35. Стільки віри, що на воді піни (Прип., 47).
36. Хоч ти хрести їх — не повірю (Укр. пр., 1963, 176).
37. Хто не вірить, хай собі перемірить (Прип., 48).
38. Хто нікому не вірить, сам віри не має (Фр., І, 1, 226; Прип., 48).
39. Хто скоро повірить, той скоро і пропадає (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
40. а) — Цигане, якої ти віри? — А тобі якої треба? (Ном., 60); б) — Якої ти віри, цигане? — А якої вам треба? (Фр., III, 2, 533).
41. Чи вірите, чи ні, але не вірте сатані (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
42. Що міра, то віра (Прип., 47).
43. Яка віра, така й офіра (Фр., І, 1, 224; Прип., 47).— Біл.: Гр., 2, 166.
44. а) Я такої віри, що волю живіт натягнути, як мащений пиріг лишити (Прип., 47); б) Я такої віри, що каже: гріх, аби пироги в мисці лежали; в) Я такої віри, що як сплю, то їсти не хочу (Фр., І, 1, 224).
Надія.
1. Без надії чоловік дуріє (Прип., 213; Укр. пр., 1963, 156).
2. Марна твоя надія (Фр., Ill, 2, 494).
3. Надія в бозі, коли хліб у стозі (Прип., 213).
4. Надія в кут скрилася (Ільк., 56; Ном., 108).
5. Надіявся дід на мід та й утратив обід (Прип., 214).— Див. 2, дід.
6. а) Надія є добре снідання, та лиха вечеря (Прип., 213); б) Надія — добрий сніданок, але погана вечеря (ІМФЕ, 14-3, 211, 139).
7. а) Не покидай надії, хотя й зле тобі ся діє (ІМФЕ, 29-3, 131, 31); б) Не покидай надію, чи зле, чи добре ти ся діє (ІМФЕ, 29-3, 116, 31).
8. Не тратьте, куме, надії, спускайтесь на дно (Прип., 214).
9. Сама надія ніколи не гріє (Укр. пр., 1963, 156).
10. Хто має надію, той молодіє (Н. н.. Черк.).
11. Хто надію стратить, той жити не вартий (Укр. пр., 1955, 74; 1963, 156).
Чекання, чекати, ждати.
1. Важко ждать, як нічого не видать (Укр. пр., 1963, 102).
2. В добру хвилину чекай злої (Ном., 114).
3. Вже як налупилось, то й вилупиться, колись-таки діждемось (Укр. пр., 1963, 155).
4. Два третього не ждуть (Прип., 250).
5. а) Діждемо пори, що й ми виліземо з нори (Укр. пр., 1936, 102; 196$, 155; П. ск., 1971, 73); б) Діждемо пори, що й пани злізуть з гори (Укр. пр., 1963, 155).
6. Дочекався гречаної паски (Прип., 110).
7. Ждав би й до ночі, аби лиш дістав помочі (Прип., 119).
8. а) Ждав і жданки поїв (Фр., II, 1, 99; ІМФЕ, 29-3, 117, 24):
б) Ждали, ждали та й жданки розгубили; ... та й жданки погубили (Ном., 109); ... та й жданки поїли (Укр. пр., 1955, 293; 1963, 416);
в) Ждемо, ждемо та й жданки поїли (Чуб., 301; Укр. пр., 1936, 102). Рос.: Даль, 120; біл.: Hoc, 'її: Гр.. 2. 10.
9. а) Ждала, ждала та й годі сказала (Ном., 109); б) Ждали, ждали та й годі сказали (ІМФЕ, 29-3, 117, 25); в) Ждали, ждали та й жданки погубили (ІМФЕ, 29-3, 117, 2і).
10. Ждали згори, а підпливли низом (Укр. пр., 1936, 296).
11. Жди го тогди, як сі вода догори оберне (Фр., II, 1, 99).
12. а) Жди, собачка, здохне конячка, одержиш м'ясо (ІМФЕ, 29-3, 117, 31); б) Чекай, же, нім кобила здохне (ІМФЕ, 29-3, 139, 11).— Див. 1, собака.
13. Жди з моря погоди (Укр. пр., 1963, 315).
14. З ліску дождешся, а з піску ніколи (Ном., 159; Укр. пр., 1963, 522).
15. Не ждати з тебе пуття (Укр. пр., 1963, 404).
16. Не так склалось, як ждалось (ІМФЕ, 29-3, 113, 184).
17. а) Ніхто наперед не знає, що кого чекає (Н. н., Вол.); б) Ніхто не вгадає, де го що чекає (Фр., І, 1, 141); в) Ніхто не знає, що кого чекає (Вік живи, 19).— Біл.: Гр., 2, 419.
18. Нічого, ми підождем, а все-таки своє візьмем (Укр. пр., 1963, 460).
19. Підожди, Іване, аж приложу гірчиці до рани (ІМФЕ, 29-3, 113, 147).
20. Тяжко ждати, як нічого видати (Н. н., Черніг.).— Рос: Даль, 121.
21. Хто жде, той ся дожде (Фр., II, 1, 100).
22. Хто живий, діжде (Укр. пр., 1963, 315).
23. Хто не дочекає, той долежить (Фр., II, 1, 45).
24. Чекає, доки саме не прийде (Зак. пр., 98).
25. Чекай го надворі, він ся найде в коморі (Н. ск., 1964, 40).
26. Чекай ряду, дістанеш коляду (Укр. пр., 1963, 531).
27. Чого ти ждеш, манної з неба? (Н. н., Черк.).
28. Як є, так жму, а нема, так жду (Ном., 270).
Щастя — нещастя.
1. Без щастя в ліс по гриби не ходи (Н. н., Вол.).— Див. 1, гриби.
2. Більше щастя, як розуму (Прип., 350).
3. Бог не без милості, козак не без щастя (Укр. пр., 1963, 180).
4. Було щастя та пропало і нічого не зістало (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
5. Від щастя не тікають, щастя доганяють (Н. н., Київщ.).
6. В нещастю нема ні брата, ні свата (Ільк., 13; Ном., 46; Висл., 243; Укр. пр., 1963, 185).
7. В єдній хвилі щастя й нещастя (Фр., III, 1, 259).
8. В одно щастя всім не вкачаться (ІМФЕ, 8-К2, 9, 147, Яворн.; Укр. пр., 1963, 181).
9. а) Всякий свого щастя коваль (Укр. пр., 1963, 179; Н. ск., 1971, 97); б) Кожний є собі сам ковалем свого щастя (Н. ск., 1964, ЗО); в) Усяк свого щастя коваль (Фр., сл., 161); г) Чоловік свого щастя коваль (ІМФЕ, 29-3, 129, 31).— Рос: Снєг., 47; Даль, 66; Рибн., 110; біл.: Гр., 2, 420.
10. В чуже щастя не вкуиитися (Зін., 217; Укр. пр., 1963, 180).
11. В щасті не без ворога (Шиш.-Іл., 17; Ном., 36; Укр. пр., 1963, 180).
12. Дівка не без щастя, козак не без долі (Н. ск., 1971, 97).— Див. доля.
13. «Дай, боже, щастя»,— просила Настя (Прип., 350).
14. Де щастя родиться, там і зависть плодиться (Н. н., Київщ.).— Рос: Снєг., 67.
15. Де щастя, там і зависть (Н. н., Черніг.).— Рос: Даль, 673.
16. Де щастя упало, там і приятелів мало (Ном., 46; Висл.. 248; Укр. пр., 1955, 54; ІМФЕ, 29-3, 139, 27).
17. Дівчина ішла — щастя знайшла, дальше поступила — та і то згубила (ІМФЕ, 29-3, 132, 31).
18. Добре танцювати тому, кому щастя на дудку грає (ІМФЕ, 14-3, 211, 253).
19. «До всього треба мати щастя»,— так зайці казали, як їм шкіру здіймали (ІМФЕ, 29 3, 128, 31).
20. Дурень спить, а щастя в головах лежить (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Див. 2, дурень.
21. За відважним щастя біжить (ІМФЕ, .14-3, 211, 32).
22. З ким щастя, з тим і люди (Прип., 350).
23. З щастя не мруть (Ном.. 36; Укр. пр., 1963, 180).
24. а) 3 щастя та горя скувалася доля (Ном., 36; Н. ск., 1971, 98); б) 3 щастя і горя скувалася людська доля (Прип., 174).
25. І в нещасті щастя буває (Прип., 225).
26. Казала Феся, що щастя і вдома найдеться (ІМФЕ, 29-3, 134, 31).
27. Кого щастя згубити хоче, тому перше розум відбере (Закр., 171; Укр. пр., 1963, 181).
28. Коли б чоловік знав своє нещастя! (Укр. пр., 1963, 185).
29. Коли нема щастя зранку, не буде й до останку (Зак. пр., 32).
30. Коли щастя упало, і приятелів мало (Висл., 279).
31. а) Кому щастя рачить, той і на кийкові виплине (Ільк., 47); ... той і на кию виплине (Висл.. 280); б) Кому щастя, той і на киї випливе (Ном., 35; Укр. пр., 1936, 127; 1963, 181; Н. ск., 1971, 98).
32. Кому щастя служить, той ніколи не тужить (ІМФЕ, 29-3, 128, ЗІ).—Рос: Даль, 70; Снєг., 179.
33. Кому щастя, того не бере трясця (Укр. пр., 1963, 181).
34. Кому щастя, тому й доля (Ном., 35; Висл., 280; Укр. пр., 1963, 182; ІМФЕ, 29-3, 138. 146).
35. Кому щастя, тому й дуля, а кому — ні, тому і дві (Мал., 196).
36. а) Кому щастя, тому й півень несеться (Ном., 35; Укр. пр., 1963, 181); ... тому й когут несеться (ІМФЕ, 29-3, 113, 53); б) У кого щастя заведеться, у того і півень несеться (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).— Рос: Снєг., 414.— Див. 1, півень.
37. Кому яке щастя! (Укр. пр., 1963, 180).
38. Либонь, і до гробової дошки щастя не дочекатись (Укр. пр., 1963. 181).
39. Мій дідо був Василь, а баба Настя, прото у мене доброго ніт щастя (Югас, 55).
40. а) Моє щастя таке, як у тої курки, що качата водить (Укр. пр., 1963. 184; Н. ск., 1971. 98); ... як у тієї курки, що качата виводить (Закр., 179; Ном., 36; Укр. пр., 1936, 126); б) Таке в нього щастя, як у тої куриці, що качат водить (Зак. пр., 36).
41. Найбільше щастя в житті — здоров'я (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
42. На світі грошей багато, а щастя мало (ІМФЕ, 29-3, 138, 134).
43. На чуже щастя не впасти (Ном., 36; Укр. пр., 1963, 180).
44. На чужому горі щастя не будують (Н. н., Вол.).— Рос: Даль, 59.
45. Наше щастя — решето діряве (Н. н., Сумщ.).— Рос: Даль, 59.
46. На щастя всіляке май серце однаке (Ном., 36; Прип., 350; Укр. пр., 1963, 180).
47. а) Не було б щастя, та нещастя помогло (Укр. пр., 1955, 264); б) Не було б щастя, якби не помогло нещастя (Вік живи, 37).— Рос: Рибн., ПО; Жуков, 268.
48. Не в кожної Насті однакове щастя (Фр., II, 2, 436).
49. а) Не будь красива, а будь щаслива (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); б) Не вродись пригожим, та вродись щасливим (Шиш.-Іл., 48); в) Не роди мене, мати, красного, але щасного (Фр., III, 1, 33); г) Не родися багатий та вродливий, а родися при долі, та щасливий (Ном., 35; Зір., 12; Укр. пр., 1963, 180; Н. ск., 1971, 97); д) Не родись багатий, а родись щасливий (Ном., 35; Укр. пр., 1963, 180; Н. ск., 1971, 97); є) Не родися вродливим, а щасливим (Зак. пр., 121); є) Не родись гарний, а родись щасливий, рости великий та будь багатий (Ном., 35); ж) Не родись у платтячку, а родись у щастячку (Ном., 35; Укр. пр., 1963, 180); з) Не родися красним, але щасним (Н. н., Київщ.); и) Не родися красний, але щасний (Закр., 184; Фр., ПІ, 1, 33); ... но щасний (Висл., 309); і) Не родися вродливим, а родися щасливим (Фр., Ill, 1, 33; Прип., 284); ї) Не родися красна, та родися щасна (Ном., 35; Укр. пр., 1963, 180; Н. ск., 1971, 99); й) Не родися красне, але щасне (Фр., III, 1, 33; Прип., 284); к) Не родися красним, а родися щасним (Вік живи, 19); ... але щасним (ІМФЕ, 29-3, 113, 23); л) Уродися щасна, а не красна (Фр., І, 2, 274; Прип., 57); м) Не родись хороша, а родись щаслива (Чуб., 304).— Рос: Симоні, 128; Снєг., 283; Даль, 70; Рибн., 110; Жуков, 294; біл.: Hoc. 102; Гр., 2, 423.
50. Не дай, боже, нещастя, а розум буде (Укр. пр., 1963, 185).
51. Не дери носа в щастю і не опускай в нещастю (Н. к., 1972, 114).
52. Нема щастя без заздрості (Ільк., 64; Закр., 187; Ном., 136).
53. Нема смерті без причини, а щастя без дитини (ІМФЕ, 29-3, 135, 31).— Див. 2, дитина.
54. а) Не там щастя, куди люди справляють, а там, куди розум і наука веде (ІМФЕ, 29-3, 121, 31); б) Не туди дорога до щастя, куди люди справляють, а куди доленька поведе (Прип., 350).
55. Нещасливий і неосторожний — то собі браття (Прип., 225).
56. Нещасному Макару нема талану (Укр. пр., 1963, 185).
57. Нещастя в дітях —нещастя в літах (Там же).
58. Нещастя і на гладкій дорозі спікає (Югас, 59; Зак. пр , 33).— Біл.: Рапан., 187.
59. Нещастя має звичайно добру пам'ять, бо вертає найчастіше там, де вже раз було (ІМФЕ, 29-3, 114, 31).
60. Нещастя на колу, а щастя на коритняку (Югас, 66).
61. а) Нещастя не ходить горами, лісами, але поміж людьми ся плентає (Югас, 59); б) Нещастя по людях ходить, а не в лісі блудить (Прип., 225).— Див. біда, лихо, напасть.
62. Нещастя ніколи само не приходить (Ільк., 69; Закр., 191; Ном., 36).
63. Нещастя розуму учить (Прип., 225).
64. Нещастя само не ходить, але й друге за собою водить (Там же).
65. Ні за чим не плач, лиш за щастям (Н. н., Бук.).
66. Ніхто не знає, коли йому щастя усміхнутися має (ІМФЕ, 29-3, 135, 31).
67. Одному щастя рікою пливе, а другий в нещасті цілий вік живе (Н. н.. Житом.).— Біл.: Гр., 2, 425.
68. Пархоме! В щасті не брикай, як більш нема, то й так бувай (ІМФЕ, 1-5, 463, 54); ... як більш нема, то й так нехай (Укр. пр., 1963, 180).
69. Під щасливою зіркою народився (Зак. пр., 122).
70. Пішло щастя в ліс по пруття (Ном., 36; Укр. пр., 1963, 181).
71. Поки щастя досягнеш, до нього звикнеш (ІМФЕ, 14-3, 10, 31).
72. Поки щастя плужить, поти приятель служить (Ільк., 77; Ном., 46; Білоц., 23; Укр. пр., 1963, 180).
73. Прибудь, щастя! Розум буде! (Ільк., 79; Ном., 36; Чуб., 304; Укр. пр., 1963, 179).
74. При нещасті й розумний подурнішає (Укр. пр., 1963, 185; Н. ск., 1971, 98).
75. Свого щастя і колесом не об'їдеш (Грінч., 307).
76. Справжнє щастя завжди попереду (Н. ск., 1971, 98).
77. Так воно прилучилося, що щастя за біду зачепилося (Укр. пр., 1955, 54).
78. а) Тарах щастя у хату; б) Шелеп щастя у хату (Укр. пр., 1963, 32).
79. Тяжко щастя знайти, а легко його згубити (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
80. Укачався в щастя (Зін., 250).
81. V щасті два кінці, як у палиці (Зак. пр., 123).
82. У щасті не вміє чоловік статкувати (Ком., 36; Укр. пр., 1963, 180).
83. Хай тому трясця, хто зазіхає на наше щастя (ІМФЕ, 29-3, 128, 31); ... хто зазіхає на моє щастя (ІМФЕ, 14 3, 382, 33).
84. Хоч не почесний, але щесний (Укр. пр., 1963, 181).
85. Хоч одна мати на світ породила, та не одним щастям обох одарила (ІМФЕ. 1І-3. 211, 176).
86. Хоч сопливий, але щасливий (ІМФЕ, 29-3, 117, 19).
87. Хто багато бажає, той ніколи щаслив не буває (Укр. пр., 1963, 181).
88. Хто горя не бачив, той і щастя не зазнає (Укр. пр., 1963, 179).— Див. горе.
89. Хто доброго чоловіка минає, той щастя не має (Чуб., 304; Укр. пр., 1963, 181).
90. Хто дрімає, той щастя не має (Фр., II, 1, 50).
91. Хто ключ знайде, той щастя має (Фр., II, 1, 273).
92. Хто не мав щастя від ранку, не буде мати і до останку (ІМФЕ, 29-3, 113, 21).—Біл.: Гр., 2, 425.
93. Хто пізно лягає, той щастя не має (Ном., 80).
94. Хто рано встає, тому щастя є (Укр. пр., 1963, 179).
95. Хто старе поминає, той щастя не має (Ном., 80).
96. Хто не терпить нещастя, той не знає щастя (ІМФЕ, 8-К2, 24, Яворн.).
97. Хто хоче щастя зазнати, той повинен свій край шанувати (ІМФЕ, 1-6, 551, 65).
98. Цілий світ перейшов та й щастя найшов (ІМФЕ, 29-3, 113, 83).
99. Чуже нещастя зноситься легше, ніж чуже щастя (ІМФЕ, 29-3, 114, 31).
100. Чуже щастя коле в очі (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 425.
101. Шукав щастя по цілому світу, а воно його чекало у власній світлиці (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
102. Шукай нового щастя, а старого не губи (ІМФЕ, 14-3, 211, 205).
103. Шукають щастя тільки нещасливі (Укр. пр., 1963, 184).
104. Щасливий, у сорочці родивсь (Ном., 24; Укр. пр., 1963, 181).— Біл.: Гр., 2, 425.
105. Щасливий, кого гроші люблять (Укр. пр., 1963, 181).
106. Щасливий скаче, нещасний плаче (ІМФЕ, 29-3, 113, 50).
107. Щасливому на соломі добре спиться (Н. ск., 1964, 31).
108. Щасливому мир годить (ІМФЕ, 14-3, 10, 31).
109. Щасливому і в сні щастя сниться (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 423.
110. Щасливому світ милий і весела нічка, як у дубраві тихенька криничка (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
111. Щасливому сир на колоді (Зін., 257; Ном., 35).
112. Щасливому щастя (Зін., 257; Ном., 35; Укр. пр., 1963, 181).
113. Щастя без розуму — торбина дірява (Укр. пр., 1963, 179; Н. ск., 1971, 97).— Рос: Даль, 66.
114. Щастя бігає за сміливцями (ІМФЕ, 14-3, 211, 253).
115. Щастя біжить, а нещастя летить (Укр. пр., 1963, 181; Н. ск., 1971, 98).
116. Щастя в повітрі не в'ється, а працею дістається (ІМФЕ, 14-3, 386, 556).
117. Щастя все на швидкім коні їздить (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
118. Щастя добре, а правда краще (Укр. пр., 1955, 264).
119. Щастя допомагає смілим (ІМФЕ, 29-3, 130, 31).
120. Щастя дорожче багатства (Н. н., Черніг.).— Рос: Даль, 70.
121. Щастя дочасне, а злидні довічні (Ном., 31).
122. Щастя єсть як лисиця: поманить, подурить та і до лісу втече (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
123. а) Щастя за горами, а біда за плечами (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 423; б) Щастя за плечима, біда перед очима (Зак. пр., 124).
124. Щастя зіпсує дурного (Прип., 350).
125. Щастя знає, кого шукає (Н. ск., 1971, 98).
126. а) Щастя з нещастям в однім дворі живуть (Укр. пр., 1936, 128); б) Щастя і нещастя живуть під одною стріхою (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Рос: Рибн., 111.
127. Щастя з нещастям на одних санях їздять (Укр. пр., 1963, 179; Н. ск., 1971, 98).
128. Щастя і нещастя єсть як день та ніч (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
129. Щастя і нещастя на однім коні їздять (Укр. пр., 1963, 128).— Рос: Снег., 467.
130. Щастя і- нещастя одною і тою самою ідуть стежкою (ІМФЕ, 29-3, 114, 12).
131. Щастя і нещастя — то близькі сусіди (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
132. Щастя і дурному помагає, а нещастя і мудрого дурним зробить (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
133. Щастя йому з рук вилетіло, як птиця із сіті (Ном., 38; Укр. пр., 1963, 180).
134. Щастя лучче, як готові гроші (Чуб., ЗО А).— Рос: Снєг., 467.
135. Щастя має ноги, біда має роги (Ном., 36; Укр. пр., 1936, 128; 1963, 182; ІМФЕ, 1-5, 396, ПО).
136. Щастя малов міров міряється (Югас, 66).
137. Щастя на кого нападе, того і трусить (ІМФЕ, 29-3, 138, 31).
138. Щастя на коліні не ломиться (Укр. пр., 1963, 180).
139. Щастя не за горами, бо кується самими нами (Н. н.. Черк.).
140. Щастя не знає, кого шукає (Н. ск., 1971, 98).
141. а) Щастя — не кобила, у віз не запряжеш (Н. ск., 1971, 97); Рос: Риби., 111; біл.: Гр., 2, 422; б) Щастя — не кінь, не загнуздаєш (Н. н., Черк.).
142. а) Щастя — не курка, решетом не накриєш (Укр. пр., 1963, 182); б) Щастя — не перепілочка, решетом не накриєш (Скр., 104).
143. Щастя — не підкова, під ногами не знайдеш (Н. ск., 1971, 97).
144. Щастя — не товар: його не продасиш і не купиш — воно само прийде, само й піде (Зак. пр.. 24).
145. Щастя — нещастю сусіда (Югас, 66).
146. Щастя переходя живе (Ном., 36; Укр. пр., 1963, 179).
147. Щастя помагає, а горе відбирає (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
148. Щастя прийде — і на печі знайде (ІМФЕ, 14-3, 211. 32).
149. а) Щастя розум відбирає, а нещастя повертає (Укр. пр., 1936. 128; 1963. 179;' II. ск.. 1971, 98); б) Щастя розум одбирає, а нещастя назад повертає (Ільк., 110; Ном., 36; ІМФЕ, 29-3, 138, 50).
150. Щастя скоро покидає, а надія ніколи (Укр. пр., 1955, 74; Вік живи, 17; Укр. пр., 1963, 184).
151. Щастя та злидні одною стежкою ходять (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).
152. Щастя упало, так і приятелів мало (Ном., 46; Укр. пр., 1963, 18',).
153. Щастя чоловіка найде, хоч і сонце зайде (Прип., 215).
154. Щастя — як і горе: точить сльози (Укр. пр., 1963, 181).
155. а) Щастя, як вільна пташка: де захотіла, там і сіла (Н. н.. Вол.); б) Щастя, як пташка: де захотіло, там полетіло і сіло (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
156. Щастя, як скло, легко розбивається (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
157. а) Щастя, як трясця, кого схоче, того й нападе (Гатцук., 352; Закр., 224; Чуб., 304; Укр. пр., 1963, 179); ... на кого схоче, на того й нападе (Шиш.-Іл., 85; Ном., 35); б) Щастя, як трясця, кого нападає, того й трясе (Укр. пр., 1963, 128); ... кого попаде, того й трясе (Укр. пр., 1963, 181); в) Щастя, як трясця, кого нападе, не скоро покине (Укр. пр., 1963, 181).— Рос: Даль, 72, біл.: Hoc, 424; Гр., 2, 424.
158. Яка Настя, таке з нею й щастя (ІМФЕ, 14-3, 211, 201).— Див. 2, Настя.
159. Як вродилась щасниця, так поправиться і п'яниця (Ном., 35; Укр. пр., 1963, 182).
160. Як кому щастя, то й на кию виплине (ІМФЕ, 29-3, 138, 31).
161. Як красу ділили, то спала, а як щастя ділили, то встала (Н. н., Черніг.).— Біл.: Гр., 2, 422.
162. Як людина в щасті живе, то й сусід в гості йде (Зак. пр., 124).
163. Як не щастить, то і в печі не горить (Укр. пр., 1963, 69).
164. Як нема щастя зранку, то не буде й до останку (ІМФЕ, 14-3, 211, 200).— Біл.: Гр., 2, 425.
165. Як нема щастя, то нема й долі (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 420.
166. Як щастя буде, доля сама прийде (Вік живи, 20).
167. Як щастя панує, то й дурень танцює (ІМФЕ, 1-6, 553, 65).
168. Як щастя прийде, то і на печі знайде (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).— Рос: Снег., 178.
169. Як щастя прибуде, знайдуть самі люди (Укр. пр., 1963, 182).
170. Як на щастя іде, так і п'яниця виправиться, а як на нещастя, то й піп скрутиться (Укр. пр., 1963, 182).
Доля, судьба.
1. Без долі й по гриби не ходять (ІМФЕ, 1-5, 461, ЗО).— Див. 1, гриби.
2. Без долі — як без волі (Н. н., Черк.).
3. Бездольному всюди недоля (Н. н., Житом.).— Біл.: Гр., 2. 420.
4. Була б доля, та нема волі (Н. н., Черніг.).— Рос: Даль, 828.
5. Була доля — пропала, а біда застала (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
6. Вибрав-єс собі долю, як бандолю (Ном., 36).
7. Віддалася за лиху долю (ІМФЕ, 29-3, 116, 31).
8. Від лихої долі не сховаєшся (Фр., II, 1, 28).— Біл.: Гр., 2, 421.
9. Вік звікувала — щастя-долі не знала (Н. н., Черк.).
10. Він знав свою судьбу — тому й вилетів у трубу (Н. н.. Черк.).
11. Він має горбату долю (ІМФЕ, 29-3, 153, 18).
12. а) Воли, корови даю, але долі не вгадаю (Ільк., 15; Закр., 149); б) Даю воли та й що маю, але долі не вгадаю (Прип., 89).
13. Де воля, там доля (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 420.
14. а) Дитина снить, а доля росте (ІМФЕ, 29-3, 138, 31); б) Дитинка спить, а її доля росте (Ном., 35; Укр. пр., 1963, 183).
15. Добра доля іде з широкого поля (Н. ск., 1964, 56).
16. а) Добре тому пить, кого доля спить (Ном., 35); ... чия доля спить (Укр. пр., 1963, 183); б) Добре тому жить, чия доля не спить (Укр. пр., 1963, 182); в) Чом йому не пить, коли його доля не спить (Укр. пр., 1963, 183).
17. Дожидай долі, то не матимеш і льолі (Укр. пр., 1955, 69; 1963, 184; Н. ск., 1971, 97).
18. а) Долі і найбистрішим конем не об'їдеш (Прип., 107); б) Долі й конем не об'їдеш (Укр. пр., 1963, 184); в) Лихої долі конем не об'їдеш (Ном., 36; Чуб., 247; Прип., 107); г) Своєї долі і конем не об'їдеш (Ном., 36; Фр„ II, 1, 29; ІМФЕ, 29-3, 151, 20).— Біл.: Гр., 2, 421.
19. Долі скаргами не власкаєш (Укр. пр., 1963, 184).
20. Доля карає й вельможного й незаможного (Ном., 36; ІМФЕ, 29-3, 151, 20); ... й неможного (Укр. пр., 1963, 183).
21. Доля не питає, що хоче, те й дає (Прип., 107).
22. Доля тому дасть силу, честь і власть, хто здобуде її у боротьбі (Прип., 107).
23. Заправлена фасоля — то ваша доля (Н. ск., 1964, 5).
24. З щастя та горя скувалася доля (Ном., 36).— Див. щастя.
25. Зустріла мене доля серед чистого поля (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 421.
26. Кому доля, тому і півень яйце несе (ІМФЕ, 1-5, 462, 54).
27. а) Козак не без щастя, дівка не без долі (Н. н., Черк.); б) Козак не без долі, дівка не без щастя (7л., 34; Ном., 95; Укр. пр., 1963, 210); в) Бог не без милості, козак не без долі (Н. н., Вол.); г) Козак не без долі співає поволі (ІМФЕ, 29-3, 116, 41); д) Дівка не без щастя, козак не без долі (Н. ск., 1971, 97; ІМФЕ, 14-3, 211, 139).
28. Куди доля поверне, туди треба й гнутись (Прип., 107).
29. Лихая доля і під землею надибає (Ном., 36; Укр. пр., 1963, 1НЗ).
30. а) Лихої долі не вгадаєш (Ном., 36; Чуб., 247; Прип., 107; ІМФЕ, 29-3, 13Н, 51); б) Лихої долі собі не вгадаєш (Фр., II, 1, 28).— Біл.: Гр., 2, 420.
31. Лихому така і доля (Н. н., Львівщ.).
32. Лягай долі на своїй долі (Шиш.-Іл., 39; Ном., 36; Укр. пр., 1936, 126).
33. Моя доля та рубає дрова (Ном., 36; Укр. пр., 1963, 184).
34. Моя доля, як з собачого хвоста сито (Прип., 107).
35. На торгу долі не купиш (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 422.
36. На чужій долі не бийся, коли своєї не маєш (Зак. пр., 120).
37. Не займай голяка — його доля така (Білоц., 2і).
38. Не збереш поля, коли лиха доля (Н. п., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 421.
39. Не купуй лою та купуй долю (Укр. пр., 1963, 183).
40. Нема долі без солі (Ном., 242; Укр. пр., 1963, 583; ІМФЕ, 1-5, Ні І, 32).
41. Нема долі — пішла за водою (Н. н., Черк.).
42. Не у всіх доля однакова: одним сиплеться зерно, а другим — полбва (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
43. Ніхто не знає, де кого доля чекає (Фр., II, 1, 28).
44. Перед своєю долею не втечеш (Прип., 107).
45. Пішов шукати по світах свою долю (Н. п.. Черк.).
46. Погладила судьба його, але проти шерсті (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
47. Судьба — не собака, палицею не відіб'єш (Там же).
48. Своїй долі ніхто не рад (Фр., II, 1, 29).
49. а) Така доля, як бараболя (Прип., 108); б) У нього доля, як бандоля (Ном., 36).
50. Таке добре, як моя лиха доля (Укр. пр., 1963, 184).
51. Ти свою долю в неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала (Ном., 170; Фр., II, 1, 29; Укр. пр., 1963, 496).
52. Тобі твоя доля росте (Укр. пр., 1963, 182).
176
53. У кого дочок сім, то й доля всім, у кого одна, і тій долі нема (Ном., 36).— Див. 2, дочка.
54. Хоч би я за пана пішла, як моя доля така, то й пан скрутиться, а як моя добра доля, то піду за п'яницю, то й п'яниця поправиться (Укр. пр., 1963, 182).
55. Хоч ряба й погана, та її доля кохана (Ном., 34; Укр. пр., 1963. 183).
56. Хто не має долі, то від вінця і до кінця (ІМФЕ, 14-3, 249, 32).
57. Чужа доля під бік коле (Ном., 94; ІМФЕ, 29-3, 141, 31).
58. Ще ніхто не втік від своєї долі (Фр., І, 2, 286; Прип., 59).
59. Як буде доля, то буде й льоля (Ном., 35; Фр., II, 1, 29; Прип., 108; Укр. пр., 1963, 182).
60. Як будеш чекати долі, то не будеш мати й льолі (ІМФЕ, 29-3, 125, 31).
61. Як доля когось карає, то перше розум відбирає (ІМФЕ, 1-5, 461, 32).
62. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля, а як безділля, то продасть і подвір'я (Ном., 35; Укр. пр., 1963. 182).
Талан.
1. Багато талантів пропало, бо щастя не сприяло (Прип., 327).
2. Нашому Івану нема талану (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 420.
3. Не то талант, що лежить, а то, що біжить (Прип., 328).
4. Талану нема (Укр. пр., 1963, 183).
5. У кого поганий талан, у того порожній карман (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
6. Хоч роби і розсядься, а як нема талану, то нема (Укр. пр., 1963, 184).
7. Який талан матці, такий і дитятці (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).
8. Як не було талану, не буде й долі (Н. ск., 1971, 98).
Воля, неволя.
1. Аби на волю, знайдемо долю (Укр. пр., 1955, 72).
2. Аби добра воля, а борщ буде (Фр., І, 2, 255).
3. Або волю здобути, або дома не бути (Н. ск., 1971, 73).
4. Без волі плачу доволі (Укр. пр., 1936, 17; 1955, 36).
5. Ваша сила — ваша й воля (Укр. пр., 1963, 155).
6. Великі душі мають силу волі, а слабодухи гинуть у неволі (Прип.. 53).
7. а) Вільному воля (Ном., 96); б) Вільному воля, а бішеному поле (Укр. пр., 1963. 493); в) Вільному воля, а спасенному рай (Шиш.-Іл., 16; Закр., 149; Ном., 96; Фр., І, 2, 222; Прип., 53; Укр. пр., 1963, 485); г) Вільному воля, скаженому поле, спасенному рай (Н. н., Черк.); д) Вільному воля, ходячому — путь (Укр. пр., 1963, 155).— Рос: Даль, 840; Жуков, 86; біл.: Hoc, 15; Ляцький, 176; Гр., І, 321; 2, 164; Рапан., 13.
8. В клітці є пити, їсти і хороше сісти, та немає волі (Ном., 29; Укр. пр., 1963, 154).
9. Вольно кому хотіти по своїй матері плакати (Зін., 218; Ном., 96).
10. Воля дає силу слабим (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
11. а) Воля дорожча за життя (Н. ск., 1971, 81); б) Воля дорожча від усього (Вік живи, 13).
12. Волю неволя вчить (Укр. пр., 1963, 157).
13. Воля — то маленьке слово, а всі йому раді (ІМФЕ, 29-3, 128, 41).
14. Воля — це вічна молодість народів (ІМФЕ, 1-5, 461, 187).
15. Воля велика, а тюрма кріпка (Перем., 1854, 105).— Рос: Даль, 830.
16. а) В полі дві волі (ВИС, 28; Шиш.-Іл., 75; Ном., 197); б) В полі дві волі: чия подолає, того і право має (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).— Рос: Даль, 678; біл.: Hoc, 20.
17. В своєму добрі, та волі нема (Перем., 1854, 105).— Рос: Даль, 836.
18. Всякому своя воля (Чуб., 240).
19. Дай волі на ніготь, а він візьме на лікоть (ІМФЕ, 29-3, 124, 31).
20. а) Дай кому волю, а собі неволю (Закр., 155; Фр., І, 2, 256); б) Дай йому волю, а сам підеш в неволю (Ном., 29; Укр. пр., 1963, 155); в) Дай рукам волю, сам підеш в неволю (ІМФЕ, 29-3, 119, 31); ... то й сам підеш у неволю (Укр. пр., 1963, 722).— Рос: Даль, 832;
г) Дай серцю волю, а сам підеш у неволю (Закр., 155; Ном., 29);
д) Дай серцю волю — заведе в неволю (Прип., 53; Укр. пр., 1955, 112; Вік живи, 22; Укр. пр., 1963, 622); ... зробиш собі неволю (Н. н., Бук.); є) Дай серцю волю — то собі неволю (Фр., 1, 2, 256); є) Не давай серцю потолі, бо сам підеш до неволі (Ном., 66; Укр. пр., 1963, 341); ж) Не дай серцю волі, жебис не був у неволі (Зін., 264); з) Не дай серцю волі, бо будеш сам у неволі (Зін., 229; Ном., 66); и) Як дати серцю волю, заведе в неволю (ІМФЕ, 29-3, 113. 31).
21. Де немає волі, там не буває й долі (ІМФЕ, 14-3, 10, 31).
22. Добра воля стане за учинок (Закр., 158; Ном., 87).
23. Життя не має ціни, а воля дорожча за життя (Укр. пр., 1936, 106; 1955, 69; 1963, 156).
24. За народ і волю віддамо життя і долю (Прип., 243).
25. З доброї волі борщу не звариш (Фр., І, 2, 456).
26. З корита їли, та у волі жили — ніякого горя не знали (Ном., 29).
27. І вовк на волі, та й виє доволі (Ном., 29; Укр. пр., 1963, 155).
28. Коли та воля буде? Чи вона втопилась, чи де поділась? (Укр. пр., 1963, 155).
29. а) Краще на свободі в комірці, нім в неволі в золотій клітці (ІМФЕ, 14-3, 211, 142); б) Воля пташці краща від золотої клітки (Перем., 1854, 3); в) І золота клітка для пташки неволя (Укр. пр., 1936, 106, 1963, 154; Н. ск., 1971, 34); г) Краще на волі на вітці, чим у неволі в золотій клітці (Укр. пр., 1936, 106; 1955, 293; Вік живи, 13); д) Ліпше птичці на сухій гілці, ніж у золотій клітці (ІМФЕ, 29-3, 138, 88); є) Лучче птиці на сухій гілці, чим у золотій клітці (Ном., 29; Укр. пр., 1963, 154); є) І на вільну птицю є в'язниця (ІМФЕ, 29-3, 121, 31).— Рос: Даль, 841; біл.: Рапан., 23.
30. Краще робити на вільнім полі, ніж гуляти у неволі (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
31. Краще стоя вмерти, чим сидя в неволі жити (Н. н., Черніг.).— Біл.: Рапан., 308.
32. Ліпша найгірша недоля, як чужа неволя (ІМФЕ, 29-3, 113, 142).
33. Моя воля, моя сила (Фр., І, 2, 256).
34. Мужицька недоля гірш, ніж неволя (ІМФЕ, 29-3, 125, 31).— Біл.: Гр., І, 313.
35. На волі плачу доволі (Ном., 29).
36. На волі я й гори потоплю (Укр. пр., 1963, 155).
37. На чужому полі не матимеш волі (Ном., 274; Укр. пр., 1955, 38; Вік живи, 11; Укр. пр., 1963, 89); ... не будеш мати своєї волі (ІМФЕ, 29-3, 146, 51).
38. а) Неволя і плаче, неволя і скаче (Ном., 29).— Біл.: Hoc., 94; Гр., 1, 313; б) Неволя скаче, неволя пляше, неволя пісню співає (Перем., 1854, 105).— Рос: Даль, 836.
39. Нема гіршої долі, як жити без волі (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., І, 313.
40. а) Не підеш по добрій волі, то підеш по неволі (Ном., 23; Укр. пр., 1963, 430); б) Не хочеш по добрій волі, то мусиш по неволі (Фр., І, 2, 256).
41. а) Не сильная — вольная (Зін., 234; Ном., 96; Фр., III, 2, 92); б) Не сильно — вільно (Ном., 96).
42. Не шукай долі, а шукай волі (Укр. пр., 1936, 106; 1955, 71; Н. ск., 1971, 75).
43. Охота гірше неволі (Укр. пр., 1963, 155).— Рос: Жуков, 328.— Див. 1, охота.
44. Панська воля — панська й сила (Укр. пр., 1963, 155).
45. Сам у неволі, а мрії на волі (Укр. пр., 1936, 17; Зак. пр., Н; Укр. пр., 1963, 154).
46. Своя воля добра, та не пожиточна (Зін., 245; Ном., 29).
47. Своя воля гірш неволі (Н. н., Черніг.).
48. Своя воля мед п'є, своя воля й кайдани кує (Укр. пр., 1963, 155).
49. Сильна воля гори перевертає (Вік живи, 17).
50. Схотілося волі, щоб не були голі (Укр. пр., 1936, 106).
51. а) Тільки й волі, що крикнуть у полі (Укр. пр., 1963, 155); б) Тільки тії й волі ... (Н. ск., 1971, 34).
52. У неволі нема долі (Зак. пр., 42).
53. У неволі ніщо не миле (Укр. пр., 1955, 72).
54. Ходить по волі, #к пес на прикові (Ном., 280).
55. а) Хотя й голі, аби на волі (ІМФЕ, 29-3, 128, 31); б) Хоч долі, аби на волі (Н. ск., 1971, 75); в) Хоч долі, аби у своїй волі (Укр. пр., 1963, 154).
56. Хоч за три дні перед смертю волі побачить (Укр. пр., 1963, 155); ... волі побачить — і то полегшає (Ном., 27; Укр. пр., 1936, 106); ... аби своя воля (Укр. пр., 1963, 154; Н. ск., 1971, 75); ... так своя воля
(1МФЕ, 8-K2, 24, 110, Яворн.); ... зате своя воля (ІМФЕ, 1-5, 461, 286).— Біл.: Гр., 1, 321; Рапан., 18.
57. Хоч рачки, та на волі (Ном., 264; 1МФЕ, 1-5, 461, 286); ... але на волі (ІМФЕ, 29-3, 117, 20).
58. Хоч ти в багатстві, та в неволі, а я хоч голий, та на волі (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
59. Хто без волі, той без долі (Фр., І, 1, 257; Прип., 54).
60. Хто ходит по своїй волі, упаде до неволі (Югас, 66).
61. Чоловік без волі, що кінь на припоні (Ном., 214; Укр. пр., 1955, 72); ... то кінь на припоні (ІМФЕ, 29-3, 146, 35); ... як кінь на припоні (Зак. пр., 38; Укр. пр., 1963, 154; Н. ск., 1971, 34).
62. Яка воля, така доля (Фр., І, 2, 257).
Свобода.
1. а) В пригоді — мисль о свободі (Укр. пр., 1963, 155); б) Коли ти в свободі, гадай о пригоді (Ном., 193).
2. Ліпше холодно і голодно, але свободно (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
3. а) Народ без свободи, як безплідна земля, лиш терен родить (ІМФЕ, 14-3, 249, 32); ... лиш терен росте (Зак. пр., 44); б) Народ без свободи — як риба без води (Зак. пр., і і).
4. Розколовся світ на свободу і гніт (Вік живи, 39; Н. ск., 1971, 33).
5. Свобода дорожча золота, ціну їй тоді узнаєш, коли загубиш (Зак. пр., 44).
6. Сій і ори, а на свободу ся бери (Укр. пр., 1963, 90).— Див. 1, сіяти.
7. Щасливі раби — найбільші вороги свободи (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
Зрада.
1. Був зрадником, став праведником (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
2. Бійся зради гірше, як вовка (Фр., II, І, 210).
3. Зрада на всім світі стала (Там же).
4. Зраду приймають, а зрадника вішають (Н. н.. Ров.).— Біл.: Гр., І. 351.
Слава.
1. Вони свою славу кинули під лаву (Прип., 178).
2. Ганебної слави повні халяви (Ком., 73).
3. а) Далеко йде хороша слава, а худая ще дальше (Укр. пр., 1955, 188; 1963, 519); б) Добра слава далеко, а погана ще далі (Н. н., Черніг.).— Рос: Даль, 687.
4. Добра слава лежить, а погана далеко біжить (Н. н., Вол.).— Рос: Снег., 290.
5. Добра слава дорожча багатства (Зак. пр., 16); ... ліпша від багатства (Н. п.. Вол.).— Рос: Міхельсон, 2, 32; біл.: Гр., 1, 370.
6. За героєм слава біжить (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
7. Набрав слави повні халяви (ІМФЕ, 14-3, 211, 356).
8. а) На воротях слава не висить (Ільк., 55; Ном., 86; Літ. газ., 1961, 8. XII); б) Слава на воротях не сидить (Прип., 308).— Біл.: Гр., 2, 473.
9. Погана слава має крила (ІМФЕ, 14-3, 211, 250).
10. Про його слава на весь світ стала (Укр. пр., 1963. 328).
11. Пустили лиху славу про неї (Прип., 308).
12. Слава не поляже, а про себе розкаже (Укр. пр., 1963, 204).
13. Твоя слава велика: сім сіл — один віл (Укр. пр., 1963, 473).
Правда.
1. а) А що правда, то не гріх, а що торба — то не міх (Прип., 203); б) Що правда, то не гріх (Ном., 130; Висл., 357; Укр. пр., 1955, 66; 1963, 164; Н. ск., 1971, 105); в) Що правда, то не гріх, а що торба, то не міх (Мал., 214; Зак. пр., 38); г) Що торба, то не міх, що правда, то не гріх (Фр., III, 2, 218).— Біл.: Ляцький, 60; Гр., 2, 433.— Див. гріх.
2. Багачева правда гірше брехні (Укр. пр., 1955, 64; 1963, 66).
3. Без правди жити — то так, як по-вовчому вити (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
4. Біда на світі, коли немає правди (Укр. пр., 1955, 65; Зак. пр., 40; Укр. пр., 1963, 167; Н. ск., 1971, 106).
5. Біду їж, а правду повіж (Прип., 263).
6. Блазні і діти звикли правду говорити (Зак. пр., 86).
7. Бодай так пси траву їли по тій правді! (Ільк., 68; Ном., 135; ІМФЕ, 29-3, 142, 64).
8. Брехня на столі, а правда під порогом (Укр. пр., 1963, 167).
9. Брехні много, а правда одна (Зак. пр., 40).— Див. 2, брехня.
10. Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох (Укр. пр., 1963\, 163; Н. ск., 1971, '102). \
11. Буде правда, буде й рада (Закр., 146; Укр. пр., 1963, 164).
12. а) Була колись правда, пожила та й гайда! (Укр. пр., 1963, 167); б) Була колись правда, та заржавіла (Закр., 146; ВНС, 3; Шиш.-Іл., 10; Чуб., 260; Укр. пр., 1963, 167); в) Була колись правда, та тепер заржавіла (Перем., 1854, 105); г) Була колись правда, та іржава (Укр. пр., 1955, 64); д) Була правда, та ржа з'їла (ІМФЕ, 29-3, 128, 31); є) Була правда, та в ліс пішла (Перем., 1854, 105); є) Була правда, та позички з'їли (Ном., 130; Укр. пр., 1963, 167); ж) Була правда, та пощербатіла (Гріпч., 232).— Рос: Даль, 203; біл.: Гр., 2, 434.
13. Велике діло — гроші, а ще більше — правда (Укр. пр., 1955, 65; Вік живи, 13; Укр. пр., 1963, 167).
14. Великим панам трудно правду сказати (Укр. пр., 1963, 166).
15. Виплине правда наверх і з дна моря (Н. н., Черк.).
16. Він за… Продолжение »