СВІТОГЛЯД НАРОДУ. ВІРУВАННЯ. БОГ. РЕЛІГІЯ. ЦЕРКВА

Біс.
1.  Біс бісові ока не виколе (ІМФЕ, 8-К2, 8, 148, Яворн.: Укр. пр., 1963, 518).— Див. 1, ворон.
2.   Біси плачуть, коли черниці скачуть (Висл., 237).
3.   а)   Біс та його діти панують у світі (Укр. пр., 1963, 229); б)  Біс та його діти мутять на світі (Закр., 146).
4.   Біс у чорта сповідався, той кивнув, а той догадався (Ном., 152; Укр. пр.,  1963 233).
5.   Взяв біс коня, най і уздечку бере (Ільк., 12; Фр., І, 1, 58).— Див. дідько, чорт; 1, кінь.
6.  а) Вирубай на злого й цілий ліс, то він все буде один біс (11рип., 176); б) Збий і цілий ліс, а він однаковий біс (Фр., II, 1, 164); в) На біса вибий цілий ліс, а все бісом біс (Ном. 64); г) На біса хоч вибий цілий ліс (Ком., 96); д) На біса вирубай і нівліса, то біс бісом, а ліс лісом (Фр., І, 1, 58); є) Хоч вивози цілий ліс, то все буде один біс (Ном., 64); б) Побий на бісові ліс, то все з біса буде біс (Ном., 75; Укр. пр., 1963, 367); ж) Як удасться біс, то хоч вибий увесь ліс (Укр. пр.,  1963, 611).
7.  Де ліс, там біс (//. п., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 160.
8.  Довго ходив біс, заки докупи їх зніс (Нрип., 19).
9.   І надав же біс маком заговіть (Н. н., Черніг.).
10.   її біс з-за рогу вдарив решетом (Укр. пр., 1963, 571).
11.   Кожний біс тягне в ліс (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 160.
12.  Ліс лісом, біс бісом (Н. н., Вол.).— Біл. .Hoc, 75; Г р., 2, 160.
13.   Не займай біса, бо лихо займеш, а то й двоє (Ном., 181).
14.  Одне до ліса, друге до біса (Н. п., Вол.).— Див. одне ... друге.
15.  Уродився б біс, та півень заспівав (Ном., 58; Укр. пр., 1963, 343).
16.  Уродиться біс і там, де го не посієш (Фр., І, 1, 58).— Див. 1, родитись.
17.  а)  Хоч біс,  аби яйця ніс  (Ном.,  140;  Укр.  пр.,  1963, 429); б)  Хай буде і біс, аби яйця ніс (ІМФЕ, 14-3, 211, 204).
Дідько.
1. Борше бис у дідька випросив, як у нього (Фр., І, 2, 584).
2.   Вдавився дідько моїми грішми (Там же).
3.   Верни, дідьку, бо то попове (Там же).
4.   Взяв го дідько за старий довг (Там же).— Див. довг.
5.  а) Взяв дідько кобилу, хай бере й лоша (Фр., І, 2, 585); б) Взяв дідько корову, най возьме й теля (Фр., III, 2, 428); ... хай бере і\  мотузок (Прип., 101).— Див. чорт, біс; 1, кобила, корова.
0. Видурив би й в дідька гроші (Фр., І, 1, 169).
7.   а) Він би й дідька з пекла вигнав (Фр., І, 2, 589); б) Він би І   її и>ка навчив; в)  Він би й дідька продав (Фр., І, 2, 585).
8.  а) Він з дідьком за панібрат (Фр., І, 2, 585); б) Він у дідьчої мами на хрестинах був; в)  Він усім дідькам кревний (Фр., І, 2, 586).
9.   Воює ним дідько по всіх кутах (Фр., І, 2, 269).
10.  Дідька не клич, він сам прийде (Фр., І, 2, 587).
11.  Дідька посій — дідько і вродиться (Ільк., 31; Ном., 138).
12.  Дідькові й мило не поможе (Фр., ПІ, 2, 428).— Див. 1, ворона.
13.  Дідькові очі промив (Укр. пр., 1963, 377).
14.  Дідько би на ній на лису гору їздив! (Фр., І, 2, 587).
15.   Дідько в нім сидить (Фр., І, 2, 588).
16.  Дідько го приніс (Там же).
17.  Дідько не дідько, а таких людей рідко (Укр. пр., 1963, 374).
18.  Дідько не снить, а людей зводить (Фр., III, 2, 427).
19.  а) Дідько не такий чорний, як го малюють (Фр., І, 2, 589); І) Не такий дідько страшний, як намальований (Прип., 101); в) Не іакіїй дідько страшний, як го малюють (Фр., І, 2, 593).— Біл.: Hoc, 104; Тр., 2, 163.— Див. чорт; 2, страх.
20.  Дяк у дзвін, а дідько в клепало (Фр., II, 1, 84).
21.  З дідьком ненорадна година (Фр., І, 2, 590).
22.  З дідьком не сягай до одної миски (Укр. пр., 1963, 230).
23.  З дідьком си зайдеш, то дідька найдеш (Фр., І, 2, 590).
24.   З нев і дідько справу програє (Там же).
25.   І в старій печі дідько топить (Ном., 166).— Див.  1, піч.
26.   І дідька в церкві малюють (Прип.,  101).
27.   І дідько би такого не вигадав (Фр., І, 2, 590).
28.   І дідько в пеклі му не догодить (Фр., І, 2, 591).
29.   І дідько не такий злий, як говорять (Там же).
30.   І дідько тому ради не дасть (Там же).
31.   І з дідьком можна говорити (Прип., 101).
32.   Йому й дідька не страшно (Фр., 1, 2, 591).
33.   а) Кидав дідько бідними, а тепер сі до багатих узяв (Фр., 1, 2,).
34.  Кожний дідько в свою дудку грає (Ільк., 43; Ном., 189; Фр., І, І   591; Укр. пр., 1963, 230).
35.   Мав сі дідько вродити та й когут запіяв (Фр., І, 2, 591). ЗО. На його виді дідько горох молотив (Фр., І, 1, 162).
37.   Най си дідько над тим голову ломить, а не я! (Фр., І, 2, 592).
38.   Не бійся дідька, бійся лихого чоловіка (Там же).
39.   Не боїться дідько кадила, хіба кропила (Там же). •10. Не вір дідькові, хоть би ся ангелом чинив (Там же).

41.  Не гризи з дідьком горіхів (Ном., 116; Фр., І, 2, 592; Укр. пр., 1963, 250).
42.   Не людина, а дідько, підшитий чортом (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
43.   Не мав мене де дідько здибати, та на гладкій дорозі (Фр., 1, 2, 592).
44.   а) Не несет нехай дідько, где людей рідко (Зін., 238); б) Нехай тебе не несе дідько, де людей рідко (Ном., 114); в) Не неси, дідько, де людей рідко (Ном., 114); г) Не неси, дідько, де людей рідко, а неси, де густо, то не буде пусто (Ном., 114).
45.   Не проси дідька в гості, він прийде й непрошений (Фр., І, 2, 593).
46.   Пішов до дідька в зуби (Там же).
47.  Свій дідько гірший, як чужий (Там же).
48.   Такий єден дідько добрий, як другий (Там же).
49.  Такого дідько й дарма не бере (Там же).
50.  Там то му дідько на язиці сидить (Фр., І, 2, 594).
51.   Того дідько й з перцем не з'їсть (Там же).
52.  То дідьчий танець (Фр., І, 2, 597).
53.  Той ще й дідька закасує (Фр., І, 2, 594).
54.  То один дідько (Прип., 101).
55.  У дідька грошей багато (Фр., І, 2, 594).
56.   У дідька смоли не купити (Там же).
57.  У нього би й дідько душі не купив (Там же).
58.   Хоч дідько нехай злетить, аби мені яйці (Зін., 253; Ном., 140).
59.   Хочеш, дідьку, гріш? На тобі два, тільки відчепися (Фр., 1, 2, 595).
60.   Хто ся вішає, тому дідько мотуз подає (Фр., І, 2, 231).
61.   а) Чеши дідька зрідка (Прип.. 101); б) Чеши дідька зрідка, а він кострубатий (Прип., 106); в) Чеши дідька костуром, аби не був кострубатий ((Pp., 1. 2. 595); г) Чеши дідька зрідка, щоб не задернути (Укр. пр.,  1963. 230);  ... аби був гладкий (Н. н., Бук.).
62.   Чоловік божий, а душа дідька (Прип., 341).
63.   Чому дідько мудрий?  Бо старий (Висл., 352).
64.  Чуєш, у тобі дідько сидить (Укр. пр., 1963, 343).
65.   Що дідько вхопить, того не пустить (Фр., І, 2, 595).
66.   Що дідько, що чорт — то єдна біда (Фр., І, 2, 596).
67.   Який дідько печений, такий і варений (Ном., 153; Фр., І, 2, 596; Прип., 101; Літ. газ., 1961, 19. XII; Укр. пр., 1963, 517; Н. ск.. 1971, 126).
68.   Який дідько Хомка, така його жонка (Висл., 359).
69.   Я сі самого дідька не бою (Фр., І, 2, 596). Лукавий.
Лукавий крутить світом (Згар., 54).
Нечистий.
Забила баки богомільній бабі нечиста сила (ІМФЕ, 14-3, 211, 165).
Сатана.
1. а) Мала вродитися сатана, та півні заспівали (Згар., 93); б) Мала вродитись сатана, та півні запіли, то вродилась дитина (Ном., 58; Укр. пр., 1963, 343).

2.   Ні мара, ні мана — роздивились — сатана (Укр. пр., 1963, 570).
3.  Усвиріпився мені, наче пекло сатані (Укр. пр., 1963, 346). Той.
1.  Той щез би (Прип., 331).
2.  Той — бодай сам не мав (Прип., 331).

Чорт.
1.   Бери, чорте, груш, а мене не руш (Фр., І, 1, 119).
2.   В болоті не без чорта (Укр. пр., 1963, 230).— Див. 1, болото.
3.   Вже на його на тім світі чорти пайок получають (Грінч., 233;
Укр. пр., 1936, 164).
4.   Великої кривди і чорт не любить (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2,
163.
5.  а) Взяв чорт батіг, най бере й пужално (Ільк., 12; Закр., 147; Ном., 191; Фр., III, 2, 321; Укр. пр., 1936, 418); ... нехай бере й пужално (Ном., 191); ... хай бере і пужално (Висл., 239); б) Взяв чорт голову, хай бере і хвіст (ІМФЕ, 29-3, 113, 31); в) Взяв чорт кобилу, най бере й лоша (Фр., II, 1, 274); г) Взяв чорт колиску, хай бере й Івася (Фр., III, 2, 321); д) Взяв чорт коня, хай бере й узду (Фр., Ill, 2, 321); є) Взяв чорт корову, нехай бере й теля (Чуб., 263); ... нехай же й теля візьме (Ільк., 12; Закр., 147; Висл., 239; Фр., II, 1, 294); є) Взяв чорт сокиру, хай бере й топорище (Фр., НІ, 2, 321); ж) Узяв бог корову, на тобі, чорте, вірьовку (Манж., 162).— Див. біс, дідько;  1, корова.
6.   Від  чорта  би-м  ся  відхрестив,  а  від  тебе  ні  відхрещусь, ні
відмолюсь (Ном., 56).
7.   Від чорта не буде добра (Укр. пр., 1963, 230).
8.   Візьми чорта на плечі, то й сам не рад будеш (Укр. пр., 1963,
352).
9.   Він за бабою й на роги до чорта полізе (Укр. пр., 1963, 495).
10.   Взяв чорт як своє (Ільк., 12; Закр., 147).
11.   В потихонях чорт сидить (Укр. пр., 1963, 360).
12.   Все один чорт, що собака, що хорт (Укр. пр., 1963, 517).
13.   Всі чорти в воду, а пузирі вгору (Укр. пр., 1963, 320).
14.   а) В старе вугілля чорт дує (Фр., І, 2, 292); б) І в старій печі дідько топить (Укр. пр., 1963, 493); в) В старій грубі чорти палять (Фр., III, 1, 168); г) І в старім нону часом чорт палає (Укр. пр., 1963, 493).— Див. дідько.
15.   Всюди  коло церкви  чорт каплицю  ставить (Укр. пр.,  1963,
226).
16.   Всякий чорт на своє коло воду тягне (Укр. пр., 1963, 152).—
Біл.: Гр., 2,  162.
17.   В тім би й чорт ногу зломив (Фр., І, 2, 586).
18.  Говори, чорте, з попом (Висл., 155).— Рос: Снег., 1, ПО.
19.  Дай чорту волю — живцем ковтне (Укр. пр., 1955, 165; 1963,
20. а) «Де ідеш, чорте?» — «Болото палити!» — «Не буде горі-ти Добре мені пакість зробити» (Висл., 246); б) «Чорте, де йдеш?» — «Болото палити!» — «Не буде горіти!» — «Аби пакість зробити» (Ільк., 108; Ном., 62; Укр. пр., 1963, 273).
21.   «Де ти, чорте, звик?» —«А в болоті!» (Ном., 58).
22.  Де хто бачив з чорта м'яса, як він не пасеться? (ІМФЕ, 14-3, 386, 513).
23.  а) Де чорт не орав, там сіяти не буде (Висл., 155); б) Кому чорт не орав, тому і сіяти не буде (Ком., 74); в) Чим чорт не орав, тим сіяти не буде (Н. п., Вол.).— Біл.: Гр.,  1, 385.
24.  Де чорт нічого не втне, туди бабу пошле (Шиш.-Іл., 20).— Див. 2, баба.
25.  Добре мотається чорт, а в ступі не потрапить (Ком., 100).
26.   а) Добре тому чорту грати в очеретах: одну дудку кида, а другу вирізує (Укр. пр., 1963, 230); б) Добре тому чорту в дудку грать, сидя в очереті: одну зломить, другу виріже (Ном., ЗО; Укр. пр., 1963, 230); в) Добре тому чорту в дудку грати, як сидить в очереті (ІМФЕ. 29-3, 138, 31); г) Добре чорту в очереті в дудку грати: одну зламав, другу виріже (Укр. пр., 1936, 491); д) Добре чорту в дудку грать: одну зламає, другу собі виріже — а наше інше діло (Ном., ЗО).
27.  Е, чоловік!  Чорт заволік (Укр. пр.,  1963, З ІЗ).
28.   а) Запродав чортові душу (Закр., 164; Висл., 266; Фр., 11, 1, 82); б)  Продав чортові душу (Укр. пр., 1963, 343).
29.   Заступи чорта дверима, то він тобі вікном (Ном., 60; Укр. пр., 1963. 352).— Біл.:Гр., 2, 161.
30.   Зачинає чортові молебень (Прип., 180).
31.  Зверху святий та божий, а всередині на чорта схожий (Чцб., 263).
32.  З корінням чорт гречу рве на перевесло (Укр. пр., 1963, 231).
33.  З одного чорта утяв два (Укр. пр.,  1963,  191).
34.  З чортом не змагаться (Укр. пр., 1963, 230).
35.   І на мудрім чорт на Лису гору їздить (Висл., 273).— Див. 2, розум.
ЗО. І чорт багато грошей має, а в болоті сидить (Закр., 169; Ном., Пі; Фр., Ill, 2, 321).
37.   І чорт на старість в монахи пішов (Укр. пр., 1955, 149).— Рос: Даль,  І9.
38.  а) І чортові треба часом свічку запалити (Закр., 169; Ном., 11'і; Висл., 274; Фр., Ill, 2, 322; Укр. пр., 1963, 217); ... не раз свічку засвітити; б)   І  чортові треба баки світити (Фр., ПІ, 2, 322).
39.  їх сам чорт не розбере (Укр. пр., 1955, 295; 1963, 708).
40.   Його давно чорти з вогнем на тім світі шукають (Висл., 155).
41.  Йому і чорт не брат (Укр. пр., 1963, 149; Н. ск., 1971, 153).
42.   Коби болото, а чорти найдуться (Прип., 95).— Див., 1, болото.
43.   Кожний чорт своєму богу молиться (ІМФЕ, 29-3, 127, 47).
44.   Коли вже чорту душу записав, не нарікай, що в пекло ти попав (ІМФЕ, 14-3, 211, 199).
45.  Коло пупа чортів купа (Укр. пр., 1963, 493).
46.  а) Мав вилупитися чорт, та півні заспівали — вилупився чоловік (Ном., 58); б) Мав уродиться чорт, та кури запіли (Ном., 58); в) Мав уродитися чоловік, та вилупився чорт (Ном., 58; Укр. пр., 1963, 343).— Біл.: Гр., 2, 163.
47.  Між ними чорт межу переорав (Укр. пр., 1963, 708).

48.   Найшов чорт клубок, та рогами заплутався (ІМФЕ, 29-3, 123, 31).
49.   Нам хоч чорт, аби яйця ніс (Укр. пр., 1963, 231).
50.  На кого чорт, на того і люди (ІМФЕ, 14-3, 249, 32).
51.  Напали, як чорти на попа (Укр. пр., 1963, 226).
52.   Наскочив чорт на біса (Укр. пр., 1963, 517).
53.   а) На тобі, чорте, груш, та тільки мене не руш (Манж., 169); б)  Чорте, на груш, тільки мене не воруш (Ном., 75; Фр., III, 2, 323).
54.  Не бійся чорта, але злого чоловіка (Фр., III, 2, 322).— Див. 2, злий.
55.  Не було печалі, так чорти накачали (Укр. пр., 1963, 232).
56.  Не взяв чорт малого, а великого не візьме (Укр. пр., 1963, 231).
57.   Не дрочи моїх чортів, нехай сидять дома (Мал., 200).— Біл.: Гр., 2, 162.
58.  а) Не такий чорт страшний, як його малюють (Ільк., 67; Закр., 185; Фр., ПІ, 2, 235; Н. ск., 1971, 109; Укр. пр., 1955, 287);
б)   Не такий страшний чорт, як намальований (Прип., 324; Н. ск., 1964, 150).— Див. дідько.— Рос: Рибн., 114; Жуков, 303.— Див. 2, страх.
59.   Не чорт пхав, сам упав (Висл.,  155).— Біл.: Гр., 2, 162.
60.  Не чорти, бо воза поламаєш (Укр. пр., 1963, 716).
61.   Ні богові свічка, ні чортові кожух (Фр., III, 1, 78).
62.  Ніхто чорта не сіяв, а родиться (Ном., 59; Укр. пр., 1963, 230).
63.  Один чорт був, та й того вбито (Укр. пр., 1963, 232).
64.  Орав чорт вовком та й хліб їв (Укр. пр.,  1963, 231).
65.  Орудує ним, як чортяка грішними душами (Укр. пр., 1963, 231).
66.  От як! Дав чорт маком заговіть (ІМФЕ, 8-К1, 38, 33).
67.   Перейшов води і труби, а попаде ще і чортові в зуби (ІМФЕ, 29-3, 125, 31).
68.   Під чорним лісом спіткався чорт з бісом (Укр. пр., 1963, 229).
69.  а) Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе (Ном., 56; Укр. пр., 1955, 168; 1963, 352; ІМФЕ, 29-3, 139, 56); б) Не пустиш чорта в  двері,  то   він   залізе   в   вікно   (Н. н.,   Черніг.).— Рос:   Даль,   45;
в)   Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе — і ладаном не викуриш (Згар., 101); г) Пусти чорта в хату, то він зуби наб'є брату (Укр. пр., 1963, 352).
70.  Поки сонце зайде, то й чорт не знайде (Укр. пр., 1963, 232).
71.   Роби чортові добре, він тобі пеклом відплатить (ІМФЕ, 14-3, 211, 219).
72.  Свої чорти посваряться, поб'ються та й помиряться (Ном., 183).
73.  Святе та боже — на чорта похоже (Н. ск., 1971, 142).
74.  Скуби чорта, поки він линяє (Укр. пр., 1963, 232).
75.  Стриг чорт свиню — крику багато, а шерсті мало (Укр. пр., 1963, 422).
76.  Склеїв чорта з рогом (Укр. пр., 1963, 444).
77.  Так заплутано, що й сам чорт не розбере (Зак. пр., 21).
78.  Ти його медом масти, а він чортом смердить (Укр. пр., 1963, 366).
79.  Ти чорта в мішок, а він дірою (ІМФЕ, 8-4, 341, 43).
80.   Того і чорт в ступі не потрапить (Висл., 342).
81.  Того чорт бідний, що душі не має (Укр. пр., 1963, 231).
82.  Трапляється, що й по мудрому чорт катається (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).— Див. 2, розум.
83.  Тут сам чорт ноги поламав би (ІМФЕ, 29-3, 125, 31).
84.  Тут було, вертілося, чорт знає, де поділося (Закр., 212).
85.   У такого і чорт ладану не достане (Ном., 91).
86.   У тихому болоті чорти плодяться (Укр. пр., 1936, 211).— Див. 1, болото.
87.  Хай таки мій чорт старший! (Гриіч., 244).
88.  Хай чорт як не скаче, то скаче, а ти своє роби (Укр. пр., 1963, 230).
89.   Хіба не чорт, щоб не спокусив (Укр. пр.,  1963, 230).
90.  а) Хоч чорт неси, аби яйця (Ном., 140; Укр. пр., 1963, 429); б)  Нам хоч чорт, аби яйця ніс! (Ном., 140).
91.   Хотів ти з чорта солодкого м'яса! (Укр. пр., 1963, 231).
92.   Хибну в у чорти (Укр. пр., 1963, 343).
93.   а) Хотів з чорта молока, як він не пасеться (Укр. пр., 1963, 408); б)  Захотів з чорта молока, як він не пасеться (Манж., 170).
94.   Чи бачив хто з чорта м'ясо? Чорта в окріп, а чорт утік (Укр. пр..  1963, 231).
96. Чим чорт не орав, тим сіять не буде (Білоц., 26).
96.   Чому чорт не орав, тому й сіяти не буде (Ном.,   106).
97.  Чи чорт видав, щоб ведмідь щебетав?  (Ном.,  152).
98.  Чого чорт по  придумає!  (Укр. пр.,  1963, 230).
99.   Чоловік сім'я сіє, а чорт плевели (Ном., 62; Укр. пр.. 1963. 232).
100.   Чоловік на гору, а чорт за ногу (Висл., 155).— Біл.: І p.. 2. 160.
101.   Чорта в окріп, а чорт утік (Прип., 347).
102.   а) Чорта хрести, а він каже: пусти! (Ном., 120); б) Чорта хрести, а він кричить: Пусти! (Фр., III, 2, 323); в) Чорта хрести, а він у воду лізе (Чуб., 302; Висл., 155); г) Як чорта не хрести, він кричить: в болото пусти! (Висл., 155).— Рос: Снєг, 452.— Біл.: Гр. 2, 161.
103.   Чорт біса витягне із ліса (Ном., 272; Укр. пр., 1963, 519).
104.     Чорт біса і з-нід купи бачить (Ном., 153; Укр. пр., 1955, 278; 1963, 517).
105.  Чорт би дятла знав, коли б не довгий ніс! (Ном., 141; Укр. пр.,  1963, 517).
106.  Чорт більше має та в болоті сидить (Ком., 2).
107.   а) Чорт біса пізнав та й на бал позвав (Ном., 152; Укр. пр., 1936, 496; 1963, 517); б) Чорт дідька пізнав і на пиво позвав (Чуб., 297); в) Чорт чорта пізнав і у гості позвав (Висл., 155).— Біл.: Гр., 1, 430; Рапан., 214.
108.  Чорт вночі воює, та і вдень не дармує (Прип., 92).
                                                                                              
109.  Чорт все чортом буде (Висл., 155).
110.  Чорт душу вийме, а пан шкуру зніме (7 піп, 34).
111.  Чорт живе в болоті, а все сухий ходить (ІМФЕ, 29-3, 127, 51).
112.  а) Чортзна-що — щоб і посудини не поганило! (Укр. пр., 1963, 336); б) Як чортзна-що — то не чіпать, щоб і посуди не запаскудить (Укр. пр., 1936, 339).
113.  Чорт за чортом потягне (Укр. пр.,  1963, 517).
114.  Чорт і горами перевертає (Ном., 4; Укр. пр., 1963, 321).
115.  Чорт його підвів, а чорт того не знає (Там же).
116.  Чорт ладану боїться (Шиш.-Іл., 82: Ном., 4; Укр. пр., 1963, 231).
117.  Чорт кого не підмане! (Укр. пр., 1963, 230).
118.  Чорт миром хоч мутить, а в болоті любить жить (Ном., 281).
119.  Чорт мусить малюватись, щоб його не впізнали (ІМФЕ, 14-3, 211, 164).
120.  Чорт на кривій нозі живе (Чуб., 302).
121.  Чорт не плаче, коли чернець скаче (Ільк., 108; Ном., 97; Фр., III, 2, 323; Прип., 347; Укр. пр., 1963, 231).
122.  Чорт не снить, але людей зводить (Ном., 4); ... але людей юдить (Прип., 347); ... та й людей зводить (Укр. пр., 1963, 231).
123.   Чорт не снить, а своє сокотить (Зак. пр.,  18).
124.   Чорт — не чорт, а люди не такі (Ном., 219; Чуб., 283; Укр. пр.,  1963,  130).
125.   Чортове пір'я м'ясо занесло (Ном., 247).
126.  Чорт плаче, що моди не настаче (Чуб., 276).
127.   Чорт на титулі, коли нема нічого в шкатулі (Там же).
128.   Чорт своє, піп своє (Фр., ПІ, 2, 324).
129.   Чорт скорих бере (Ном., 269).
130.  Чорт усе чортом буде (Укр. пр., 1963, 230).
131.  Чорт чорний, а біс рябенький (Ном., 4; Укр. пр., 1963, 517).
132.   а) Чорт чорту ока не виколе (Укр. пр., 1955, 162); б) Чорт чорту ноги не обламає (Зак. пр., 18).
133.  Чорт чорту сповідався, один мигнув, другий догадався (Висл., 155).— Біл.: 2,  161.
134.  Чорт, бери шапку, аби голова була ціла (Укр. пр., 1963, 334).
135.   Чуже візьмеш жменькою, то чорт твоє— міркою (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).
136.  Ще і чорти навкулачки не бились (Укр. пр., 1963, 242).— Рос: Даль, 923.
137.   Ще, ще спереду, а ззаду на чорта походить (Ном., 58; Укр. пр.,  1963, 569).
138.   Щоб чорт та богу молився! (Укр. пр., 1963, 229).
139.   Щоб і чорта не гнівити, і богу молитись (Укр. пр., 1963, 359).
140.   Як взяв, то від нього і чорт не вирве (ІМФЕ, 14-3, 249, 32).
141.   Яким чортом вовк орав, такий з його й хліб їв (Укр. пр., 1963, 231).
142.  а)   Як чорт влізе в очерет, то в котру хоче — дудку грає (Фр.,
///, 2, 324); б)   Як чорт в очерет улізе, то в котру схоче — дудку грає (Фр., 11, 2, 485).
143. Я-я-я-я! та це попівський чорт! патлатий, довгополий, як справжній піп! (Укр. пр., 1963, 227).
*  *  *
Віщун.
Зроби з мене віщого, а я з тебе багатого (Укр. пр., 1963, 323).

Відьма, відьмак.
1.   Відьмак і непевний — усім відьмам родич кревний (Ном., 281).
2.  Гірша відьма вчена, як родима (Ном., 4).
3.  На мітлі літають тільки відьми (1МФЕ, 14-3, 211, 32).

Ворожити.
1.  а) Баба ворожила та й головою наложила (Ном., 216; Укр. пр., 1963, 546); б)   Баба ворожила: або вмре, або буде жива (Чуб., 240).
2.  а) Баба надвоє ворожила (Бат., 8); б) Баба ворожила і надвоє положила: або дощ, або сніг, або буде, або ні (Укр. пр., 1936, 470); в) Надвоє баба ворожила (Ном., 108); г) Надвоє баба ворожила: або вмре, або буде жила (Ільк., 55; Ном., 108; Висл., 291; Фр., 1, 1, 14; Укр. пр., 1963, 545); д) Надвоє баба ворожила: буде або дощ, або хвиля (Зак. пр., 62); є) Надвоє баба ворожила: хоч сіна клок, хоч вила в бок (Ном., 108).— Рос: Даль,76; Жуков, 33; біл.: Гапап., 117).
3.  а) Баба ворожити стала, як хліба не стало (Висл., 155); б) Тоді навчилась ворожити, як хліба не стало (Шиш.-Іл., 72).— Рос: Даль, 246; 981; біл.: Гр., 2, 174.
4.   Ворожила небіжечка до самої смерти та й мусіла небіжечка без горілки вмерти (Прип., 55).
5.   Ворожила, не ворожила, а од тебе не одходила (Укр. пр., 1963. 625).
6.   Борожка з бісом накладає (Ном.,   'і).
7.   Борожка каже: «Будеш, чоловіче, сім літ бідувати!» — «А потому?» — «По тому привикнеш»  (Фр., 1, 2, 261).
8.   Борожка має два роти: одним їсть, а другим бреше (Зак. пр., 23).
9.  Ворожка — на той світ дорожка (Укр. пр., 1936, 574; 1961, 175; 1963, 545).
10.   Ворожки, ворожки — порожні ложки! (Н. ск., 1964, 49).
11.  Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим ворожить (Укр. пр., 1963, 193).
12.  а) Навчить біда ворожити, як нема що в губу вложити (Фр., І, 2, 261); ... як нема що в рот вложити (Прип., 55); б) Навчишся ворожити, як не буде що на зуби положити (ІМФЕ, 14-3, 211, 177); ... коли нічого в рот положити (Білоц., 25); в) Стане і піп ворожити, як не буде з чого жити (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).— Рос: Снег., 251; біл.: Ляцький, 22; Гр., 2, 174.                                                                -----—
13.  У ворожки лікуватись — без здоров'я остатись (Укр. пр., 1936, 575).— Див. 2, ліки.
14.  У ворожки хліба трошки (Прип., 55).
15.  Хоч ворож, не ворож, а не зробиш, бо не мож (Укр. пр. 1963, 193).
16.   Хоч циган ворожить, але босий ходить (Прип., 55); б) Циган ворожить, тому босий ходить (Прип., 344).
17.  а) Хто ворожить, той голову положить (Висл., 155); б) Хто ворожить, той головою наложить (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 175; Гапан., 183.
18.  Хто много ворожить, той мало має (Фр., І, 2, 261).
19.  Хто уміє шептати, той уміє і молоко хлептати (Прип., 55).
20.  Що люди ворожать, то виворожать (Фр., І, 2, 261).
21.   Як стане шептуха коло уха, не буде тобі, мамо, довіку кожуха (Укр. пр., 1963, 545).
Божитися, клястися.
1.  Йому забожиться, так як собаці муху їсти (Укр. пр., 1963, 731).
2.  Дурна клятьба господаря шука (Там же).
3.   Жіноцька клятьба дурно йде — так як мимо сухого дерева вітер гуде (Там же).
*  *   *
Пекло.
1.  Баба з некла родом (Ільк., 5).— Див. 2, баба.
2.  а) Вже мені і в пеклі гірше не буде (Ільк., 12; Ном., 42; Висл., 238; Фр., II, 2, 508; Укр. пр., 1936, 22; 1963, 218); б) Вже йому і в пеклі гірше не буде (ІМФЕ, 29-3, 117, 3)); в) Вже ж і в пеклі гірше не буде (//. ск., 1971, 50)
3.   а) В пекло, то в пекло, бодай буде тепло (Прип., 243); б) Добре в пекло, бо там тепло, а піди в рай, то ще й про дрова дбай (Н. ск., 1971, 66); в) У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай (Ном., 4; Зір., 14; Укр. пр., 1963, 218); ... то й про дрова дбай (ІМФЕ, 1-5, 461, 54)-г г) Хотя й в пекло, аби тепло (ІМФЕ, 29-3, 146, 42); д) Хоч у пекло, аби тепло (Ном., 268; ІМФЕ, 1-5, 461, 128); є) Що то за пекло, що тепло (Укр. пр., 1963, 218); є) Що то за пекло, що тепло, а піди в рай, то за дрова дбай (7 піп, 35); ж) Як іти в рай, так і дров дбай, а як у пекло, то і так тепло (Ном., 4).
4.  Гай, гай, думав в рай, а попав у пекло (Ком., 56).
5.  Гірше ми вже і в пеклі не буде (Фр., І, 2, 332).
6.  а) Добре іноді і в пеклі приятеля мати (Укр. пр., 1963, 217); б) І в пеклі добре вуйка мати (Фр., III, 2, 505); в) І в пеклі добре дядька мати (Прип., 243).
7.  Записав чортові душу — приготовляйся в пекло (ІМФЕ, 14-3, Ці, 32).
8.  І той з пекла родом, ба еще три милі з-за пекла (Зін., 229; Ном., 59; Фр., II, 2, 508; Укр. пр., 1963, 231).
9.  І в пеклі не велика пеня: найтяжче день, два та й привикнеш (Фр., II, 2, 508).
10.  Лізь у пекло, там буде тепло (ІМФЕ, 29-3, 123, 40).
11.  Не забігай поперед батька в пекло (Фр., II, 1, 140).— Див. 2, батько.
12.  Перед пеклом і чорта треба просити за кума (Фр., II, 2, 508; ІМФЕ, 29-3, 119, 26).
13.  Сидівши близько пекла, бери дідька в куми (Фр., II, 2, 508).
14.  Там пекло в хаті (Прип., 243).
15.  У пеклі хоч і тепло, та хто туди забажає (Укр. пр., 1963, 232).
16.  Хоч там пекло, а тут рай, де вродився, там вмирай (Прип., 243).
17.  Через ворогів тяжко в пеклі бути (Прип., 244).
18.  Чоловік як мусить, то й в пеклі привикне (Прип., 266).
19.   Як кого припече, то і в пекло втече (ІМФЕ, 14-3, 211, 244).

Рай.
1.    Вольному воля, а спасенному рай (Прип., 274).— Див. воля.
2.  До раю навпростець та ще й в ходаках (Прип., 274).
3.   а) Коби-сь був у раю, а я коло тебе хоть з краю (Фр., III, 1,4); б) Хоч би скраю, аби в раю (Висл., 155); в) Хоч на краї, аби в раї (Зін., 251; Ном., 140; Чуб., 287).— Віл.Тр., 2, 168.
4.  а) На чужому горбі в рай в'їжджає (Скр., 174); б) На чужому горбі в рай не заїдеш (Висл., 155).— Віл.: Гр., 2, 167.
5.  а) Рада би душа до раю пійти, але гріхи не дають дійти (Югас, 55); б) Рада б душа в рай, та гріхи не пускають (Закр., 201; Ном., 104; Прип., 272; Зак. пр., 35); в) Рада би душа до раю, та і гріхи не пускають (Фр., II, 1, 83); г) Рада б душа в рай, та гріхи не пускають (Зін., 244; Шиш.-Іл., 63; Закр., 201; Зак. пр., 122); д) Чи би не рада душа до раю, та гріхи не пускають (Фр., III, 1, 2); є) Рад би в рай, та гріхи не пускають (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).— Рос: Снєг., 138; Даль, 827; Жуков, 374; біл.: Гр., 2, 168; Рапан., 172.
6.   Раю мій, раю, чи я тебе коли дочекаю (Прип., 274).
*  *  *
Ангели.
1.  Ангельські волоса, а чортова голова (Ном., 60; Укр. пр., 1963, 359).
2.  а) Ангельський голосок, а чортова думка (Фр., І, 2, 409); ... та чортова думка (ВИС, 1; Ільк., 4; Шиш.-Іл., 8; Укр. пр., 1936, 267); б) Янгольський голосок, а чортова думка (Ном., 60; Чуб., 264; Укр. пр.,  1961,  184);  ... а чортова думонька (І піп, 33).
3.   Був би ангел, коби не роги (Фр., І, 1, 4).
4.   І з янгола можна зробити чорта (ІМФЕ,  14-3, 211, 32).

Бог.
1.  а) Бачив уже скляного бога; б) Він геть-таки скляного бога держиться (Укр. пр.,  1963, 505).
2.   Бог дав, а злодій украв (Фр., І, 1, 64).
3.  а) Бога взивай, не взивай, а руки прикладай (Укр. пр., 1936, 216); б) Бога взивай, а рук прикладай (Ільк., 7; Ном., 2; ІМФЕ, 29-3, 116, 31).
4.  Бога молить, а хлопа неволить (Прип., 205).
б. а) Бога не гніви, а чорта не дразни (Фр., І, 1, 66; Прип., 20); ... а чорта не дрочи (Ном., 114); б)   Бога бійся, а чорта не гніви (Н. н.,

Вол.); в) Богу не молися, але й чорта не гніви (Висл., 155); г) І бога не гніви, і чорта не дразни (Фр., 1, 1, 78; Прип., 21).— Рос: Снєг., І, 112; Даль, 44; біл.: Гр.,2, 158.
6.  Бога  нема  дома,   а святі роблять, що самі хочуть (Прип., 20).
7.  а) Бога піймав за ноги (Ном., вил. ценз., ЗНТШ *, 88, 175); б)  Гадає, що вже бога за ноги вхопив (Фр., І, 1, 78).
8.  — Бога побійся! — Та хіба бог розбійник? Чого його боятися! (Ном., вил. ценз., ЗНТШ, 88, 167).
9.  Бога просити, що решетом воду носити (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 153.
10.   Бога проси, а сам роби (Зак. пр., 22).
11.   Бог богом, а люди людьми (Ном., 3).
12.  Бог багатих вчить гуляти, а бідних — крихти збирати (Н. н., Київщ.).
13.   Бог біду дав та й на плечі завдав (І піп, 32).
14.   Бог дав, а чорт забрав (Зак. пр., 22).
15.   Бог дав свято, а чорт — роботу (ІМФЕ, 14-3, 384, 33).— Біл.: Гр. 2,  159.
16.   Бог за глину, а я за Калину (Прип., 21).
17.   Бог з празником, а чорт з роботою (Укр. пр., 1963, 212).
18.   Бог має драбину і вгору і в долину (Н. н., Бук.).
19.   а) Бог нерівно ділить, щоб самі ділилися (Ном., 2; Укр. пр., 1963, 215); б) Бог не всіх людей рівно поділив, бо жде, щоб вони самі поділились (ІМФЕ, 29-3, 93, 21).
20.  Бог не трубить, коли чоловіка губить (Ном., 2; Прип., 21; Укр. пр.,  1963, 217).
21.  а) Богові свічку, а чортові дві (7 піп, 34; Укр. пр., 1963, 229); б) Він ставить богові свічку, а чортові — огарок (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Рос: Даль, 44; 659; в) І богові свічку, і дідькові огарок (Прип., 101); ... і чортові огарок (Прип., 22).
22.   а) Богом свідчиться, а чорта за хвіст держить (Прип., 95; Укр. пр., 1963, 731); б) Богом ся свідчить, а чортові душу запродав (Ільк., 8; Закр.,  144); Ном.,  131; Висл., 233).      Рос:  Рибн.,  78.
23.   Бог то бог, та не будь ти і сам плох (Укр. пр., 1963, 216; Н. ск., 1971, 66).— Рос: Даль, 475; Рибн., 155; біл.: Гр. 2, 155; Рапан., 62.
24.   Бог тобі поможе, як будеш робити, небоже (ІМФЕ, 29-3, 137, 31).
25.  а) Богу молися, а до берега гребися (Ном., 3; Прип., 205); б) Богу молися, а до берега гребися, бо втопишся (ІМФЕ, 29-3, 127, 31); ... а до берега гребися, бо втонеш (Укр. пр., 1963. 85); в) Богу не молись, а до берега гребись, бо втонеш (Укр. пр., 195.'). 27); г) Богу не молись, а до берега гребись (Укр. пр., 1963, 216; Н. ск., 1971, (і(і). -Рос: Даль, 475; біл.: Гр. 2, 535.
26.   а)   Богу молися, а чорта не гніви (Висл., 155); б)   Богу молися
* Вилучені цензурою зі збірки М. Номиса прислів'я були опубліковані М. ('.. Возняком у «Записках Наукового товариства ім. Шевченка» (1909.— Т. 88, кіі   2.—С. 159—180.
і кого іного не гніви (Зін., 263); в)  Богу молися, а за правду держися (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 154.
27.   Богу молись, а сам стережись (Ком., 2; Укр. пр., 1963, 216).
28.   Богу молиться, а чорту вірує (Ном., 25; Укр. пр., 1963, 105); ... в чорта вірує (Н. ск., 1971, 69).
29.  Бог щирих любить, але долі не дає (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 155.
30.   Божа воля коня з'їла (Фр., 1,  1, 99).
31.   Божу хвалу за хвіст тягає (Фр., ПІ, 1, 256).
32.   Вам бог дав, а нам пообіцяв (Укр. пр., 1963, 215).
33.   В бога надія, коли хліб у торбі (Ільк., И; Висл., 242; Фр., 1.1, 73).
34.   а) Вже святий боже не поможе (Укр. пр., 1936, 418; Укр. пр., 1963, 217); б) І святий боже не поможе! (Ільк., 40; Закр., 169; Висл., 274; Прип., 296); в) Святий боже не поможе (Укр. пр., 1936, 85; І піп, 33; Укр. пр., 1963, 216); г) Святий боже зорати не поможе (Укр. пр., 1961. 453;   1963, 216; Н. ск., 1971, 66).
35.   Вольно богу і зв'язавши в рай укинути (Зін., 217; Укр. пр., 1963, 217).
36.  Впіймав бога за бороду (Укр. пр.,1963, 192).
37.  Гетьте з богами, станем з тютюном! (Укр. пр., 1963, 218).
38.  а) Дав бог діти, дасть і на діти (1МФЕ, 29-3, 113, 31); б) Дав бог роток, дасть і кусок (Ном., 2; ІМФЕ, 29-3, 137, 31).
39.  Двом богам ніколи не моляться (Ном., 60).— Біл.: Гр., 2 151; Рапан., 65.
40.  Де страх, там і бог (ІМФЕ, 8-К2, 11,78, Явори.; Укр. пр., 1955, 385).
41.  а) До бога високо, до суду далеко (Фр., І, 176); б) До бога ВИСОКО, а до царя далеко (ВИС, 6; Закр., 158); в) До бога високо, до царя далеко, а пани як хотять, так вертять (Прип., 240); ... а ті панки що хотять, те й роблять (Ном., 27; Укр. пр., 1963, 212); г) Бог високо, а цар далеко (Ільк., 7; Ном., 155; Висл., 233); д) Бог високо, а цар далеко, а ті панки що хотять, те і роблять (Ном., 22; Укр. пр., 1955, 384; 1963, 110); ... а пани вертять, як хотять (7л., 72); є) До неба високо, до царя далеко (Чуб., 260; Укр. пр., 1963, 212; Н. ск., 1971, 68).— Рос: Снег., 100; Даль, 836; Рибн., 174; Жуков, 130; біл.: Рапан., 22; Hoc, 7.
42.  До бога взивай, а лікаря шукай (ІМФЕ, 8-К2, 11, 103, Явори.).
43.  Думав спіймати бога за бороду, а спіймав чорта за хвіст (Зак. пр., 24).
44.  Дурний бог тебе слухати (Укр. пр., 1963, 176).
45.  а) За тим, боже, хто кого зможе (Чуб., 292); б) За тим, боже, хто зможе (Ном., 60); ... хто переможе (Ном., 60); в) За тим, боже, хто кого переможе (Ільк., 35; Висл., 266; Укр. пр., 1963, 212); г) З богом контракту не підпишеш (Зак. пр., 24); д) Ніхто з богом контракту не брав (Ном., 1).
46.  а) 3 богом нічого жартувати (ІМФЕ, 1-5, 465, 54); б) 3 богом жарти короткі (Висл., 155).— Біл.: Гр., 2, 149.
                                                                                  
47.  З божої волі продав штани, купив солі (Фр., І, 1, 100; Прип., U; 1 піп, 34).
48.  Змилувався бог над раком та дав очі не там, де треба (Чуб., 287).— Див. 1, рак.
49.   Іден бог без гріха (Чуб., 234).
50.  І злодій просить бога, щоб украсти (Укр. пр., 1963, 216).— Див., 2, злодій.
51.   І нашому богу, і вашому (Ном., 60).
52.  а) Кланяєшся чужим богам, мавши свої (Висл., 155); б) Чужих богів шукає, а своїх дома має (Прип., 348).
53.  а) Кого бог хоче скарати, тому розум відбере (Висл., 276), ... тому розум відбирає (Фр., І, 1, 80; Прип., 22); б) Як пан-біг хоче кого покарати, то му розум відбере (Фр., І, 2, 250).— Рос: Снег., 175.
54.   Кого богу не треба, того і чорт не бере (Зак. пр., 24).
55.   Коли б грім був від бога, то над нами завжди бухкало б (Укр. пр.,  1955. 385).
56.  а) Коли сіно в стозі, то забув о бозі (Ном., 2); ... то забудь о бозі (Фр., III, 1, 100; Прип.. 305); б) Надія в бозі, коли хліб у стозі (7 піп, 32): в)   Як хліб у стозі, то й забув о бозі (Укр. пр., 1963, 215).
57.  а) Коли тривога, то до бога, а по тривозі забуде о бозі (Укр. пр., 1963, 215); б) Як тривога, то до бога, а як по тривозі, то забув о бозі (ІМФЕ, 29-3, 135, 51).— Біл.: Ляцький, 63; Гр., 2,  151.
58.   Кому бог розуму не дав, тому і коваль не укує (Фр., 1,1, 80).
59.   а) Має бога на язиці, а дідька в зубах (Прип., 22); б) Має бога на язиці, а чорта в зубах (Фр., І, 1, 81); в) На язиці бог, а в душі чорт (ІМФЕ, 29-3, 127, 31).
60.   На бога дивиться, а чорта бачить (Ном., 4; Укр. пр., 1963, 214).
61.   На бога надійся, а сам не плошай (Ном., 2; Укр. пр., 1936, 85).— Рос: Даль, 475; Жуков, 236; біл.: Ляцький, 22; Гр., 2, 155.
62.   На бога надія і на кума Матвія (П