30. а) Свій своєму лиха не мислить (Ном., 182); б) Свій своєму лиха не мисле, як побачить на сухому, то в болото тисне (Ном., 182; Укр. пр., 1955, 155; 1963, 366).
31. Свій свого пізнав і на пиво позвав (Укр. пр., 1963, 616).— Біл.: Гр., І, 430.
32. Свій своєму все-таки тиць лиха в груди (Укр. пр., 1963, 366).
33. Свій своєму поневолі брат (Ном., 182).— Рос: Снєг., 363.
34. Свій тягне свого з болота сухого (Прип., 293).
35. Свій тягар не тяжить (Літ. г., 1961, 8. XII).
36. Свій як не заплаче, то бодай скривиться (Прип., 293).— Див. 2, свій, свояк.
37. а) Свій сухар смачніший від чужих пирогів (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 443; б) Свої сухарі кращі чужих пирогів (Укр. пр., 1963. 152).
38. а) Свій як упече, то в саме боляче (Висл., 332); б) Свій як упече, то в саме серце (Прип., 293).
39. а) Свого не дай, а чужого не бажай (ІМФЕ, 29-3, 144. 64); б) Свого не даруй, а чужого не бери (Укр. пр., 1963, 332).
40. Свого не цурайся, за чуже не хапайся (Укр. пр., 1955, 271).
41. Свого не цурайтесь і чужому навчайтесь (Н. н., Київщ).
42. СВОЄ взяв та й прав (Ном., 187; Укр. пр., 1963, 152).— Біл.: Гр., 2.
43. Свое пічко краще від чужою ремінця (Н.Н., Вол.).— Див. 1. ЛЫКО.
44. Своє миле, хоть зогниле (Фр., Ill, 1, 67; Прип.. 293).
45. Своє ліпше чорта: хоч повалить, та не давить (Ном., 183).
46. Своє місце найпевніше (Фр.. II. 2, 401).
47. а) Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить (Ном., 187: Укр. пр., 1963. 152)', б) Своє на ноги ставить, а чуже під ноги топче (Ном., 18} ).
48. а) Своє не видить під носом, а чуже — під лісом (Ільк., 83; Висі.. 331); ... а другого не видить під ПЛОТОМ (//. ск.. 1964, 253): б) Своє не бачить під носом, а чуже — під лісом (Закр.. 203).
49. а) Свое СВЯТ06, чуже найсвятіше (Висл., 331); б) Своє свято! (Укр. пр., 1963. 151).
50. Своїх багато, а як прийде топитися, то нема за кого ухопитися (ІМФЕ, 29 3, 126, 31).- Див. 2. свій, свояк.
51. а) Своє піде і за кулаком, а чуже не ніде й за калачом (Фр.. III. 1, 67; Прип., 293); б) Своє то піде й за кулаком, а чуже й за калачом не хоче (Фр., III, 1, 67).
52. Своїх не страшай, а наші й так бояться (Укр. пр., 1936, 429).
53. Так-то від своїх і відірваться (Н. н., Київщ.); ... і вирваться (Укр. пр., 1963, 700).
54. Хоч свій, та гірше чужого (Ном., 183).
55. Хоч гріха вкушу, а свого не облишу (Укр. пр., 1963, 151).
56. Хто своє носить, чужого не просить (Фр., III, 1, 68; Прип., 228).
57. Хоча б своє пожить! (Укр. пр., 1963, 455).
58. Циган своє за тин тягне та ще хвалить, що добре було (Ном., 183).
59. Чи свій, чи не свій, то в горосі не постій (Перем., 1854, 104).
60. Чи сіре, чи чорне, та все своє добре (Укр. пр., 1963, 151).
61. Що не своє, того не рушай (Фр., ПІ, 1, 68).
Твоє.
1. Твоє не заведеться ніде (Укр. пр., 1963. 455).
2. Хай буде твоє зверху (Прип., 329).
3. Що не твоє, то не руш (Зак. пр.. 80). Чуже.
1. Все чуже смачніше (Укр. пр., 1963, 435).
2. В чужім не вибирай, а що дають, то тримай (Фр., III, 2, 326).
3. В чужім оці і порошину бачиш, а в своїм і стебла не помічаєш (ІМФЕ, 29-3, 144. 31).— Див. 2, око.
4. В чужій руці завжди більший шматок (Укр. пр., 1955, 218).— Див. 2. рука.
5. Добре ширитися в чужому (Укр. пр., 1963, 151).
6. Заздрий від чужого щастя сохне (Укр. пр., 1963, 435).— Див. 2, заздрий, зивиспий.
7. З чужим і насеред села розставайся (Ільк., 89; Ном., 188; Висл., 339).
8. За чужим поженешся — своє втратиш (Н. н.. Черніг.).
9. З чужого свого не зробиш (Укр. пр., 1955, 151).
10. З чужого злого учися свого (Ном., 76).
11. З чужого добра не строїть двора (Укр. пр., 1963, 333).
12. З чужого похмілля голова болить (Укр. пр.. 1955, 27).
13. З чужої горби хліба не жалують (Укр. пр., 1963. 31 і).
14. З чужої кишені платити легко (//. н.. Вол.).— Рос: Даль, 610.
15. І вже! Як чужими пирогами та свого батька поминать! (Укр. пр.. 1963, 332).
16. Кругом чумне, а всередині не наше (Укр. пр., 1963, 23; Н. ск., 1971. Ш).
17. Легко чужими пирогами маму частувати (П. п., Черніг.).
18. На чужії ручки найдуться онучки (Укр. пр., 1963, 332).
19. На чужий коровай очей не поривай (Ном., 187).— Див. 2, коровай.
20. На чужому коні не наїздишся, на чужому добрі не нахваста єшся (Н. ск., 1971. 102).— Див. 1, кінь.
21. а) Не бери чужого, не бійся нікого (Ном., 188; Укр. пр., 1963, 332); б) Не зачіпай чужого і не бійся нікого (Шиш.-Іл.. 49: Манж.. 166); в) Не займай чужого та й не бійсь нікого (Манж., 166).— Біл.: Гр., 2, 439.
22. Не зазіхай на чужу кривавицю (Перем., 1854. 102).
23. Не зазіхай на чужий кожух, щоб і свого не позбутись (ІМФЕ, 14-3, 211, 174).
24. Не замітай чужої хижі — дивись, чи твоя заметена (Укр. пр., 1963, 353).
25. Не квапся на чуже — пильнуй свого (Фр.. II, 1, 250).
26. a) He лізь у чужое, жебись не втратив своє (Зін., 266; Ном.. 188); б) Не лізь у чуже, щоб не втратив своє (Укр. пр., 1963, 332).
27. Не мішайся між чужі лика (Укр. пр., 1963, 353).
28. Не надійся на чуже, бо воно невчасне (Зак. пр.. Зі).
29. Не переходи чужої межі (Фр., 11, 2, 388).
30. Не остри зубів на чуже (ІМФЕ, 29-3. 144, 31).
31. Не руш чужого (Укр. пр.. 1963. 332).
32. Хазяїн — на чуже рота роззявив (Укр. пр., 1963, 151).
33. У чужий монастир з своїм уставом не ходять (Скр., 214).— Рос: Снег., 59; Даль, 610; Риби., 165.
34. Хата чужая, як свекруха лихая (Н. ск., 1971, 49).— Див. 1. хата.
35. а) Хто на чуже зазіхається, свого цурається (Укр. пр., 1961. 512): б) Хто на чуже зазіхається, свого позбувається (Н. н., Хмель-нич.); в) Хто ся на чуже ворохобит, той на своїм робит (Фр.. І. 2. 265).- Біл.: Г р.. 2. НІ.
36. Хто чужого не жаліє, так і свого не міє (Ном., 276; Укр. пр.. 1963. 154); ... той і свого не вартує (Н. н., їв. Фр.).— Біл.: If).. 2. 'і'їЗ.
37. Чужа душа для нас темна всередині (Укр. пр.. 1963. 154).
38. Чужа сила — осина (Укр. пр., 1963. 332).— Див. 2, сила.
39. Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Ном., 186).— Див. 2, бачити.
40. Чуже бережіть — свое збережеться (II. п.. Дніпропетр.).
41. Чуже візьмеш жменькою, то чорт — твоє міркою (Укр. пр., 1963. 332).
42. Чуже добро не загріє (ІМФЕ. 29-3. І і і. ЗІ).— Див. 2, добро.
43. Чуже добро чужі й сльози (Укр. пр.. 1963, 332). - Див. 2, добро,
44. Чуже завжди невчасне (Зак. пр.. 107).
45. а) Чуже красне, свое найкрасніше (Укр. пр.. 1963. 332): б) Чуже красне, свое найкраще (Ільк.. 108; Висі.. 354)', в) Чуже миле, СВОЄ наймиліше (Ном.. 188; Укр. пр.. 1963, 332); г) Чуже миле, своє наймиліше, чуже святое, своє пренайсвятіше (Ільк.. 108; Висі.. 354; Фр.. НІ. 2. 328).
46. Чуже личко ремінцем платиться (Укр. пр.. 1963. 313).—-Див. 1, лико.
47. а) Чуже не і pie (Фр., III. 2, 327); б) Чуже ні знобить, ні гріє (Зін., 254; Ном.. 187); в) Чуже ніколи не гріє (Зак. пр., 107).— Біл.: />.. 2. 436.
48. Чуже не хапай, свого тримай (ІМФЕ, 29-3, 113, 44.).
49. Чуже не своє (Н. н.. Ів.-Фр.).
50. Чуже переступи, та не займи (Закр., 222; Ном., 188; Укр. пр., 1963, 333; /І. ск.. 1971. 103).
51. Чуже чужим і пахне (Ном., 182; Укр. пр., 1963, 151).
52. Чуже шаную, а своє пильную (Прип.. 135).
53. Чужий кожух не гріє (Укр. пр., 1963, 333).— Див., 2, кожух.
54. Чужий кусок дере роток (ІМФЕ, 29-3, 122, 38).— Див. 1. кусок.
55. Чужим не наживешся (Укр. пр., 1963, 332).— Рос: Снєг., 460.
ию
56. Чужі руки легкі, та не пожиточні (Там же).— Рос: Рибн., 159; біл.: Рапан., 241.
57. а) Чужого возьмеш жменю, а свою віддаси пізніше пригоршню (ІМФЕ, 29-3, 122, 31); б) Чужого візьми жменю — твоє будуть брати пригорщами (Укр. пр., 1963, 154).
58. а) Чужого не візьми, своє не попусти (Н. ск., 1971, 103); б) Чужого не бери, а свого не попусти (Укр. пр., 1963, 332; Н. ск., 1971, 103); в) Чужого не возьму, aN3a своє постою (Укр. пр., 1963, 332); г) Чужого не займай, а свого не покидай (Ном., 188); д) Чужого не хочу і свого не дам (Вік живи, 20); є) Чужого не чіпай, а свого не покидай (Ном., 188).— Рос: Даль, 478; біл., Гр., 2, 441.
59. Чужого не губи, а свойого не хвали (Ном., 183).
60. Чужого своїм не назвеш (Манж., 163).
61. Чужому не радуйся (Зак. пр., 107).
62. Як батька чужими пирогами поминать, то лучче без поминок (Укр. пр., 1955, 51).— Див. 1, пиріг.
63. Як не пошануєш чужого, не дождешся свого (Фр., II, 2, 582).
64. Як чужого не візьме, то думає, що своє забула (ІМФЕ, 14-3, 386, 607).