ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ

Бар.
Купці в Бару — ні грошей, ні товару (Скр.,  112).
Бахмут.
Та він  вже й  Бахмут поминув (Там же).
Березинець.
а) Славний чоловік, та березинець; б) Хороший чоловік, та бере-зинець (Ном., 92).
Бескид.
Піди за Бескиди — не збудешся біди (Закр., 196).
Борзна.
Прийшли з Борзни та чортзна-що зверзли (Ном., 133; Укр. пр., 1963,  174).
Бориспіль.
Що бішена кішка, що понеділкова жінка, що чоловік з Борисполя — все одно (Укр. пр., 1963, 343).
Вересоч.
1.  З Вересочі повилазили очі (Укр. пр., 1963, 289; ІМФЕ, 1-5, 462, 115).
2.   Як переїдеш Вересоч, так і їдь, куди хоч (Ном., 16; Укр. пр., 1963, 289).
Відень.
1.   І у Відні люди бідні (Скр., 112).
2.   І у Відню часто увидиш свиню (Югас, 52).

3. Провадь мене і до Вени, то не зробиш пана з мене (Скр., 112).— Див. пан.
Ворскла.
а) Ворскла річка невеличка, а берег ламає (Укр. пр., 1936, 121; 1963, 243); б) Ворскла — річка невеличка, береги ламає, хто в Полтаві не буває, той лиха не знає (Ном., 16; Укр. пр., 1963, 289).
Галич.
1.   Відси ріка, відти гора, а всередині біда — то Галич (Фр., І, 2, 311).
2.  Старший Галич від Львова (Закр., 207; Висл., 337; Укр: пр.,
1963, 288). Гайсин.
Як у Гайсині вмирають, то в Карбівці не ховають (Скр., 112). Городня.
Городня — голодня (Ном., 266; Укр. пр., 1963, 288). Десна.
1.  Задесенські людці на все зле митці (Ком., 38).
2.   Із-за Десни да до купи знесли (Мал., 194). Диканька.
У Диканьці дівки модні, всі гуляють, хоч і голодні (ІМФЕ, 1-5,461,
Дніпро.
1.  Від Дніпра по Сян буде колись один лан (ІМФЕ, 29-3, 114, 31).
2.  Дніпро — батько (Ном., 16). Дністер.
Не той тепер вже Дністер, не те Придністров'я (ІМФЕ, 14-3, 282,
32). Дон.
1.  Дон, Дон, а дома лучче (Ном., 16).— Рос: Снєг., 101.
2.  Дон Доном, а найкраще дома (Укр. пр., 1961, 201; 1963, 201).— Біл.: Гр.,  1, 290.
3.   Прийшли козаки з Дону і погнали ляхів додому (Висл., 155).— Див. козак.
Дунай.
1.  Більше, турок, за Дунай виходити не думай (Укр. пр.,  1963,
206).
2.  Дунаю не перебродиш (Фр./П, 1, 58).
3.  а) Зашедши за Дунай, да7 й додому не думай (Зін., 266); б) Заїхав за Дунай — та й додому не думай (Ном., 16; Укр. пр., 1963, 205); в) Заїхав за Дунай та й о хаті не думай (Ном., 16; ІМФЕ, 29-3, 137, 31); г) Поїхав за Дунай — за дому не думай (ІМФЕ, 14-3, 211, 265); д) Як зайдеш за Дунай, тогди вже не думай (Фр., II, 1, 149); є) Як зайшов за Дунай, то вже додому й не думай (Фр., II, 1, 58).— Біл.: Гр., 1, 498.
Золотоноша.
1.  Золотоноша з золота, а Лубни з лубків (Укр. пр., 1963, 289; ІМФЕ, 1-5, 462, 54).
2.  а) Золотоноша — кругом хороша (Ном., 16; Укр. пр., 1955, 286; 1963, 289); б)  Золотоноша — кругом хороша: округи вода, посередині
біда (Скр., 134); в) Золотоноша — кругом хороша, а всередині воша (ІМФЕ, 1-5, 462, 54); г) Золотоноша — яка ти хороша! (ІМФЕ, 1-5, 787, 60).
Кам'янець.
а) Кам'янець — вінець: кругом вода, всередині біда (Ном., 16; Укр. пр., 1963, 288); б) Кам'янець — як вінець: кругом вода, а всередині біда (Скр., 134); в) Кругом вода, а посередині біда (Білоц., 26).— Рос, Снєг., 167.
Карпати.
Піди   і   за  Карпати,  то треба    бідувати  (Закр.,   196;  Вік живи, 11). Київ.
1.  а) Від Києва до Львова всюди біда однакова (IIрип., 157); б)  Од Києва до Кракова всюди біда однакова (Ном., 284).
2.  Далеко п'яному до Києва (Скр., 111).
3.  Дурний і в Києві не купить розуму (Ном., 120).— Див. 2, дурний.
4.  а) Київ відразу не збудували (Прип., 157); б) Київ не одразу збудований (Ільк., 49; Ном., 108; Фр., II, 1, 252; Укр. пр., 1955, 288).— Див. Краків, Львів, Москва.
5.   На кого біда нападе, то до Києва йде, а як біда минеться, то він і з Броварів вернеться (Скр., 111).
6.   Про Київ не жахайсь, Волиня пригортайсь, а Покуття тримайсь (Ном., 16; Укр. пр., 1963, 289).
7.  Так і в Києві сидять, як свічки поїдять (//.  п., Черк.).
8.   У Києві не женись, а в Роми і кобил не міняй (Ном., 16; Укр. пр., 1963, 289);  ... а в  Ромнах коней не міняй (Скр.,  111).
9.  Що   в   Києві,   то   і   під    Киевом    (ІМФЕ.     І і 3,   282,32).
10.   Язик до Києва доведе (Ном., 223).— Див. 2, язик. Коломия.
1.   А де Коломия?  На кінці язика (Скр., 112).
2.   Коломию гудьмо, а в Коломиї будьмо (Висл., 279; Фр., //. /. 284; Скр., 112).
3.   Коломия не помия, Коломия місто (Фр., II, 1, 284). Краків.
1.   І в Кракові злидні однакові (Прип., 168).
2.  а) Не відразу Краків збудували (Фр., II, 1, 302); б) Не разом Краків збудувався (Закр., 189; Ном., 108); в) Не відразу Краків збудовано, тільки потрошки (Ном., 108); г) Не разом Краків збудовано (Чуб., 301),    Біл.:  Гр.,  , 502; Hoc, 102.
3.  а) Піди і до Кракова — всюди біда однакова (Прип., 108); б) Хоч до Кракова, то все буде однаково (Шиш.-Іл., 77).— Рос: Даль, 855.
Кутин.
У Кутині всі наче поплутані (Н. н., Полтав.). Лолин.
а) Лолин голий, навколо ліс, а всередині біс (Фр., II, 2, 360); б) Лолин голин, бо нема нічого, голо скрізь (Там же).— Див. 1, голий.
Луцьк.
а) В Луцьку все не по-людську (Шиш.-Іл., 56); б) У Луцьку все не по-людськи: навколо вода, а всередині біда (Ном., 116; Укр. пр., 1963, 288).— Рос: Даль, 344; біл.: Гр., 1, 512.
Львів.
1.  а) Від Львова і до Кракова — скрізь біда однакова (Вік живи, 11); б) Іди зі Львова до Кракова, всюди біда однакова (ІМФЕ, 29-3, 146, 70).
2.   а) І у Львові не всі здорові (Прип., 188); б) у Львові не всі здорові (Скр., 111); в) Львов не всякому здоров (Ільк., 51; Ном., 16; Висл., 290; Прип., 188).
3.  Львов-град не всякому рад (Висл., 290).
4.  а) Львів не відразу збудовано (ІМФЕ, 29-3, 113, 17); б) Не відразу Львів збудовано (Фр., III, 2, 488, Укр. пр., 1963, 288); в) Не відразу збудовано Львів (Прип., 188).— Див.: Київ, Краків, Москва, Рим.
5.   а) Написано в граді Льва: не ждуть на одного два (Скр., 111); б)  Написано в граді Львові, що всі голодні їсти готові (Прип., 150).
Межибіж.
Пішов до Межибожа кіз кувати (Скр., 112).
Москва.
а) І Москву не відразу збудували (Н. н., Харк.); б) Не зразу Москва будувалася (Укр. пр., 1963, 288); в) Не за рік Москва збудована (7/. н., Вол.).— Біл.: Рапан., 225; Гр., 1, 505.— Див. Київ, Краків, Львів, Рим.
Ніжин.
Ніжин більший від Носівки одною хатою (Укр. пр., 1963, 289).
Охтирка.
Охтирці — самі обдирці (Ком., 66).
Париж.
1.   Вези овес і до Парижу, а не буде з вівса рижу (Укр. пр., 1963, 584).     Біл.: Гр., 1, 512.
2.   І в Парижу не зроблять з вівса рижу (Фр., II, 2, 504; Прип., 221).
Перемишль.
Як мисль, так мисль, таки буде Перемишль (Ном., 23).
Печера.                                            
а) Підеш до Печери — ляжеш спати без вечері (Укр. пр., 1963, 211; ІМФЕ, 1-5, 462, 54); б) У Печері — лягай спати без вечері (Ном.,  16; ІМФЕ, 1-5, 462, 158).
Поділля.
1. а) І на Поділлю не росте хліб по кіллю та ковбасами плоти не городять (Перем., 1854, 102); б) І на Поділлю пліт ковбасами не городжений (Фр., II, 2, 500); в) На Поділлю хліб по кіллю (Прип., 351); г) На Поділлю хліб по кіллю, а ковбасами хлів плетений (Фр., II, 2, 500); ... а ковбасами хлів загороджений (Ном., 16; Укр. пр., 1963, 175), ... а ковбасами хлів городять (Н. ск., 1971, 164); д) На Поділлі пироги на кіллі, а ми прийшли і там їх знайшли (Н. п., Вол.); є) На Подолі всього доволі (Ком., 74J.— Біл.: Гр., 1,

2. Розступіться, подоляне, нехай Гиря погуляє (Ном., 245). Полтава.
1.  Не пив полтавської води (Ном., 16; Укр. пр., 1963, 206).
2.  Хто не пив полтавської води, той нічого не вартий (ІМФЕ, 29-3, 151, 17).
Полівка.
а) У Попівці хліб по копійці, в Перекопі хліб по копі (Ном., 16; Укр. пр., 1963, 288); б) У Попівці люди по копійці, а в Конотопі — по копі (Укр. пр., 1963, 288).
Покошичі.
Покошичі — розкошичі: хто прийде в жупані, той піде без свитки (Укр. пр., 1963, 289). Прут.
Прут — ріка дика, викидає з хати, чи то хлоп, чи владика (Прип., 271).
Рахни.
Станція Рахни — сядь і віддихни! (Скр., 112). Рим.
1. а) Був у Римі та й папи римського не бачив (Н. ск., 1971, 187); б) Був у Римі та й папи не бачив (Ном., 128); ... а пани не бачив (Закр., 115); в) Бувши в Римі та папіжа не видати (Зін., 215; Закр., 445; Ном., 128; Чуб., 289; Фр., III, 1, 13); г) Був у Римі, а папи не видів (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); д) Бути у Римі і папи римського не бачити, то нічого не бачити (ІМФЕ, 29-3, 131, 31); є) Бути в Римі і не бачити пани римського (ІМФЕ, 14-3, 282, 32); є) В Римі були і папи не видали (Чуб., 289); ж) Бути в церкві і не бачити нона (ІМФЕ, 14-3, 282. 135).— Біл.: Hoc, 9; Г р.. 1, 503; з) В Римі бути й папи не килі їй (Ном., 128); и) В Римі був, а Рим не видів (Н. ск., 1964, 141); і) У Римі був і папи не бачив (Скр., 112); ї) В Римі бути, а Рим не видіти (II. ск., 1964, 141); й) В Римі був, а Рима не бачив (Зак. пр., 84).— Рос: Міхельсоп, 2, 28; біл.:  Рапап.,  138.
2.  Де папа, там і  Рим (Скр., 112; Укр. пр., 1963, 132).
3.  Де Крим, де Рим, а де Балабанівка (Ном., 149).— Див. каламбури (Де Крим, де Рим).
4.  а) Не відразу Рим збудували (Фр., III, 1, 13); б) Рим відразу не збудували (Прип., 278); в) Рим не відразу збудовано (Скр., 134).— Див.: Київ, Львів, Краків, Москва.
5.  У Римі пасуть свині (Югас, 62). Рогатин.
1.   На Рогатин гудь, а в Рогатині будь (ІМФЕ, 29-3, 126, 22).
2.   Рогатин — богові побратим (Ном., 16). Ромен.
Ромен — город на горі, по дві дурниці на дворі (Ном., 211; Укр. пр., 1963, 289).
Решетилівка.
Як решетилівська толока (Ном., 149).
Сосниця.
а) Сосниця — розкошниця: великі вжитки, кругом вода, а всередині біда (Ном., 16; Укр. пр., 1963, 288); б)   Сосниця — розкошниця,
хороші вжитки: хто прийде в жупані, так піде без свитки (Ном., 16); в) Не Сосниця — розкошниця: єсть де сісти, та нічого їсти (Ном., 16; ІМФЕ, 1-5, 463, 159).
Станіслав.
В Станіславі кождий на своїй страві (Ільк., 16; Ном., 16; ІМФЕ, 29-3, 151, 17).
Стрий.
Як зійдеться Стрий і Ломець, то буде світу конець (Ном., 9; Фр., III, 1, 181).
Сураж.
1.   В Суражі всі люди вражі (ІМФЕ, 1-5, 462, 115).
2.   Як ідеш у Сураж, то й бери свій хураж (Ном., 283).
3.   Як приїдеш у Сураж, то візьме тебе кураж (Ном., 16). Тростянець.
1.   Будеш знать, по чім в Тростянці гребінці! (Літ. газ., 1961, 26. XII).
2.  Тростянець  (Волинський)— Полісся кінець (Ном., 264). Тиса.
Хоч поїдеш за Тису і там усе не найдеш з пирогами повну мису (Югас, 64). Україна.
1.   Або ж то така да. іска Україна (Фр., Ill, 1, 236; Прип., 335).
2.  а) Біда Україні: і відтіль гаряче, і відсіль боляче (Укр. пр., 1963, 205); б)  Біда Україні: і оттам гаряче, і отсель боляче (Ном., 15).
3.   В Вкраїні добре жити, мед і вино пити (Прип., 335); б) На Вкраїні добре жити ... (Ном., 15).
4.   Нема на світі другої України, немає другого Дніпра (Прип., 221).
5.   Но! З долини в долину та на свою Україну! (Укр. пр., 1963, 91).
6.  Ой нема то так нігде, як у нас на Вкраїні, ані пана, ані хлопа, ані там унії (Прип., 222).
7.  Пішов на Вкраїну, на степи, на вольні землі (Ном., 275; Укр. пр.,  1963,  155).
8.  Україна одному до границь його ланів, а другому від колиски до гробу серед злиднів (Прип., 335).
9.   Хоть бись глядів по всій Україні, добра не знайдеш (Фр., III, 1, 236).
Унятич.
Хоть я з Унятич, але не шляхтич (Фр., III, 1, 236).
Хорол.
У Хоролі всього доволі (Ном., 16; Укр. пр., 1961, 326; 1963, 289).
Чигирин.
а) Чигиринці спекли чорта в ринці (ІМФЕ, 29-3, 137, 31); б) Чи-і принці спекли чорта в ринці, а таращанці з'їли вранці (Ном., 16; Укр. пр., 1963, 2
Я готи н.
Обізвався Яготин: «Ніжин мені побратим!», а Ніжин каже: «Є у степу Ромен та й той мені не ровен!» (Ном., 16; Укр. пр., 1963, 289).