бедрику, бедрику, скажи мені правдоньку, де мій милий проживає, чом до мене не вертає? д) Бобрунко, бобрунко, полети там або там (показують на всі сторони), де я ся віддам!  (Н. н.,  Терноп.).
5.   Бурушок-рябушок, скажи, де мій женишок! (Н. н., Терноп.).
6.   а) Бедрик-ветрик, здійми крилонька, полети до сонечка, куди моя доленька; б) Петрику-бедрику. полети й покажи, звідкіль буде жінка! (Н. н., Терноп.); в) Петрику, петрику, скажи мені, де моя доля! (Н. н., Житом.); г)   Бунко-Оленко, палітряночко, де полетиш,
там ся віддам! (Н. н., Закарп.); д) Сердечко-бердечко, де твоя дома? Якщо покажеш, поїдеш до Холма! Чи там, чи там, чи там! (Н. н.. Вол.).
7.  Бичок-третячок, з маковий пиріжок! (ІМФЕ, 29-3, 152, 59).
8.   Біг пес через панський овес, заганяйте пса, щоб не поколов вівса! (ІМФЕ, 29-3, 147, 9).
9.   Бусеньки, бусеньки, обоє голюсінькі! (Укр. пр., 1963, 604).
10.  Був собі бай, зніс півкопи яй, всім по яєчку, а Каті зносочок! (ІМФЕ, 14-3, 382, 33).
11.   Василю, за нитку тя засилю, на бодак тя повішу, та й сі тобою потішу! (Фр., І, 1, 141).
12.   Виїдь, виїдь, крілю, на червонім коню! Твої сини порубані, попід мости полатані! (Фр., І, 1, 172).
13.   Вовчок за козу, чок, чок, а вовченята — за козенята! (ІМФЕ. 14-3, 211, 174).
14.  Гапка-лапка, козина головка: не боїться ні собак, ні сірого вовка! (Ном., 279).
15.   Гиря-мокутиря собаки дражнила: собаки за нею, вона з козубнею, собаки за литку — вона в калитку! (Ном., 179).
16.  а) Гикавко, гикавко, піди на дошку, напади Явдошку, піди на кладку — та напади на Гапку, піди на могилу — напади хоч на попа, хоч на кота, хоч на рябу кобилу! б) Гикавко, гикавко, піди до води, кого схочеш, того й напади! (Укр. пр., 1963, 607); в) Гикавко, гикавко, біжи собі до води, кого хоч напади: чи коня, чи вола, чи корову рогату! (ІМФЕ, 14-3, 382, 33); г) Гикота, гикота, зійди на кота, а з кота на Якова, щоб минала всякого! (ІМФЕ, 8-К2, 10, 13, Яворн.; Укр. пр., 1963, 607).
17.  Гойда, гойда, гойдаша! І кобила, і лоша! Кобилу продамо, а лошатка не дамо! (Укр. пр.,  1963, 604).
18.  Гуси, гуси, нате вам гніздечко, а нам на здоров'ячко! (Ном., 7; Укр. пр., 1963, 607).
19.  а) Дощику, дощику, зварю тобі борщику, в глинянім горщику; тобі каша, а нам борщ, щоб густіший ішов дощ! (Н. н.. Черк.); б) Дощику, дощику, зварю тобі борщику, в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувся — цебром, відром, дійничкою, над нашою пашничкою! (Ном., 7); в) Дощику, дощику, припусти на бабині капусти, на дідове сіно, щоб позеленіло (Н. н., Черк.); г) Іди, іди, дощику, дам ті борщику, поставлю на дубоньці, прилетять три голубоньці та візьмуть тя на крилонька, занесуть тя в чужиноньку! (Укр. пр., 1963, 607); д) Іди, іди, дощику, на білу березу! (ІМФЕ, 1-5, 462, 129); є) Не йди, дощику, дам тобі борщику, поставлю на дубоньці, прилетять три голубоньці та візьмуть тя на крилонька, занесуть тя в чужиноньку! (Ном., 7); є) Не йди, не йди, дощику, наварю ти борщику, винесу ти на дуба, покличу ти голуба! ж) Не йди, дощику, зварю тобі борщику! (Фр., II, 1, 48); з) Не падай, дощику, дам тобі борщику! (ІМФЕ, 29-3, 137, 31); и) Нехай іде дощ — наловимо риби, буде борщ! (Ном., 13; Укр. пр., 1963, 267); і) Ой дощику накрапайчику, накрапай, чорну хмару наганяй! (ІМФЕ, 1-5, 462, 114); ї)  Ой дощику, дощику, зварю тобі

борщику, поставлю тя на дубоньці, прилетять три голубоньці та візьмуть тя на крилонька, занесуть тя в чужиноньку! (ІМФЕ, 29-3, 137, 31).
20.  а) Дурненьке, не плач, спечемо калач, медом помажем, тобі покажем, а самі з'їмо! (Н. н., Черк.); б) Не плач, дам ти калач! (Югас., 61); в) Не плач, дитя, не плач, принесе батько калач, медом помаже, тобі покаже, а сам з'їсть! (Укр. пр., 1963, 606); г) Не плач,» купить мати калач, медом помаже, тобі покаже! (Н. н., Вол.).— Рос: Рибн., 188; біл.: Hoc., 101; Ляцький, 35; Гр., 2, 122; д) Плач, плач, дам ті калач, вий, вий, дам ти помий! (Н. ск., 1964, 207).
21.   Журавлі, журавлі, колесом, колесом, ваші діти за лісом, за лісом! (Ном., 262; Укр. пр., 1963, 607).
22.  а) Зайчику, зайчику, де ти бував? — У млині, у млині! — Що ти видав? — Сім міхів горіхів! — Чом ти не вкрав? — Били мене кравчики, перебили пальчики, біг я через тік, ніжки попік — скаву, скаву! (Ном., 178; Укр. пр., 1963, 606); б) Зайчику, зайчику, де ти бував? — У млині, у млині! — Що ти видав? — Міх муки, міх муки! — Чом ти не вкрав? — Там були кравчики, перебили пальчики, насилу я втік та на бабин тік: баба вловила, в міх усадила, деркачем била — скуб, скуб! (Ном., 289).
23.  а) Зозуле, зозуле, скажи, скільки мені літ? (Н. н., Черк.); б) Зозуленько-гоженько, покажи ми дороженьку, чи тую, чи не тую, чи земленьку святую, розпусти крильця на чотири мильця, злети і полети, б-з, б-з, б-з (Н. н., Львівщ.); в) Зозуленько золота, втвори мені ворота: чи я вмру, чи ся оженю, а чи піду кози пасти! (Н. н., Ів.-Фр.); г) Зозулько-борулько, скажи мені правду, де мій милий живе, в якій стороні? (Н. н., Львівщ.); д) Зозулько-вороженько, покажи ми дороженьку: чи до неба, чи до пекла, чи сюда, чи туда, куда моя сторона (Н. н., Ів.-Фр.); є) Зозуленько, зозуленько, скажи мені, чи дощик буде? (Н. н., Вінн.); є) Зозулька золота, розпусти крильці на чотири мильці, а полети до того, куди моя дорога! (Н. н., Львівщ.); ж) Зозулько, зозулько, полети в тую сторону, куди моя дорога! (Н. н., Вол.); з) Куку-куку, зозуленько, в котру підеш сторононьку, чи сюди, чи туди, де милого ворота! (Н. н., Львівщ.); и) Козулька мала, зозулька золота, полети й покажи, де милого ворота! (Н. н., Ів.-Фр.); і) Куку-куку, зозуленько, скажи мені доріженьку: чи сюда, чи туда, куди мої ворота! ї) Куку-куку, зозулька моя, куди моя сторона: чи сюди, чи туди, полети й покажи! (Н. н., Терноп.); й) Ой зозулька золота, покажи ми ворота, де мій милий проживає, чи сюда, чи туда!; к) Ой зозулько золота, покажи ми ворота: чи я вмру, чи віддамся, чи своїй мамці здамся!; л) Ой зозулька золота, покажи ми ворота — розкрий крильця на чотири бильця: чи сюда, чи туда!; м) Ой зозулька польова, покажи ми щастя: чи горі, чи долів, чи навпопереків!; н) Ой Марунько, папарунько, здійми крильці й полети, де милого й обістя!; о) Ти зозулько мартова, покажи ми ворота: чи горі, чи доліч, чи посередині (Н. н., Ів.-Фр.); п) Ти зазулько молода, покажи ми ворота: чи сюда, чи туда, куди мої ворота! (Н. н., Львівщ.).
24.   Камінь — голова, камінь! (Фр., II, 1, 239).
25.   Кипи, кипи, кипяток, щоб попарити животок (Укр. пр., 1963, 586).
26.   Котику, котику, де ти бував? — У млині! — Що ти видав? — Міх муки! — Чому ти не вкрав? — Там були кравчики, перебили пальчики, насилу я втік на бабин тік, але баба зловила, в міх всадила і деркачем побила! (ІМФЕ, 29-3,  146,  76).
27.  а) Котилася торба з високого горба (Фр., Ill, 1, 298; Прип.. 332); б) Котилася торба з великого горба, а в тій торбі — хліб, паляниця, горох та сочевиця! (ІМФЕ, 29-3, 147, 4); ...а в тій торбі хліб та паляниця, кому доведеться, тому жмуриться! (ІМФЕ, 29-3, 146, 56); в) Котилася торба з високого горба, а в тій торбі раки! (ІМФЕ, 29-3, 115, 28).
28.  Комашки, комашки, ховайте подушки, бо татари йдуть (Ном.. 7; Укр. пр., 1963, 607).
29.  а) Коте, коте, вилий воду на колоду, чи на грім, чи на дощ, чи на блискавку! (Ном.. 7; Укр. пр., 1963, 607); б) Павле-равле, виллій воду на колоду, як не виллєш, то сам вип'єш! (Н. н., Ів.-Фр.); ...як не виллєш, дідька зіп'єш (Н. н., Вол.); в) Павлику-равлику, вистав ріжки на моріжки, тобі два, мені два, поліпімось обидва! (Н. н., Черк.); г) Савле-равле, виллій воду на колоду, як не виллєш, то сам вип'єш! (Фр., Ill, 2. 56).
30.  Круцю, круцю, журавлі, ваша мати на воді! (Фр., II, 1, 136).
31.   Курочка-златопірочка по двору ходить, курчат водить, хохлик надимає, зерно шукає! (Укр. пр., 1963, 605).
32.  Куско, куско, вкажи мені доленьку: чи сюда, чи туда! (Н. н., Київщ.).
33.  — Ладки, л аду сі! — А де були? — В бабусі! — А що їли? — Кашку! — А що пили? — Бражку! — А що на закуску? — Хліб та капусту!  (ІМФЕ. 8 К2,  15, 2, Явори.).
34.   а) Ластівко, іастівко, на тобі веснянки, а дай мені білянки! (ІМФЕ, 29 3. 137. 31); б) На тобі, ластівко, на гніздо! (Укр. пр.. 1963. 607).
35.   а) Летів горобець через безверхий хлівець та вгору пурх! нурх! (ІМФЕ, 8-К2. 15. 23. Яворн.); б) Летів горобець через безверхий хлівець, ніс четверик гороху без червотоку, без червоточини, без иочервоточини! (Укр. пр.. 1963, 782); в) Летів горобець через безверхий хлівець та вхопив гороху без червотоку, без червоточини, без прачервоточини, та  й  пурх, полетів! (Укр. пр.,  1963,  783).
36.  Лізе сон коло вікон, а дрімота коло плота! (ІМФЕ, 29-3. 144, 31).
37.  Лізь, горошку, на ложку, будеш лізти — буду їсти! (ІМФЕ, 14-3, 382, 33).
38.   Медведику, дай лапку, підемо по бабку, бабка ся напила, медведика забила! (Н. ск.,  1964, 207).
39.  а) Мишко, мишко, не ходи в поле, бо там тебе коза сколе! (Укр. пр., 1963, 430); б) Мишко, мишко! На тобі мої кістяні зуби, а дай мені залізні! (Ном., 5).— Рос: Даль, 402.
40.  а) Молодик, молодик, в тебе роги золоті, твоїм рогам не стоять,  моїм зубам  не боліть!  (ІМФЕ, 29-3,  137, 31);  б)   Молодик,

молодик, твої роги красні, мої очі ясні! (ІМФЕ, 29-3, 137, 31); в) Молодик, як гвоздик, тобі роги красні, мені очі ясні! (Укр. пр., 1963, 607).
41.   а) Морозе, морозе, іди кутю їсти! (ІМФЕ, 29-3, 137, 31); б) Морозе, морозе, іди до нас куті їсти та не морозь нашої гречки! (Укр. пр., 1963, 608); в) Не йди, морозе, ні на жито, ні на пшеницю, ні на яку пашницю! (ІМФЕ, 29-3, 137, 31).
42.   Мотуль, мотуль, на тобі сім дуль! (Ном., 247).
43.  а) Муравя, муравя, он татари ідуть, ваших діток поріжуть і ваші подушки заберуть! (Укр. пр., 1963, 608); б) Мурашки, мурашки, поховайте подушки, бо татари йдуть, ваші подушки заберуть (ІМФЕ, 29-3, 137, 31).
44.   Налетять зозулі, що нас не забули! (ІМФЕ, 8-К2, 16, 57, Яворн.).
45.   Не нашого полку, іди собі к вовку! (Скр., 41).
46.   а) Ой сонечко, сонечко, виглянь у віконечко: твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть (Ном., 7; Укр. пр., 1963, 607); б) Лети, лети, сонечко, на дідове полечко, на бабине зіллячко, на наше подвір'ячко! (Н. н., Полтавщ.); в) Сонечко, сонечко, скажи, відкіля татари йдуть! (Ном., 7); г) Сонечко, сонечко, вийди на віконечко, там твої діточки медок п'ють, а тобі не дають (Н. н., Херсонщ.).— Рос: Даль, 978; д) Сонечко, сонечко, відчини віконечко, чи я вмру, чи я вмру, чи я заміж піду! (Н. н., Черк.); є) Сонечко, сонечко, відчини віконечко, бо татари йдуть і мене заріжуть! (Н. н., Дніпропетр.); є) Сонечко, сонце, злети на віконце, там твої дітки їдять пиріжки! (Н. н., Черк.); ж) Сонечко, сонечко, заглянь у віконечко, чи я вмру, чи скоро заміж піду! (Н. н., Полт.); з) Сонечко, сонечко, лети на віконечко, бо татари їдуть і тебе заріжуть; и) Сонечко, сонечко, подивись в віконечко, звідкіль татари ідуть, бо тебе заріжуть!; і) Сонечко, сонечко, отвори віконечко, заморю тебе, сонечко! (Н. н., Кіровогр.).
47.  Ой Марку, Марку, перепини хмарку! (ІМФЕ, 3 3. 153, 10).
48.  Ой гуці, гуці, сорочечки куці, будем робити, щоб приточити! (Укр. пр.,  1963, 604).
49.  Ой оси, оси, які ви тупоносі! Принесіть мені меду! (Укр. пр., 1963, 608).
50.  Панас, Панас, кинься до нас! (Укр. пр.,  1963, 606).
51.  Пане Свірговський! Ідіть, я буду орати, а ви будете поганяти! (Укр. пр.,  1963, 608).
52.   Раз, два, булава, три чотири — почепили! П'ять, шість — хліб їсть, сім, вісім — сіно косим, дев'ять, десять — гроші висять! (Ном., 277; ІМФЕ, 29-3, 146, 56).
53.   а) Сорока, ворона, на припічку сиділа, діткам кашку варила, ополоником мішала, да й так годувала... Оцьому дам, і сьому дам, і сьому дам, а сьому не дам! сей бицман дров не рубав, води не носив, хати не топив! — Шуги, шуги, шуги! Полетіли, на головку сіли! (Ном., 178; Укр. пр., 1963, 605); б) Сорока-ворона, на припічку сиділа, діткам кашу варила, ополоником мішала, діток годувала... Оцьому дам, оцьому дам, а цьому не дам, бо цей болван дров не рубав, води не носив, діжі не місив, печі не топив, хліба не пік, з хати втік! (Н. н., Черк.); в) Сорока білобока, на порозі скакала, гостей дожидала, кашу варила, діток кормила! (Н. н., Черк.).— Рос: Даль, 948.
54.  Спаси твою душку на колючу грушку, на пень боком, на спичку оком (Н. н., Полт.).
55.  Спішку, спішку, побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть,   мені    починок   дадуть!    (Ном.,    200;  Укр.  пр.,   1963, 95).
56.  Та хоха, що людей полоха! (Укр. пр.,  1963, 570).
57.   Товчу, товчу мак, за спиною дяк! Чого, жінко, плачеш? Чи мати побила? Чи миш укусила? Як повернешся по хаті, буде лихо лопаті. Висить пуга на крупу, буде жінці і дяку! (ІМФЕ, 29-3, 146, 56).
58.  У лісі бував, дров нарубав, води наносив, каші наварив, сам і наївся! (Укр. пр., 1963, 605).
59.  а) Хиті, хиті, а коники в житі, нікому вигнати, а тільки Микиті!; Хиті хиті, коники в житі, не всі — половина у вівсі, а ти. Грицю, не гуляй, іди коні виганяй! (Укр. пр., 1963, 608).
60.  а) Ходить квочка коло кілочка, водить діток коло квіток! (ІМФЕ, 1-5, 462, 124); ...водить діток коло квіток, вона каже кльоп! (Ном., 277; ІМФЕ, 1-5, 462, 124).
61.  а) Цить, не плач, спечемо калач, медом помажемо, тобі покажемо, самі з'їмо, тобі не дамо!; б) Цить, цить, не плач, прийде кицька з міста, принесе тобі на хвостику калач!; в) Цить, не плач! Дасть мати калач! (Укр. пр., 1963, 606).
62.  Чечір-чечір, чи скоро вечір! (Фр., І, 1,  154).
63.   — Чого ти, зайчику, такий худенький? — Тим, що всім питки подаю! (Ном., 23).
64.  Шурну,   шурну,    чи   далеко   нирну!    (Укр.   пр.,   1963, 606).
65.  Щипочки, щипочки, на завтра дірочки, а з сього та в краще! (Укр. пр., 1963, 575).
66.   Юрку, Юрку, із'їв-бись курку, не варену, не печену, лем під полотном задушену! (Н. ск., 1964, 208).
67.  а) Я коза ярая, нівбока драная, півбока луплена, за три копи куплена, тупу-тупу ніжками, сколю тебе ріжками, під піч хвостом підмету! (Ном., 178; Укр. пр., 1963, 605); б) Я коза ярая, півбока драная, півбока луплена, за копу куплена, сиджу на печі, держу му штук на плечі: хто ввійде, ріжками заколю, ніжками затопчу, бородою вон вимету! (Ном., 288).
68.  а) Я рак-неборак, як ущипну, буде знак (Н. ск., 1964, 205); б)  Рак-неборак, де вщипне, там знак! (Укр. пр.,  1963, 608).
69.   Яроплан, яроплан, візьми мене у карман, у кармані пусто, виросла капуста, а в капусті виноград, візьми мене в Ленінград! (Н. н., Черк.).