14. Не бійся закону, а бійся судді (Укр. пр., 1963, 135; Н. ск., 1971, 72).
15. а) Не слід і законів писать, коли їх не снолнять (Укр. пр., 1936, 80); б) Не треба і законів писати, коли їх не хотять сполняти (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).
16. Хто закони пише, той їх і ламає (ІМФЕ, 29-3, 115, 31).— Рос: Даль, 246.
17. Як війна шаліє, то закон німіє (Прип., 131).
18. Як закони добрі, то судді лихі (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).
19. Який тут закон, коли суддя знаком (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).— Біл.: Гр., 1, 354.
Параграф.
1. Не все так робиться, як в параграфі написано (Фр., Ill, 1, 20; Укр. пр., 1955, 18; Зак. пр., 20; Укр. пр., 1963, 156).
2. Параграф кривий — суд йому подібний (Прип., 242; Зак. пр., 20).
3. Параграф — то карлючка сюди й туди, аби ти не виліз з біди (Прип., 242).
4. Показав йому хлопський параграф (Там же).
5. Хруня лиш тоді переконаєш, як хлопським параграфом нагодуєш (Прип.. 343).
Податок.
1. Найстарший видаток — цісарський податок (Прип., 257).
2. Німою певного нема в цім житті, лиш податок і смерть (Прип.,
243).
3. а) Ой видить господь з неба, на податок грошей треба (Прип., 257); б) Сам бог бачить з неба, що на подушне грошей треба (Ном., 22; 1.1.. 100).
4. Податок і проценти ані всихають, ані змерзають (Прип., 257). Позивати, позви (до суду).
1. Бодай ніхто добрий не діждав позиватися (Прип., 325; Укр. пр.,
1963, І 43).
2. Бодай чорт з багатим позивався, з дужим боровся (Ном., 42;
Укр. пр., 1963, і43).
3. Голий голодного не позиває (Ном., 1Ї2; Укр. пр., 1955, 19); ... не позива (Укр. пр., 1963, 13'і; 11. ск., 1971, 72).
4. Не знайду на свічку, а за позов — як бог дасть (Ном., 142; Укр. пр., 1963, 139).
5. Поли вріж, а втікай од позвів (Ном., 142).
6. Трудно позиватись в латаній свитині з добрим кожухом (Висл., 155; Укр. пр., 1955, 19; 1963, 143).
Право.
1. В праві тільки кінців, що в плоті дзюр (Фр., II, 2, 586).
2. а) До права треба мати два мішки грошей (Укр. пр., 1955, 17); б) До права треба мати два мішки: один грошей, а другий обачності (Ільк., 29; Висл., 258; Фр., П, 2, 586; Укр. пр., 1936, 79: 1963, 139).
3. Коли маєш багато права, тобі і честь і слава (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
4. а) Котрі руки права пишуть, тоті їх і мажуть (Висл., 281; Фр., III, 1, 48); б) Єдні руки права пишут, єдні й мажут (Ільк., 76; Ном.,
142; Фр., Ill, I, 47); в) Одні руки права пишуть, одні й мажуть (Укр. пр., 1963, 134).
5. Ліпша солом'яна рада, як золоте право (Фр., НІ, 1, 146; Прип., 264).
6. Права не дають, права беруть (Скр., 44).
7. Таки виходив своє право (Фр., І, 1, 195).
8. Тут твоє собаче право (Прип., 265).
9. Хто перший часом, перший і правом (Рад. Ант.; Укр. пр., 1963, 143).
10. У нас таке право: без свідків набив, та й пропало (Прип., 265).
11. У нас таке право: що-с купив, то пропало (Фр., 11, 2, 586; Прип., 269).
12. У права без серця управа (Зак. пр., 22).
13. Чиє село, того й право (Зак. пр., 21). Правувати.
1. Нім гуску виправуєш. то ялівку дані (Прип.. 264).
2. Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло (Висі., 155; Укр. пр., 1963, 139).
3. Хто сильніший, той і правіший (Висл., 155; Зак. пр., 21).
Присягати.
1. Давно той присяг, хто за чужоє посяг (Зіп., 221).
2. Хто ся часто присягає, тому мало вірять (Югас, 61). Свідок.
1. Краще один свідок, що видів, ніж два, що чули (Зак. пр.. 20).
2. Маєш, цигане, свідки? Аякже, жінка й дітки (Фр., ПІ, і, 64).— Біл.: 1р., 1, 509.
3. а) Свідка б'ють, як дідька (Фр., III. I, 64); б) Кожного свідка б'ють, як дідька (Прип.. 293).
4. СВІДКИ право судять (Укр. пр.. 1963, 144).
5. а) С ВІДПИТЬСЯ циган своїми дітьми (<1>р.. Ill, 2, 533); б) ('.від чився циган своїми дітьми (Прип., 293); в) Циган дітками свідчиться (Прип., 293). ВІЛ.! Г p., I, 510.
6. У свідка очі, ЯК у дідька (Но.и.. 143; Чуб., 290; І.і., 576; Укр. пр., 1963, 144).
Суд.
1. Багатому йти в суд — трин-трава, а в бідного з пліч голова (Укр. пр., 1955, 19).
2. а) Без суда і без права (Зіп., 215); б) Без суда й права (Укр. пр., 1963, 114).
3. Без суда суд буває (Нам., 111: Укр. пр., 1963. 155).
4. Бідному з багатим судиться, то краще в морі втопиться (Укр. пр., 1955, 19; 1963, 143; 11. ск.. 1911, 71).
5. Бог любить праведника, а суддя — ябедника (Полі., Ill; Укр. пр., 1963, 139); ... а чорт ябедника (Укр. пр., 1963, 135).
6. а) В суді правди не шукать (Укр. пр., 1936. 80); б) В суді правди не шукають (Ном., Ill; Укр. пр.. 1955, 16; 1963, 134).— Біл.: Рапан., 33.
7. В землі — черви, в воді — чорти, в лісі — сучки, в суді — крючки, куди втекти (Ном.. 111; Укр. пр., 1955, 20; 1963, 138).
8. Від злодія біда, від суду нужда (ІМФЕ, 29-3, 122, 14).
9. В своїй справі сам не суддя (Укр. пр., 1936, 149; 1955, 295).— Рос: Даль, 618.
10. Воля божа, а суд царів (Ном., 111; Укр. пр., 1963, 135).
11. В суді і брат в неправді буде винуватий (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).
12. В суд ногою, в карман рукою (Ном., 111; Укр. пр., 1955, 16; 1963, 136
13. Даруй суддю — не посадить у тюрму (Висл., 155; Укр. пр., 1963, 137).
14. Де гроші судять, там право в кут (Висл., 155; Укр. пр., 1955, 18; 1963, 137; Н. ск., 1971, 72); ... там право в куті (Зак. пр., 19).
15. а) Де суд, там і неправда (Висл., 155; Укр. пр., 1955, 16; 1963, 134); б) Де суд, там і суть (сутяжництво) (Висл., 155; Укр. пр., 1963, 135); в) Де суд, туди несуть (Висл., 155).— Рос: Даль, 173; біл.: Гр.,
I, 352.
16. Де в суді не мажуть, там дуже скрипить (Ном., 143).— Див.
мазати.
17. Добра справа не потребує суду (Ільк., 27; Закр., 158; Ном., 142).— Див. справа.
18. а) До суду два скачуть, а з суду один скаче, а другий плаче (ІМФЕ, 29-3, 122, 16); б) До суду двох сі тішить, а від суду єден (Фр., Ill, 1, 185); в) До суду йде два, а від суду єден (Фр., III, 1, 185).
19. За право судись, а за чуб не берись (ІМФЕ. 1-6, 553, 65).
20. За мале судитися — велике загубити (Висл., 255; Укр. пр.. 1963, 134).
21. За курку судилась, гусака несе (Висл., 256).— Біл.: Гр., 1, 343.
22. Земля любить навоз, кінь — овес, а суддя — принос (Висл., 155).
23. З дужим не борись, а з багатим не судись (Укр. пр., 1963. 143).— Див. багатий.
24. З кого суддя взяв, той і правші став (Висл. 155; Ук[). пр.. 1963, 137).
25. З паном судитись, як чолом об стінку битись (Висл., 155;
II. ск., 1971, 71).
26. Ідеш до суду, то треба — прийдіте поклонімося (Ільк., 39; Закр., 168; Ном., 142; Висл., 272; Фр.. ПІ. 1, 185; Прип., 325).
27. Коби такий розум перед судом, який по суді (Укр. пр., 1963, 135).
28. Коли в кишені вітер віє, не лізь у суд, Мусію (Закр., 168; Укр. пр., 1955, 18; 1963, 139; П. ск., 1971,"71).
29. а) Коли карман пустий, то й суддя глухий (Укр. пр., 1955, 17; ІМФЕ, 29-3, 122, ЗІ); б) Коли карман пустий, то й панський суд глухий (Зак. пр., 20); в) Коли карман сухий, то і суддя глухий (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).~ Біл.: Гр., 1, 352; Рапан., 25.
30. Ліпша є на світі солом'яна згода, як золотий суд (ІМФЕ, 29-3, 117, 31).
31. Ліпше утопитися, ніж судитися (Висл., 155).— Біл.: Гр., І. 349.
32. Мислі до суду не позивають (Ільк., 54; Закр. 180; Ном., 112; Укр. пр., 1963, 135).
33. а) Набий віз людей та дай суду віз грошей — не винен будеш (Укр. пр., 1955, 18; 1963, 136); ... та повези у суд віз грошей, то і прав будеш (Ном., 142; Іл., 335); б) У суд іди, віз битих людей вези й віз грошей — все діло пронада (Укр., пр., 1936, 136).
34. На нема і суду нема (Фр., 11, 2, 443).
35. На прислів'я, на дурака та на правду і суду немає (Зак. пр., 76).
36. На старців суду нема (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).
37. На суді, як у воді, не втонеш, то замочишся (ІМФЕ, 29-3, 122, 13).
38. Насухо на суд не йдуть (Прип., 325; Зак. пр., 20).
39. Не бійся суду, бійся судді (Укр. пр., 1963, 135).
40. Не йди в суд з одним носом, а йди з приносом (Висл., 155; Укр. пр., 1936, 79); ... а йди з підносом (Укр. пр., 1955, 16).
41. Немає нині і в суді правди (Прип., 222).
42. Не суди одного, але двох (Прип., 325).
43. Не судись, бо постіл дорожче обійдеться за чобіт (Прип., 325; Укр. пр., 1936. 81; 1955, 18; 134; Н. ск., 1971, 71).
44. Не ходи до суду, бо хліба не буде (Ном., 143; Укр. пр., 1955, 16); ... бо хліба не буде в біду (Укр. пр., 1963, 134).
45. Перед судом і слова не кажи, тільки судді гроші покажи (Прип.. 125; Зак. пр., 21).
46. Після суду пізно плакати, а після свадьби мужа вибирати (Прип., 325; Зак. пр.. 21).
47. Покарав бог люд — прислав на землю суд (Прип., 325; Зак пр., 20).
48. Поки суд та право, ми діло поправимо (ІМФЕ. 1-5, 462, 92).
49. Поли вріж та втікай, а суддю не зачіпай (ІМФЕ, 29-3, 122, 14).
50. Попадеш в суд — будеш худ (Прип., 155; Укр. пр., 1955, 16; 1963, ІЗ',).
51. Посадили суддею, а він свиня свинею (Прип.. 155; Укр. пр., 1955. 18; 1963, 137).
52. Почнеш судитися — будеш по світу з тайстрою волочитися (Прип.. 325; Зак. пр., 20).
53. Правдивий суддя, як ото що цегляна стіна (ІМФЕ. 29-3, 122, 31).
54. Розсудіться сами, хай не судять нас пани (Прип., 325).
55. Самому судить — не розсудить (Укр. пр., 1936, 299).
56. а) Сам собі ніхто не суддя (ІМФЕ, 29-3, 122, 31); б) У своїй справі сам не суддя (Укр. пр., 1963, 135).— Рос: Даль, 172; біл.: Гр , 1, 350.
57. Свій суд коротший (Укр. пр., 1963, 134).
58. Став по судах тягаться, прийдеться за торбу узяться (ІМФЕ, 29-3, 117, 31).— Біл.: Гр., 1, 349.
59. Суддя бере і з правого, і з винуватого (Висл., 155).
60. Суддя в суді, що риба в воді (Прип., 355; Укр. пр., 1936, 81; 1955, 18; 1963, 134).— Рос: Даль, 173.
61. Судить но-людськи, розсудить — не тямиш по-яківськи, каже що по закону (Ільк., 83; Укр. пр., 1963, 134).
62. Суд не заклика та й не випуска (Ільк., 89; Укр. пр., 1963, 134).
63. Суд сквапливий рідко буває справедливий (Ільк., 89; Закр., 207; Ном., 142; Висл., 338; Фр., III, 1, 185; Укр. пр., 1963, 135).
64. Суддя праведний — мур кам'яний (Закр., 207; Укр. пр., 1963, 135).
65. а) Суддя — що брюхо: і мовчить, а все просить (Закр., 207; Укр. пр., 1955, 18); б) Суддя — що черево: і мовчить, а все просить (Укр. пр., 1963, 137).
66. Судейський карман — що попівське черево (Укр. пр., 1963, 137; ІМФЕ, 29-3, 117, 31.— Рос: Даль, 174; біл.: Гр., 1, 352.
67. а) Суд прямий, та суддя кривий (Висл., 155).— Рос: Даль, 173; б) Суд прямий кривого діла не поправить (Перем., 1854, 103).— Рос: Снєг., 387.
68. Так суди, аби вовк був ситий і кози цілі (Фр., ПІ, 1, 186; Прип., 325).— Див. 1, вовк.
69. У кого карман повніший, для того й суд правіший (Перем., 1854, 111; Укр. пр., 1936, 78; 1963, 137); ... для того й суд справедливіший (Зак. пр., 21); ... у того й суд справедливіший (Укр. пр., 1963, 136).
70. У панському суді правди не шукай (Зак. пр., 21).
71. У суд іде тако, а з суду інако (Укр. пр., 1963, 135).
72. Хочеш судити, то вислухай обидві сторони (Вік живи. 20).
73. Хто людей не ганьбиться, той і суду не боїться (Висл., 155; Зак. пр., 21).
74. Хто судиться, той блудить (Прип., 325).
75. Хто судиться за вівцю, той стратить телицю (Прип., 399).
76. — Чия справа? — Війтова! — А хто судить? — Війт! (Ільк., 106; Укр. пр., 1963, 135: II. ск., 1971, 72).— Рос: Даль, 172.
11. Як в кармані сухо, то і в суді глухо (Прип., 398; Укр. пр., 1936, 79; 1963, 137); Як в кишені сухо ... (Укр. пр., 1955, 17).
78. а) Як ідеш у панський суд, гроші взяти не забудь (Прип., 398; Зак. пр.. 22); б) Як ідеш в суд, гроші не забудь (Укр. пр., 1955. 16; 1963, 136).
Тяганина.
Як почалася тяганина — не раз упріла в мене чуприна (Ком., 93; Укр. пр., 1955, 20).
Сутяга.
Був колись чолов'яга, а тепер сутяга (Укр. пр., 1955, 18).
Арешт, темниця, тюрма.
1. В арешті, як у клітці (Фр., 1, 1, 8).
2. Від тюрми та від суми не зарікайся (Висл., 155).— Рос: Спєг., 317; Даль, 99; 293; Жуков, 325; біл.: Рапан., 215; Гр., 1, 356.
3. В тюрму легко попасти, та важко з неї вийти (Зак. пр., 19).— Рос: Даль, 211; біл.: Гр., 1, 387.
4. а) До арешту брама широка, а з арешту фіртка вузенька (Фр.,
/, /, 8); б) До тюрми ворота широкі, а з неї дуже вузькі (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Рос: Даль, 211; біл.: Гр., І, 857.
5. Із тюрми та на шибеницю (Висл., 155; Укр. пр.. 1963, 142).
6. Не зичив би того і темному ворогові (Фр., 11, 1, 136).
7. Не хапайся дурниці, не сидітимеш у темниці (Прип., 338).
8. Слухай мене, то й тюрма не мине (Прип., 338; Укр. пр., 1963, 371).
9. а) Тюрма велика й кріпко збудована, та чорт їй рад (Ном., 283); б) Тюрма — дім великий, але чорт йому рад (ІМФЕ, 14-3, 211, 213); в) Тюрма красна, та чорт їй рад (Ном., 21; Укр. пр., 1963, 141).— Рос: Снєг., 184; Даль, 703; біл.: Гр., 1. 35/.
10. а) Тюрма не дурна, без людей не бува (Ном.. 21; Іл.. 327; Укр. пр.. 1963, 142); б) Тюрма не дурна, без людей не живе (Зін., 248).
11. Тюрма нишком силу витягав (Ком., 95).
12. Той все в їжі вибирав, хто в тюрмі ще не бував (ІМФЕ, І'і З, 211, 32).
Острог.
В острозі великі вікна, та погано в них дивитись (Іл., 327; Укр. пр., 1963, 142).
Купа.
В купу запроторив (Висл., 155; Укр. пр.. 1963, 142).
Яма.
Як не здохнеш і* війта в ямі, то загинеш в криміналі (Укр. пр., 1955, 21; 1963, 142; ІМФЕ, 29 3, 117, 31).
Не останній (в тюрмі).
Не ти перший, не ТИ й останній (Писі., 155; Укр. пр., 1963, 142).
Мука (в тюрмі).
Одного мука десятьом наука (Висі.. 155; Укр. пр., 1963, 145).
Одбувати (в тюрмі).
Як одбуду, то тоді й забуду (Висі.. 155: Укр. пр., 1963, 143).
Нетля, сило, шибениця.
1. Попав у СИЛО (Прип., 339; Укр. пр., 1963, 142).
2. Зробив петлю на свою голову (Прип., 339; Укр. пр., 1963, 142).
3. Як уже попався в петлю, то не вилізеш (Прип., 339; Укр. пр., 1963, 143).
4. Ніш їм паші вгору ПО два на шибеницю (Прип., 339; Укр. пр., 142).
Поліція.
Жінці правди не кажи, а з поліцією знайомства не води (Прип., 339; Укр. пр., 1963, 139). Юриста.
1. Юристи на руку нечисті (Висл., 155).— Біл.: Гр., 1, 339.
2. а) Коза дере лозу, козу дере пастух, пастуха дере пан, а пана дере юриста, а юриста чортів триста (Висл., 155).— Біл.: Гр., 1, 339; б) Дере коза лозу, а хлоп козу, а хлона пан, а пана юриста, а юристу трясця (Ільк., 25; Закр., 157; Висл., 255); ... а вовк козу, а вовка пан,
а пана юриста, а юриста чортів триста (Іл., 336).— Див. 1, коза; дерти, обдирати.
Кат.
1. Буде тобі в ката виплата (Фр., І, 1, 181).
2. а) Дай кату плату (Ном., 21); б) Дайте кату плату (Перем., 1854, 111).— Рос: Даль, 218.
3. а) Катюзі по заслузі (Павл., 81; ВНС, 11; Ільк., 47; Шиш.-Іл. 34; Закр., 170; Ном., 137; Чуб., 257; Укр. пр, 1936. 145; 1955, 74; Вік живи, 29); б) Що катюзі по заслузі (Зін., 241; Ном., 137; Чуб., 257; Фр., II, 2, 289).
4. Не взяв го кат! (Фр., 1, /. 156).