17. Він раз на рік правду каже, та і то кається (ІМФЕ, 29-3, 125, 31).
18. Він як сі помилит, то часом правду скаже (Фр., II, 2, 570).
19. В кожній неправді є все половина правди (ІМФЕ, 29-3, 151, 7).
20. Воно то правда, та брехнею дуже пахне (Ном., 132; Укр. пр., 963, 177).
21. В очах жінки можна читати цілу правду (ІМФЕ, 29-3, 114,
1).
22. а) Все минає, лиш правда не минеться (ІМФЕ, 14-3, 249, 32); . тільки правда не минеться (Зак. пр., 40); б) Все згине, тільки
правда зостанеться (Укр. пр., 1963, 165); в) Все минеться, одна правда зістанеться (Н. ск., 1971, 104); ... одна правда останеться (Укр. пр., 1963, 164).— Рос: Даль, 200; Рибн., 104.
23. а) Всяк правду знає, та не всяк про неї дбає (Укр. пр., 1955. 64; 1963, 165); б) Всяк про правду трубить, та не всяк ту правду любить (Укр. пр., 1963, 165); в) Кожний о правді трубить, а не кожний ту правду любить (Фр., II, 1, 236).— Рос: Даль, 201; біл.: Г р., 2, 434.
24. В шапці правди немає (Шиш.-Іл., 17).
25. Гай-гай, та ніде правди діти (Укр. пр., 1963, 164).
26. Гроші можуть много, а правда все (Прип., 84).— Рос: Даль, 195.
27. Двічі з неправдою не пройдеш (Зак. пр., 40).
28. Двох правд не буває (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).
29. а) Де мало слів, там більше правди (ІМФЕ, 1-5, 461, 33); б) Де много крику, там мало правди (Н. н., Зак.).
30. Де сила панує, там правда мовчить (Н. ск., 1971, 106).
31. Добра та рада, де щирая правда (Алекс, 4; Укр. пр., 1936, 298; 1963. 164).
32. Добре діло — правду говорити сміло (Укр. пр., 1963, 164).
33. Доки правда підросте, багато в річці води втече (Зак. пр., 40).
34. Забувся та й правду сказав (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
35. За ніс не води, а правду в очі кажи (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
36. За очі клевета, а у очі правда (Ном., 130).
37. а) За правдиве діло стій сміло (Зак. пр., 40); б) За праве діло стій сміло (Укр. пр., 1955, 73; 1963, 163); в) За правее діло ставай сміло (Вік живи, 14).
38. За правду б'ють, карають, а неправду величають (Зак. пр.,
39. За правду б'ють, ще й плакати не дають (Прип., 263).
40. За правду зв'яжуть (Укр. пр., 1963, 145).
41. За правду не сердися, здійми шайку й поклонися (Зак. пр., 40).
42. За правду стій горою. (Там же).
43. а) Засип правду золотом, Затопчи її в болото, а вона все-таки наверх вийде (Укр. пр., 1963, 163); б) Засип правду хоч золотом, затопчи її болотом, а вона наверх сплине (Н. ск., 1971, 106); в) Засип правду хоч золотом — вона виплине доверху (Укр. пр., 1936, 122; 1963, 163).— Рос: Даль, 196; Снєг., 137; Рибн., 104.
44. а) За чужим столом сиди, а право суди (Висл., 267); б) За чужим столом сиди, а правдою суди (Прип., 348).
45. І в дванадцяти (суд присяжних) правди не знайти (Укр. пр., 1936, 80).
46. Іржа на залізі, а неправда в людині не утаїться (Зак. пр., 41).
47. І трьох брехунів не зложать одної правди (Прип., 263).
48. а) І за рідного батька правду кажи (Н. ск., 1971, 105); б) І на рідного батька правду кажи (Укр. пр., 1936, 123; 1963, 164).
49. І камінь би сі порушив від такої неправди, не то чоловік (Фр , II, 1, 239).
50. їж, а правду ріж (Мал., 194).
51. а) їж хліб з сіллю і з водою, живи правдою святою (Ном., 279; Укр. пр., 1963, 164); б) їж хліб з водою, живи правдою святою (Білоц., 29).
52. Кажи завжди правду, то не будеш нічого придумувати (ІМФЕ, 14-3, 211, 237).
53. Кажи правду, легше ти буде (Фр., II, 1, 236).
54. а) Кинь правду в калюжу — вона чиста буде; б) Мочи правду в калюжі, а вона все чиста буде (Н. н., Черк.).
55. Клин клином вибивай, а правду правдов глядай (Югас, 56).
56. Кожний правду знає, та не однаково її розуміють (Зак. пр., 41).
57. Коли золото випливає, тоді правда пропадає (Н. ск., 1971, 106).— Див. золото.
58. Коли праве діло, то говори сміло (Укр. пр., 1963, 164).
59. Колись була правда, да з дороги звихнулась (Укр. пр., 1963, 167).
60. Коли хочеш казати правду, кажи брехню, бо правді не ймуть віри (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).
61. Кому правди не треба, тому й честь не потрібна (Зак. пр., 41).
62. Краща правда в болоті, як неправда в золоті (Там же).
63. Краще вмерти, ніж неправду терпіти (Н. н., Черніг.).— Рос: Даль, 191. ,
64. Лише мертві можуть говорити правду на цьому світі (Ном., 111; Укр. пр., 1963, 167).
65. Лучче гірка правда, чим солодка брехня (Н. п., Черніг.).— Біл.: Рапан., 235.
66. Мала правда велику брехню переможе (Н. н.. Ів.-Фр.).
67. Маленька правдонька всі неправди переважить (Укр. пр., 1963, 165).
68. Мало говори, а правдою дорожи (Н. н., Зак.).
69. Много вікон, много світа, а правди не видно (Укр. пр., 1963, 104).
70. а) Мужицька правда єсть все колюча, а панська на всі сторони гнуча (ІМФЕ, 29-3, 123, 31); б) Мужича правда колюча, а панська на всі боки гнуча (Закр., 179; Ном., 29; Прип., 210; Укр. пр., 1936, 59; 1955, 64; Вік живи, 13; Укр. пр., 1963, 166); в) Хлопська правда колюча, а панська на всі боки гнуча (ІМФЕ, 29-3, 138, 26).
71. Нагла мова, правда готова (Прип.. 204).
72. На правду мало слів (Ном., 130; Укр. пр., 1963, 164).
73. На світі все минеться, одна правда останеться (Н. н., Ров.).— Рос: Снєг., 249.
74. а) На світі пани блукаються і з правдою минаються (ІМФЕ, 29-3, 123, 31); б) Пани в світі блукаються, та з правдою не знаються (Укр. пр., 1963, 166).
75. Наша правда тоді буде, як нас вже не буде (Там же).
76. Не буду душі вбивать, буду правду казать (Укр. пр., 1963, 140; ІМФЕ, 1-5, 461, 259).
77. а) Не все тому правда, що в пісні співають (Ном., 132; ІМФЕ, 1-5, 461, 33); б) Не все то правда, що в книжці стоїть (Зак. пр., 85);
в) Не все тото правда, що в книжці пише (Ном., 132; Висл., 302):
г) Не все то правда, що і пишуть (Ном., 132; Укр. пр., 1963, 177);
д) Не те правда, що правда, а те, що люди говорять; є) Не все то правда, що на весіллі співають (Укр. пр., 1963, 177); є) Не все то правда, що кажуть (Н. н., Вол.); ж) Не все то правда, що на весіллі ладкають (Ном., 132, Прип., 263).— Див. 2, весілля.— Рос: Даль, 202; біл.: Гр., 1, 370.
78. Не всю правду треба людям знать, треба щось і собі сховать (Прип.. 263).
79. Не діб'єшся від нього правди, як від бика молока (Фр., І, 2, 6).
80. Не любить кривити душею (Укр. пр., 1963, 164).
81. Не любить правди, як пес мила (Ном., 131; ІМФЕ, 29-3, 142, 54).
82. Нема ні в кого правди, тільки в мене та в моєї жінки (Н. «., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 311.
83. Нема ні в кім правди, тільки в реміннім поясі та в залізній пряжці (Ном., 285; Укр. пр., 1963. 140).
84. Неправда на столі, а правда на дворі (Чуб., 260).
85. Неправдою далеко зайдеш, та назад не вернешся (Вік живи, І і).—Рос: Даль, 160; біл.: Рапан., 238.
86. Неправдою твоя нога не дійде до порога (ІМФЕ, 29-3, 114, 31).
87. Не той друг, хто медом маже, а той друг, хто правду каже (Н. ск., 196',. 105).— Див. друг.
88. Не то правда, що блищить, а то правда, що пищить (Н. н.. Житом.).
89. Не шукай правди в других, коли в тебе її нема (Укр. пр., 1936. 122; 1955. 61; Вік живи, 13; Укр. пр., 1963, 167; Н. ск., 1971, 105); ... як в тебе її немає (Зак. пр., 41).— Рос: Даль, 160.
90. а) Не щодня брехня, деколи й правда (Зір., 12).— Див. 2, брехати; б) Не щодня бридня, деколи й правда (Ном., 134).— Див. 2, бредня.
91. Ніде правди діти (Укр. пр., 1955, 65; 1963. 141; Н. ск., 1971, 104).
92. Одна правда на світі живе (Н. н., Черніг.).— Рос: Даль, 556.
93. Оце тому правда була, що вкусив заєць за хвоста вола (Ном.. 133; Укр. пр., 1963, 175).
94. Пани правду не скажуть, а розумному рот зав'яжуть (Укр. пр.. 1963, 166).
96. Пани правдою кепкують, проте ж у світі панують (Там же).
96. Пан хоч і шапку зніме, та в шапці правди нема (Укр. пр., 1963, 166; Н. ск., 1971, 105).
97. Пан не любить правди, як пес мила (Там же).
98. Панська правда всюди однакова: на мужицькому горбі (Укр. пр., 1955, 64; 1963, 166).
99. По правді жить, як по воді без сліду плить (Укр. пр., 1963, 166).
100. По правді живи, по правді й умреш (Ном., 130; Укр. пр., 1955, 66; 1963, 166).
101. По правді роби —доброго кінця сподівайся (Чуб., 285; Укр. пр., 1936, 124; 1963, 165).
102. По правді роби, по правді й буде (Ном., 130; Укр. пр., 1955, 66; 1963, 165).
103. По правді роби, по правді й очі вилізуть (Чуб., 285); ... по правді й очі повилазять (Ном., 60; Укр. пр., 1963, 166).
104. а) Правда вам колет очі (Рад. Ант.); б) Правда в очі коле (Прип., 264; Н. ск., 1964, 39); в) Правда очі коле (Шиш.-Іл., 61; Югас, 61; ВНС, 20; Ном., 131; Укр. пр., 1955, 64; 1963, 165; Н. ск., 1971, 105).— Рос: Даль, 198; Рибн., 104; Жуков, 363; біл.: Hoc, 131; Гр., 2, 434.
105. Правда в воді не тоне, а в вогні не горить (Укр. пр., 1936, 121; Н. ск., 1971, 105).
106. Правда втопилась, а кривда наверх спливла (Укр. пр., 1955, 65; 1963, 167).
107. Правда добра, а щастя краще (Скр., 18).
108. а) Правда дорожча золота (Зак. пр., 42).— Рос: Даль, 195; біл.:Гр., 2, 432; б) Правда дорожча, як золото (Н. ск., 1964, 39).
109. Правда і суду не боїться (Н. н., Ів.-Фр.).
ПО. Правда в постолах, а кривда в чоботях (Укр. пр., 1955, 63; Вік живи, 13; Укр. пр., 1963, 167; Н. ск., 1971, 105).— Рос: Снег., 337.
111. Правда все горою (ІМФЕ, 29-3, 117, 33).
112. Правда є проста, та суддя може бути кривий (Прип., 264).
113. Правда єсть як гостра коса (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
114. Правда єсть ясніша від сонця (Там же).
115. Правда жартів не любить (Зак. пр., 41).
116. а) Правда з дна моря виймаєт (Зін., 240); б) Правда з дна моря виринає (Чуб., 285).— Рос: Даль, 197; Рибн., 104; біл.: Гр., 2, 433; в) Правда з дна моря вирятовує, а неправда в калюжі топить (ІМФЕ, 29-3, 146, 74); г) Правда і з дна моря виринає сухою (Укр. пр., 1955, 66); д) Правда і з морського дна суха вийде (Н. ск., 1964, 39); є) Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає (Ном., 130; Укр. пр., 1936, 123; 1963, 164; Н. ск., 1971, 104); є) Правда на дні моря виринає, а неправда потопає (ІМФЕ, 29-3, 142, 52).— Рос: Даль, 196; біл.: Рапан., 238.
117. а) Правда і без солі в очі коле (ІМФЕ, 29-3, 113, 199); б) Правда — колючка, на всі боки гнучка (ІМФЕ, 29-3, 128, 40).
118. а) Правда і в огні не горить, і в воді не тоне (Укр. пр., 1955, 66; 1963, 164); б) Правда і в морі не втоне (Ном., 130; Укр. пр., 1936, 123; 1955, 66; 1963, 164; Вік живи, 13; Н. ск., 1971, 104); в) Правда не втоне у воді і не згорить у вогні (Закр., 199; Ном., 130; Укр. пр., 1936, 123; Зак. пр., 42); г) Правда не горить у вогні і не тоне в воді (Н. н., Зак.).— Рос: Рибн., 104; Жуков, 362; Рибн., 105; біл.: Гр.. 2,
33.
119. Правда кривду переважить (Ном., 130; Укр. пр., 1936, 123; 1955, 67; Вік живи, 13; Укр. пр., 1963, 165; Н. ск., 1971, 74).
120. Правда край порога, а неправда біля стола (Укр. пр., 1955, 5; 1963, 167; ІМФЕ, 29-3, 142, 53).
121. Правда лиш одна на світі (Алекс, 4).
122. а) Правда миліша від сонця, та її з свічкою шукають (ІМФЕ, 1-5, 461, 53); б) Правда світліша сонця (Укр. пр., 1955, 65); ... світліша від сонця (ІМФЕ, 14-3, 211, 205); ... світліша за сонце (Укр. пр., 1963, 163; Н. ск., 1971, 104); в) Правда дорожча від сонця (ІМФЕ, 14-3, 211, 205); г) Правда ясніша від сонця (ІМФЕ, 29-3, 128, 40); д) Правда ясніша від сонця, та її з свічкою шукають (Укр. пр., 1955, 65); ... а її з свічкою глядають (Н. ск., 1964, 39).— Рос: Снег., 337; Рибн., 104.
123. Правда на дні моря спочиває (Ном., 13; Укр. пр., 1965, 65; 1963, 167; Н. ск., 1971, 106).
124. Правда не згине (Алекс, 4).
125. Правда — рідкий гість (Висл., 325).
126. Правда розмислу не потребує (Ільк., 78; Ном., 130; Укр. пр., 1963, 165; Н. ск., 1971, 105).
127. Правда неправду перетягне (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 450.
128. Правда старша від нас (Прип., 264).
129. Правда суду не боїться (Укр. пр., 1955, 66; Вік живи, 13; II. ск., 1971, 104).— Рос: Даль, 195.
130. Правда та кривда — як вогонь та вода (Укр. пр., 1955, 65; 1963. 165).
131. Правда твоя, що на вербі груші, а на осиці кислиці (ІМФЕ, 1-5, 461, 260).
132. Правда у трісках, а неправда в подушках (Прип., 264).
133. Правда холодна, а брехня тепла (Чуб., 285; Укр. пр., 1963, 179).
134. Правда — як гостра коса (Укр. пр., 1955, 66).
135. а) Правда, як масло, все скрізь наверх спливає (ІМФЕ, 29-3, 128. ЗІ); б) Правда, як олива, наверх вийде (Висл., 235; Ук. пр., 1936. 128; 1955, 66); в) Правда вийде наверх, як олива (Прип., 264); г) Правда, як олія, вийде наверх (Закр., 199); д) Правда, як олія, скрізь наверх спливає (Укр. пр.. 1963, 163; 11. ск., 1971, 104).— Рос: Даль, 197; біл.: Гр., 2, 432.
136. Правди люди не люблять, але шукають її (Прип., 264).— Біл.: Г р.. 2. ІЗ і.
137. а) Правди на ніготь, а дадуть на лікоть (ІМФЕ, 29-3, 118. ЗІ); б) Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть (Там же).
138. Правди не сховаєш (Укр. пр., 1955, 65; 1963, 164).— Біл.: Гр., 2. 432.
139. Правди, як шила в мішку, не сховаєш (Н. н., Черніг.).— Рос: Даль, 200.
140. Правді давно видзвонили (Прип., 264).
141. Правдою не задражниш (Укр. пр., 1963, 165).
142. Правдою не поживитися (Зін., 240).
143. а) Правдою перейдеш цілий світ, неправдою ані до порога! (Укр. пр., 1963, 167); б) Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою ані до порога (Ільк., 78; Ном., 130; Висл., 325; Укр. пр., 1961, 225; Н. ск., 1971, 105); в) Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою ані до порога не дійдеш (ІМФЕ, 29-3, 142, 31); г) Правдою цілий світ перейдеш і назад вернеш, неправдою ані до порога не дійдеш (ІМФЕ, 29-3, 114,
31); д) Правдою цілий світ обійдеш та назад вернеш (Прип., 264); є) Правдою весь світ зійдеш, а неправдою ані до порога (Укр. пр., 1963, 165; Н. ск., 1971, 105); є) Світ неправдою перейдеш, а назад сі не вернеш (Фр., III, 1, 73); ж) 3 неправдою світ пройдеш, а назад не вернешся (Зак. пр., 40); з) Світ неправдою перейдеш, а назад не вернешся (Фр., III, 1, 73).— Рос: Рибн., 106; біл.: Рапан., 235.
144. Правду вовки з'їли (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 434.
145. Правду говорить не язик, а душа (Н. н., Вол.).— Біл. 2, 432.
146. Правду казала баба, коли не брехала (Літ. газ., 1961, 29. IV).
147. Правду казати — приязнь теряти (Висл., 325).
148. Правду кожний хвалить, та не кожний її любить (Зак. пр., 42).— Рос: Снєг., 497.
149. Правду не сховаєш (Зак. пр., 42; Н. ск., 1971, 105).
150. Правду сховаєш, та й сам з ями не вилізеш (Укр. пр., 1955, 64; 1963, 165).
151. Правду повість лем тоді, як ся замилить (Н. ск., 1964, 41).
152. Правду чоловік почитає, а неправду кожний лає (ІМФЕ, 29-3, 114, 31).
153. П'яні й діти і нехотя правду скажуть (Ільк., 80; Закр., 201).
154. Ріж правду в очі, а об решту не питай (ІМФЕ, 29-3, 113, 43).
155. Скажи правду — наживеш ворога (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 434.
156. Сказав на гривню правди (Ном., 134; Укр. пр., 1963, 165).
157. Стара правда і старе вино усе мають силу (Прип., 321).
158. Стій за правду горою, то й люди з тобою (Зак. пр., 42).
159. а) Стільки правди, як у кози хвоста (Укр. пр., 1936, 240; Н. ск., 1971, 105); б) У нього стільки правди, як у кози хвоста (Укр. пр., 1961, 223; 1963, 106); в) Стільки правди, як у шелягу срібла (Укр. пр., 1963, 165; Н. ск., 1971, 105); г) Стільки правди, як у решеті води (Шиш.-Іл., 70; Ном., 134; Мал., 207; Укр. пр., 1963, 165); д) Тілько правди, як у решеті води; є) Ту тої правди тілько, як у решеті води (ІМФЕ, 29-3, 128, 31); є) У нього стільки правди, як у решеті води (Н. ск., 1971, 105).— Рос: Даль, 203.
160. а) Така правда, як на вербі груші (Укр. пр., 1963, 175); б) Правда твоя, що на вербі груші, а на осиці кислиці (Укр. пр., 1963, 175).
161. а) Там, де великі вікна, багато світла, а мало правди (Ном.. 142; Фр., І, 1, 219; Укр. пр., 1955, 64; Вік живи, 13); б) Де много вікон, много світла, але правди не видко (Фр., І, 1, 219).
162. Тепер правдою на світі не проживеш (Ном., 15).
163. Ти мені брат, а правда мені мати (ІМФЕ, 14-3, 211, 238).
164. а) Тільки правди, що в цигані (ІМФЕ, 29-3, 174, 31); б) Мабуть, тільки й правди, що в цигана та в бога (ІМФЕ, 8-КІ, 39, 29).
165. Той дає раду, хто знає правду (Ном., 119; Укр. пр., 1955, 67; 1963, 164).
166. Тільки то й правди на світі, що смерть: вона знає, хто бідний, а хто багатий (Укр. пр., 1963, 166). <
167. а) То пустиї слова, бо правди в них нема (Закр., 211); б) То пустії слова, але правди в них нема (Ном., 132).
168. Топчи правду в калюжу, а вона все чиста буде (Укр. пр., 1936, 133; 1955, 65; Вік живи, 13); ... а все чиста буде (Укр. пр., 1963, 163; Н. ск., 1971, 104).
169. Торгуй правдою — більше бариша буде (Укр. пр., 1963, 167).
170. Трохи січки, трохи трини, трохи правди, трохи кпини (Прип., 264).
171. Убрався в правду, як татарин в зброю (Ном., 134).
172. Уже сім літ, як правди ніт (Ном., 130; Фр., III, 1, 100).
173. У кожнім камені іскра, у всякій людині правда, та не скоро її виб'єш (Укр. пр., 1963, 166).
174. У нього правда на язиці, душа на долоні (Укр. пр., 1963, 164).
175. У ногах правди нема (Н. н., Черк.).— Рос: Снєг., 55; біл.: Рапан., 240.
176. Хай буде й лож, коли правди слухати не мож (Прип., ЗО).
177. а) Хіба помилившись правду скаже (Укр. пр., 1936, 243; 1963, 165); б) Хіба помилиться та правду скаже (Укр. пр., 1955, 189).
178. а) Хліб їж, а правду ріж (Ном., 130); б) Хліб-сіль їж, а правду ріж (ВНС, 29; Шиш.-Іл., 76; Ном., 130; Закр., 215; Укр. пр., 1936, 123; 1955, 67; Вік живи, 13; Укр. пр., 1963, 163; Н. ск., 1971, 104); в) Хліб-сіль їж, правду не ріж, а говори (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Рос: Снєг., 429; Даль, 195; біл.: Hoc, 172; Гр., 2, 434.
179. а) Хоч дідька з'їж, а правду ріж (Прип., 101); б) Хоч чорта з'їж, а ... (Прип., 139).
180. Хоч голий, та правий (Укр. пр., 1955, 66). — Див. 2, голий.
181. Хоч правду женуть люди, та правда завше буде (Прип., 264).
182. Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує (Укр. пр., 1955, 64).— Див. 2, брехати.
183. Хто за правду горою, той не боїться і бою (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
184. Хто з правдою зрідниться, той і грому не боїться (Укр. пр., 1936, 122; 1955, 66; Вік живи, 14; Укр. пр., 1963, 164).
185. а) Хто любить правду, той любить світ (ІМФЕ, 29-3, 142, 31); б) Хто любить світ, той любить правду (Ільк.. 102; Ном., 130; Укр. пр., 1963, 165).
186. Хто любить правду, тому брехня не в ваду (Укр. пр., 1963, 167).
187. Хто не звик правди казати, той завжди ласий панувати (Укр. пр., 1963, 166).
188. Хто побреше, той на плечах понесе, а хто правду повість, той і не попоїсть (Укр. пр., 1955, 63; 1963, 166).
189. Хто правдою живе, тому дихати не дає (Прип., 31).— Рос: Даль, 188.
190. Хто сумління не має, той правди не знає (Укр. пр., 1955, 67).
191. Хтось так доладно правди не скаже, як інший збреше (Н. н., Вол.).
192. Хто правди не боїться, той і людей не ганьбиться (Зак. пр., 42).
193. Це така правда, як ти попадя (Ном., 133; Укр. пр., 1963, 175).
194. Циган раз на віку правду скаже, та й то кається (Н. н.. Черк.).— Рос: Даль, 348.
195. Ця правда схожа на брехню (Укр. пр., 1963, 177).
196. Час дорогий, та правда ще дорожча (Прип., 204).
197. а) Чиє пиво на столі, того правда у селі (ІМФЕ, 29-3, 114, 90).— Див. 1, пиво; б) Чия горівка на столі, того правда у селі (Фр., І, 2, 417; Прип., 77; Н. ск., 1964, 164).
198. Чия сила, того й правда (Н. ск., 1964, W).— Див. 2, сила.
199. Чия хата, того й правда (Закр., 221).— Див. 1, хата.
200. Ще стільки добра і правди на світі, що бідному дні йдуть, як і багачеві (Прип., 105).
201. Щирая правда всюди куток знайде (Шиш.-Іл., 86; Ном., 130; Укр. пр., 1955, 67; 1963, 163).
202. Як будеш з правдою кохаться, то не будеш паном зваться (Ном., 264; Укр. пр., 1955, 63; 1963, 166).
203. Як з каменя води, так з нього правди (Н. н., Черк.).— Біл.: Рапан., 160.
204. Як правду сказавши, будуть бить, зв'язавши (Ном., 76).
Кривда.
1. А з чого збив маєтки, як не з чужої кривди? (Укр. пр., 1955, 8).
2. Де кривда буде, там добра не буде (ІМФЕ, 29-3. 121. 39).
3. Кожному кривда не мила (Зіи., 230; Ном., 46; Укр. пр., 1963, 168).— Біл.: Гр., 2, 435.
4. а) Краще кривду перетерпіти, як кривду чинити (Ільк., 51; Ном., 46; Укр. пр., 1963, 168; Н. ск., 1971, 106); б) Краще кривду терпіти, як горе робити (Зак. пр., 41); в) Лучче кривду терпіти, як кривду чинити (ІМФЕ, 1-5, 461, 36).
5. а) Кривда людська боком вилазить (Ільк., 47; Ном., 46; Висл., 282; Фр., II, 2, 308; Прип., 171; Укр. пр., 1963, 168); б) Кривда людська боком вилізе (Укр. пр., 1955, 67); в) Людська кривда боком вилазить (Н. ск., 1976, 15); г) Людська кривда панам боком вилізе (Н. ск., 1971, 73); д) Чужа кривда боком вилізе (ІМФЕ, 1-5, 396, ПО).— Біл.: Рапан., 240.
6. Кривда від правди, як тінь від сонця, ховається (//. п.. Вол.).— Біл.: Гр., 2, 435.
7. Кривда правду переборе і від того бідним людям горе (ІМФЕ, 15-3, 201, 348).
8. Кривда сидить за столом, а правда жебракує коло дверей (Н. ск., 1964, 38).
9. Людськов кривдов не доробишся (Фр., II, 2, 308).
10. Не бійся людину похвалити, а бійся скривдити дарма (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
11. Не чини кривди й комашці (Укр. пр., 1963, 168).
12. Руснак-неборак: хто не хоче, той го не кривдит (Фр., III, 1,3).
13. Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей (Ном., 46; Укр. пр., 1963, 168).
14. Чужа кривда не вийде на добре (Висл,, 353).
15. Чужа кривда не загріє (Прип., 398; ІМФЕ, 29-3, 117, 31).
16. Чужою кривдою не доробишся (Прип., 171).
17. Я прийшов за своею кривдою, а вашою правдою (Прип., 267). Одному... другому... (про добро і горе, правду і кривду).
1. а) Не всім однаково дано: одному ситце, другому решітце (Укр. пр., 1963, 184); б) Одному аж горлом вертає, а другий з голоду здихає (Укр. пр., 1955, 7; 1963, 117); в) Одному аж з горла пре, а другий з голоду мре (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 428; г) Одному сонце світить, а другому і місяць не зблисне (Укр. пр., 1963, 184); д) Одному густо, а другому пусто (Перем., 1854, 105).— Біл.: Гр., 1, 432; е) Одному в пустині живеться, а другому щастя і в людях не береться (Укр. пр., 1963, 184); є) Одному на трісочці прядеться, а другому й веретенце не хоче (Укр. пр., 1963, 184).
2. а) Один скаче, другий плаче; б) Один голосно плаче, а другий весело скаче (ІМФЕ, 29-3, 154, 11); в) Один скаче, десять плаче (ІМФЕ, 1-5, 461, 54); г) Одні скачуть, другі плачуть (ІМФЕ, 29-3, 120, 31); д) Один плаче, другий скаче (Ном., 35; Висл., 261; Н. ск., 1964, 29); є) Одні плачуть, другі скачуть; є) Так на світі ведеться: один плаче, а другий сміється (П. н.. Рое.).— Рос: Даль, 629; біл.: Гр., 1, 431.
На роду написано.
1. Кому як на роду написано (Укр. пр., 1963, 182).
2. Що написано на роду, того не об'їдеш і на льоду (Укр. пр., 1963, 182, Н. ск., 1971, 98).
Причина.
1. Без причини і волос з голови не впаде (Укр. пр., 1963, 183).
2. І трясця не бере без причини (Там же).
3. Причина перед очима (Там же).
* * #
Веселість.
1. Веселе дерево весело й співає (ІМФЕ, 1-5, 462, 54).— Див. 1, дерево.
2. Веселість проганяє тугу (Прип., 36).
3. Веселість — то половина здоров'я (Фр., І, 1, 149).
4. З веселими не жаль сі й повеселити (Там же).
5. Любимо повеселитися, особливо поспати (Н. н., Київщ.).
6. Нині сі весели, а завтра заплачеш (Фр., І, 1, 149).
7. По веселости плач наступає (Там же).
8. Сякий-такий Пантелій, а все-таки веселій (Укр. пр., 1936, 331).
9. Три дні не їж, а весело дивися (Прип., 36).— Див. 1, їсти.
10. Хоч нічого їсти, та весело жити (Шиш.-Іл., 77).— Див. 1, їсти.
11. Як Павло, то й весело (Укр. пр., 1963, 767).— Див. 2, Павло.
Втіха, тішитися.
1. Без утіхи і життя не миле (Фр., 1, 1, 288).
2. Було втіхи чотири міхи (Фр., І, 1, 288; Прип., 60).
3. а) Буде утіха, як з дірявого міха; б) Втіха, як з подертого міха (Фр., І, 2, 288); в) Втіха, як з порожнього міха (Ном., 249); г) З нього така втіха, як з дірявого міха (Вік живи, ЗО).
4. Втіхи година, а біди до смерті (Прип., 60).
5. Гірка то втіха, що по ній плач наступає (Фр., І, 2, 288).
6. Добре діло утіха, як ділові не поміха (Н. ск., 1971, 96); ... коли ділові не поміха (Скр., 84).
7. Єдному втіха, другому смуток (Фр., І, 2, 288).
8. Коротка втіха, довгий жаль (Фр., І, 2, 289).
9. Нема втіхи без смутку (Там же).
10. Тішся, дурна, щось попадя (Прип., 331).
11. Якби чоловік не потішився, то б повісився (Укр. пр., 1963, 767).
12. а) Як ти тішишся, вороги смутяться (Ном., 185); б) Як ти ся смутиш, вороги ся тішат (Фр., III, /, 212); в) Як ти тішишся, вороги смутяться, як ти смутишся, вороги тішаться (Укр. пр., 1963, 706).
Радість.
1. а) В радості й здоров'ї і кучері буяють, в клопотах і турботах вони випадають (ІМФЕ, 14-3, 211, 322); б) 3 радості кучері в'ються, а з печалі січуться (Н. н., Київщ.).— Рос: Снєг., 316.
2. Кому радість, а кому й горе (Н. н., Черк.).
3. Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Ільк., 50; Ном., 46; Фр., III, І, 3; Укр. пр.. 1963, 186; ІМФЕ, 1-5, 462, 145); ... по котрій смуток настає (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).
4. а) По сльоті настане погода, а по журбі — радість < II. її.. Бук.); б) По радості наступає смуток (Фр., ПІ, 2, 514; Прип., 273).
5. Радість красить, а печаль палить (Укр. пр., 1955, 35; 1963, 187).
6. Радість — не радуйся, смуток — не смутися (Ном., 113; Укр. пр., 1963, 338).
Гризота.
1. В гризоті година роком стає (Фр., І, 2, 449).
2. Від гризоти голова сивіє, а розум дуріє (Там же).
3. Гризота спати не дає (Фр., І, 2, 450).
4. З гризоти аж почорнів (Там же).
б. І в Парижу має чоловік грижу (Фр., І, 2, 449).
6. Кожний має свого моля, що його гризе (Нам., 41; Укр. пр., 1963, 186).
7. На гризоту й плач не поможе (Фр.. /, 2, 450).
8. Не поможе гризота, лиш поможе робота (Прип., 81).
9. Отто гризота, не іде хліб до рота (Там же).
Досада.
1. Досада скребе, як кішка лапою (Алекс, 43).
2. Досаду причепи ззаду (Манж., 170). Жаль.
1. Жалю по киселю! (Укр. пр., 1963, 186).
2. Жаль ваги не має (Ном., 45; Фр., III, 2, 435; Прип., 118; Укр. пр., 1963, 186).
3. а) Жаль много може (Зін., 224; Ном., 45); б) Жаль много може, жаль ваги не має (Н. н., Вол.).
4. Жаль, та не вернеться (Укр. пр., 1963, 186).
5. Жаль мутить, голод краде (Там же).
Журба, журитися.
1. Бузьок на хаті, а журба в кімнаті (Прип., 128).
2. Була роботяща людина, та журба зв'ялила (Укр. пр., 1936, 131).
3. Від журби голова лисіє, а розум дуріє (Фр., II, 1, 137; Алекс, A3).
4. Від журби посивів (Зак. пр., 28).
5. Від розкоші кучері в'ються, від журби — січуться (Ном., 265; Укр. пр., 1963, 187; Н. ск., 1971, 99).— Рос: Снег., 390.
6. Гадка гадку прошибає, журиться, що нічого не має (Висл., 245; Укр. пр., 1963, 187; Н. ск., 1971, 99).
7. Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь (Укр. пр., 1963, 632).
8. Довгі думки — лишня журба (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
9. Журба здоров'я відбирає, до гробу попихає (ІМФЕ, 29-3, 115, 16).
10. а) Журба гірша, як хвороба (Висл., 264; Фр., II, 1, 137; Укр. пр., 1955, 36; 1963, 187); б) Журба гірша хвороби (Зак. пр., ЗО).
11. Журба журбі не рівна (Прип., 128).
12. Журба їсть людину, як ржа залізо (Там же).
13. Журба — не матінка (Ном., 45; Укр. пр., 1963, 187).
14. Журба — не сонце, а сушить добре (Укр. пр., 1936, 132; 1955, 35); ... а сушить (Зак. пр., ЗО).
15. Журба плугом по серцю оре (Укр. пр., 1936, 131; 1955, 35; 1963, 187).
16. Журба серце з'їдає, розум відбирає (ІМФЕ, 29-3, 119, 88).
17. Журба сорочки не дасть (Ільк., 34; Ном., 45; Фр.. II, 1, 137; Укр. пр., 1955, 70; 1963, 187; Н. ск., 1971. 33).
18. а) Журба сушить, журба в'ялить, журба із ніг валить (Вік живи, 20); б) Журба та горе з ніг звалять, а біда землею привалить (Укр. пр.. 1963, 188).
19. Журбою горя не здолаєш (Укр. пр., 1955, 70).
20. а) Журбою поля не виореш (Прип., 128); б) Журбою поля не переїдеш (Ном., 45); в) Журбою поля не перейдеш (Закр., 163; Фр., 11.1, 137; Укр. пр., 1955, 70); г) Журбою лиха не перейдеш (ІМФЕ. 1-5, 461, 185).
21. Журилася мати мною, як риба водою (Прип., 128).
22. Журиться, а чого іще треба? Хіба лиха (Укр. пр., 1963, 188).
23. Журиться, де сі воробці подіют, як корчма згорит (Фр., II, 1, 137).
24. Журиться, як кобила, звернувши в болото (Укр. пр., 1963,
188).
25. Журиться, як кобиляча голова, коли віз перевернула (Фр., II, 1, 137).
26. Журишся тим, що в мене грошей нема (Там же).
27. Зажурився, що в мене грошей нема (Ном., 125).
28. а) Козак журби не знає (Укр. пр., 1955, 70); б) Козак журби не має (ІМФЕ, 29-3, 117, 31).
29. Кінь має велику голову, то може журитися (ІМФЕ, 29-3, 140, 5).
30. а) Най кобила журиться, що велику голову має (Фр., II, 1, 274); б) Нехай журиться кобила — у неї голова велика, а нам чого? (Укр. пр., 1963, 188); в) Най сі журит кобила, що велику голову має (Фр., II, 1, 137); г) Нехай той журиться, що велику голову має (ІМФЕ, 29-3, 138, 34); д) Нема чого журитися: нехай той журиться, що велику голову має (Ном., 45).
31. Най сі мнов біда журит, а не я нев (Фр., II, 1, 137).
32. На світі все так буває, що один тішиться, а другий з нужди і журби умирає (ІМФЕ, 29-3, 120, 31).
33. Не було печалі, так чорти накачали (Укр. пр., 1936, 406).— Рос: Даль, 159.
34. Не журись, а то постарієшся (Н. н., Черк.).
35. Не журися: все мине і тебе дідько возьме (Фр., II, 1, 137).
36. Не журися, до роботи берися (Там же).
37. Не журись, ділом поспішай (Укр. пр., 1963, 188).
38. Не журися, най сі той журить, що гроші має (Фр., III, 2, 439).
39. Не журись, якось-то буде (Ном., 45; Укр. пр., 1963, 188).
40. Не журіться, хату продайте, гроші віддайте, гадки не майте (Фр., II, 1, 138).
41. Не журу ся звіздами, коли місяць світить (Там же).— Див. 1, місяць.
42. Не потурай журбі: вона тобі ножем під серце, а ти їй під ніс перцю (Укр. пр., 1936, 188; 1955 70; 1963, 187).
43. Нудьгу годую, журбу споживаю, а сум колишу (Укр. пр., 1955, 35; 1963, 187).
44. По сльоті погода, по журбі радість настає (ІМФЕ, 14-3, 211, 176).
45. Пощо тим журитися, що не може змінитися (Прип., 128).
46. Робота не дає журбі журитися (Алекс, 43).— Див. 1, робота.
47. Сів та й зажурився, а далі встав, підголився (Фр., II, 1, 138).
48. Так як корінь вода миє, так за журби серце мліє (ІМФЕ, 29-3, 113, 33).
49. Хоч лучиться печаль на одну годину, запомнить (забуде) і милу родину (Ном., 45; Укр. пр., 1963, 187).
50. Хто може своєю журбою обділити друга, тому хоть на часочок сплине з серця туга (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
51. Чого журиться? Нехай ті журяться, що заміж ідуть (Ном., 45; Зір., 15; Укр. пр., 1963, 188).
52. Якого дідька журиться! (Укр. пр., 1963, 188). Печаль.
1. З печалі не мруть, а сохнуть (Н. н., Черк.).— Рос: Даль, 140.
2. а) Іржа залізо їсть, а печаль — серце (Укр. пр., 1963, 186).— Див. 1, залізо; б) Міль їсть одежу, а печаль — серце (Н. н., Ів.-Фр.). Рос: Снег., 353; Даль, 140—141, Рибн., 112.
3. Чужу печаль і з хлібом з'їси, а своя і з калачем в горло не йде (Перем., 1854, 105).— Рос: Даль, 611.— Див. біда.
Сміх.
1. Буває сміх і крізь сльози (ІМФЕ, 14-3, 211, 158).
2. Дурню сміх — розумному сльози (Ном., 47; Укр. пр., 1963, 489).
3. І сміх, і горе (Н. н., Сумщ.).— Рос: Даль, 869.
4. Краще сміятися, ніж плакати (Н. н., Черк.).
5. Людям сміх, а мені плач (Ном., 47; Укр. пр., 1963, 189).
6. а) Над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш (Укр. пр., 1955, 217); б) Над іншими посміявся, над собою поплачеш (Зак. пр., 85).
7. Нема сміху без плачу (Фр., НІ, 1, 130).
8. Не смійся багато, бо скоро будеш плакати (ІМФЕ, 14-3, 211,
142).
9. Одні очі і плачуть, і сміються (Укр. пр., 1955, 264; ІМФЕ, 1-5,
461, 55).
10. а) По сміху плач наступає (Висл., 325; Ном., 249; Укр. пр., 1963, 489); б) По сміху плач (Фр., ПІ, 1, 130); в) По сміху плач часто наступає (Фр., III, 1, 130).
11. Скоре на сміх — гостре на плач (ІМФЕ, 14-3, 10, 31).
12. Сміх до плачу доводить (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 402.
13. Та нехай люди сміються, аби не плакали (Укр. пр., 1963, 491).
14. а) Тобі сміх, а мені плач (Ном., 249; Укр. пр., 1963, 489); б) Тобі смішки, а мені горе (Н. н., Черк.).
Плач.
1. Або плач, або скач (Нрип., 254).
2. Буде плачу досхочу! (Укр. пр., 1963, 190).
3. В гіркий кулак ще будеш плакати (Прип., 254).
4. Він так плаче, аж до землі припадає (ІМФЕ, 15-3, 201, 196).
б. Всі бачать, коли я веселюся, ніхто не бачить, коли плачу (ІМФЕ, 14-3, 211, 181); ... а ніхто не бачить, як заплачу (Укр. пр., 1963, 20).
6. Виплачся, легше серцю стане (Фр., І, 1, 181).
7. Говорив би, та слів нема, плакав би, та сліз нема (Ном., 42; Укр. пр., 1963, 189).
8. Двом і плакати легше (ІМФЕ, 29-3, 113, 124).
9. До права два скачут, а по праві єден скаче, другий плаче (Перем., 1854, 102).
10. Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться (Укр. пр., 1963,
672).
11. Жінка плаче, діти плачуть, сам плачеш, а луччого не бачиш (Ном., 48; Укр. пр., 1963, 188).
12. Заплач, дурню, по своїй голові (Ном., 47).
13. Заплач, Матвійку, дам копійку (Ном., 47).— Див. 2, Матвій.
14. За плачем сміх, за сміхом плач (Н. ск., 1964, 33).
15. І плачу, і кортить мене, і таки не піду (Прип., 166).
16. І плач не поможе, як зле зробиш, небоже (ІМФЕ, 29-3, 116, 33).
17. Козак з біди не заплаче (Укр. пр., 1955, 70).
18. Кого не пече, той не плаче (Югас, 61).
19. Ліпше сяка-така пісенька, ніж плач (Укр. пр., 1955, 274).
20. Ми вже так його проплакали, що наші сльози його втопили б, якби всі зібрать докупи (Укр. пр., 1963, 113).
21. На похороні плач, на весіллі — танцюй (Укр. пр., 1963, 338).
22. Не жаль плакати, коли є за чим (Закр., 186; Ном., 48; Висл., 304; Фр., П, 1, 96; Прип., 10; Укр. пр., 1963, 189).
23. Не плакав би сліп, якби бачив світ (Прип., 308).
24. Не плач за жінкою — буде друга (Укр. пр., 1963, 673).
25. Не плач за розіллятим молоком (Прип., 254).
26. а) Не плач, як згубиш, не радій, як знайдеш (Укр. пр., 1936, 415); б) Не радій найшовши, не плач загубивши (ІМФЕ, 8-К2, 17, 81, Яворн.).
27. Не того я плачу, що мама вмерла, але що я у ноги змерзла (Прип., 255).
28. Нехай по їм плаче земля та вода, а не я, молода (Укр. пр., 1963, 672).
29. Нехай ті плачуть, що заміж ідуть (Ном., 48; Укр. пр., 1963, 189).
30. Нехай тії плачуть, що нам зле зичуть (Ном., 48; Висл., 310; Укр. пр., 1955, 70; 1963, 189).
31. Ніж мать удвох плакать, то лучче одному (Укр. пр., 1963, 672).
32. а) Півсвіта плаче, півсвіта скаче (Фр., ПІ, 2, 519); б) Світ скаче, світ плаче (Ном., 35).— Див. світ.
33. Пізно плакати за волоссям, коли вже голову зняли (ІМФЕ, 14-3, 211, 161).
34. а) Плаче кривавими сльозами; б) Так що тільки кривавії не ллються (Укр. пр., 1963, 188).
35. а) Плачем ділу не поможеш (Фр., ПІ, 2, 519); б) Йой не йой, а плач не поможе (Н. н., Бук.).
36. а) Плачем лиха не виплачеш (Гатцук, 345; Ном., 48; Укр. пр., 1955, 70; Укр. пр., 1963, 34); ... не виженеш (Вік живи, 20); ... не направиш (Прип., 225); ... не одбудеш (ІМФЕ, 1-5, 461, 185); б) Плач в біді не поможе (ІМФЕ, 14-3, 211, 205).— Рос: Снег., 324.
37. Плачеш, плачеш та й ухнеш (Укр. пр., 1955, 70; 1963, 189).
38. Плачу, аж хата ходить (Укр. пр., 1963, 188).
39. Плач, плач, будеш мати чорні очі (Прип., 255).
40. Поплач, кумо, над моїм чоловіком (Укр. пр., 1963, 672).
41. Приплакала бабка увесь ліс, а по їй ні біс (Ном., 48).
42. а) Рад би й не плакати, та сльози течуть (Н. н., Вол.); б) Раді б не плакати, самі сльози ллються (Н. н., Черк.).— Рос: Даль, 142.
43. Серце плаче, та сліз не має (Прип., 255).
44. Сиди та грійся — плач та втирайся (Укр. пр., 1963, 190).
45. Так за ним плакали, що д'горі чолом їм сльози текли (Зак. пр., 75).
46. Хай до того ідуть плачі, хто їсть калачі! (Вік живи, 12).
47. Хай ті плачуть, що нам лиха зичуть (Прип., 255).
48. Хоч плач, а хоч перебач (Там же).
49. Хоч плач і не втирайся, а в тугу не вдавайся (Укр. пр., 1936, 101; 1955, 31; 1963, 190).
50. Хоч плач, не плач, а ви… Продолжение »