ГРОШОВІ СТОСУНКИ

Гріш, гроші.
1.  Аби гроші, мішок буде (Скр., 255).
2.   а) Аби лихо — гроші будуть (Ном., 191; Укр. пр., 1963, ЗО): б) Аби біда, гроші будуть (ІМФЕ, 12, 253, 42); в) Аби біда, гроші найдуться (Чуб., 2НІ; 1л.. 292).— Біл.: Гр.,  1, 437.
8. а) Аби ми були, а гроші будуть (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); б) Аби я був       гроші будуть (Скр., 255).
4.  Без гроша дурна і наймудріша голова (ІМФЕ, 29-3, 113, 148).
5.  Без грошей до міста — без солі додому (Ільк., 5; Шиш.-Іл., 9; Ном., 204; Фр., 1, 2, 419; Укр. пр.,  1903. 29Н).
6.   а) Без грошей у город — сам собі ворог (Фр., 1, 2. І07; Укр. пр.. 1903, 29Н): б) На ярмарок без грошей, додому без солі (Фр., Ill, 2, ЗОН; БІЛОЦ., ЗО).— Біл.:  Гр.,  1.   178.
7.   а) Без грошей чоловік не хороший (Ільк., 6; Фр.. І, 2, ЇОН; Укр. пр., 1903. 21); б)   Без грошей чоловік, як дурень (Фр.. І. 2, 468).
8.  а) Без грошей — як без очей (Прип.. 84)', б) Без грошей — як без рук (Висл., 231; Укр. пр.,  1903. 290; ІМФЕ, 29 З,  13Н, ЗО).
9.   а) Без лічби і грошей нема (Скр., 35); б) Гроші лік люблять (Н. и.. Вол.).     Біл.: Гр., 1, 482.
10.   Біда з грішми — біда і без грошей (Укр. пр.. 1903. 41; ІМФЕ, 1-5, 461, 40).
11.   Бідна душа без гроша (Фр., II. І. 80; Укр. пр., 1955, 50; 1963, 21).
12.   Брат братом, сват сватом, а гроші — не рідня (ІМФЕ, 1-5, 462, 61).— Див. 2, брат.
13.  Будь здорова, мої гроші — не полова (Зак. пр., 9).
14.  а) Були б гроші, діло буде (Н. п., Київщ.); б) Були б гроші, і порада буде (Укр. пр.,  1955,  17;  1963,  136).
15.   В грошей очей нема (Чуб., 244).
16.  Великі гроші — готова біда (Фр., І, 2, 468).
17.   Ведмідь скаче — циган гроші бере (Укр. пр., 1963, 299).
18.   Від грошей усе лихе на світі (Укр. пр., 1963, 296).
19.  а) Він би за гріш мит на мотузку аж до Львова гнав; б)   Він би за гріш триденну козу лупив (Фр., І, 2, 469).
20.   Він так за грішми, як щезби за душев (Фр., І, 2, 469).
21.   Віра віров, а бриндзя за гроші (Фр., І, 2, 223).
22.   а) В кого віл та коса, в того досить гроша (Прип., 197); б) В кого віл да коса, в того й грошей киса (Шиш.-Іл., 16).— Див. 1. пі. і.
23.   В кого гроші є, тому й біг дає (Зак. пр., 23).
24.   В кого гроші, той і хороший, а як їх нема, то всім дарма (Укр. пр.,  1963, 294).
25.   В місті, як у тісті, а без грошей нема чого їсти (Ном., 204; Укр. Пр., 1963, 298; ІМФЕ, 29-3, 113, 56).
26.   Волів би чоловік свої тріски збирати, як чужі гроші рахувати (Фр., І, 2, 252).
27.   Все добре, якби-то гроші (Перем.,  1854, 102).
28.  а) Всякі гроші хороші, та бережи їх про чорний день та про лиху годину (Ном., 193; Укр. пр., 1963, 295); ... та складай їх на лиху годину (ІМФЕ, 29-3, 144, 31); б) Гроші ховай на чорний день та лиху годину, як поміч єдину (ІМФЕ, 29-3, 123, 23).— Рос: Рибн., 156.— Див. копійка.
29.   Грошам заговін ніколи не буває (Укр. пр..  1963, 294).
30.   Грошам лиця немає (Ном., 217; Укр. пр.,  1963, 373).
31.  Грошей багацько, а щастя мало (Ном., 31; Укр. пр., 1963, 293).
32.   Грошей — і кишеня не сходиться (Укр. пр.,  1963, 293).
33.   Грошей — кури не клюють (Укр.-рос. фр. сл., 46).
34.  Гроші відмикають усі двері (ІМФЕ, 29-3, 122, 57).
35.  Гроші всюди хороші (Ном., ЗО; Білоц., 23; Укр. пр., 1903, 293; ІМФЕ. 29-3,  13Н. ЗО).
36.   Гроші гроші родять (Прип., 84).— Рос: Даль, 80; біл.: Гр* U 482.
37.   Гроші —добрий слуга, та лихий пан (Прип., 84).
38.   Гроші і камінь кують (Шиш.-Іл., 19; Ном., 130; Фр., III, 2, 419; ІМФЕ, 1-5, 461, 46).— Рос.: Даль, 83; біл.: Hoc., 33; Гр., 1, 473.
39.  Гроші йдуть до багатого, а злидні — до бідного (Укр. пр., 1963, 136).— Див. багатий.
40.   а) Гроші круглі: день і ніч котяться (Укр. пр., 1963, 294); б) Гріш круглий — розкотиться (Фр., Ill, 2, 419; Укр. пр., 1963, 294).— Рос: Рибн., 157; біл.: Hoc, 29; Гр., 1, 477.
41.   Гроші лакома річ (Ном., ЗО; Фр., І, 2, 470; Укр. пр., 1963, 296).
42.  Гроші лопатою гребе (Скр., 28).
43.   Гроші май, а про чорний день дбай (ІМФЕ, 29-3, 123, 23).
44.   Гроші можуть много, а правда — все (Прип., 84).— Див. правда.
45.  Гроші маленькі, та велике діло роблять (Н. п., Вол.).— Біл.: Гр..  1,- 475.
46.   Гроші, молода жінка і бистрі коні — то смерть (Фр., 1, 2, 470; Прип., 84).
47.   Гроші — набута річ (Ном., 31; Укр. пр., 1963, 296).
48.   Гроші на вітер пускає (Сл. ід., 82).
49.  Гроші на полі не ростуть (Зак. пр., 92).
50.  Гроші — не бог, милують (Білоц., 23).

51.   а) Гроші незнать що, а спать не дають (Укр. пр., 1963, 296); б) Гроші не знать що. та милують дуже (Кулж., 15; Укр. пр., 1963. 139).
52.   Гроші не пахнуть (Скр., 83).— Біл.: Гр., 1, 480.
53.   а) Гроші не полова (Зін., 219; Ном., 193; Чуб.. 244; Фр.. Ill, 2, 420; Укр. пр., 1963, 295; Н. ск., 1976, 19); б) Гроші — не полова, сіно — не солома (ІМФЕ, 1-5, 461, 46).
54.   Гроші пішли на розкоші (Ном., 211; ІМФЕ, 29-3, 145, 12).
55.   Гроші — подвійна біда: і тогди, як є, і гогди. як нема (Фр., І, 2, 470);  ... і як є. і як нема (Прип., 84).
56.   Гроші  псують відносини (Н. п.. Черк.).
57.   Гроші рахунок люблять, а хліб — міру (Перем., 185 і, 102).— Рос: Даль. 527; біл.:  Рапап., 42.
58.   Гроші роблять людям горе, а без них біда поре (ІМФЕ. 29-3, 123, ЗІ).
59.   Гроші — сила: одних підкуплять, других напоять, а третім лиха накоять (Укр. пр..  1936. 68;  1963. 293).
60.   Гроші скоріше йдуть з рук, як в руки (Зак. пр., 16).
61.   а) Гроші слина" (Фр.. 111. 2. Ш; Укр. пр., 1963. 296); б)   Гроші       ЯК слина (Нам., ЗІ; Фр.. І. 2, 470). — Рос.: Даль. 86.
62.   Гроші сховані під дубом, накриті лубом (Укр. пр.. 1963. 295).
63.  Гроші то й роблять біду на світі (Ном.. 31).
64.   ГроШІ ТОЙ мни: СОКОТИТИ, КТО не мас а чого жиги (Зак. пр., 28).
65.   Гроші як вода: крізь пальці протікають (ІМФЕ, 14-3, 211, 256).      Гос.: Даль,  86.
66.   а) Дай. боже, гроші, а на біду я й сам зароблю (Фр.. І. 2. і71); б)   Дай, боже. біду,  а  гроші  будуть (Ільк., 22; Зак/)..   155).
67.   а) Де Гроші ГОВОрЯТЬ, гам правда МОВЧИТЬ (Укр. пр.. 1955. 18; 1963. 297; II. ск.. 1971. /2); б) Де гроші говорять, там ти, розуме, мовчи (Фр.. І, 2. 471); в) Де гроші говорять, там розум мовчить (ІІрин.. 84).
68.   в)   Де  грОШІ   не лічать,   гам   не  пхаЙСЬ  (Укр.  пр..   1963.  296);
б і Де гроші люблять, там совість гублять (Вік живи, 9); ... там світ
гублять  (II.   п..  Зак.).
6!). Де гроші ПОДІТИ нема за що калитки купити (Укр. пр.. 1963, 297:  II.  ск.,   1971.   17).
70.   Де гроші судді, там право в кут (4>р.. І. 2. 471). — Див. суд,
71.   Де нема людей,   гам  не треба  й  грошей  (Прип.. 8'і).
72.   а) Десь не дав гріш, там не пхай свій ніс (Прип.. 8і); б) Десь не дав гроша, гам не пхай носа (Ільк., 25; Зак/).. 1'і7; Укр. пр..   1963.  139).
73.   а) Договір дорожче грошей (Укр. пр., 1963, 316); б) Утвір .'[інше грошей (Укр. пр..  1963. 301).
74.   До міста по гроші, а на село — по розум (Ном., 204); ... до села по розум (ІМФЕ.  1-5,  Ї62, 8).
75.   Дружба дружбою, а грошам рахунок (Перем.. 1954. 102).— Рос: Даль, 527.
76.   Завтра задармо, сьогодні за гроші (Прип., 92).
77.   За гроші — до душі! (Зак. пр..  11).
78.   За гроші на світі все буває: піп молиться, дяк співає (ІМФЕ, 29-3,  114, 31).
79.   За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини (Укр. пр., 1963, 293).
80.   За гроші тільки рідного батька не купиш (Ном., 130; Укр. пр.. 1963, 295).— Біл.; Гр., 1, 47 і.
81.   За гроші хіба птичого молока не дістанеш (Н. н.. Вол.).— Біл.: Гр.,  1, 476.
82.   За мої гроші хай мені мокне (Прип., 84).
83.   а) За наші гроші ми всім хороші (Укр. пр., 1963, 294); б) Хто має гроші, той все хороший (Висл., 283); в) Хто має гроші, всюди хороший (Ном.. З'і; Укр. пр., 1963. 293); г) Хто має гроші, той всюди хороший, а хто бідний, той нікому не потрібний (Ном., 34): д) Завжди будеш хороший, як маєш багато грошей (ІМФЕ, 1 і-3. 211. 189); є) За свій грош всюди хорош (Перем., 1854, 102); є) За мій же грош та я же нехорош (Перем., 185А, 102); ж) За свої гроші всюди хороші (Скр.,  108); з)   Коли в кого гроші, то всюди хороші (Ном..   187).
84.   За нього такі гроші можна і в середу взяти (Укр. пр.. 1963. 300).
85.   За  свої гроші, та й  то перчене (Прип., 245).
86.   За спрос грошей не беруть (Укр. пр..  1955. 382).
87.   З грошима і в грязі  чистий  (Укр. пр..   1963. 295).
88.   З грішми дурня-невігласа почитують (Ном.. ЗІ).
89.   Земля все крутиться навколо осі, а люди — навколо грошей (ІМФЕ.  І ІЗ. 211.  152).
90.   Земля — то все земля, а гроші —слина (Фр.. II,  І,  181).
91.   З коліна  тобі  грошей  не вилуплю (Прип..  164).
92.   З кошиком да з грошиком (Зіи.. 245; Ном.. 204; Укр. пр.. 1963. ЗО',).
93.   а) Знову за рибу гроші (Укр. п/).. 1963. 461); б) І знов за рибу гроші (II. ск., 1971,  172).
94.   І ти своїх два гроші (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
95.   І чорт багато грошей має, а в болоті сидить (Ном.. ЗІ; Висл., 2} і: Укр. пр..  1963. 296; II. ск..  1911. 42).
96.   а) Коби гроші, біда буде (Фр.. І, 2, 473); б) Коби гроші, то розуму прибуде (ІМФЕ, 29-3. 117, ЗІ); в) Коби лиш гроші, товариші знайдуться (ІМФЕ.   І і 3. 211.   І Зі).
97.   Іван — не пан, а сто злотих — не гроші (Скр.,  109).
98.   Казав Хома, що в нього грошей нема (Укр. пр., 1963, 294).
99.   Коли будеш мати мережані боки, не будеш мати грошами мішки повні (Югас, 51).
100.   а) Коли гроші говорять, то всі мусять губи постулювати (Ільк., 44; Закр., 172; Ном., 31; Висл., 278; Укр. пр., 1963, 294); б) Коли гроші розказують... (ІМФЕ, 29-3, 138, ЗІ); в) Коли гроші говорять, тоді правда мовчить (Укр. пр., 1936, 79; ІМФЕ, 29-3, 122, 57).— Рос: Даль, 83; Риби.,  151; біл.:  Рапап., 31.
101.   Коли маєш гроші, то не будеш ходити босий (Н. н., Вол.).— Біл.: Г p.,  I, 474.

102.  Кому грошей не стане, тому розум зів'яне (ІМФЕ, 29-3, 113. 106).
103.  Куліш — не каша, пять рублів — не гроші (Укр. пр., 1963, 294),
104.   Купив би село, та грошей голо (Шиш.-Іл., 37).— Див. купувати.
105.  а) Лай, лай, а гроші дай (Ком., 48); б) Лай, не лай, але гроші віддай (Фр., 11, 2, 338).
106.  а) Ласий на гроші, як кіт на сало (Ном., 205; Укр. пр., 1963, 296); б)  Ласий до грошей, як кіт на сало (Літ. Укр., 1962, 3. VII).
107.  Лихий грош не загине (Закр.,  176; Нам.,  102).
108.   а) Ліпший гріш у жмені, як два в чужій кишені (Фр., І. 2, і 73); б)   Ліпший  гріш у жмені, як в  чужій кишені (Прип., 85).
109.  а) На гріш амуніції, на десять амбіції (Ном., 18; Укр. пр., 1963. 121: Н. ск.. 1971. 33); б) На грош амуніції, на рубль амбіції (//.  //., Сумщ.). - Рос: Даль,  730; Риби.,  75.
110.   На грошах нема знаку, ким вони нажиті (Укр. пр., 1963, 994).
111.   а) Навряд, чи є в Кузьми гроші, хіба який чорт підкинув (Укр. пр.. 1963. 29і); б) Не було в Кузьми грошей і не буде, хіба хто підкине (Ком., 21).
112.   На грОШІ  нема  пущення (Укр. пр.,  1963, 296).
113.   Наказ не показ: ми люди бідні, нам гроші потрібні (ІМФЕ, І і 3, 211, 32).
114.   На нашій планеті всі підкоряються монеті (Перем., 1854, 102).
115.   На  мідяні  гроші  слави добувати (Укр. пр..  1963. 29't).
116.   Нащо нам гроші, коли ми самі хороші (Прип.. 85; Укр. пр., 1936. 315;  1963, 29',);  ... як ми самі  хороші (//.  СК.,  1971.   І9).
117.   Не  всякі  гроші       хороші  (ІМФЕ,   15.   ібІ,   '/8).
118.   Не журись, Семене, що Грошей немає в мене. Прийде час — і  в тебе не буде (Укр. пр.,  1963. 22).
ПО. Не заросте душа полином, аби гроші (ЗІН., 23'і; Ном., ЗО; Укр. пр..  1963. 296).
120.   Не  лиш:  грошам  ціни (Фр.,  І,  2,  474).
121.   Не кидай свою гроша до чужого коша (ІМФЕ. 29-3, 133. ЗІ).
122.   Нема грошей — розміняй карбованця (Укр. пр..  1963, 994).
123.   Не ма«;іп грошей, ТО не ЙДИ на торг, бо ніхто не дасть на борг (Прип.. 85).
124.   Не на ТО гроші, аби їх у болото кидати (Фр.. І, 2,  174).
125.   Не пхай свої два крейцері між багацькі гроші (Прип.. 271).
126.   Не рідному батькові, не за готові гроші (Укр. пр.. 1963, 425).
127.   Не чорт, не біс. а тягне з людини нос.гідній гріш (Зак. пр.. ІЗ).
128.   а) Нині за гроші, а завтра за дурно (Фр.. ПІ, 2, І20); б) Нині за гроші, а завтра на борг (Прип., 85).
129.   Одежу бережи для холоду, а гроші —для голоду (ІМФЕ. 29-3.  128, 31).
130.  Один гроші складає, а другий мішок шиє (Ільк., 31; Закр., 161: Ном., 35; Фр., І, 2, 471; Укр. пр., 1963, 296).

131.  Одні страждали, а другі грошима кармани набивали (ІМФЕ. 29-3,  112, 31).
132.  Ой навряд, щоб у Хоми гроші були (Шиш.-Іл., 57).
133.  а) Перо пише, не дере, а грошики все бере (ІМФЕ. 15, 461, 54); б)  Пише, дере і гроші бере (Укр. пр.,  1955.  17).
134.  Пінязи не трать, бо прийдут в пропасть, той знає їх чтити, хто не має із чого жити (Югас 61).
135.  Пішли гроші на розкоші (Укр. пр., 1963, 453; ІМФЕ, 29-3. 125. 40).— Біл.: Hoc. 44; Гр.,  1, 478.
136.   Побий того, боже, у кого багацько грошей! (Укр. пр., 1963. 114: Н. ск., 1971,  74).
137.  Почин дорожчий од грошей (Ном., 206; Н. ск., 1971, /і); ... дороже грошей (Шиш.-Іл., 61).— Рос:  Снег., 336.
138.  Побрали гроші, як за перець (Укр. пр., 1963, 302).
139.   Працюй, не гуляй, а гроші на старість складай (ІМФЕ, 29-3. 123. 4).
140.   Пусто в голові має. хто гроші на дармо пускає (ІМФЕ, 29-3, 116, 31).
141.   Рахуй гроші стиха, не зазнаєш лиха (Ільк., 81; Закр.. 201; Фр., І, 2,   Ї75; Укр. пр..  1963, 295),~ Біл.:  Гр.,  1, 481.
142.   Розкидається грішми, якби їх з води брав, забув, що з людського  поту їх  взяв (Зак. пр.,  16).
143.  Сам бог бачить з неба, що на подушне грошей треба (Ном.. 22; Укр. пр..  1963. 295).
144.   Свій своїм, а гроші не рідня (Н.  н.. Вол.).— Біл.: Гр., /. 480.
145.  Святі гроші, моліться за нас (Прип.. 85).
146.   Сидить на грошах, як чорт на товарі (Зак. пр..  79).
147.   Сипле гроші, як полову (Фр., 1. 2, 475).
148.  Сіль для їди, а гроші для біди (ІМФЕ.  15.  ібі.   Ї6).
149.  а) Скорше дав би собі здорового зуба вирвати, як гроші; б)  Скорше дасть собі око виколоти, як гроші (Зак. пр.,  79).
150.   Совісті менше — грошей більше (Укр. пр., 1963, 294; Н. ск., 1971.  І2).
151.   Стільки в нього грошей, що й ліку їм не знає (Зак. пр., 16).
152.   Сьогодні за гроші, а завтра — в довг (Н. н.. Сумщ.).— Рос: Даль, 653.
153.   Так ся світ має: один гроші збирає, а другий ховає < Висл., 340).
154.   а) Там грошей і кури не клюють (Ном.. 29; Укр. пр.. 1936. 68; 1963, 296); б) У нас грошей і кури не клюють (ІМФЕ, 29-3, 138, 29).
155.   а) Тепер за гроші можем все зробити, а навіть і неба купити (Прип., 85); б)   Тепер за гроші й до неба зайдеш (Фр., III, 1, 204).
156.   Тисне гроші, аж юшка з них тече (Прип., 330).
157.  Тілько душа, а в кармані ні гроша (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).
158.   То й зломаного гроша не варто (Фр., І, 2, 475).
159.   То керваві гроші (Фр., І. 2. 475).
160.  У його грошей, як у жаби пір'я (Укр. пр.. 1955. 50; 1963, 21; Н. ск..  1971, 48).

161.   У кого грошей нема, тому світ, як тюрма (Укр. пр., 1955, 50; 1963, 31; Зак. пр., 37; Укр. пр.' 1963, 21).
162.   У кого гроші є, тому й руку всяк дає (Укр. пр.. 1963, 294).
163.   У кого много грошей, той і злий (Зак. пр.,  17).
164.   У нас грошей і свині не їдять (Ном., 29; Укр. пр., 1963, 296).
165.   У нас грошей лежаних нема (Грінч., 244).
166.   У нього грошей, як  полови (Фр., 1, 2, 476).
167.   Ховає гроші на біду (Фр., III. /, 275).— Біл.: Гр., 1. 481.
168.   Ховай гроші на чорний день! (Н. н.. Вол.).— Біл.: Гр., 1. Ї8І.
169.   Хороший, та без грошей (Ном., 32).
170.   Хоч грошей нема, та в одежу вбився: розкрий поли, то й ноги голі (Укр. пр.,  1955. 42).
171.   Хоч нема ні гроша, та походка хороша (Н. н., Вол.).— Рос: Даль,  73Н.
172.   Хоч ти дуже любиш гроші, будуть твої ноги босі (ІМФК, 29-3.
т. 8в).
173.   Хоч у голові  пусто, аби грошей  густо (Ном.. 31).— Див. 2, голова.
174.   Хто грошей не має, той пішки махає (Укр. пр., 1963, 295).
175.   Xто грошей не має, той спокійно спить (Н. п.. Вол.).— Біл.: 1р.,   І,   79.
176.   Хто гроші  має, той  всього придбав (Мал.. 212).
177.   Хто гроші  не  рахув, того біда  частує (Прип.. 85).
178.   Хто мас гроші       хмуриться, а хто це мас грошей       журить ся, як обійтись без  них  (Прип.. 85).
179.   Хто ИЄ береже грошей. ТОЙ їх не стоїть (Ном.. 193: Укр. пр.. 1936.  296).
186.  Хто не мас грошей v кишені, мусить мати їх на язиці (Прип.. 85).
181.   Хто не стоїть за грошом, той і шеляга не варт (Закр.. 218).
182.   Хто   розкидає   гроші   руками,   ТОЙ   буде   шукати   їх   ногами (Прип.. 85).
183.   Хто ся з грошима не рахує, гою біда частує (Фр.. 1. 2. У76).
184.   Хто хоче гуляти, мусить гроші мати (ІМФЕ, 29 3. 140, 7).
185.   Чим більше грошей мас. ТИМ більше плаче (Зак. пр., 78).
186.   Чий кінь, того і гроші (Укр. пр.. 1963. 295).— Див. 1, кінь.
187.   Чиї гроші, того п  совість (ІМФЕ.   14-3,  211.   193).
188.   Чого за гроні і   не  можна  зробити?   І   бога за  гроші  можна купити  (Чуб.,  244;  Укр. пр..   1955.  26;   1963,  212).
189.   Чого гроші  не зроблять!  (Укр. пр.,  1963, 296).
190.   Чоловік без  грошей, як пташка без крил (Прип., 85).
191.   Чоловік гроші збирає, а чорт мішок шиє (Н. п.. Вол.).— Біл.: Гр.,  1, 483.
192.   Чужі гроші не гріють (Фр., 1, 2, 476).
193.   Щади гроші  на чорний день (Вік живи,  19).
194.   Що не доложиш очима, то доложиш грошима (ІМФЕ, 29-3, 135, 31).
195.   Якби Хомі гроші, був би й він хороший, а нема — всяк мина (ІМФЕ, 8-К2, 27, 58, Яворн.; Укр. пр., 1963, 21; Н. ск., 1971, 48).
196.   Як возьмеш уперед гроші, то робиш як дурно, а як заплатив уперед гроші, то наче й не платив (Укр. пр., 1963, 295).
197.   Які гроші, такий і товар (Перем., 1854, 102).— Біл.: Рапап., 241.
198.   Які гроші, такий крам, які халяви, такий пан (Прип., 85).
199.   Як не будеш грошей шанувати, то не будеш їх мати (ІМФЕ, 29-3, 115, 7).
200.   Як треба гроші дати, то так, як зуба рвати (Прип., 85).
201.   Як чоловік має багато грошей, то менше розуму, а як менше грошей, то більше розуму (Там же).
Золото.
1.   Блищиться, як  злото,  а  всередині — болото  (Фр.,  II,   1,   198: Прип.,  144; Укр. пр.,  1936. 312).
2.   Від злота аж капає (Фр.. II,  1,  198).
3.   Де треба — свисни та золотом блисни (Укр. пр.. 1963, 139).
4.   До злота в кождого охота (Фр.. II,  І,  198).
5.   За злого не єден лізе в болото (Там же).
6.   З золотом, як з вогнем: і тепло з ним і небезпечно (Укр. /ір.. 1963. 293;  Н. ск.,  1971.   \2).
7.   Золота іглиця всюди пролізе (Фр., II,  І, 208).
8.   Золота швайка мур пробиває (Ільк.. 38; Ном.. 30; Укр. пр., 1936. 68;   1963,  136).
9.   а) Золотий ключ до кождих дверей прийдеться (Ільк., 38; Фр., І, І. 209); б)   Золотий ключик до кожних дверей придасться (Ном.,
142; Укр. пр., 1963, 136); в) Золотий ключик до всіх замків прийдеть-я (Укр. пр.. 1955. 17); г) Золотий ключ кождий замок отворить Висі.. 269; Фр., 11. 1. 272); д) Нема замку, щоб золото не відчинило Прип..  144).
10.   Золотий ланцюг потягне більше, як залізний (Прип., 144).
11.   а) Золотий молот ломить залізні двері (Прип., 144); б) Золоті молоток навіть залізні двері ВІДЧИНЯЄ (ІМФЕ, 29-3, 122, 58); ) Срібний молоток залізні двері пробиває (ІМФЕ, 29-3, 122, 57).— ос:  Даль. 80;  Риби.,   152.
12.   Золотий обушок скрізь двері ВІДЧИНЯЄ (Ном.. ЗО; Укр. пр., 1955, 7;  1963,  136).     Рос: Даль,  174.
13.   Золотий карбованець дорожчий від срібного (//.  п., Ів.-Фр.).
14.   Золоті гори обіцяє (Ном.. 88). — Див. обіцяти.
15.   Золото за плечима, а чорт перед очима (Н. її.. Вол.).— Біл.: p..  1, 483.
16.   а) Золото і в болоті блищить (Вік живи, 35); б) Золото і болоті світиться (Ном., 86; Чиб., 255; Укр. пр., 1963, 529); в) Золото в грязі блищить (Укр. пр., 1955, 529); г) Золото і в попелі світиться Н. п.. Вол.); д) Золото і в попелі видно; є) Золото і в огні блищить Ном., 86; Укр. пр., 1963, 529); є) Золото і в рогожі видно (Укр. пр., 963, 633); ж) Алмаз і в болоті блищить (Н. н., Черк.).— Рос: Даль, 01;  Риби.,  106; Жуков,  105; біл.:  Гр., 2, 427.
17.   Золото іде все до золота (ІМФЕ, 29-3,  120, 31).
18.   Золото й жінка рядять світом (Прип.,  144).
19.   Золото миєм, а самі голодні виєм (Укр. пр., 1936, 15; 1955, 62;
1963, 96; ІМФЕ, 29-3, 122, 5); ... а голодні виєм (Літ. газ., 1961, 5. XII).— Рос: Рибн.,  178; Жуков, 165.
20.  а) Золотом очі засиплять, нічого не побачиш (Н. н., Вол.).— Рос: Даль, 174; б) Очі золотом запорошить — нічого й не побачиш (ІМФЕ,  14-3, 211, 215).
21.   Золото-срібло губу затикає (Ільк., 38; Ном., ЗО; Висл., 269; Фр., II,  1, 209; Укр. пр., 1955, 17;  1963, 136).
22.  Золотом зайця не здоженеш (Укр. пр., 1963, 293; Н. ск., 1971, 42).
23.  Золотом тому еще уши завішані (Зін., 227).
24.   Із-за золота кланяється перед ворогом (Зак. пр.,  12).
25.   Із золотом, як із огнем, тепло і страшно (Там же).
26.   І на золоті мож попектися (Прип., 144).
27.   І через золото сльози ллються (Укр. пр.,  1955, 8).
28.  а) Коли золото виграває, тоді правда пропадає (Зак. пр., 41: Н. ск., 1971, 106); б) Коли золото поверх пливе, тоді правда на дно спаде (ІМФЕ, 29-3. 22і. 57): в) І правда тоне, коли золото випливає (Перем., 1854, 102).— Рос: Даль, 83.
29.   Куди не піде, то золоті верби за ним ростуть (Прип.. Іі'і).
30.  Лучче око золота, ніж камінь олова (Ном., 141; Висл., 289; ІМФЕ,  1-5, 462.  134).
31.   Магніт притягає залізо, а золото — жінку (ІМФЕ, 29 3, 113. 175).
32.   На злоті вродився, на шнурі згиб (Фр., II, 1, 198; Укр. пр., 1963. 294).
33.  а) Не все золото, що блищить (Білоц.. 29; Зак. пр., 120; Укр. пр.. 1955. 178); б) Не все то золото, що блищить (Шиш.-Іл., 48; Ном., 53; Укр. пр.. 1936, 312; 1955, 178; Н. ск.. 1971. Ш): в) Не все золото, що блищигься (Прип.. 144); г) Не все золото, що світить (Висл., 302; Чуб.. 265); д) Не все те золото, що ся світить (Фр., II, 1, 209); є) Не ВСЄ волого, що світиться (Ільк.. 61; ІМФЕ, 29-3, 139, 7); є) Не все, що  _ золото (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Рос: Снєг., 264; Даль, 696; Риби.,  118; Жуков, 274; біл.: Гр., 2, 346.
34.   Нема тієї курочки, щоб несла золоті яєчка (Укр. пр., 1963, 193).— Див.  1, курка.
35.   Не навик до золотих чобіт (Фр., II, 2, 424).
36.   Помер з голоду на купі золота (ІМФЕ,  14-3, 211, 32).
37.   а) Своє золото і в попелі можна пізнать; б) Своє золото і в попелі видно (Ном.,  183).
38.   Тіло в злоті, а душа в мерзоті (Н. ск., 1971, 44). — Див. 2, тіло.
39.  а) У його і кози ходять у золоті (Н. н., Вол.); б) У його всі кози в золоті (Ном., 132).— Біл.: Гр., 1, 425.
40.  Хоч і пустий мішок, та золотом шитий (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр.,  1, 421.
41.  Через золото сльози ллються (Укр. пр., 1955, 8; 1963, 293).— Рос: Даль, 364.
42.  Що для одного золото, то для другого болото (ІМФЕ, 29-3, 149, 34).
43.   Як   золотий   хвіст,   то  дорогий   гість   (ІМФЕ,   8-К2,   27,   86, Яворн.).
44.   Якби в мене була золота солома, то я б вас, каже, визолотив (Укр. пр.,  1963, 315).
45.   Якщо почуєш золота дзвін, то не ходи йому на уклін (Перем., 1854,  102).
Срібло.
1.   Нащо мені теє серебро, коли жить не добро (Шиш.-Іл., 47; Ном., 31).— Біл.: Гр.,  1, 477.
2.  Сіттю птиці, сріблом людей ловлять (Висл., 339; Фр., Ill, 1, 102).
3.   Срібло-злото обмінюється в болото (Фр., ПІ,  1,  102).
4.  Срібло-золото тягне чоловіка в болото (Ільк., 88; Ном., 31; Фр., Ill,  1,  166; Укр. пр.,  1963, 293; Н. ск.,  1971, 42).
5.  Срібло очі всякому коле (Ном., 94).
6.  Срібло — чортове ребро (Укр. пр.,  1963, 293).

Алтин.
Добер Мартин, коли є алтин (Укр. пр., 1963, 296).

Грейцар.
1.   Грейцар легко видати, а не легко здибати (Фр., І, 2, 499).
2.   Грейцар — не гроші, коза — не худоба, а дівка — не люди (Прип.. 88).
3.   Грейцар не завадить, а в біді порадить (Прип., 88).
4.  Грейцар не просить їсти, а ще й сам дасть (Фр., І, 2, 499).
5.   Грейцар — юшка, а два — галушка (Фр., І, 2. 500).
6.   а) Дав би сі повісити за грейцар (Фр.. 1.2, 516); б) За грейцар дав би  сі  повісити (Фр., П, 2, 307).
7.   а) За грейцар би миш до Львова гнав (Фр., II, 2, 307); б) За грейцар пігнав би козу до Львова (Фр., ПІ. 2, 422); в) Тот би блоху за грейцар до Львова гнав (Фр., І,  1, 61).
8.   І зламаного грейцара би не дав (Фр., І, 2, 500).
9.   Не заслужить і поганого грейцара (Зак. пр., 85).
10.  Оберне той грейцар п'ять разів у пальцях, заки го видасть (Фр., І. 2, 500).
11.   Пусти грейцар з рук, а сам стій, як друк (Фр., І, 2, 501).
12.   Таких керманичів за грейцар багато (Фр., //,  /. 293).
13.   Трясеться над грейцаром, як чорт над грішнов душев (Фр., Ill, 1, 277).
14.   Якби гой грейцар потиснув, то з нього кров потекла б (Укр. пр.,  1955, 4;  1963, 106).
Гривеник, гривна.
1.  Дав мені батько сім гривень на підошву та на дратву, а я попав у тіятру (Укр. пр., 1963, 453).
2.   Моя гривна усім дивна (Перем., 1854, 102).— Біл.: Hoc, 79; Гр., І. 484.
3.   На гривеник покупки, а на карбованець крику (Укр. пр., 1955, 172; 1963, 473; Н. ск., 1971, 145).— Рос: Даль, 531.— Див. копійка.

Дукат.
1.  а) Най буде від ката, коби дуката (Фр., II, І, 57); б) Хай буде і  від ката, коби дуката (Фр., II, 1, 57).
2.   На тобі дуката та йди собі до ката! (Прип.,  112). Копа.
1.   Коли маєш сто кіп. то будеш піп (Ном.. 4).— Див. піп.
2.  Копа камінь довбає (Укр. пр., 1963,  136).
3.   Копа  переможе й попа (1МФЕ,  1-5, 462,  12).— Див. піп.
4.  а) Не сто кін за петрушку (Укр. пр., 1963, 302); б) Не сто кіп за рибку (Укр. пр.,  1963, 303).
5.  Осьмак копу стереже (Укр. пр.,  1963, 295).
6.   Що ступа, то кона (Укр. пр.,  1963, 299). Карбованець,  рубль.
1.   Не гонися за довгим рублем, бо й короткий загубиш (Н. н.. Гов.).— Біл.:  Гр.,   /

·   W0.

2.   Руб руб кличе (Укр. пр.,  1963, 21).
8, Святі  отці — карбованці (ІМФЕ, 3 3,  131, 31).
4.   Хлопець і тепер карбованця варт, а як йому боки намнуть, то и дна дадуть (Літ. Укр.,  1961.  7.  VII).
5.   Як  нема рубля, ТО Є качалка (ІМФЕ.   І і 3, 386, 514). Копійка.
1.  Бережи копійку, бо мільйон складається з копійок (ІМФЕ. І'і 3. 211.   ГіІ).
2.   Б  ГЛИНІ  копійка  не  гине (Укр.  пр.,   1963,  295).
3.   а) Держи копієчку про чорний день (Ном., 193; Укр. пр., 1955. 277); б) ВІДКЛАДАЙ КОПІЙЧИНу на чорну ГОДИНУ (ВІК живи. 19); в) Держи копійку про чорний рік (Укр. пр., 1963, 295); г) Копійка про  чорний день (Ном.,  193).
4.   а) Діла на копійку, а балачок на карбованець (Укр. пр.. 1955, 172); ... а болячок на карбованець (II п.. Черк.); б) Покупки на КОПІЙку, Я  на  карбованець  крику  (ВІК живи, 23).
5.   За копійку аж труситься (II. ск.,  1971,  134).
Н. ЗАроблеНА копійка краще краденого карбованця (Н. ск., 1971, 103).— Див.   1, робота.
7.   І дві  копійки гроші  (II. п.. Вол.).— Біл.:  Гр.,  1, 482.
8.   Із копійки рублі робляться (Укр. пр., 1955, 283; 1963, 295).
9.   І  на  КОПІЙку  ноги   НЄ  зоб сіп  (Укр.  пр..   1963.  294).
10.  Копійка і та стирається (//. п.. Вол.).— Біл.: Гр., 1, 213.
11.  а) Копійка любить, щоб її лічили (Укр. пр., 1963, 295); б) Копійка любить, щоб щитаться (ІІІиш.-Іл.. 36).
12.   Копійка карбованець береже (ІМФЕ,  14-3, 211, 32).
13.   Копійка руб береже (Ном., 193; Укр. пр., 1936, 297; 1963, 295).— Рос: Даль, 83; Риби.. 157; Жуков, 108; біл.: Гр., 1, 482.
14.   Нічого не втратив, аби свіжа копійка (ІМФЕ, 14-3, 211, 156).
15.   Не було ні копійки, а тут тобі цілий карбованець (Н. «., Черк.).
16.   Нехай і моя копійка не буде щербата (Укр. пр., 1936, 404; 1963,  160).— Рос: Жуков, 171.
118
17.  Старайся за копійку — карбованець за себе вже постарається сам (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
18.   Трудова копійка завжди міцна (Н. н., Сумщ.).— Рос: Даль, 512.
19.   Трудяща копійка годує довіку (Ном., 193: Зір., 14; Укр. пр., 1955, 80; 1963, 293).— Рос: Снєг., 405; Даль, 160.
20.  Хоч за копійку, та на тарілку, а за шаг та у відро (Укр. пр., 1963, 302).
21.   Хоч копійка у каптані, та на сто рублів чвані (Укр. пр., 1963, 120; Н. ск.,  1971, 39).
22.  а) Хто не береже копійки, той сам пе вартий карбованця (Укр. пр., 1963, 295); б) Хто копійки не береже, той сам її не варт (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 337.
23.  Шануй копійку: карбованець з копійок складається (Вік живи, 19).
Полушка.
1.   Ла морем телушка полушка, та руб перевоз (Укр. пр., 1955, 283); ... а перевіз дорогий (Скр., 108).— Рос: Даль, 278; біл.: Hoc, 46; Гр.,  І.  Ї67.
2.   За полушку ні в борщ, ні в юшку (Укр. пр., 1963, 66; II. ск., 1971, 57).
П'ятак.
1.   Кому так, кому на п'ятак, а кому даром (Укр. пр., 1963, 303).
2.  Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі (Ном.. 206).
3.   Побачить п'ятака, так схоче й не гака (Ном.. 102); ... то Пригорне  й  не така (ІМФЕ,  1-5.   id І. 48).
4.  Се така, що не вступить нікому й п'ятака (Укр. пр.. 1955. 163). Червонець.
а) Червонець маленький, але важненький (Висл., 352; Фр., Ill, 2, 304); ... та важненький (Укр. пр.. 1963. 136); б) Червонець хоч Маленький, але важненький (Укр. пр..  1963, 296).
Шаг, шажок.
1.   Був шаг, та в кишені розтерся (Укр. пр., 1963, 21).
2.   Верніться та найміться, до вечора шаг заробите (Скр.. 108).
3.   Приложи шаг, то й бублик купиш (Укр. пр.,  1963, 302).
4.  а) Хто шага не береже, той не варт і копійки (Укр. пр., 1936, 288; 1963, 454); б) Хто шага не береже, того й руб не стереже (Укр. пр.,  1963. 295).— Рос: Даль,  115.
5.   Шаг був один і той  пропав (Укр. пр.,  1963, 21).
6.  Шаг заощаджений — шаг зароблений (Прип., 237).
7.  Шаг? Щоб він тобі рубом став! (Укр. пр., 1963, 303).

Шеляг.
1.   Не можеш збути, як лихого шеляга (Скр.,  108).
2.   Три дні молотили — шеляг заробили (Укр. пр., 1963, 86).— Див. 1, молотити.
3.   Хто за шелягом не стоїть, той сам його не стоїть (Ном., 133). Побренькачі  (монети).
а) Аби болота, то чорти будуть, а як побренькачі, то будуть послухачі (Мал., 187); б)  Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі
(BHC, 1; Ільк., 3; Шиш.-Іл., 7; Закр.. Ш; Фр., 11, 2, 556; Укр. пр., 1963, 297).— Рос: Даль, 81; в)«Аби побренькачі, будуть послухачі (Зін., 213; Чуб., 244; Прип., 84); г) Аби був послухач, а постукач буде (Скр., 107); д) Де бренькачі, там і слухачі (Фр., І, 1, 126); є) Коли будуть побрязкачі, будуть і послухачі (Білоц., 24); є) Як є побрязка чі. то є й постукачі (Фр.. 11, 2, 556).— Біл.: Гр., 1, 362. Калитка, мошонка.
1.   В кого калитка товста, в того і мова проста (Білоц., 23); ... в того мова не проста (ІМФЕ, 1-5, 461, 45).
2.  Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш (Чуб., 272; Укр. пр..  1955.  171;  1963, 259; Н. ск.,  1971.  132).— Рос:  Снег., 448.
3.   Життя на нитці, а руки ще в калитці (ІМФЕ, 14-3, 211. 205).
4.  а) Не витріщиш очі — витріщиш калитку (Н. ск.. 1971, 132); б) Не продереш очей, ТО продереш калитку (Ном., 205); в) Як не продереш очі, то продереш кишеню (Закр., 229).
5.   Мошонка — не криниця, а гроші — не вода (Прип.. 208).
6.   Мошонка пуста, як стодола на весну (ІМФЕ, 29-3, 113. 31).
7.   а) Номожись. не поможись, а в калиточку уложись (Манж.. 163); б) Поможись, не поможись. а калиточка розв'яжись (Шиш.-Іл.. 60).
8.   Рахуби повні губи, а мошонка порожня (Укр. пр., 1963, 305).

Карман, кишеня  (для грошей).
1.   Багато ума. та  в  кишені  нема  (ІМФЕ.   1-5,  161, 63).
2.  Вітер свистить у кишенях (Бат.. 23).    Див. 1, вітер.
3.   а) В однім кармані пусто, а в другім також не густо (ІМФЕ. 29 3, 122. 31); б) В одному кармані пусто, в другому нема НІЧОГО (Укр. пр..  1963. 26).
4.   В однім КИрмаНІ смеркав, а в Другім СВІТав (Укр. nf).. 1963. 21: ІМФЕ. 29 3.  122.  І2).
5.  ДерЖИ  кишеню  і   vera  зачинені  (Прип., 237).
6.  Діряву КИШЄНЮ ніколи не наповниш (//. п.. Вол). Віл.: Гр., 2. 335.
7.  ДобрИЙ інтерес, як ПОВНИЙ черес (Прип.. 1'і8); ... коли повний черес (Фр.. II.  1. 222; Укр. пр..   1963.  213).
8.   Заблудив до чужої кишені  (Фр.. 1.  І. 62).
9.  З чужої кишені платити легко (П. п.. Черни.).— Рос: Даль. 610.
10.   І  в скрині  пусто, і в кишені не густо (Н. ск..  196'і.  10).
11.   Івана люби, а  КИШЄНЮ бережи  (Укр.  пр.,   1963,  213).
12.   Коли карман повний, то й товаришів багато (Зак. пр.. 67).
13.   Ліпша порожня кишеня, ніж голова (Прип.. 218).
14.   Міряй рот по своїй кишені (7/.  п.. Черк.).
15.  Пив би пиво, та в кишені диво (Укр. пр., 1963, 21).
16.   По чужих карманах не шукай, а про свій дбай (ІМФЕ. 29-3. 122, 31).
17.   Свій карман ближчий (Н.  н.. Черк.).
18.  Свою кишеню май. а в чужу не заглядай (Н. н.. Вол.).— Біл.: Г р., 2, 365.
19.  а)  Се той, що по карманах молебні править (ІМФЕ, 29-3, 122.
18);  б)  Це  той, що  по  кишенях  молебні  править  (Укр.  пр..  1963, 372).— Рос: Даль, 166.
20.   Спасибі в кишеню не кладуть (Ном., 206).
21.   Сухо в жмені, а пусто в кишені (ІМФЕ, 29-3,  113, 148).
22.   Так у кишені, якби хто вимів (Зак. пр., 37).
23.  а) Тогди утішеніє, як що в кишені є (Ном., ЗО); б) Утішеніє, коли в кишені є (Ном., ЗО; Укр. пр., 1963, 296; Н. ск., 1971, 42).
24.  У кармані таракан та блоха, в хліві ратиця та хвіст (Укр. пр., 1963, 18).
25.   Хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри (Ном., 189: Прип., 98; ІМФЕ,  1-5, 462, 68).
26.  Хоч у кишені ні копійки, зате душа, як дзеркало (Укр. пр., 1955. 66).
27.   а) Цуп-луп та й в кишеню (Ном., 216; Укр. пр., 1963, 368); б)   Цяця, та і в кишеню (Укр. пр., 1955, 66; 1963, 368).
28.   Шум, що не можна, а кишеня порожня (Укр. пр., 1963, 120).

*  *   *

Міняти, проміняти.
1.  а) Виміняв ремінець на личко (Ном., 207; Укр. пр., 1963, 306); Проміняв ... (Фр., Ill, 1, 9); б) Обміняв лико на ремінець (Закр., 192).     Рос: Снег.,  1,
2.   Виміняв пусте на порожнє (Н. н., Сумщ.).— Рос: Даль, 535.
3.   Виміняв рибу на овес (ІМФЕ,  14-3, 282, 32).
4.   Виміняв сліпий у глухого дзеркало на цимбали (Укр. пр., 1963, 306; Н. ск.,  1971.  126).
5.   Виміняв шило на мило (Закр., 151); Поміняв ... (Зак. пр., 113); Проміняв ... (Ном., 207; Укр. пр., 1973. 306).— Біл.: Гр., 1, 465.
6.   а) Виміняв шило на швайку (Ільк.. 17; Шиш.-Іл., 17; Закр., 151; Фр.. Ill, 2, 337; Укр. пр., 1936, 233; 1963, 306; Н. ск., 1971, 126); б) Виміняти ... (Бат.. 20); в) Заміняв ... (Ном., 207); г) Проміняв ... (Ном.. 207).— Рос: Снег., 1, 108; д) Проміняв шило на мотовило (Ном.. 207; Укр. пр.,  1961, 269; 1963, 307; ІМФЕ,  1-5, 462, 80).
7.  Дрібних нема, а міняти нема що (Фр., 11,  1, 50).
8.  Заміняв крицю на лошицю (Прип., 202).
9.  Заміняв леміш на швайку (Фр., ПІ, 2, 341).
10.  а) Заміняв перстенець за ремінець (Фр., II, 1, 152; Прип., 202); б) Заміняв перстенець на ремінець, міняй крицю на лошицю (ІМФЕ,  15, 461, 49).
11.   Міна буває надвоє: або виміняв, або проміня