176. Панам і дурням все дозволяється (Там же).
177. Панам користь, а нам хворість (Укр. пр., 1963, 106; Н. ск., 1971, 36).
178. а) Панам косять, а собі хліба просять (Укр, пр., 1936, 14; 1955. 6; 1963, 97; II. ск., 1971, 38); б) Панам сіють, жнуть і косять, а собі хліба ПРОСЯТЬ (Перем., 1854, 105).— Біл.: Гр., І, 315.
179. Панам лихо розкидати — не плугом орати (Укр. пр., 1936, 58; 1955, 10; 1963, 99); Панам лихом розкидати (Ном., 25).
180. Пана одним обідом не накормиш (Н. ск., 1964, 12).
181. Пана повісять, а три дні перед ним шапку знімай — часом ще одірветься (Укр. пр., 1963, 113).
182. а) Пан, а псу брат (Висл., 318); б) Пан, а псу хліб з їв (Фр., II. 2, 495).
183. Пан би землею удавився, аби лише хлоп її не мав (Укр. пр., 1936, 59; 1955, 9; 1963, 108).
184. Пан все баче — лиш не баче, як бідняк плаче (Укр. пр., 1955, 8; 1963, 110).
185. а) Пан в чоботях, а босі сліди знати (Чуб., 278; Укр. пр., 1963, 119); б) Пан в чоботях ходить, а босі сліди знати (Ном., 25;
//. ск., 1971, 38); ... а босі сліди робить (ІМФЕ, 29-3, 138, 161).— Біл.: Рапан., 150; Гр., 1, 311; в) Пани повзувані, сліди ваші босі (Укр. пр., 1963, 119).
186. Пан дав і ще б дав, та я втік (Укр. пр., 1963, 81).
187. Пан гордий, хліб твердий, пивниця на колку — трудно ся ноживити худому пахолку (Укр. пр., 1963, 107).
188. а) Пан добрий, як отець: взяв корову і овець, а пані — як мати: наказала й теля взяти (Укр. пр., 1955, 10; Вік живи, 9; Укр. пр., 1963, 108); б) Пан добрий, як отець: взяв корову і скопець, а пані, як мати, казали теля взяти (Ільк., 72; Висл., 318; Укр. пр., 1936, 57; Прип., 240); в) Панич добрий, як отець, взяв корову і овець, а пані, як мати: наказала теля взяти (II. ск., 1971, 70).
189. Пан з пана — сокира не пропала, пан з хлопа — даремна робота (ІМФЕ. 29-3, 138, 6).
190. Пан з паном, а Івані з Іваном (Ільк., 73; Закр., 194; Ном., 23; Укр. пр., 1963, 107; Н. ск., 1971, 72).
191. Пан з паном погодиться, а Іван у спину дістане (Укр. пр., 1955, 12; 1963, 108; Н. ск., 1971, 70).
192. а) Пан, з чого сорочка, з того й жупан (Висл., 318); б) Пани, з чого сорочка,— з того штани (Чуб., 278).
193. Пани бавляться, а нашого брата-хлопа ріжуть (ІМФЕ, 29-3, 138, 31).
194. Пани багатство дерли, а люди з голоду мерли (ІМФЕ. 14 3.
211, 200).
195. а) Пани б'ються — Іванова чуприна болить (Чуб., 278); ... а в мужиків боки болять (Фр., III, 2, 504; Висл., 318; II. ск., 1971, 73); ... а на хлопові шкура тріщить (Прип., 13); ... а в мужиків чуби болять (ВНС, 29; Ном., 28; Укр. пр., 1963, 108); ... а в мужиків чуби тріщать (Шиш.-Іл., 57; Укр. пр., 1936, 60; 1955, 12); ... а мужикам чуприни трясуться (Чуб., 278); ... а на хлопах шкіра тріщить (ІМФЕ, 29-3, 128, 31); ... а на мужику шкура тріщить (II. ск., 1976, 11); ... а хлопів шкура болить (Прип., 240); б) Пани скубуться, а у мужиків чуби болять (Перем., 1854, 105); в) Пани шкунтуються, а панюго брата ріжуть (Укр. пр., 1963, 108); г) Пани б'ються, а в нас чуби рвуться (Укр. пр., 1963, 108; //. etc., 1971, 73); ... а в простого люду чуби рвуться (Гатцук, 345); д) Пани деруться, а мужики сміються (Укр. пр., 1963, 108); є) Де пан з паном б'ється, там холоп своє волосся дає (Укр. пр., 1963, 108); — Рос: Спсг., 1, 105; Даль, 714; Жуков, 338; біл.: Гр., 1, 319.
196. Пан завинив, а бідного повісили (7/. ск., 1964, 27).
197. а) Пани в світі блукаються, та з правдою не знаються (Гатцук, 345, Ном., 25; Укр. пр., 1936, 58; 1955, 63; ІМФЕ, 29-3, 122, 49): б) Пани в світі блукають, та з правдою не зустрічаються (ІМФЕ, 1-5, 553, 65).
198. Пани все бачать — не бачать, як робітники горюють та плачуть (Укр. пр., 1955, 62; 1963, 95).
199. а) Пани ж наші голоколінці, ми в шинок, а ви навздогінці (Укр. пр., 1963, 119); б) Пани ж наші, пани голоколінці, як ми в шинок, то й ви навздогінці (Ном., 26; ІМФЕ, 29-3, 138, 16); в) Пани
мої, біда з вами, ми до корчми, а ви за нами (Ном., 26); ... як ми до корчми, а ви за нами (ІМФЕ, 29-3, 138, 17).
200. Пани завжди їдять сласті, а в бідного нема що в рот покласти (Зак. пр., 16).
201. Пани ласі на чужі гроші (Укр. пр., 1963, 111).
202. Пани мої дрібнесенькі, а воші, як біб (ІМФЕ, 29-3, 115, 31).
203. Пани мужикові чужі люди (Укр. пр., 1955, 10).
204. а) Пани, на семеро одні штани (Манж., 163); б) Пани, на трьох одні штани: котрий раніше встав, той ся і вбрав (Н. ск., 1971, 39); в) Пани, на трьох одні штани (ІМФЕ, 1-6, 609, 120); г) Пани! По семеро в одні штани, та ще й матня теліпається (Укр. пр., 1963, 120).
205. Пани на цілі сани, та ще й ноги висять (Закр., 194; Укр. пр., 1936, 60).— Біл.: Рапап., 151.
206. Пани наші, пани голоколінці: ми у вас служимо, а ви у нас хліба просите (Ном., 26; Укр. пр., 1963, 122).
207. Пани не свині, все з'їдять (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1. 301.
208. Мани однакові, що в пас, що в Кракові (Укр. пр., 1955, 12; 1963. 109; II. ск., 1971, 36). '
200. Пани переведуть, що й собака не їстиме (Ном., 26; Укр. пр., 1963. І 02).
210. Пани порцію беруть — сьому шкуру деруть (Зак. пр., 15).
211. Пани правди не скажуть, а розумному рот зав'яжуть (Укр. пр.. 1936, 58; 1955, 64; Вік живи, 13).
212. а) Пани правдою кепкують, а проте у світі панують (Гатцук, 345; Ном., 25; Прип., 264; Укр. пр.. 1955, 63); б) Пани тому і панують, що правдою торгують (ВЫ живи, ІЗ).
213. а) Пани танцюють, бідні плачуть; б) Коли пани танцюють, то бідні люди плачуть (II. ск., 196'і, <>).
214. Панич не знав нич, но ЄНО письмо, та й то йому з голови витрясло (Ільк.. 73).
215. а) Панич, що вкрав бич (Ном., 25; Фр., II. 2, 500; Укр. пр., 1963. 119; //. ск., 1971, 39); б) Панич — торба та бич (Н. н.. Вол.).— Біл.: Гр.. 1. 418.
210. Паничу, паничу, коза устілку смиче! (Укр. пр., 1936, 261; 1955, 180).
217. Паничу, я вас підтичу! (Укр. пр., 1963, 120).
218. Пани, як блощиці: сьогодні повидушуєш, а завтра повно (ІМФЕ, 1-5, U2, 115).
219. Пани, як дурні: що хотять, те роблять (Ільк., 73; Ном., 25; Писі.. 318; Укр. пр.. 1963, 98).— Рос: Снег., І, 109.
220. Панів б'ють, а на мужиках шкури тріщать (Білоц., 27).
221. Панів як псів (Ном., 25; Укр. пр., 1936, 52; 1963, 99).
222. Пан іде — ворота вузькі (Укр. пр., 1963, 103).
223. Пан і піп — одного поля ягоди (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 298.
224. Пан і трутень на дурняк живуть (ІМФЕ, 14-3, 386, 608).
225. Пан і у пеклі пан (ІМФЕ, 14-3, 249, 32).
226. Пан каже: хай буде, як бувало; хлоп каже: ні, тоді били, та пропало (Прип., 240).
227. Пан кладе печать, а мужик дума, відкіль почать (Білоц., 28; Укр. пр., 1963, 102).
228. Пан лупить хлопа, як скопа, а дідько пана, як барана (Ільк., 73; Укр. пр., 1963, 108).
229. Пан мужика вдень обдере, а мужик уночі поросте (Укр. пр., 1963, 100).
230. а) Пан на всю губу (Гатцук, 345; Ном., 25; Укр. пр., 1963, 99); б) Пан на цілу губу (Прип., 240).
231. Пан на троні, а хлоп на ослоні (Закр., 194; Ном., 25; Висл., 318; Укр. пр., 1963, 118).
232. Пан не любить правди, як пес мила (Укр. пр., 1955, 64; Зак. пр., 42; Н. ск., 1971, 105).
233. Пан не плаче, коли бідак перед ним скаче (Укр. пр., 1955, 115).
234. а) Пан не сіє і не косить, але вино п'є і великий живіт носить (Вік живи, 12); б) Пан не жне, не косить, а жупан носить (Укр. пр., 1955, 5).
235. Пан не робить, та хороше ходить, а хлоп робить, що й піт кривавий його обливає, та нічого не має (Укр. пр., 1936, 52; 1955, 12; Н. ск., 1971, 36).
236. Панові вільно і чорта з'їсти, а хлопові зася (Висл., 317).
237. Панові курка, а мужикові шабля (Укр. пр., 1963, 203).
238. Панові панське і сниться (ІМФЕ, 14-3, 16, ЗІ).
239. Пан панує, хлоп бідує (ІМФЕ, 29-3, 119, 5).
240. а) Пан псові, а пес хвостові (Н. ск., 1964, 125); б) Пан рад псові, а пес хвостові (Зак. пр., 15).
241. Пан скаче, а хлоп плаче (Укр. пр., 1955, 8; 1963, 115).
242. Пан собакою був — собача йому і смерть (Укр. пр., 1955, 16; 1963, 114). \
243. Пан соломою напхан (Ном., 26; ІМФЕ, 29-3, 138, 20).— Біл.: Гр., 1, 299.
244. Пан спить, а ліс росте (ІМФЕ, 29-3, 113, 79).
245. Пан страшить, а слуги б'ють (Прип., 240).
246. Пан ся гостить, а кінь постить (Югас, 60).
247. Панська воля — наша доля (Ном., 28; Укр. пр., 1963, 97).— Біл.: Гр., 1, 313.
248. Панська воля — панська й сила (Ном., 28).
249. Панська губа, та зубів нема (Укр. пр., 1963, 121).
250. Панська душа, та в грішне тіло влізла (Мал., 203; Укр. пр., 1963, 111).
251. а) Панська ласка від вікна до порога (Фр., II, 2, 501); б) Панська ласка до порога (Закр., 194; Висл., 317; Чуб., 278; Фр., II, 2, 331); в) Панська ласка до порога, а поріг переступив, то вже й ласку утратив (Укр, пр., 1936, 62; 1963, 109); г) У пана ласка до порога (Укр. пр., 1955, И).
252. а) Панська ласка влітку гріє, а на зиму кожуха треба старатися (Зіп., 242; Ном., 26; Укр. пр., 1936, 62; ІМФЕ, 29-3, 138, 17); б) Панська ласка літом гріє (Прип., 179); в) Панська ласка літом гріє, а на зиму костеніє (ІМФЕ, 29-3, 139, 14).
253. Панська ласка до часу, а лихо вічне (ІМФЕ, 8-К2, 19, 10, Яворн.).
254. а) Панська ласка на бистрім коні їде (Висл., 317; Фр., II, 2, 336); ... на бистрім коні їздить (Чуб., 278; Фр., II, 2, 501; Укр. пр., 1955, 11; 1963, 109); б) Панська ласка їде на бистрім коні (ІМФЕ, 29-3, 113, 31); в) Панська ласка, як гуцульська любаска, їздить на бистрім коні (ІМФЕ, 29-3, 115, 12); г) Панська ласка — не коляска, не сядеш і не поїдеш (II. н., Вол.).— Біл.: Ляцький, 33; Гр., 1, 305.
255. Панська ласка — що вовча дружба (Укр. пр., 1936, 62; 1955, 11; 1963, 109; II. ск., 1971, 37).
256. Панська обіцянка — дурню радість (Шиш.-Іл., 57; Ном., 286; Укр. пр., 1936, 62; ІМФЕ, 1-5, Ш, 135).
257. Панська правда всюди однакова: на мужицькому горбі (Укр. пр., 1936, 56).
258. Папська просьба рівно з наказом ходить (ІМФЕ, 29-3, 138, 19).
259. Папська рада гірш, як зрада (ІМФЕ, 15, 461. 136).
260. а) Панська рука далеко сягає, навіть там, де її не видно (Укр. пр., 1936, 63; 1955, 10; 1963, 105); б) Панська рука далеко сягає, що і не збагнеш, коли карає (Прип., 241).
261. Панська свора — вовча потвора (Укр. пр., 1955, 9; 1963, 114).
262. Папська собака по-панськи гавкає (Укр. пр., 1955, 14; 1963, 111; II. ск., 1971, 37).
263. Панська служба на клинці сидить (Укр. пр., 1963, 112).
264. Папське кохання — гірке горювання (Нам., 26; Прип., 2'і1: Укр. пр., 1955, 115; 1963, 628).— Віл.: Ршкш., 29.
265. Панське око товар і учить (Укр. пр., 1963, 102).
266. Панське слово липке, а мужицьке кріпке (ІМФЕ, 1-5, 379, 1).
267. Панське та баїатське піде не пропаде, і тільки сіромацьке — хто йде, то скубне (Укр. пр.. 1963. 104).
268. Панський атлас був од нас (Укр. пр., 1936, 522).
269. Панський маніфест спиною читали (Укр. пр., 1963, II 'і; Н. ск., 1971. 38).
270. Панський паєм— підданим ярем (Фр., II, 2, 502).
271. Папський пес по панськи й гавкає (ВЫ живи, 12).
272. а) Панських груш не руш: як погниють, самі віддадуть (Укр. пр., 1936, 258; 1955. 14; 1963,' 101); б) Коли в пана що гниє, тобі віддає (7/. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 306.
273. Панські двері ся легко отиирають, але тяжко запирають (//. ск.. 1964, 12).
274. Панській свободі не радій (Укр. пр., 1963. 114).
275. Панські очі завидющі, а руки загребущі (Укр. пр., 1936, 59; 1963, 108).
276. Панські руки чужу працю люблять (ІМФЕ, 29-3, 123, 31).
277. Панські шати — наші лати (Укр. пр.. 1955, 8; Н. ск., 1964, 12; Укр. пр., 1963, 115).
278. Панської роботи не переробиш (Ном., 28; Укр. пр., 1955, 56; 1963, 85).— Біл.: Рапан., 29.
279. Панського роду, а псячого ходу (Укр. пр., 1955, 9).
280. Панську істоту не переробиш (Укр. пр., 1963, 113).— Рос: Даль, 714; Біл.: Гр., 1, 300.
281. Пан то все пан: він у платтю, а бідний в цурпаттю (ІМФЕ, 14-3, 249, 32).
282. Пан тільки той, що має гроші (Перем., 1854, 105).
283. Пан тогди добрий, як є в гробі (Н. ск., 1964, 12).
284. Пану і в будень свято, а в мужика і свято однято (Укр. пр., 1955, 5).
285. Пану пшениця, а мужикові полова (ІМФЕ, 29-3, 183, 11).
286. Пану і псу все вільно (Укр. пр., 1936, 53; 1963, 39).
287. Пан хороший, та не має грошей (Шиш.-Іл., 57; Укр. пр., 1963, 120); ... та нема грошей (Фр., 11, 2, 497).— Біл.: Гр., 1, 300.
288. а) Пан хоч шапку і здійма, та в шапці правди нема (Ном., 26); ... то в ній правди нема (ІМФЕ, 29-3, 138, 19); б) Пан хоч і шапку зніме, та в шапці правди нема (Н. ск., 1971, 105).
289. Пан у шинку скаче, а мужик у полі плаче (Н. п.. Вол.).— Біл.: Гр., 1, 303.
290. Пан що хоче, те й робить (Ном., 25; Укр. пр., 1936, 53; 1963, 98).
291. Пан що багатіє, то дурніє (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 300.
292. а) Пан як пан, та паненята, хоч утікай (Укр. пр., 1963, 110); ... та паненята, хоч утікай з хати (//. ск., 1971, 37); б) Пани як пани, а паненята жити не дають (Н. п., Вол.).— Біл.: Hoc, 125; Ляцький, 33; Гр.. 1, 309.
293. Писар пише, писар маже, так запише, як пан скаже (Вік живи, 12).
294. Під добрим плотом ліпше сидіти, як під лихим паном (Фр., II, 2, 533).
295. Перед паном Федором розходився ходором (Укр. пр., 1963, 359).
296. Плати, дурний Іване, та подякуй панам, що гроші беруть! (Укр. пр., 1936, 55; 1963, 109; Н. ск., 1971. 37).
297. Плугач оре і в праці рветься, а панське черево отак аж дметься (Ном., 25; Укр. пр., 1963, 115).
298. Поки пани будуть, ноти бідні скривджені будуть (Н. ск., 1964, 12).
299. а) Поневолі пан у жупані, бо свитки нема (Ном., 190; ІМФЕ, 1-5, 461, 135); ... бо кожуха не має (Закр., 197); б) Поневолі па у жупані, бо чорт кожуха має (Н. н., Львівщ.); в) Поневолі пани ходять у жупані, бо свитки немає (Шиш.-Іл, 60; Укр. пр., 1963, 103).
300. а) Попався, жучку, пану в ручку (Шиш.-Іл., 60); б^ Попався, жучку, панові в ручку, тепер мовчи! (Ном., 196; Укр. пр., 1936, 54).— Біл.: Г р., 303.
301. По привичці їздить пан у бричці, а мужик — на возі (Укр. пр., 1963, 117; И. ск., 1971, 36).
302. По Савці свитка, по панові шапка (Укр. пр., 1963, 118).
303. Походка панська, а натура циганська [ІМФЕ, 14-3, 249, 22).
304. Провадь мене і до Вени, а не зробиш пана з мене (Укр. пр., 1963, 203).
305. Про вовка помовка, а чорт пана несе (Укр. пр., 1963, 114).— Див. 1, вовк.
306. Пропали наші голови за панами голими (Перем., 1854, 105).— Рос: Даль, 714; Снег., 344.
307. Просьба панська рівно з наказом ходить (Закр., 200; Ном., 26; Висл., 327; Укр. пр., 1963, 98).
308. Пропали нани-гетьмани, а кобила порох з'їла (Ном., 17; Укр. пр., 1963, 205).
309. Робила цілий вік панам, та, мабуть, ляжу, як кістка, гола (Укр. пр., 1936, 54; 1955, 60).
310. Рад бідняк пану, як сирота трясці (Укр. пр., 1963, 114; Н. ск., 1971, 40).
311. Редьку їсти з панами, а снати з свинями (Укр. пр., 1963, 106).
312. Сама земля панові не родить — мужик робить (Укр. пр., 1936. 56; Укр. пр., 1955, 5; 1963, 100; Н. ск., 1971, 38).
313. а) Самі пани, а в грубі хто буде топити?; ... а хто буде свині масти? (Фр., 11, 2, 498); б) Усе пани та пани, а нікому свині насти (Ном., 25; Укр. пр.. 1963. 114); ... а на греблю нема кому (Гатцик, 349); в) Як всі будуть панувати, а хто буде свині насти? (Прип., 2'її).
314. Сам собі пан (Прип., 241).
315. Свій пан поб'є—пожалує (Перем., 1854, 105). Рос: Спєг., І. ПІ.
310. Святих пан цілує, а людей мордує (Прип., 144).
'МІ. а) Селянськими мозолями пани сито живуть (Укр. пр., 1963, 100); б) Селянськими мозолями пани живуть (Укр. пр., 1936, 56; 1955, 5).
318. Сказав пан, зробив сам (Фр.. Ill, 1, 105).
319. а) Скачи, враже, як пан каже (Панл., 83: ВИС, 25; ІІІиш.-Іл., 67; Ном., 190; Чуб., 292; Висл., 333); б) Скачи, враже, як пан каже: не я скачу, біда скаче (Черн. г. е.. 1853, М> 32); в) Скачи, враже, як пан каже, па те пін багатий (Ном., 190; 1л.. 23'і; Укр. пр., 1936. 5і); г) Роби, враже, як пан каже (ВИС, 24; Укр. пр., 1963, 97); д) Танцюй, враже як пан каже (//. п.. Чсрпіг.); є) Скачи, пане, як чорт хоче (Ном., 190). Біл: Hoc, 149; І p., 1, 312.
320. Скільки панові не годи, рябу корову не подарує (Укр. пр., 1955, ІЗ; 1963, 109).
321. Скоріше доб'єшся від цапа молока, як від пана допомоги (Зак. пр., 17).
322. Слово панське — не циганське (Ном, 26).
323. Слуга — не пан, а ти, чоловіче, роби сам (Зак. пр., 16).
324. Слухай, як пан каже, а роби, як сам знаєш (Укр. пр., 1955, 73; Н. ск., 1971, 75).
325. Сокотись від панської петлі і від людської брехні (Зак. пр.,
17).
326. Собака кудлатий — йому тепло, пан багатий — йому добре (Укр. пр., 1963, 99; ІМФЕ, 1-5, 461, 13).
327. Собачка бреше, а пан іде (Перем., 1854, 105).— Рос: Снег., 1, 114; Гр., І, 299.
328. Стара собачка, панська брехачка (Укр. пр., 1963, 111).
329. Стрижи пана, як вівцю, на йому шерсть наросте (Ном., 27; Укр. пр., 1963, 108).
330. Сьогодні пан, а завтра пропав (Ном., 25; Укр. пр., 1963, 113).— Рос: Даль, 67; біл.: Гр., 1, 300.
331. а) Такий мені пан: у соломі спить, а зубами ськається (Укр. пр., 1963, 121); б) Це той пан, що в соломі спить, зубами ськається (Укр. пр., 1963, 348).
332. Таки хам хамом — не буде паном (Укр. пр., 1963, 111).
333. Так пан їсть, як кухар зварить (Фр., II, 2, 330).
334. «Тату, лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не пан!» (Н. ск., 1971, 36).
335. Так про нас пани дбали, бодай їм гробики запали (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).
336. Тепер життя панам та котам (Ном., 15).
337. а) Тепер настало панів — кинь на собаку, а пана влучиш (Ном., 25; Укр. пр., 1963, 99; Н. ск., 1971, 35); б) Тепер панів так розвелось, що на собаку кинь, а пана влучиш (ІМФЕ, 14-3, 16, 31).
338. Тепле ваше, наноньку, слово! (Ном., 26; Фр., ПІ, 1, 204).
339. Ти не мій пан, а я не твій слуга (ІМФЕ, 14-3, 386, 514).
340. Тікай, пане, кіньми полами, аби не був з нами (Укр. пр., 1963, 113).
341. а) Тільки стать паном — усе пійде даром (Шиш.-Іл., 72; 1л., 91); б) Трудно стати паном, а то все піде даром (ВИС, 27; Закр., 211; Ном., 25; Укр. пр., 1963, 104); в) Як будеш паном, то всьо будеш мати даром (Наел., 86; Фр., Ill, 2, 504).
342. Тоді пани добрі, як сплять (Ном., 26; Укр. пр., 1936, 26; 1955, 9; 1963, 108).
343. Роді хлопові добре, коли панові нещастя (Укр. пр., 1963, 113).
344. Тоді хлопові час, коли панові нечасся (Укр. пр., 1963, 113).
345. То пан хороший, як багацько грошей (Ном., 26).
346. Трава по пояс та ще б росла, коли б не панська була (Укр. пр., 1963, 103).
347. Три пани, два отамани, а один підданий (Ільк., 94; Закр., 211; Ном., 17; Висл., 344; Укр. пр., 1936, 60; 1955, 15; 1963. 112).
348. а) Трудно двом панам догодити (Фр., Ill, 1, 226); б) Трудно двом панам служити (ІМФЕ, 29-3, 129, 31).
349. а) Убрався в жупан і дума, що пан (Ном., 218); б) Убрався в жупан і мислить, що пан (Ільк., 96; Закр., 212; Висл., 345).
350. а) У всіх панів багато купованих брехунів (Зак. пр., 22); б) У панів багато куплених брехунів (Укр. пр., 1936, 55; 1963, 144; Н. ск., 1971, 70).
351. а) У голові панство, а сорочку воші з'їли (Укр. пр., 1963, 121); б) Панство в голові, а воші за коміром (Укр. пр., 1963, 121).
352. Узяв біс пана — хай бере й підпанків (Укр. пр., 1963, 113).
353. У пана жити погано (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 313.
354. У пана очі завидющі, а руки загребущі (Н. н., Вол.).— Біл. Гр., 1, 298.
355. У свинюшнику живе, а чхає чо-панськи (Перем., 1854, 105).— Біл.: І p., 1, 311.
356. У селі пан, як у городі бур'ян (Укр. пр., 1936, 55; 1955, 13: 1963, 104).
357. Усе панам — і ліс, і лан, а нам підмет (грядки) лишили на три аршини (Укр. пр., 1936, 55; 1963, 105).
358. а) Хвали жито в стогу, а пана в гробу (ІМФЕ, 1-5, 462, 54); б) Хвали сіно в стогу, а пана в гробу (Укр. пр., 1955, 14); в) Хвали жито в конні, а пана в труні (Укр. пр., 1963, ПО; Н. ск., 19^1, 74).— Рос: Жуков, 276; біл.: Рапан., 33; г) Хвали коняку після дороги, а пана як витягне ноги (II. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 308.
359. Хіба ж є пани, яким гроші не милі? (Гатцук, 350; Ном., 25; Укр. пр., 1963, 104).
360. Хоч би тебе, папочку, чорт узяв, то я тобі хліба з медом не дам (Ном., 27; Укр. пр., 1963, 112).
361. Хоч пан ледачий, та комір стоячий (II. п., Нол.).
362. Хоч за гріш, та ію-панськи (//. ск., 1971, 39).
363. Хочеш, не хочеш, а пану годи! (II. п.. Вол.).— Біл.: Гр., 1, 312.
364. Хто зван, той і пан (Н. п., Черк.).
365. а) Хто з панами почне орати, той клином буде волочити (ІМФЕ, І 1-3, 249, 32); б) Хто з паном оре, той клином волочить (Зак. пр., 17).
366. а) Хто не звик правди казати, той завжди ласий панувати (ІІрип., 179); б) Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати (Ном., 25).
367. Це ті папи, що в самоварі куліш варять (Укр. пр.. 1955, 180; 1963. 121; //. ск.. 1971. 39).
36S. а) Це ТОЙ пан. що в соломі снить; б) Це той пан, що при місяці воші б'<; (Ном.. 59).
369. Цить, Івасю, панів не переслухаєш (Ільк., 106; Висл., 351; Укр. пр., 1963, 112).
370. а) Цнота і покора не мас місця у панського двора (Ном., 28; Висл., 350; Фр., Ill, І, 296; Укр. пр.. 1963, 98); б) Цнота і покора не мали МІСЦЯ у двора (I'm). Лит.).
371. Чим більші комірі, тим більший пан (Ном., 21; Укр. пр., 1963, 121).
372. а) Чи пани, чи люди? (Укр. пр., 1963, 98).
373. Чиряк, як пан, не займай його (ІМФЕ, 29-3, 12), 31).
374. Чого пан гладок? — Поїв та й набок (Укр. пр., 1955, 14).
375. Чого пани наварять, тим ся піддані попарять (Укр. пр.. 1963, 104).
376. Чорт душу вийме, а пан шкуру зніме (Укр. пр., 1936, 54; 1963, 100; Н. ск., 1971, 38).— Віл.: І p., 1, 317.
377. Чорт того плаче, що вже коло панів народ не скаче (ІМФЕ, 29-3, 138, 13).
378. Шати-налати та пани прокляті (Укр. пр., 1963, 105).
379. Широкі панські степи, а людям на них тісно (Ком., 92; Укр. пр., 1936, 55; 1955, 11; 1963, 105; Н. ск., 1971, 36).
380. Щасливий той чоловік, що ніколи не відкривав панських дверей (Зак. пр., 19; ІМФЕ, 14-3, 249. 32).
381. Ще я не гну карку (шиї) перед панами (Фр., II, 1, 245).
382. а) Що вільно панові, то не вільно Іванові (Ном., 22; Висл., 355; Укр. пр., 1936, 64; 1955, 12; 1963, 118); б) Що можна пану, то не можна Йвану (Зак. пр., 18); в) Що панові вільно, то хлопові зась (ІІрип. 241).— Віл.: Гр., 1, 304.
383. Що збан, то пан (Зін., 257).
384. Що малий пан вліпить, то й великий не відійме (Укр. пр., 1955, 14).
385. Що пани бракують, то убогії смакують (Висл., 244; Укр. пр., 1963, 111).
386. Що пан затягне пером, то хлоп не витягне волом (//. ск., 1971, 71)
387. а) Що панська хвороба, що наше здоров'я (Укр. пр., 1963, 113; //. ск., 1971, 74); б) Що панська хвороба, а наше здоров'я — однаково (Ном., 25; Укр. пр., 1936, 65).
388. Що пан, то собака (II. п.. Вол.).— Біл.: Hoc, 189; Гр., 1, 298.
389. Що то за пан, що в нього ніщо не гине (Укр. пр., 1963, 112).
390. Якби я був паном, то усе б на подушках лежав (Укр. пр., 1963. 103).
391. Як будеш з правдою кохаться, то не будеш і паном зваться (Ном.. 94). -Див. правда.
392. Як великі пани, то хоч неправда, то хвали (ІІрип., 241).
393. Який з тебе пан, коли одягся не в жупан (Ном., 284).
394. а) Який пан, такий його й жупан (Шиш.-Іл., 88; Укр. пр., 1963. 103; Н. ск., 1971, 37); б) Який пан, такий і жупан (Ном., 137).
395. а) Який пан, такий його й крам (Зін., 260; Павл., 86; Шиш.-Іл., 88; Ном.. 137; Укр. пр., 1963, 103; II. ск.. 1971, 37); б) Який пан, такий і крам (Рад. Апт.; Фр., II, 2, 599; Зак. пр.. 19).— Рос: Даль, 701; біл.: Гр., 1, 301.
396. Який пан, такий слуга (7/. п., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 309.
397. Який пан, такі й паненята (Укр. пр.. 1963. 110).
398. Як казав пан, так зробив Іван (ІМФЕ, 29-3, 113, 145).
399. Як не буде Івана, то не буде пана (Ільк., 116; Закр.. 229; Ном.. 261).
400. Як не зловив, то й до пана не позивай (Ном., 217).
401. Як пан платить, так слуга служить (II. ск., 1964, 68).
402. Як хлопи до пана йдуть, то всі ся хвалять, а як від пана, то мовчать (Укр. пр.. 1963, 110).
403. Я не пан, аби-м довгами жив (Фр., II, 1, 20).
404. Я панського роду, не ходила боса зроду (Укр. пр., 1936, 262; 1963, 122).
405. Я такий пан: без ігли ся не вберу, без ножа ся не розберу (Фр.. II. 2, 500).
Пані.
1. Диво, що в пана жінка хороша! Бо все цукор їсть (Укр. пр., 1963, 103).
2. Добра пані за рабами (Ном., 25; Укр. пр., 1955, 9; 1963, 98).
3. Наша пані чорнобрива борщу, каші наварила (Іірип., 24-0).
4. Не велика Стеха пані, тим що сіла в панські сани (Укр. пр., 1963, 122).
5. а) Оце пані на всі сани, ще й ноги волочаться (Ном., 25); б) Пані на всі сані (Ном., 25; Укр. пр., 1961, 207; 1963, 122); б) Пані на всі сані, тільки хвіст волочиться (Ном., 25; Укр. пр., 1955, 174; Н. ск., 1971, 39); г) Пані на всі сані та ще й ноги висять (Висл., 318; Фр., II, 2, 500; Прип., 250; Укр., пр., 1963, 122).
6. Прийшли до пані люди і незвані (Укр. пр., 1936, 521).
7. Така пані, аби мухи не сідали (Чуб., 278). Панщина.
1. Відбув єм свою панщину (Фр., І, 1, 202).
2. «За панщини пани їдьма їли людей (Укр. пр., 1963, 98).
3. На панщині конопельки тіпаєм, а прийдем додому — голі плечі латаєм (Укр. пр., 1936, ІЗ; 1955, 4; 1963, 97).
4. а) Нехай дзвонить — його ніхто на панщину не гонить (Чуб.. 280; Укр. пр., 1955, 22); б) Нехай дзвонять — їх на панщину не гонять (Пом., 3; Укр. пр., 1936, 86); в) Тому до церкви дзвонять, кого па панщину не гонять (ІМФЕ, 14-3, 211, 146).
5. Панщина — як гадюка: життя наше отруїла (Укр. пр., 1955. 4; 1963, 97).
ft. а) Се так, неначе як панщину робити; б) Се неначе за нанщину (Пом.. 99); в) Цур йому, пек! Це так, неначе панщину робити! (Укр. пр.. 1963, 84).
7. Хустки поперем, як три дні панщини відбудем (Укр. пр., 1955. 6; 1963, .97).
S. Що буде, то й буде, а козак панщини робить не буде (Укр. пр., 1955, 74).— Див. козак.
Благородив
1. Благородні хліба голодні (Полі., 21; ІМФЕ, 29 3, 137, 75).
2. Благородна, як свиня огородив (ІМФЕ, 29 3, 137, 75). Вашець.
а) Ти вашець, я вашець, а хто ж жлібопашець? (Перем., 1854, 105); б) Я вашець і ти вашець, а хто нам хліба наиашець? (Ном., 25; Укр. пр.. 1963, 103); в) Я вашець, ти вашець, а хто ж нашець? (Перем.. 185',, 105). Рос: Снєг., 473; Даль. 2'і9. 714; біл.., /, 297.
Війт.
1. Біда тому селу, де Хома війтом (Фр., ПІ, 1, 278).
2. Бодай ніхто чесний війтом не був! (Фр.. 1. 1, 213; Прип., Н >.
3. Війта скинути — то не горобця з кола зігнати (Фр., І, 1, 21 'і).
4. а) Війт — громадський слуга; б) Війт — громадський поштур кач (Фр., 1, 1, 214).
5. Війт завинив, а громада відповідає (Прип., Н).
6. Волю хору вати, як війтувати (Там же).
7. Один дідько, що осадник, що паш війтко (Укр. пр., 1955, 14; 1963, 111).
8. Пани як пани, та війти собаки (Укр. пр., 1963, 111).
9. Хочеш, не хочеш, коли пан війт хоче (Висл., 350).
10. Хто війтує, сам собі біду готує (Прип., 45).
11. Як не хоче пити, то треба його війтом зробити (Там же).
12. Як світ світом, не була баба війтом (Фр., І, 1, 214).— Див. 2,
баба.
13. Я — не я, війтова свиня (Перем., 1854, 105).— Біл.: Гр., 1, 310.
Воєвода.
1. Воєвода хоч не варт лика, а став його за велика (Укр. пр., 1963,
133).
2. а) Земля любить гній, кінь — овес, а воєвода — принес (Н. п., Зак.); б) Кінь любить овес, земля — гній, а воєвода — принос (Укр. пр., 1963, І3$).~т Рос.: Даль, 174.
3. Не ходи до воєводи з одним носом, ходи до нього з приносом (Укр. пр., 1963, 133).
4. Покарав бог народ, наслав воєвод (Там же).
5. Що вільно воєводі, то не вільно хлопові на загороді (ІМФЕ, 29-3, 129, 31).
Казенний, казна.
1. З казною не судись (Перем., 1854, 105).— Рос: Даль, 242.
2. Казенна палата від селян багата (Укр. пр., 1936, 74; 1955, 14).— Рос: Даль, 174.
3. Казна жалю не зна (Ном., 22; Укр. пр., 1936, 74).
4. Не зв'язуйсь з казною, не підеш з сумою (7л., 218).— Рос: Даль, 244.
Десяцький.
Доти чоловік добрий, поки десяцьким не стане (Скр., 109).
Начальник.
1. З начальства і чорти плодяться (ІМФЕ, 15, 461, 54).
2. Кинь на собаку палицею, то в начальники попадеш (Ком., 92;
Іл., 87).
3. По городу й начальника знати (Укр. пр.. 1936, 284; 1963, 133).
Волость.
Мир обкладають та волості обкрадають (Укр. пр., 1963, 133).
Лісничий.
1. Був лісничим, а тепер нічим (Мал., 188; Фр., П, 2, 357; ІМФЕ,
29-3, 117, 18).
2. Лісничому теля, а лісному корову, вози хоть і цілу дуброву
(Фр., П, 2, 357). Справник. Не штука справнику дулю дати в кишені (Ком., 30; Укр. пр., 1936,
488).
Становий.
Так не візьме, як становий карбованця (Ком., 8; Іл., 87; Укр. пр.,
1963, 138). Староста.
1. Горе тому селу, де дурень старостує (Ком., 92; І л., 88; Укр. пр.,
1963, 112).
2. У нашого старости три радості: корова здохла, хата згоріла, та
жінка вмерла (Укр. пр., 1963, 133).
3. Як всі будем старостами, не буде кому і шапки скидати (ІМФЕ,
29-3, 123, 31).
Титули, чини.
1. Найлуччий чин не бути нічим (Укр. пр., 1963, 338).
2. а) Нащо мені ті титули, коли нема у шкатулі (Шиш.-Іл., 47); ... коли пусто в шкатули (Шиш.-Іл., 47); б) Нащо тії чини і хрести, коли кишені пусті (Мал., 198; Укр. пр., 1963, 119); в) Чорт по титулі, коли нема нічого в шкатулі (Ільк., 81; Фр., Ill, 1, 208); г) Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі (7л., 81); д) Що із титули, коли порожня шкатула (Югас, 64); є) Що мені по титулі, як нема нічого в шкатулі (Прип.. 330); є) Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі (Чуб., 284; Укр. пр., 1963, 118).— Рос: Снєг., 455; біл.: І p., 1, 339.
3. Невеликий чин прапорщик, а офіцером смердить (Укр. пр., 1963, 111).
4. а) Титулів повні шкатули, пихи повні міхи, а вбутими ногами босі сліди роблять (Укр. пр., 1963. 118; П. ск., 1971, 38); б) Титули повні шкатули, а торби плечі вгнули (Висл., 341; Фр., III, 1, 208); в) Титули носить, а хліба просить (Прип., 330).
5. Хоч чин ледачий, та комір стоячий (Укр. пр., 1955, 179; 1963. 121).
6. Чин чина почитай, а менший сідай на край (Укр. пр., 1963, 133).
Цар, псар, цісар.
1. На царя нема й псаря (Укр. пр., 1961, 386; 1963. 133).
2. Близько до царя, близько до смерті (Укр. пр., 1963, 32; II. ск., 1971, І4).
3. Був цар та вдавився, а що глупий був, то глупим лишився (ІМФК, 29-3, 122, 48).
4. Де нічого нема, там і цісар не возьме (Фр.. III. 2, 498).
5. Де цар, там і орда (Укр. пр., 1963, 132).
6. Душа божа, голова царська, а спина панська (ІМ<І>Е, 1-5, 462, 5'і). Рос: Даль, 717.
7. До царя йти голову нести (//. ск,, 1971, і4).— Рос: Даль, 2',4.
8. За богом молитва, за царем служба не пропаде (Фр., І. /, 77). Рос.: /(а.іь. 251.
9. а) За царя не бачили часом і сухаря (Укр. пр., 1936, 519); б) Ля царя нема й сухаря (Укр. пр., 1955, 3).
10. І цариця ворона, коли спаде корона (//. п.. Вол.).— Біл.: І p., 1, 297.
11. Крути не верти, царем не будеш (Фр., II, 2, 317 К
12. Не тикаЙ (не кажи «ти»), бо мене цар ґудзиками обтикав (Укр. пр., 1963, 121).
13. Новий нар, новое і право (Рад. Ант.).
14. Обіцяв цар волю дати, тілька казав заждати (ІМФЕ, 1-5, 461. 54).
15. — Пий, Коля, наша воля! — Пий, Саша, горілка наша! — кажуть царі (Укр. пр., 1936, 520).
16. а) Піп, цар і кат — то рідні браття (ІМФЕ, 29-3, 122, 48); б) Піп, цар та кат — рідні брати (Укр. пр., 1936, 84; 1°63, 223;.— Біл.: Рапан., 72; Гр., 1, 297.
17. Поки до царя ся дістав, то сім пар постіл пірвав (Зак. пр., 16).
18. По царському указу, по государському приказу на сім год зразу (Укр. пр., 1963, 142).
19. Риба рибою, живе, а царі людьми (Укр. пр., 1963, 133; Н. ск., 1971, 44).
20. Руки у царя, що очі у попа (Укр. пр., 1936, 74; ІМФЕ, 29-3, 122, 481
21. а) Сволоч — царю поміч (Н. н.. Вол.); б) Хоч і сволоч, та цареві в поміч, а ти пан, та баран (Ном., 69).
22. Скисла цареві каша (Укр. пр., 1961, 380).
23. Солодко та смачно тільки царі їдять (II. п., Вол.).
24. Цар далеко, а бог високо (Шиш.-Іл., 80).— Див. пап.
25. Цар і бог — геть обох (Укр. пр., 1961, 380).
26. Царі — псарі: жалю не знають, людей за псів вважають (Укр. пр., 1936, 73; 1955, 3; 1963, 133).
27. Цар і трут на дурняк живуть: інші працюють, а вони мед їдять (Укр. пр., 1955, 3; Вік живи, 9~; Укр. пр., 1963, 133).
28. Цар любить карати, чиновники — хабар брати, пани — шкуру драти (Укр. пр., 1961, 432).
29. Цар на сльози не вважає (Укр. пр., 1936, 74).
30. Цар — не вогонь, а ходячи, біля нього опечешся (Укр. пр., 1963, 132: 11. ск., 1971, >і>і).
31. Царю смачно, а нам гірко (//. п.. Черпіг.).
32. Цар — не кат, не всім шкуру зідре (ІМФЕ, 29-3, 122, 49).
33. Цар повелів, а бояри засудили (Укр. пр., 1963, 133).
34. Цар — як кабан, не всім шкуру зідре (ІМФЕ, 29-3, 122, 49).
35. Цар як кабан, а цариця — як печериця (Укр. пр.. 1955, 3; 1963, 133). /
36. Цар v державі, як кіт у коморі: кого піймав, того і з їв (Укр. пр., 1955, 4; Вік живи, 9; Укр. пр., 1963, 132; //. ск., 1971, 44).
37. Цісар правду в листах пише, а на ділі чортом дише (ІМФЕ, 29-3, 122, 48).
38. Яке твоє царство, така твоя й сила (Ном.. 33).
39. а) Який цар, така й орда (Укр. пр., 1963, 133); б) Який цар, такий і люд (Рад. Лат.); в) Який цар, такий і псар (Скр., 226).
Адвокат.
1. Адвокатову помилку вішають, а лікареву закопують (Прип., 1).
2. Адвокат — то такий пан, що боронить твій маєток від ворогів для себе (Прип., 1).
3. Адвокат — то такий пан, що помагає в суді брехати (Там же).
4. Віз скрипить немащений, а адвокат мащений (Прип., 2).
5. Воза і адвоката треба часто мастити (Прип., 1).
6. Де двоє лається, там адвокат користається (Прип., 2).
7. Кожен адвокат — крутій (Там же).
8. Тільки адвокат і маляр може зробити з чорного біле (Там же).
I Виграти, програти справу.
1. Глухого та німого справи не допитаєшся (Прип., 425; Укр. пр., 1963, 144).
2. Добра справа не потребує суду (Ільк., 27; Ном., 42; Висл., 256; Фр., III, 1, 161; Укр. пр., 1963, 145).
3. До справи двох, а по справі один (Ном., 142; Іл., 374).
4. Дрібна справа, великий клопіт (Фр., III, 1, 161).
5. За добру справу варто постояти (Укр. пр., 1955, 73).
6. З ним коротка справа (Прип., 320).
7. І найліпшу справу можна програти (Фр., Ill, 1, 162).
8. Програв справу — плати кару (Прип., 32).
9. Тоді виграю справу, як ляжу на лаву (Прип., 350; Укр. пр., 1936, 81).
10. а) То не з Грицем справа (Прип., 350); б) То не легка справа (Прип., 321).
11. У кого протекція є, той і справу виграє (Прип., 325; Зак. пр., 22).
12. Хто більше горілки ставить, той справу виграє (Прип., 325; Укр. пр., 1963. 139).
Закон.
1. Біда свої закони пише (1МФЕ, 1-5, 462, 54).— Біл.: Гр., 1, 356.
2. а) Вступив у закон, як собака в цибулю (Ном., 173); б) Уступив у закон, як свиня в молот (Зіп., 251; Ном., 173).
3. Голод іаконів не внає (//. п.. Іе.-Фр.).
4. Для дурнів закон не писаний (ІМФЕ, 29-3. 122, ЗІ).— Рос: Даль, 246.
5. Добрий дбає про закони для СВОЄЇ оборони (Прип., 130).
6. Закон державу держить (ІМФЕ, 29 3, 122, ЗІ).
7. Закон дія громади то уздечка для коня (Там же). Н. Закони назад не пишуться ( Гам же).
9. Закон не ОГОНЬ, водою не заллєш (Там же).
10. Закон не слон, скрізь водиться (ІМФЕ, 8-4, 411, 44).
11. а) Закон павутина, в котрій муха путається, а чміль пролітає (Висл., 265; Фр., II, І, 156; Прип., 130); ... чміль проскочить, а муха заплутається та й вже біду має (ІМФЕ, 29-3, 122, ЗІ): б) Панські закони — павутиння, в котрім муха плутається, а джміль пролітає (Укр. пр.. 1963, 134); в) Велика муха прорветься з павутиння, а маленька ніколи (Укр. пр., 1963, 135).— Рос: Даль, 215; Спєг., 132; Риби.. 150.
12. Закону грошима не зламаєш (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).
13. а) Закон у пана як дишло — куди повернув, той вийшло (Укр. пр., 1955, 16; Зак. пр., 20); ... куди направить, туди й вий… Продолжение »