…br>3. Військового цапа за хвіст скубни — от тобі і рукавиці (Укр. пр., 1963, 206).
4. Військо іде, як мак цвіте (Ном., 82; Укр. пр., 1963, 204).
5. а) Військо міцне воєводою, народ свободою (Укр. пр., 1963, 206); б) Міцне військо воєводою, тюрма огорожею, земля свободою (Укр. пр., 1963, 206).
6. Ліпше дома косою косити, ніж у війську ранець носити (Н. п., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 497.
7. Наперед війська не виривайся, а ззаду війська не зіставляйся (Фр., І, 1, 213).
8. Сим літо ні пізно і військо не щербато (Зін., 246; Ном., 107). Воїн.
1. а) І один у полі воїн, коли гроші є (Н. н., Черк.); б) Один в полі не воїн (Зак. пр., 44).— Див. один. Воювати.
1. Дай, боже, воювати та шабель не виймати (Зін., 222; ІМФЕ, 29-3, 117, 31); б) Коли б, боже, воювати, щоб шабельки не виймати (Ном., 90); в) Коли б так воювати, щоб шаблюки не виймати (Укр. пр., 1963, 204).
2. Добре воювати, коли мир готовий (Висл., 256; Прип., 56).
3. Доти воюєш, доки щось не звоюєш (Фр., І, 1, 269).
4. Спати — не воювати (Зін., 246).
5. Хто чим воює, від того й гине (Фр., І, 2, 269; Прип., 57; ІМФЕ, 29-3, 131, 31).— Біл.: Гр., 1, 500.
6. Чим тут воювати! (Зін., 255; Ном., 192).
7. Чорт вночі воює, а і вдень не дармує (Прип., 57).
8. Яким мечем воюєш, такою й путтю ногибнеш (Там же). Ворог (в бою).
1. Ворога де найдеш, то бий (Мал., 190; Укр. пр., 1963, 206).
2. Врога знайти — успіх мати (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).
3. Ворог — то не птах, що в своє гніздо каляє (Укр. пр., 1963, 206).
4. Голими руками не битись з ворогами (Укр. пр., 1955, 76; 1963, 206; II. ск., 1971, 109).
5. Знищ ворога сьогодні, бо завтра нашкодить (Укр. пр., 1963, 206).
Жовнір.1. Без одного жовніра війна буде (ІМФЕ, 29-3, 134, 31);— Див. війна.
2. Жовнір воює, а жінка з дітьми горює (ІМФЕ, 29-3, 122, 34).
3. Жовнір не має ні тата, ні брата, лиш камрата (Прип., 128).
4. Кров жовнярів робить славних генералів (Прип., 88).
5. Ліпше здоровий жовнір, як хворий генерал (Там же).
6. Пан жовнір, а вошей повний ковнір (Фр., II, 1, 133).
Рекрут.
1. З тебе так буде рекрут, як з рака вогер (Фр., III, 1, 9).
2. а) Рекрутова жінка ні дівчина, ні вдова (Н. н. , Вол.).— Біл.: Гр., 1, 498.— Див. солдат.
3. Хоче мене муштрувати, як рекрута (Фр., III, 2, 493).
4. Хто має викрути, не піде в некрути (Висл., 283; Фр., 1, 1, 173; Ном., 22; Укр. пр., 1936, 82; 1955, 20; 1963, 139; Н. ск., 1971, 71); ... не піде в рекрути (ІМФЕ, 29-3, 137, 76).
Солдат.
1. З солдатом — не з своїм братом, не стягайся (Ном., 18).
2. І найліпші солдати не бажають війни (ІМФЕ, 14-3, 211, 137).
3. а) Моє життя, як солдатське: не довернешся — б'ють, перевернешся — б'ють (1л., 88); б) Не довернешся — б'ють, перевернешся — б'ють (Ном., 154); в) Перевернешся — б'ють, не довернешся — б'ють (Закр., 194).
4. а) Поганий той солдат, який не думає бути генералом (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); б) То не солдат, що генералом не думає бути (Укр. пр., 1955, 76; 1963, 328).— Рос: Даль, 78; Жуков, 343.
5. Солдата не шинель, а кров гріє (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).
6. Сміливий солдат рветься на передову лінію (II. н., Черк.).
7. Солдат снить, а служба йде (ІМФЕ, 14-3, 211, 170); ... а служба служиться (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Біл.: Гр., 1, 499.
8. Солдату і в полі в неволі (Висл., 155).— Біл.: Гр., 1, 498.
9. Солдатський сон усюди солодкий (Там же).— Біл.: Гр., 1, 499.
10. Солдатка — ні вдова, ні замужня жона (Там же).— Рос: Даль, 713,.— Див. рекрут.
11. Солдат воює, а діти дома горюють (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).— Біл.: Гр., 1, 499.
12. Хоробрий солдат міцний, як фортеця (ІМФЕ, 29-3, 122, 33).
13. Хто хоче горя зажити, нехай іде в солдати служити (Висл., 155).— Біл.: Гр., /. 497.
14. Хліб, сіль, вода — солдатська їда (Там же).— Див. 1, хліб. Здобувати, перемагати.
1. а) Або добуду, або таки так буду (Прип., 105); б) Або добути, або дома не бути (Вік живи, 17; Укр. пр., 1963, 211); в) Здобути або дома не бути (Прип.. 136); г) Нуте, браття, або перемогу здобути, або дома не бути (Укр. пр., 1955, 77; 1963, 201; Н. ск., 1971, 76).
2. Легко здобуте легко добути (Прип., 136).
3. Трої в однім дні не здобути (Там же).
4. Хто не рискує, той не переможе (ІМФЕ, 14-3, 211, 32). Зброя.
1. Без зброї слабі й герої (Укр. пр., 1955, 76; 1963, 206).
2. Коли зброя говорить, мовчать закони (Висл., 155).
3. Хто не має зброї, най не йде в бої (Закр., 218; Ільк., 102; Ном., 82; Укр. пр., 1963, 206).
Куля.
1. Всадив му кульку під бік (Фр., І, 2, 275).
2. Куля не галушка — її не проковтнеш (Ном., 82; Укр. пр., 1963, 206; ІМФЕ, 1-5, 461, 277).
3. Куля хотя і мала, а повалить слона або і вола (ІМФЕ, 29-3, 122, 33).
4. Рана від кулі глибока, а від шаблі широка (ІМФЕ, 29-3, 122, 33).
5. Хто смерті не боїться, того і куля не бере (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Біл.: Рапан., 314; Гр., 2, 543. Меч.
1. а) Взявший меч від меча й пропаде (Укр. пр., 1963, 206); б) Хто взяв меч, від меча і загине (Скр., 186); в) Хто меч підніме, від меча загине (Скр. 50); г) Хто мечем воює, від меча гине (Фр., II, 2, 390); д) Яким мечем воював, від такого і пропав (Укр. пр., 1961, 502); ... з таким і поліг (Ном., 137); ... тим і погиб (ВНС, 32; Шиш.-Іл., 88); є) Яким мечем махає, такою путтю і погибає (Ном., 137).
2. З мечем прийдеш — від меча і погибнеш (Н. н., Черніг.).
3. Не злий чоловік від калача, але від меча (Фр., Ill, 2, 313).
4. Нема меча острійшого понад хлопа сильнійшого (Прип., 199; Укр. пр., 1955, 205).
5. а) Не тогді меча шукати, коли ся треба потикати (Ільк., 67; Висл., 309; Ном., 149; Укр. пр., 1963, 459); б) Не тогди меча шукати, коли ся треба потикати, як до бою ставати (Фр., II, 2, 390).
6. а) Повинну голову і меч не січе (Н. н., Вол.).— Рос: Снег., 325; біл.: Hoc, 128; Гр., 2, 471.
7. Тонучий хапається і меча (Суми,., 10).
8. Хто грається з мечем, грається з чортом (Прип., 199). Оборона.
1. Лиха оборона ліпша, як ніяка (Прип., 230).
2. Найкраща оборона — це наступ (ІМФЕ, 14-3, 211, 213). Полк.
1. Нашого полку прибуло (Бат., 108).— Рос: Рибн., 55.
2. а) Не нашого полку, іди собі к вовку! (Ном., 182; Укр. пр., 1963, 709); б) Не нашого сорту, іди собі к чорту (Ном., 182).
3. а) У нашому полку чорт-має толку (Ном., 129; Укр. пр., 1955, 222; ІМФЕ, 1-5, 461, 234); б) В нашому полку немає толку (ІМФЕ, 14-3, 211, 213).— Рос: Даль, 248.
Посол.
1. Був би послом, якби не вдався ослом (Укр. пр., 1936, 196; 1963, 394).
2. а) Пішли осла, за цим посла (Фр., II, 2, 577); б) Пішли посла, за ним осла (Прип., 262) Біл.: Рапан., 151.
3. Пішов посол та й упав у росол (Ном., 213; Укр. пр., 1963, 213).
4. а) Посел єсть, як осел: носить тоє, що на него зложено буває (Ном., 21); б) Посол, як міх, що в нього покладеш, те і несе (Укр. пр., 1963, 204).
5. а) Посла не січуть, не рубають, а тільки жалують (Укр. пр., 1963, 204); б) Посла ні б'ють, ні січуть (Чуб., 284); в) Посла ні січуть, ні рубають (Висл., 324; Чуб., 284; Прип., 262); г) Посланця ні січуть, ні рубають (Зін., 233; Ном., 21; Закр., 198; Чуб., 284; Фр., II, 2, 577; Укр. пр., 1936, 144); д) Посланця ні б'ють, ні рубають (Ном., 21).— Рос: Снег., 333; Даль, 421; Рибн., 102.
6. Посла пішли та й сам піди (Фр., II, 2, 577).
7. Посли не на те, щоб головами кивати (Вік живи, 35).
8. Який посел, такий хосен (Югас, 61).
Штик.
Од штика спину смика (Ном., 22). Кров.
1. а) Кров не вода (ВИС, 12; Ном., 28; ІМФЕ, 29-3, 138, 24);
б) Кров не вода, а серце не камінь (Укр. пр., 1936, 294; Зак. пр.. 60);
в) Кров не вода, річками не тече (Ном., 28); г) Кров не вода, проливати шкода (Прип., 173; Вік живи, 35); д) Кров не вода, розливати шкода (Закр., 174; Ном., 28; Чуб., 260; Фр., Ill, 2, 466; Укр. пр., 1936, 432; 1963, 204); є) Кров людська — не водиця (ІМФЕ, 14-3, 211. 32); є) Кров не водиця, треба оступиться (Ном., 480); ж) Кров не водиця, розливати не годиться (Ном., 79); з) Кров не водиця, проливати не годиться (Прип.. 173; Укр. пр., 1963. 204; II. ск., 1971. 109; ІМФЕ, 1-5, 461, 294); и) Людська кровця не водиця, розливати не годиться (Ільк., 52; Фр., II, 2, 313); ... проливати не годиться (Фр., Ill, 2, 466; Вік живи, 35);
1) Людська крівця не водиця... (Ном., 28).— Біл.: Г р., 1, 499.
2. Кров і кров'ю не змиєш (ІМФЕ, 29-3, 133, 31).— Рос: Даль, і 39.
3. Кров пустити — цв'ях у труну забити (Укр. пр., 1963, 456).
4. Кров ударила в голову (Скр., 82).
5. Кров холоне в жилах (Сл. ід., 157).
6. а) Напився він не раз людської крові (Ном., 28); б) Напився людської кривавиці (Висл., 155).
7. Того зроду не чували, щоб рідною кров'ю списи обливали (Укр. пр.. 1963, 204).
8. Що кров, то не вода (Фр., II, 2, 313).
9. Що своя кров — то не чужа (Фр.. II, 2, 313; Прип., 173).
10. Як у тебе порубано, то й кров не йде (ІМФЕ, 1-К2, 47). Мир.
1. Де мир і любов, там ніколи не ллється кров (7/. н., Черніг.).
2. Мир стоїть до раті, а рать до мира (Сумцов, 6).— Рос: Даль, 262.
3. Мир усі люблять, а один одного гублять (Прип., 201).
4. По війні мир, а по сварці пир (Там же).
5. Поганий мир гірше доброї сварки (ІМФЕ, 8-4, 411, 44/
6. Самому йти мириться — не годиться, а посла послать — будуть люди знать (Укр. пр., 1963, 428).
* * *
Оцім (нічого не варт).
1. Без єдної крупи горнець повний буде (Н. ск., 1964, 25).
2. а) Без одного вояка фронт буде (Н. ск., 1964, 25); б) Один у полі не воїн (Зак. пр., 44; Н. ск., 1971, 83); в) Один солдат у полі не воїн (Укр. пр., 1955, 76); г) Один солдат у полі не вояка (Укр. пр., 1963, 159).— Рос: Снег., 307; Даль, 631; Жуков, 316; біл.: Рапан., 11; І p., 1, 373.
3. З одної ягоди немає вигоди (Укр. пр., 1963, 305; Н. ск., 1971, 84).
4. а) Один гори не наскочиш (Укр. пр., 1963, 158); б) Один гусак оля не витопче (Н. ск., 1971, 84).
5. Один дуб у полі не ліс (Н. н. Вол.).— Біл.: Гр., 1, 373.
6. а) Один кіл плота не вдержить (Укр. пр., 1963, 159); б) Одним олом плота не підіпреш (Н. н., Вол.,).— Біл.: Гр., 1, 374.
7. Один цвіт не робить вінка (Укр. пр., 1963, 159; Н. ск., 1971, 84).
8. Один чоловік цілому світові не догодить (ІМФЕ, 29-3, 141, 9).
9. Один — як ні одного (Укр. пр., 1963, 159).
10. а) Одна бджола мало меду наносить (Укр. пр., 1955, 68; 1963, 59; Н. ск., 1971, 84); б) Одна бджола меду не наносить (Н. п., Вол.).
11. Одна ластівка не робить весни (Укр. пр., 1963, 159).— Біл.: Рапан., II; Гр., 1, 374.
12. Одна тільки голова на плечах (Н. н., Вол.).
13. а) Одною рукою вузла не зав'яжеш (Н. н., Черніг.); б) Одним пальцем вузла не зав'яжеш (Н. н., Вол.); в) Одним пальцем і голки не вдержиш (Укр. пр., 1955, 68; 1963, 159; Н. ск., 1971, 84); г) Одною -укою в долоні не заплещеш (Н. ск., 1971, 84).— Рос: Даль, 778; біл.:
p., 2, 38.
14. Одному не розідратися на кілька частин (Н. н., Вол.).— Біл.: p., 1, 374.
Перший.
1. Не ти перший, не ти й останній (Ном., 102).— Рос: Снег., 484; Гр., 2, 483.
2. Хто перший, той ліпший (Фр., II, 2, 513). Один... два.
1. Одне око далеко, а два ще далі (Н. н.. Вол.).— Біл.: Гр., І, 374.
2. Один у нору, другий у гору (Н. н., Черніг.).
3. а) Один до ліса, другий до біса (Закр., 161; Вік живи, 27); б) Єдин до ліса, другий до біса (Фр., III, 2, 474); в) Одне к лісу, друге к бісу (ІМФЕ, 1-5, 461, 129).
4. в ден бракує, другий пакує (Фр., 11, 1, 116).
5. Один не йде, другий не везе (ІМФЕ, 1-5, 461, 129).
6. Одна голова добре, дві ліпше, але хай одна розважить і поважить (//. /(., Вол.).— Див. 2, голова.
Один — всі. \
1. Біда, коди один в бороні, а десять у стороні (ІМФЕ, 14-3, 211, 170).— Рос: Даль, 655.
2. а) Всі за одного, один за всіх (Фр., 1, 2, 275; Прип., 58; Укр. пр., 1963, 157; Н. ск., 1971, 82); б) Один за всіх, всі за одного (ІМФЕ, 29-3, 123, 31; Укр. пр., 1955, 68).— Рос: Даль, 405; 656; Рибн., 99; Жуков, 317.
3. Всі одним миром мазані (Прип., 58).
4. Що всім, то й мені (Фр., І, 2, 278).
Два — третій.
1. а) Два третього не ждуть (ВНС, 6; Зін., 221; Закр., 156; Ном., 209; Фр., І, 2, 530; Прип., 250; Укр. пр., 1963, 159); б) Два третього не чекають (Ном., 234; Ком., 100; Фр., І, 2, 530); в) Два третього не чекають, а четвертого й не питають (Фр., І, 2, 530; Прип., 93); г) Написано у городі Льва, що на одного не ждуть два (Прип., 93);
д) Як двое, то одного не ждуть (Ном., 209); е) Семеро одного не жде (ІМФЕ, 29-3, 127, 31); є) Семеро одного не ждуть (Літ. газ., 1961, 8. XII; Н. ск., 1971, 83).— Рос: Снег., 366; Рибн., 55; Жуков, 488; Даль, 568; біл.: Гр., 1, 374.
2. Де два б'ються, там третій користає (Прип., 93).— Див. бити.
3. Де два — там рада, де три — там зрада (Там же).— Біл.: Ра-пан., 13.
4. Добре ся там діє, де два оре, а третій сіє (Укр. пр., 1963, 159)
5. Де на двох вариться, там третій поживиться (Прип., 93).
6. Попри двох і третій сі влізе (Фр., І, 2, 233). Много — один.
Много одному могут спомочи, а один многих не годен рятувати (Югас, 59).
Два — один.
Що два, то не один (Шиш.-Іл., 86; Укр. пр., 1963, 153).— Біл.: Гр., 2, 33.
Удвох.
1. Удвох, кажуть люди, легше плакати неначе (ІМФЕ, 14-3, 211, 134).
2. Удвох тісно, а в одинці скучно (ІМФЕ, 14-3, 211, 32). Сім, семеро.
1. Семеро воює, а один горює (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).
2. а) Усім по сім, а мені вісім (Укр. пр., 1963, 428); ... а нам по вісім (Прип., 304); ... а мені буде вісім (Укр. пр., 1963, 719); б) Буде усім по сім! (Укр. пр., 1963, 719); в) Як є сім, то буде всім (Шиш.-Іл., 86).
Сто.
Прийде сто душ та возьме сто груш, то мало що останеться, а прийде сто душ, принесе сто груш, то буде мірка (Укр. пр., 1963, 426; ІМФЕ. 29-3, 117, 9)
Двісті.
Двісті та це в однім місті (Укр. пр., 1963, 191).
Дружно (колективом).
1. а) Берись дружно — не буде грузно (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 375; б) Берись дружно — не буде сутужно (Укр. пр., 1955, 69; 1963, 108).
2. Де дружно, там і хлібно (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 375.
3. Дружний табун і вовків не боїться (Там же).— Біл.: Гр., 1, 375.
4. Дружній череді і вовк не страшний (Укр. пр., 1955, 69; 1963, 160; Н. ск., 1971, 81; ІМФЕ, 1-5, 553, 5).
5. Дружні собаки і орла заклюють (Н. ск., 1971, 82; ІМФЕ, 29-3, 123, 31).
6. Дружно люди візьмуться — гори здадуться (Н. н., Черк.).
7. Дружно і гори рівняють (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 375. Єдність, єднання.
1. Біда людей єдна (Укр. пр., 1955, 68).— Див. біда.
2. Єдність і братерство — велика сила (Укр. пр., 1955, 67)'
3. Єднання — найкраща спілка (Там же).
4. Одна доля, одне лихо людей докупи зводить (Укр. пр., 1955, 68).
Спілка.
1. Де спілка, там і силка (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
2. Спілка двох годує (Закр., 206; Укр. пр., 1963, 159). Купа, копа.
1. Вкупі і беззубий собака гавкає (ІМФЕ, 29-3, 123, 31).
2. а) Де людей купа, не болить коло пупа (Укр. пр., 1936, 107; 1963, 159); б) Як роблять укупі, не болить у пупі (Укр. пр., 1963, 157).
3. Копа переможе і попа (Ном. 209; Н. ск., 1971, 76; ІМФЕ, 1-5, 461, 290).
4. Як зберуться тучки в кучки — буде громовиця (П. ск., 1971, 76).
Гурт.
1. В гурті всі за одного, один за всіх (Білоц. 25; ІМФЕ, 14-3, 211, 174).
2. а) В гурті й каша їсться (Ном., 209; Укр. пр., 1955, 68; Вік живи, 13); б) В гурті і каша добре їсться (ІМФЕ, 1-5, 462, 12); в) Гуртом і каша краще їсться (П. п., Черніг.).— Рос: Рибн., 99; біл.: Гр., 1, 375.
3. В гурті і комар сила (ІМФЕ, 14-3, 211, 256).
4. В гурті і пісня в лад іде (Н. н., Черніг.).
5. а) В гурті й смерть не страшна (Ном., 209; Білоц., 25; Укр. пр., 1936, 107; 1955, 68; Вік живи, 13); б) У гурті — то й смерть не страшна (Укр. пр., 1963, 161); в) В гурті нічого не страшно (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 374.
6. а) В гурті робити, як із гори бігти (ІМФЕ, 8-К2, 9, 16, Явори.; Укр. пр., 1963, 159; Н. ск., 1971, 81); б) В гурті робота спориться (Н. н., Черніг.).
7. а) В гурті сила (Білоц., 25); б) Де гурт, там і сила (Укр. пр., 1963, 81).
8. Гурт зробить, гурт і з'їсть (Ном., 209; Укр. пр., 1963, 159; ІМФЕ, 1-5, 462, 12).
9. Гурт і в бога вкраде (ІМФЕ, 8-К1, 38, 13).
10. а) Гуртом добре ц батька бити (ВНС, 5; Закр., 154; Укр. пр., 1936, 107); б) Гуртом і батька добре бити (Укр. пр., 1955, 69; 1963, 160); в) Гуртом і батька\ можна набить (Білоц., 25); г.) Гуртом і ворога краще бить (Н. н., Черніг.).— Біл.: Гр., 1, 376; д) Гуртом і чорта поборем (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).
11. Гуртом можна і море загатити (Білоц., 25; Укр. пр., 1955, 68; 1963, 160).
12. Гурту і вовк не страшний (Укр. пр., 1963, 170).
13. Де робить гурточок, там повний куточок (Укр. пр., 1963, 159).
14. а) Добре тим живеться, де гуртом сіється й жнеться (Зак. пр., 36); б) Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться (Укр. пр., 1963, 159).
15. Собором і чорта поборем (Укр. пр., 1963, 160; Н. ск., 1971, 82).
16. У гурту і куліш з кашею їсться (Зін., 250).
17. Шасливо там жити, де гуртом робити (Зак. пр., 141).
18. Якщо ми гуртом завжди, тоді і біда півбіди (Н. н., Черніг.).
Громада.
1. Більша громада, як одна баба (Ільк., 7; Закр., 143; Ном., 209; Прип., 84; Укр. пр., 1963, 158).
2. а) Більший чоловік громада, ніж пан (Укр. пр., 1955, 68; Н. ск., 1971, 77); б) Більший чоловік громада, як пан (Ільк., 7; Ном., 209; Висл., 235; Укр. пр., 1936, 65; 1963, 158).
3. Велетень у громаді як правда в пораді (Укр. пр., 1963, 158).
4. Голос громади — голос божий (Чуб., 244; 1л., 98).
б. а) Громада — великий чоловік (Ільк., 21; Шиш.-Іл., 19; Гатц., 332; Ном., 209; Чуб., 244; Висл., 252; Фр., I, 2, 464; Прип., 84; Укр. пр., 1955, 67; Вік живи, 13; Укр. пр., 1963, 157; Н. ск., 1971, 30); б) Громада — великий чоловік, як єно плюне, то єдного утопит (Висл., 252).—Біп.: Рапан., 13.
6. Громада для всіх рада (ІМФЕ, 29-3, 117, 9).
7. Громада зробить і громада з'їсть (Білоц., 25).
8. а) Громада одного вспоможе (Укр. пр., 1963, 157); б) Громада одному допоможе, але один громаді ніколи (Фр., І, 2, 465); в) Чоловік громади не вспоможе, а громада одного може (Ком., 21).
9. а) Громада плюне — війта затопить (Н. ск., 1971, 76); б) Громада, як плюне, то втопить, а як подує, то висушить (Прип.. 84).
10. а) Громада по нитці та й бідному сорочка (Прип., 84; Вік живи, 13: Н. ск., 1976, ЗО); ... та й бідному шнурок (Прип., 84);
б) 3 громади по нитці — вже голому сорочка (ІМФЕ, 14-3, 211, 142);
в) 3 громади по латці — голому свитка (ІМФЕ, 29-3, 122, 31); ... голому сорочка (ІМФЕ, 29-3, 122, 7).— Рос: Снег., 390; Даль, 544: Рибн., 55; Жуков. 340: біл.: Hoc. 52: Parian., І 't; If)., I, 371; і) 3 миру по нитці — голому сорочка (Ном., 87: Фр., II, 2, 383; Зак. пр., 67; Укр. пр., 1963, 35: II. ск.. 1971, 76); д) 3 громади по крихті — голодному пиріг (ІМФЕ, 29 3, 122, ЗІ); є) 3 хати по нитці — голому сорочка (Ном., 87).
11. Громада—то золота гора, всьому раду дасть (ІМФЕ, 29-3, 122, в).
12. Громада — то не осиковий кілок, скоро не переломиш (ІМФЕ, 29-3, 122, ЗІ).
13. Громада — це рада, що рішила, так і буде (Зак. пр., 43).
14. Громадське — то багатське (Фр., І, 2, 466).
15. Добре речеш, тільки в громаду не беруть (ІМФЕ, 14-3, 181, 3).
16. За добру громаду варто і головою наложити (ІМФЕ, 29-3, 121, 31).
17. Коли всією громадою зітхнути (дихнути), так і панятко здохне (Укр. пр., 1963, 158).
18. Не слухаєш громаду — ідеш сам проти себе (Зак. пр., 43).
19. Ніхто не знає, тільки дід, баба та ціла громада (Зак., 192).— Див. 2, знати.
20. а) Отаманом громада кріпка (Укр. пр., 1963, 158); б) Артіль отаманом кріпка (Висл., 155); в) Артіль отаманом міцна (Висл., 155);— Рос: Даль, 247; біл.: Гр., 1, 376.
21. Хто красно мовить, громаду на гачок ловить (ІМФЕ, 1-5, 461, 291).
22. а) Що бабі, то й громаді (Зак., 224; Ном., 210); б) Що бабці, о і громадці (Фр., Ill, 2, 378); в) Що буде бабці, то буде і громадці Чуб., 244); г) Що буде бабі, те буде і громаді (Прип., 5); д) Що ромаді, те й бабі та й бабиному сину (Укр. пр., 1963, 158; Н. ск., 971, 83); є) Що буде громаді, те буде й бабі (ІМФЕ, 14-3, 211, 134); ) Що буде громаді, то буде і нам (ІМФЕ, 29-3, 113, 98); ж) Що ромади, те і баби (Шиш.-Іл., 86); з) Що громаді, то й бабі (Югас, 4; Висл., 356; Фр., І, 2, 466: Білоц., 25; Фр. сл., 174); и) Що громаді, о і бабі в параді (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).— Рос: Снег., 1, 107; Жуков, 02.
23. а) Що громада скаже, то і пан не поможе (Ільк., 111; Ном., 09; Висл., 356; Укр. пр., 1963, 158); ... то й пан не розв'яже (Н. ск., 971, 76); б) Що громада забажає, того і пан не поламає (Укр. пр., 955, 68; Вік живи, 13; Укр. пр., 1963, 158).
24. а) Яка громада, така й рада (Н. ск., 1971, 82); б) Яка громада, така її рада (Ком., 21; Фр., І, 2, 466; Білоц., 25); в) Яка рада, така громада (Фр., III, 1, 2).
Люди.
1. Голос людський — голос божий (Ном., 210).
2. Єсть люди, єсть і людищі (Зін., 224).
3. а) 3 пальця не виссуть люди (Н. н., Вол.); б) 3 пальця не виссуть люди, кажуть те, що бачать (II. п., Ів.-Фр. ).— Біл.: Гр., 1, 370.
4. Коли дихнуть усі люди, то вітер буде (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
5. Куди люди, туди й я (ІМФЕ, 14-3, 386, 516); ... туди й ми ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
6. Людям не бракує сили, але волі (Прип., 192).
7. На кого бог, на того й люди (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 370.
8. Нехай буде, як скажуть люди (Ном., 210; Укр. пр., 1955, 178; 963, 158; Н. ск., 1971, 83).— Біл.: Рапан., 294.
9. Попереду людей не біжи, а від людей не відставай (Укр. пр., 1963, 159).
10. Скільки люда, скільки чуда (ІМФЕ, 29-3, 117, 31).
11. Хоч ошукаюся, та там, де всі люди (Укр. пр., 1963, 160).
12. Що в людей ведеться, тр і в нас не минеться (Н. н., Вол.).— Біл.: Г р., 1, 369. І
13. Що людям, те й нам (Згар., 134; Укр. пр., 1963, 158).— Біл.: Гр., 1, 372.
14. Які люди, таке й життя буде (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
15. Як люди, так і ми (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 372.
1. а) Як ми до людей, так люди до нас (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 372; б) Як ти за людей, так люди за тебе (ІМФЕ, 14-3, 249, 32).
Мир (люди).
1. З миру по нитці — голому сорочка (Н. ск., 1971, 76).— Див. громада.
2. Мир — великий чоловік, запоможе одного (Чуб., 244).
3. Мирська шия товста (Укр. пр., 1963, 158).
4. На миру і смерть красна (Укр. пр., 1963, 160; Н. ск., 1971, 76).— Біл.: Hoc, 86; Гр., 1, 369.
Народ.
1. Голос народу — голос божий (Фр., III, 2, 539; Прип., 75).
2. За народ і волю віддамо життя і долю (Прип., 243).
3. І після сонця бува негода, отак і в народа (Укр. пр., 1963, 201).
4. Між який народ попадеш, того і шапку надівай (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).
5. Найпідліший чоловік єсть той, що народ свій запродає (ІМФЕ, 29-3, 116, 31).
6. Народ проти панів повстав і вільним став (Укр. пр., 1936, 521).
7. Народ скаже, як зав'яже (Н. н., Черніг.).
8. Народ — то сила (Прип., 216).
9. Народу багато, а людей мало (Укр. пр., 1955, 327; Вік живи, 36).
10. Народу — як дим іде (Літ. Укр., 1962, 10.V1U; ІМФЕ, 29-3, 119, 15).
11. Народ, як товар у череді, усякі є (Ном., 49; Укр. пр., 1963, 497; ІМФЕ, 1-5, 461, 290); ...всякий є (ІМФЕ, 29-3, 118, 31).
12. Піснею — до серця, серцем до народу (ІМФЕ, 14-3, 211, 201).
13. Уряди приходять і відходять, а народ безсмертний (7/. н., Черк.).
14. а) Який народ, така і влада (ІМФЕ, 14-3, 211; 32); б) Який народ, такі й порядки (Укр. пр., 1963, 202)